Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Gelexwfscuy II, 660: плоть "1. Leib; Fleisch"; "2. Sex, sexus", "3. Plätze, Rotfeder (Leuciscus erythrophtalmus)".
Ne xoudîte móufõ! Slôuo se e u délax Xeücenca, Costomaroüa (Ieremïui Galcui), Thedkoüitya, Polyénscoho. Praslôuénske slôuo, e u uséx(!) slôuénscuix móufax.
Ну ми говоримо ж не про саме слово, а про його значення. Гляньте, у всіх Вами наведених мовах значення зовсім не те, що в російській та церковнословянській мовах!
п. płeć «стать, колір обличчя»,
ч. plet’ «шкіра (людини)»,
слц. plet’ «шкіра (людини)»,
нл. pleś «колір обличчя, колір; пристрасне, палке бажання»,
І тільки в тих словянських країнах що біля Болгарії плоть значить тіло.
Не треба збiднювати мови.
Хай буде й плоть, хай буде й тiло. Цi cлова синонiми, вiдомi ще з чаciв Руси.
псл. plъtь «тіло, шкіра»;
р. плоть, бр. плоць, др. плъть (плоть) «тіло; поверхня тіла, шкіра, колір шкіри; істота; кровна спорідненість», п. płeć «стать, колір обличчя», ч. слц. plet’ «шкіра (людини)», нл. pleś «колір обличчя, колір; пристрасне, палке бажання», болг. плът «м’ясна частина тіла, тіло», м. плот «плоть», схв. пу̏т «тс., тіло; шкіра (людини)», слн. pólt «колір шкіри, обличчя; плоть», стсл. плъть «м’ясо, плоть; тіло»;
Бий покло́ни і плоть старе́чу усмиря́й (Шевч.)
Тут кость і плоть, і жир шкварчали. (Котл.)
Не треба збiднювати мови.
Хай буде й плоть, хай буде й тiло. Цi cлова синонiми, вiдомi ще з чаciв Руси
Гляньте яке значіння було у давньоруській мові і відберіть звідти усі значення з болгарської мови.
ЕСУМ:
др. плъть (плоть) «тіло; поверхня тіла, шкіра, колір шкіри; істота; кровна спорідненість»
Болгарська та церковнослов'янська також є слов'янськими, в чому зиск видаляти слово з мови?
Лексікон славеноруський 1653 р. (П. Беринда):
церк.-сл. Плъть = руськ. Тѣло.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка):
рос. Плоть = укр. Тїло
А тіло яке зараз тіло як буде?
Не треба збiднювати мови.
Хай буде й плоть, хай буде й тiло. Цi cлова синонiми, вiдомi ще з чаciв Руси.
псл. plъtь «тіло, шкіра»;
р. плоть, бр. плоць, др. плъть (плоть) «тіло; поверхня тіла, шкіра, колір шкіри; істота; кровна спорідненість», п. płeć «стать, колір обличчя», ч. слц. plet’ «шкіра (людини)», нл. pleś «колір обличчя, колір; пристрасне, палке бажання», болг. плът «м’ясна частина тіла, тіло», м. плот «плоть», схв. пу̏т «тс., тіло; шкіра (людини)», слн. pólt «колір шкіри, обличчя; плоть», стсл. плъть «м’ясо, плоть; тіло»;
Бий покло́ни і плоть старе́чу усмиря́й (Шевч.)
Тут кость і плоть, і жир шкварчали. (Котл.)
Ви значення побачили?! В українській мові плоть має геть инше значення, ніж у московитській мові! А на позначення тіла ми уже маємо своє слово — тіло.
Яке инше значення???
В москвинськiй мовi є тело, плоть. То навiщо своïми руками робити нашу мову другого чи третього гатунку/меншовартicною?
Так як красний у нас значить красиве, а в москаля червону краску. Вам відоме так зване явище "хибний друг перекладача"?