Значення слова
О́рган — складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька певних функцій.
Приклад вживання

Він пошкодив дітородний свій орган!

Походження

дав.-грец. ὄργανον – інструмент; знаряддя; машина; орган

Приклади в інших мовах

пол. narząd

Варіанти написання
орган
Слово додав

Перекладаємо слово о́рган

челе́н
19

Член — відокремлювана частина тіла людини або тварини.
Від праслов'янського *čеlnъ.

Словник М. Фасмера подає саме таку форму, як українську. Форма "член" є запозиченням з книжної болгарської мови, заново дане в українську мову через мову російську у 1930-ті роки, дорепресивний Словник Грінченка не дає форми "член", але він та инші словники подають народні форми:
Челенки – фаланги пальців,
Челенок, челенко – фаланга пальця. Саме "фаланга пальця" є росіянізмом.
goroh.pp.ua: член

31 березня 2020

Ні, членом називають лиш статевий орган! Ви десь чули щоб на руку казали член?

31 березня 2020

Ви знущаєтесь? Тобто членистоногі — це ті, що замість ніг мають прутні? xD

2 квітня 2020

В перекладі Біблії від Пантелеймона Куліша, Івана Нечуй-Левицького та Івана Пулюя (видання 1905 року) навіть ОКО, а не тільки руку називали ЧЛЕНОМ:
Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло вкинуто в пекло (Матея 5:29).
І коли права рука твоя блазнить тебе, відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло твоє вкинуто в пекло (Матея 5:30).

12 квітня 2020

Про членистоногих посміявся :)

25 травня 2020

+

27 травня 2020

Дійсно гарне слово. Але чи не з церковної мови прийшло в українську? Бо не хочеться церковних значень слова. Що думаєте?

25 серпня 2020

Не треба вигадувати новотвору, коли є старе слово "члонок".

15 листопада 2020

Щойно стали були ганити мною дане слово «челен», казали вони, що має бути «чолон» в мові! Аналогічно як «шолом», а не «шелем». Ох.

18 грудня 2022

А чому не "член"? Ми ж маємо дієслово "членувати".

уд
4
Махно Рус 6 березня 2020
31 березня 2020

Вуд?

15 липня 2020

Підпираю!

8 лютого 2021

Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками подає слово «уд» церковнослов'янським, а не руським словом.

удо
4
Махно Рус 6 березня 2020
6 березня 2020

Звідки взяли?

8 березня 2020

ЕСУМ дає з посиланням на словники Недільського/Желехівського та Кузьменка.

31 березня 2020
25 серпня 2020

Условно досрочно освобожденный?

26 серпня 2020

Хто до чого звик, тому то й турить.

26 серпня 2020

Придумайте краще товковий відповідник до слова "асоціяція", а то стільки пишете, та й досі не збулися словникової чужини.

26 серпня 2020

Для Вас же ж и пишуть...

26 серпня 2020

Єрмаченко,

Ага, пишемо...

чолон
4

Член — відокремлювана частина тіла людини або тварини.
Від праслов'янського *čеlnъ.

Словник М. Фасмера подає саме таку форму, як українську. Форма "член" є запозиченням з книжної болгарської мови, заново дане в українську мову через мову російську у 1930-ті роки, дорепресивний Словник Грінченка не дає форми "член", але він та инші словники подають народні форми:
Челенки – фаланги пальців,
Челенок, челенко – фаланга пальця. Саме "фаланга пальця" є росіянізмом.
goroh.pp.ua: член

Карл-Франц Ян Йосиф 15 листопада 2020
3 листопада 2022

Так мені «орган» остаточно записувати як «челен» чи як «чолон»?

3 листопада 2022

Я не знайшов "чолон" у словнику Фасмера: https://lexicography.online/etymology/vasmer/ч/член

Не знаю, чи воно є десь засвідчене, але подобу "чолон" не знайшов. На то мість маємо засвідчене "челен".

4 листопада 2022

»Це не стосується випадків діал. ‹селе́мина ~ селе́мино› 'бантина' (на схід від Ужгорода, особливо між Боржавою та Тересвою) та діал. ‹пеле́вня ~ пеле́вник› 'комора, шпихлір' (закарп., засвідчене також у Гр. 1603; також лемк.). Обидва вказують на акутову інтонацію, що підтверджується й матеріалом інших слов'янських мов (словац. ‹slemä›, чес.
‹slémě›, серб.-хорв. ‹šljȅme› 'гребінь даху'; рос. діал. ‹пелёва› 'полова', словац. ‹pleva›, чес. ‹рlévа›, серб.-хорв. ‹pljȅva›). Ці дві форми залишаться непоясненими, коли не погодитися з думкою, що повноголос тут є вторинною адаптацією (заміною) словацької та польської сполуки *СІеС-. Саме так мусило статися у випадку лемк. ‹челенок› 'суглоб пальця' (у літературній українській мові цей корінь має церковнослов'янську форму: ‹член›); тут не лише теоретично слід би сподіватися форми +čolon — вона й фактично засвідчена в давньоукраїнській мові (‹чєлономъ› дат. мн. — Хр. Ап. XII ст.).«
(Yeu. Xeveliœu, Історична фонологія української мови, §6.3. Метатеза плинних та повноголос, stòr. 127—128)
___

Tô bui pravilno e tacui ‹ceòlôn›, ne ‹cèlên› rousscoiõ.

4 листопада 2022

Гм, цікаво. То "челен" за Шевелевим слід гадати не як оповноголоснену подобу від питомої сполуки *СelС-, перейнятої з праслов'янської, а як розвиток сполуки *СІеС- з повноголоссям, перейнятої вже з інших слов'янських мов (польської, чи словацької)?

члонок
2

Члонок - частина тіла, член. Українська література 14-16 ст. Словник стор. 592.

Sherif Ermachenko 25 серпня 2020
4 листопада 2022

Хіба то не є перекручене по-вкраїнському польське "członek"?

член
1

# 1 до Коринтян 12:12
¹² Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос.1 до Коринтян 12:12
© Библия Онлайн, 2003-2020.

17 липня 2020

Цитата ту не поможе – слово є чудже.

18 грудня 2022

Слово має праслов'янське походження, як воно може бути чуждим? Чи ви про до́бу слова? Але ми маємо "членувати".

18 грудня 2022

Невкраїнський розвиток сполуки *CelC- (*čеlnъ). Слово перейняте з церковнослов'янської.

19 грудня 2022

<Слово має праслов'янське походження, як воно може бути чуждим? >

Суть ‹врана›, ‹глава›, ‹злато›, ‹млїко›, ‹град›, ‹плїн›, ‹влас›, ‹брада›, ‹срам› питоми руські твари?

*zolto є прасловянський твар, та в лядськї є то ‹złoto›, а в чеськї ‹zlato›, й не можемо казати в чеськї може бути ‹zloto› чи в лядськї може бути ‹złato›, хоча корінь є й там и там спільнословянський.

19 грудня 2022

Sutь ‹vrana›, ‹glava›, ‹zlato›, ‹mlїko›, ‹grad›, ‹plїn›, ‹vlas›, ‹brada›, ‹sram› pitomi rusьkі tvari?

*zolto є praslovяnsьkiй tvar, ta v lяdsьkї є to ‹złoto›, a v česьkї ‹zlato›, й ne možemo kazati v česьkї može buti ‹zloto› či v lяdsьkї može buti ‹złato›, hoča korіnь є й tam i tam spіlьnoslovяnsьkiй.

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями