Див. 
r2u.org.ua: дженджик . Також "же́вжик" та ин. ("Дж" - це окремий звук - дзвінке "ч", читається приблизно як "ЧенЧик")
Ні, не ловелас: 
sum.in.ua: dzhendzhyk . Але "мажор" здається походить від http://stalivyrazy.org.ua/search.php?fullname=�����&submit=������.
Вимова: {bʷoˈɣ̞ɑtɪ̞t͡ʃ}.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: богатичищь "син багатія", богатичьна "дочка багатія".
De tam <богатичищ> bacite??
Ну як богатич, тоді даю +
Добре ладне слово.
Баймус (наголос на першому складі) - откормленный баловень; избалованное дитя.
(Сл. Білецького-Носенка).
«Словник української мови»: 2. заст. Те саме, що дука. Тепер живе [в палаці] новий хазяїн Пісок — перший дукач на все Гетьманське, перша голова в повіті (Панас Мирний, II, 1954, 301); Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 16).
sum.in.ua: Dukach
Тоді вже дукачик, оскільки дукач - це багатій (власне батько дукачика)
Краще "дукачук"
Не наше. Черпане.
Хибний відповідник, адже дукач це багач, багатій, а мажор - молодий хлопець, чиє життя і майбутнє, в основному, влаштували його заможні батьки, через що вона стала легкою і безтурботною. Це по суті майже те саме, що сибарит - пустий, розбещенний розкошами і задоволеннями чоловік.