ЕСУМ дає з посиланням на словники Недільського/Желехівського та Кузьменка.
Хто до чого звик, тому то й турить.
Придумайте краще товковий відповідник до слова "асоціяція", а то стільки пишете, та й досі не збулися словникової чужини.
Для Вас же ж и пишуть...
Єрмаченко,
Ага, пишемо...
Член — відокремлювана частина тіла людини або тварини.
Від праслов'янського *čеlnъ.
Словник М. Фасмера подає саме таку форму, як українську. Форма "член" є запозиченням з книжної болгарської мови, заново дане в українську мову через мову російську у 1930-ті роки, дорепресивний Словник Грінченка не дає форми "член", але він та инші словники подають народні форми:
Челенки – фаланги пальців,
Челенок, челенко – фаланга пальця. Саме "фаланга пальця" є росіянізмом.
goroh.pp.ua: член
Я не знайшов "чолон" у словнику Фасмера: https://lexicography.online/etymology/vasmer/ч/член
Не знаю, чи воно є десь засвідчене, але подобу "чолон" не знайшов. На то мість маємо засвідчене "челен".
»Це не стосується випадків діал. ‹селе́мина ~ селе́мино› 'бантина' (на схід від Ужгорода, особливо між Боржавою та Тересвою) та діал. ‹пеле́вня ~ пеле́вник› 'комора, шпихлір' (закарп., засвідчене також у Гр. 1603; також лемк.). Обидва вказують на акутову інтонацію, що підтверджується й матеріалом інших слов'янських мов (словац. ‹slemä›, чес.
‹slémě›, серб.-хорв. ‹šljȅme› 'гребінь даху'; рос. діал. ‹пелёва› 'полова', словац. ‹pleva›, чес. ‹рlévа›, серб.-хорв. ‹pljȅva›). Ці дві форми залишаться непоясненими, коли не погодитися з думкою, що повноголос тут є вторинною адаптацією (заміною) словацької та польської сполуки *СІеС-. Саме так мусило статися у випадку лемк. ‹челенок› 'суглоб пальця' (у літературній українській мові цей корінь має церковнослов'янську форму: ‹член›); тут не лише теоретично слід би сподіватися форми +čolon — вона й фактично засвідчена в давньоукраїнській мові (‹чєлономъ› дат. мн. — Хр. Ап. XII ст.).«
(Yeu. Xeveliœu, Історична фонологія української мови, §6.3. Метатеза плинних та повноголос, stòr. 127—128)
___
Tô bui pravilno e tacui ‹ceòlôn›, ne ‹cèlên› rousscoiõ.
Гм, цікаво. То "челен" за Шевелевим слід гадати не як оповноголоснену подобу від питомої сполуки *СelС-, перейнятої з праслов'янської, а як розвиток сполуки *СІеС- з повноголоссям, перейнятої вже з інших слов'янських мов (польської, чи словацької)?
Члонок - частина тіла, член. Українська література 14-16 ст. Словник стор. 592.
# 1 до Коринтян 12:12
¹² Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос.1 до Коринтян 12:12
© Библия Онлайн, 2003-2020.
Слово має праслов'янське походження, як воно може бути чуждим? Чи ви про до́бу слова? Але ми маємо "членувати".
Невкраїнський розвиток сполуки *CelC- (*čеlnъ). Слово перейняте з церковнослов'янської.
<Слово має праслов'янське походження, як воно може бути чуждим? >
Суть ‹врана›, ‹глава›, ‹злато›, ‹млїко›, ‹град›, ‹плїн›, ‹влас›, ‹брада›, ‹срам› питоми руські твари?
*zolto є прасловянський твар, та в лядськї є то ‹złoto›, а в чеськї ‹zlato›, й не можемо казати в чеськї може бути ‹zloto› чи в лядськї може бути ‹złato›, хоча корінь є й там и там спільнословянський.
Sutь ‹vrana›, ‹glava›, ‹zlato›, ‹mlїko›, ‹grad›, ‹plїn›, ‹vlas›, ‹brada›, ‹sram› pitomi rusьkі tvari?
*zolto є praslovяnsьkiй tvar, ta v lяdsьkї є to ‹złoto›, a v česьkї ‹zlato›, й ne možemo kazati v česьkї može buti ‹zloto› či v lяdsьkї može buti ‹złato›, hoča korіnь є й tam i tam spіlьnoslovяnsьkiй.
uk.wikipedia.org: Удод Іван Михайлович
Член — відокремлювана частина тіла людини або тварини.
Від праслов'янського *čеlnъ.
Словник М. Фасмера подає саме таку форму, як українську. Форма "член" є запозиченням з книжної болгарської мови, заново дане в українську мову через мову російську у 1930-ті роки, дорепресивний Словник Грінченка не дає форми "член", але він та инші словники подають народні форми:
goroh.pp.ua: член
Челенки – фаланги пальців,
Челенок, челенко – фаланга пальця. Саме "фаланга пальця" є росіянізмом.
Ні, членом називають лиш статевий орган! Ви десь чули щоб на руку казали член?
Ви знущаєтесь? Тобто членистоногі — це ті, що замість ніг мають прутні? xD
В перекладі Біблії від Пантелеймона Куліша, Івана Нечуй-Левицького та Івана Пулюя (видання 1905 року) навіть ОКО, а не тільки руку називали ЧЛЕНОМ:
Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло вкинуто в пекло (Матея 5:29).
І коли права рука твоя блазнить тебе, відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло твоє вкинуто в пекло (Матея 5:30).
Про членистоногих посміявся :)
+
Дійсно гарне слово. Але чи не з церковної мови прийшло в українську? Бо не хочеться церковних значень слова. Що думаєте?
Не треба вигадувати новотвору, коли є старе слово "члонок".
Щойно стали були ганити мною дане слово «челен», казали вони, що має бути «чолон» в мові! Аналогічно як «шолом», а не «шелем». Ох.
А чому не "член"? Ми ж маємо дієслово "членувати".