Французьке sourdine походить від іт. sordina, що зводиться до лат. surdus, етимологічно пов’язаний з словянським svirati «свистіти», укр. свирі́ль «вид музичного інструменту».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53537-svyrilka.html#show_point
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ту є формальний бік етимологічної спорідненості нерелевантен, оскільки в даного й.-є. корене, ономатопоєтичного походження, не було точного значення, але: "гомоніти", "дзвиніти", "свистіти", "густи", "гукати, голосно мовити, кричати". Латинське surdus "глух" є розвиток від значення "густи — видавати низькі звуки" (рівни "низький звук ≈ гул, гудіння → глухий~тупий звук" : "високий дзвук ≈ писк, свист → голосний~різкий/гострий дзвук"). Значення словінських слів на *süir- суть розвиток значення "свистіти". Инше значення, спадковане в сім корени з і.-є. в словінські є "гукати, кричати", відбите в слові suar/suara "свар/свара, сварка". Словінськи мови не спадкували того значення того й.-є. корене, яке спадкувала латинська мова.
То ту є глядіти по тяклім значенні, не по формально спільнім корени.
glouxyka
/ˈɣ̞luʃ.kɑ/.
Глуха жінка, тиф?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9510-ghlushka.html#show_point