Член — особа, яка входить до складу певної групи людей, до якої-небудь організації, товариства, об'єднання; частина тіла, взагалі частина чогось.
Приклад вживання
Ірина — членкиня КПРС.
Походження
від стар.-церк.-слов. *члѣнъ через давн.-рус. челенъкъ, від прасл. *čelnъ. В українській мові це книжна форма, народна форма дала "челенок" та "челенко" – фаланга пальців.
Словник М. Фасмера подає саме таку форму, як українську. Форма "член" є запозиченням з книжної болгарської мови, заново дане в українську мову через мову російську у 1930-ті роки, дорепресивний Словник Грінченка не дає форми "член", але він та инші словники подають народні форми:
Челенки – фаланги пальців,
Челенок, челенко – фаланга пальця. Саме "фаланга пальця" є росіянізмом.
Зверну увагу, що необхідні подальші дослідження щодо того, які тями має слово "ч(е)лен" у сучасній українській мові, воно зовсім не обов'язково мусить мати тяму таку ж, що й у російській мові має "член".
Ні, є!
У Словнику Грінченка немає ні слова "член", ні слова "челен", тож ми не можемо знати під якою тямою українці його вживали в передрадянські часи. Зовсім необов'язково під тими, що й росіяни (подумайте, "наглий", "красний", "блюдо" змінило тями в російській мові, вони у сучасній російській не такі, як у прадавній, тож чому наші слова не могли розвинутись своєю власною еволюцією?)
Член — відокремлювана частина тіла людини або тварини.
Від праслов'янського *čеlnъ.
Словник М. Фасмера подає саме таку форму, як українську. Форма "член" є запозиченням з книжної болгарської мови, заново дане в українську мову через мову російську у 1930-ті роки, дорепресивний Словник Грінченка не дає форми "член", але він та инші словники подають народні форми:
Челенки – фаланги пальців,
Челенок, челенко – фаланга пальця. Саме "фаланга пальця" є росіянізмом.
goroh.pp.ua: член
Словник М. Фасмера подає саме таку форму, як українську. Форма "член" є запозиченням з книжної болгарської мови, заново дане в українську мову через мову російську у 1930-ті роки, дорепресивний Словник Грінченка не дає форми "член", але він та инші словники подають народні форми:
Челенки – фаланги пальців,
Челенок, челенко – фаланга пальця. Саме "фаланга пальця" є росіянізмом.
При- + лоно + -ник. Тобто той, хто при лоні [чогось].
Похідне від таких виразів, як "приймати до/в лона/лоно" (робити членом/частиною чогось), "входити до лона" (бути членом/частиною чогось). Таке значення для слова "лоно" є похідним переносним, звісно, бо первинне значення цього слова це "груди, серце, материна утроба".
Навіть не думайте дорікати за "непотрібність" суфікса "-ин(а)". "Частина" вже давно стало в українській замінником до давнішого "часть" і в ньому, окрім морфології, нічого зменшувального нема.
Член — особа, яка входить до складу певної групи людей, до якої-небудь організації, товариства, об'єднання; частина тіла, взагалі частина чогось.
Ірина — членкиня КПРС.
від стар.-церк.-слов. *члѣнъ через давн.-рус. челенъкъ, від прасл. *čelnъ. В українській мові це книжна форма, народна форма дала "челенок" та "челенко" – фаланга пальців.
болг. члан, члян – сучок; сербохорв. чла̑н – кісточка, частина виноградника, чла́нак – кісточка; словенськ. člе̑n – суглоб, кісточка; чеськ. člеn – суглоб, член; словацьк. člen; польськ. сzłоn, сzłоnеk; верх.-луж. čłonk; ниж.-луж. сłоnk
Перекладаємо слово член
Словник М. Фасмера подає саме таку форму, як українську. Форма "член" є запозиченням з книжної болгарської мови, заново дане в українську мову через мову російську у 1930-ті роки, дорепресивний Словник Грінченка не дає форми "член", але він та инші словники подають народні форми:
Челенки – фаланги пальців,
Челенок, челенко – фаланга пальця. Саме "фаланга пальця" є росіянізмом.
+
Иносе !
Зверну увагу, що необхідні подальші дослідження щодо того, які тями має слово "ч(е)лен" у сучасній українській мові, воно зовсім не обов'язково мусить мати тяму таку ж, що й у російській мові має "член".
Не’ма ту чому сѫмнѣті.
Ні, є!
У Словнику Грінченка немає ні слова "член", ні слова "челен", тож ми не можемо знати під якою тямою українці його вживали в передрадянські часи. Зовсім необов'язково під тими, що й росіяни (подумайте, "наглий", "красний", "блюдо" змінило тями в російській мові, вони у сучасній російській не такі, як у прадавній, тож чому наші слова не могли розвинутись своєю власною еволюцією?)
У цьому значінні в Грінченка вжито слова "спільник": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55890-spilnyk.html#show_point.
Додаю те, шо написав під "челенка" на сторінці членкиня .
Желехівський (2-ий том, 1073 ст.):
"Член — 1) Glied, Gliedmass; 2) Mitglied; 3) Gliedeiner Periode; 4) Artikel, Punkt."
"Челен" посилає на "член".
На Wiktionary пише, шо "Glied" це частина тіла, член, чи спільник, "Gliedmass" (Gliedmaße?) це кінцівка, а "Mitglied" це спільник.
https://en.wiktionary.org/wiki/Glied
https://en.wiktionary.org/wiki/Gliedmaße
https://en.wiktionary.org/wiki/Mitglied
Тому файне слово!
Я вам там само на це й одповів. Я не поділяю вашої оцінки цього слова.
Таке значення з'явилось уже після приходу болгар, це не питоме значення слова.
А що є питомий знак того слова в руській для Вас?
Щойно стали були сварити мною дане слово «челен», казали, що має бути «чолон» в мові! Аналогічно як «шолом», а не «шелем». Ох.
Приче́тник – Участник, причастный к чему человек.
r2u.org.ua: причетник
Прямий український відповідник російського "участник".
Росіянізм від російського "участник".
Ніяких росіянізмів немає, бо російська мова це есперанто.
+
Тоді есперантизм :)
Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55890-spilnyk.html
Учасник чогось = спільник у чомусь.
Дав +
Член — відокремлювана частина тіла людини або тварини.
Від праслов'янського *čеlnъ.
Словник М. Фасмера подає саме таку форму, як українську. Форма "член" є запозиченням з книжної болгарської мови, заново дане в українську мову через мову російську у 1930-ті роки, дорепресивний Словник Грінченка не дає форми "член", але він та инші словники подають народні форми:
Челенки – фаланги пальців,
Челенок, челенко – фаланга пальця. Саме "фаланга пальця" є росіянізмом.
goroh.pp.ua: член
А подоба через "о" є десь засвідчена, чи ви виходите з того, шо такий рефлекс можливий? Я не знайшов її.
Та й чому "-он"?
+
Ся́бер – Учасник земельного володіння; компаньйон у торговому підприємстві; спільник по роботі. Від праслов'янського *sębrъ.
r2u.org.ua: сябер
Затя́жець – Завербованный в войско, участник вольного военного отряда, напр. так называли гайдамаков.
r2u.org.ua: затяжець
Для деяких контекстів.
То є скорѣіє за "рекрут".
+
І я так думаю !
r2u.org.ua: супружник
Словник М. Фасмера подає саме таку форму, як українську. Форма "член" є запозиченням з книжної болгарської мови, заново дане в українську мову через мову російську у 1930-ті роки, дорепресивний Словник Грінченка не дає форми "член", але він та инші словники подають народні форми:
Челенки – фаланги пальців,
Челенок, челенко – фаланга пальця. Саме "фаланга пальця" є росіянізмом.
Прі чєлєн є чєлєньц заівє.
При- + лоно + -ник. Тобто той, хто при лоні [чогось].
Похідне від таких виразів, як "приймати до/в лона/лоно" (робити членом/частиною чогось), "входити до лона" (бути членом/частиною чогось). Таке значення для слова "лоно" є похідним переносним, звісно, бо первинне значення цього слова це "груди, серце, материна утроба".
Притягнуто за вуха.
Розвиток значення, над яким я думав декілька днів. Але право ваше неподобати.
Від слова "віче" - народні збори. Наголос на "і".
Частина + -ник.
Навіть не думайте дорікати за "непотрібність" суфікса "-ин(а)". "Частина" вже давно стало в українській замінником до давнішого "часть" і в ньому, окрім морфології, нічого зменшувального нема.
Часть + -ник.
Наголос на перший склад, тому з частином-рослиною не сплутаєте.
Карле-Франце, розбийте, будь ласка, це слово на окромі статті згідно з значіннями.
Це дуже добра думка.
Модератори,
чи дозволите мені відформатувати слово?