Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Gelexwfscuy II, 660: плоть "1. Leib; Fleisch"; "2. Sex, sexus", "3. Plätze, Rotfeder (Leuciscus erythrophtalmus)".
Ne xoudîte móufõ! Slôuo se e u délax Xeücenca, Costomaroüa (Ieremïui Galcui), Thedkoüitya, Polyénscoho. Praslôuénske slôuo, e u uséx(!) slôuénscuix móufax.
Ну ми говоримо ж не про саме слово, а про його значення. Гляньте, у всіх Вами наведених мовах значення зовсім не те, що в російській та церковнословянській мовах!
п. płeć «стать, колір обличчя»,
ч. plet’ «шкіра (людини)»,
слц. plet’ «шкіра (людини)»,
нл. pleś «колір обличчя, колір; пристрасне, палке бажання»,
І тільки в тих словянських країнах що біля Болгарії плоть значить тіло.
Не треба збiднювати мови.
Хай буде й плоть, хай буде й тiло. Цi cлова синонiми, вiдомi ще з чаciв Руси.
псл. plъtь «тіло, шкіра»;
р. плоть, бр. плоць, др. плъть (плоть) «тіло; поверхня тіла, шкіра, колір шкіри; істота; кровна спорідненість», п. płeć «стать, колір обличчя», ч. слц. plet’ «шкіра (людини)», нл. pleś «колір обличчя, колір; пристрасне, палке бажання», болг. плът «м’ясна частина тіла, тіло», м. плот «плоть», схв. пу̏т «тс., тіло; шкіра (людини)», слн. pólt «колір шкіри, обличчя; плоть», стсл. плъть «м’ясо, плоть; тіло»;
Бий покло́ни і плоть старе́чу усмиря́й (Шевч.)
Тут кость і плоть, і жир шкварчали. (Котл.)
Рівніть значення, походження
Звідки 'і' у "пів"?
"plъtь"
"polъ"
Тільки я бачу тут різницю?
півть від псл. *polъtь, а не *plъtь
як кажу порівняйте, а не те, що вони тотожні!
а ще див. п. роłеć та płeć
А до чого тут "половина"?
А звідки такі дані? Що *ol, а не *lъ?
Бо такі слова, як вовк, мова та повний походять або від *ьḷ, або від *ъl.
А чому не *lъ, як подають?
Ви не переплутали порядку? Бо в усіх словах, де відбувся перехід ув "ов", пратвором була звукосполука *ъl або *ьḷ.
Ні, пів, а не піл; вовк, а не вілк; повк, а не полк; товк, а не толк.
Подають, що "плоть" від *plъtь.
Ааа, ви за плоть говорите. Плоть так, але "півть" від *polъtь.
Вибачте, мав за себе пупа землі й написав дурницю. "Півть" є правильно.
"Ні, пів, а не піл; вовк, а не вілк; повк, а не полк; товк, а не толк."
"Пів" -- це взагалі виняток. Із "полк" "усе складно".
Не треба збiднювати мови.
Хай буде й плоть, хай буде й тiло. Цi cлова синонiми, вiдомi ще з чаciв Руси
Гляньте яке значіння було у давньоруській мові і відберіть звідти усі значення з болгарської мови.
ЕСУМ:
др. плъть (плоть) «тіло; поверхня тіла, шкіра, колір шкіри; істота; кровна спорідненість»
Болгарська та церковнослов'янська також є слов'янськими, в чому зиск видаляти слово з мови?
Старо-бовгарщини мають місце в мові як вищий стиль (порівняй пустеля – пустиня і головний – главенствуючий). Виполювати ці слова, це усувати стилі та літературні відхилення, а отже збіднювати мову. Нам цього не треба.
Ну, частково, теж саме "главенствуючий" звучить не дуже
Не дивно, чому його не вживають. Але принцип думаю Ви зрозуміли.
《Старо-бовгарщини мають місце в мові як вищий стиль (порівняй пустеля – пустиня і головний – главенствуючий). Виполювати ці слова, це усувати стилі та літературні відхилення, а отже збіднювати мову. Нам цього не треба.》
То ви, бачиться, плутаєте українську мову з московською. Новітня українська взірцева мова постала на основі живої народної мови, бідної на церковнослов'янщину. А московська мова постала як суміш народної та церковнослов'янської мов. То в ній що більше церковнослов'янщини, то вищий стиль.
Ви ніяк не спростували моїх слів, що старобовгарщина в українській має місце як високий стиль. Мови, що мають вищий та менший уміст слів з латинської, можуть однаково вживати їх для високого стилю. Наприклад, англійська та українська.
Почитайте будь ласка розділ «Гіперпуризм» у праці «Секрети української мови».
Пустиня питомо вкраїнське, як і пустеля (від пустілий, певно)
Лексікон славеноруський 1653 р. (П. Беринда):
церк.-сл. Плъть = руськ. Тѣло.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка):
рос. Плоть = укр. Тїло
А тіло яке зараз тіло як буде?
Не треба збiднювати мови.
Хай буде й плоть, хай буде й тiло. Цi cлова синонiми, вiдомi ще з чаciв Руси.
псл. plъtь «тіло, шкіра»;
р. плоть, бр. плоць, др. плъть (плоть) «тіло; поверхня тіла, шкіра, колір шкіри; істота; кровна спорідненість», п. płeć «стать, колір обличчя», ч. слц. plet’ «шкіра (людини)», нл. pleś «колір обличчя, колір; пристрасне, палке бажання», болг. плът «м’ясна частина тіла, тіло», м. плот «плоть», схв. пу̏т «тс., тіло; шкіра (людини)», слн. pólt «колір шкіри, обличчя; плоть», стсл. плъть «м’ясо, плоть; тіло»;
Бий покло́ни і плоть старе́чу усмиря́й (Шевч.)
Тут кость і плоть, і жир шкварчали. (Котл.)
Ви значення побачили?! В українській мові плоть має геть инше значення, ніж у московитській мові! А на позначення тіла ми уже маємо своє слово — тіло.
Яке инше значення???
В москвинськiй мовi є тело, плоть. То навiщо своïми руками робити нашу мову другого чи третього гатунку/меншовартicною?
Так як красний у нас значить красиве, а в москаля червону краску. Вам відоме так зване явище "хибний друг перекладача"?