Бра́тчик — Член братства (церковнаго и пр.), Січі.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3190-bratchyk.html#show_point
гигигиги😁😁😁
Так, якщо будь-який член - це "залупа", наприклад, "залупа-кореспондент" або "залупа спілки письменників".
Якщо під словом "член" іноді розуміємо чоловічий статевий орган, то логічно, що під словом "членкиня" можна розуміти жіночий статевий орган
Сестри́чка — Член женскаго братскаго цеха.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53844-sestrychka.html#show_point
Бра́тчик — Член братства (церковнаго и пр.), Січі.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3190-bratchyk.html#show_point
Прошу, нате. Якшо "член" дійсно церковнослов'янщина, то осьо маєте.
А навіщо? Бо в Грінченка ні "члена" ні "челена" і не знайдеш. Є, щоправда, "челенко" / "челенок", та тілько з прямим значінням частини тіла (кістки) й либонь говіркове, а не повсюди вживане.
У Желехівського (2-ий том, 1073 ст.) пише це:
"Член — 1) Glied, Gliedmass; 2) Mitglied; 3) Gliedeiner Periode; 4) Artikel, Punkt."
"Челен" є й воно посилається на "член".
На Wiktionary пише, шо "Glied" це частина тіла, член, чи спільник, "Gliedmass" (Gliedmaße?) це кінцівка, а "Mitglied" це спільник.
https://en.wiktionary.org/wiki/Glied
https://en.wiktionary.org/wiki/Gliedmaße
https://en.wiktionary.org/wiki/Mitglied
На словниці Желехівського далось узнаки язичиє – письмова мова Галичини, доки там зрештою не рішили пристать на взорову мову, вироблену в підмосковській Україні. Неповноголосся слова "член" зраджує його церковнослов'янський рід.
Може форма "член" дійсно похідна з книжної мови, тут сперечатися не буду. Але це же не значить, шо "челен" з таким самим значенням як "член" є ненашим. Усе-таки, польська, чеська, словацька, словенська та сербохорватська також мають схоже значення під тим словом. Якшо не "частина чогось", то яке тоді первинне значення українського "челен"?
https://en.wiktionary.org/wiki/
Reconstruction:Proto-Slavic/čelnъ
А біс з ним. Слово немає зв'язку зі статтю, до якої воно застосовується, бо немає гендерного суфіксу. Безпідставна зміна мовної логіки. Як на мене, то вбачання в цьому чогось зневажливого до жінок це ввидження того, чого нема. Якшо головою (голова — жіночий рід) міста може бути чоловік, то й челеном (челен — чоловічий рід) міської ради може бути жінка.
Якшо вже так кортить мати окреме слово для жіного роду від цього корення, то даю "челен" + "-ниця", де чоловічий рід — челенник.
Я маю на увазі шо тоді створюю інший новотвір — челенник.
А нащо?
Тобто?
Челен є слово на позначення частині тіла, що розвинулося в частину чогось загально, це не професія. Тож що тут "феменизувати" (і нащо) - неясно. Голову в нас ніхто не "маскулинитизує" в "головуна" чи в "головача". Просто є абстрактні тями, що розвинули свої знаки від реальних, тож нічого вигадувати колесо.
Я про це також писав вище під "челен". Не бачу потреби розділяти ці слова на він і вона, але якшо вже хочеться, то або "челенка", чи "челениця", або два новотвори: черенник і челенниця. Де челен це річ-частина, а челенник це людина-частина. Наче тут шось дивне є?
Я не знаю як дивне, а непотрібне так точно.
Якщо під словом "член" іноді розуміємо чоловічий статевий орган, то логічно, що під словом "членкиня" можна розуміти жіночий статевий орган
Е́тнос (від дав.-гр. ἔθνος — «народ») — стійке соціальне угруповання людей, що виникло упродовж тривалого історичного розвитку на певній території.
r2u.org.ua: причетник
Гоже!
Дуже добре!
r2u.org.ua: спільник
Отже тоді членів/членок якоїсь спілки називатимем спільниками та спільницями спілки?
Я недарма примітив у дужках "у чомусь". Спільник / -ця в якійсь справі чи товаристві, а не якоїсь справи чи товариства.
-
Це жонина до слова «спільник», а не до «члена».
У цьому разі це одне й те саме. Бо неоковирним польсько-галицьким "членкиня" ("członkini") називають тілько жінок з якоїсь спілки. Инших значіннів у цього слова немає.
++