гигигиги😁😁😁
Так, якщо будь-який член - це "залупа", наприклад, "залупа-кореспондент" або "залупа спілки письменників".
Бра́тчик — Член братства (церковнаго и пр.), Січі.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3190-bratchyk.html#show_point
Сестри́чка — Член женскаго братскаго цеха.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53844-sestrychka.html#show_point
Бра́тчик — Член братства (церковнаго и пр.), Січі.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3190-bratchyk.html#show_point
Якщо під словом "член" іноді розуміємо чоловічий статевий орган, то логічно, що під словом "членкиня" можна розуміти жіночий статевий орган
Прошу, нате. Якшо "член" дійсно церковнослов'янщина, то осьо маєте.
А навіщо? Бо в Грінченка ні "члена" ні "челена" і не знайдеш. Є, щоправда, "челенко" / "челенок", та тілько з прямим значінням частини тіла (кістки) й либонь говіркове, а не повсюди вживане.
У Желехівського (2-ий том, 1073 ст.) пише це:
"Член — 1) Glied, Gliedmass; 2) Mitglied; 3) Gliedeiner Periode; 4) Artikel, Punkt."
"Челен" є й воно посилається на "член".
На Wiktionary пише, шо "Glied" це частина тіла, член, чи спільник, "Gliedmass" (Gliedmaße?) це кінцівка, а "Mitglied" це спільник.
https://en.wiktionary.org/wiki/Glied
https://en.wiktionary.org/wiki/Gliedmaße
https://en.wiktionary.org/wiki/Mitglied
На словниці Желехівського далось узнаки язичиє – письмова мова Галичини, доки там зрештою не рішили пристать на взорову мову, вироблену в підмосковській Україні. Неповноголосся слова "член" зраджує його церковнослов'янський рід.
Може форма "член" дійсно похідна з книжної мови, тут сперечатися не буду. Але це же не значить, шо "челен" з таким самим значенням як "член" є ненашим. Усе-таки, польська, чеська, словацька, словенська та сербохорватська також мають схоже значення під тим словом. Якшо не "частина чогось", то яке тоді первинне значення українського "челен"?
https://en.wiktionary.org/wiki/
Reconstruction:Proto-Slavic/čelnъ
А біс з ним. Слово немає зв'язку зі статтю, до якої воно застосовується, бо немає гендерного суфіксу. Безпідставна зміна мовної логіки. Як на мене, то вбачання в цьому чогось зневажливого до жінок це ввидження того, чого нема. Якшо головою (голова — жіночий рід) міста може бути чоловік, то й челеном (челен — чоловічий рід) міської ради може бути жінка.
Якщо під словом "член" іноді розуміємо чоловічий статевий орган, то логічно, що під словом "членкиня" можна розуміти жіночий статевий орган
Якшо вже так кортить мати окреме слово для жіного роду від цього корення, то даю "челен" + "-ниця", де чоловічий рід — челенник.
Я маю на увазі шо тоді створюю інший новотвір — челенник.
А нащо?
Тобто?
Челен є слово на позначення частині тіла, що розвинулося в частину чогось загально, це не професія. Тож що тут "феменизувати" (і нащо) - неясно. Голову в нас ніхто не "маскулинитизує" в "головуна" чи в "головача". Просто є абстрактні тями, що розвинули свої знаки від реальних, тож нічого вигадувати колесо.
Я про це також писав вище під "челен". Не бачу потреби розділяти ці слова на він і вона, але якшо вже хочеться, то або "челенка", чи "челениця", або два новотвори: черенник і челенниця. Де челен це річ-частина, а челенник це людина-частина. Наче тут шось дивне є?
Я не знаю як дивне, а непотрібне так точно.
Гоже!
Дуже добре!
r2u.org.ua: спільник
Отже тоді членів/членок якоїсь спілки називатимем спільниками та спільницями спілки?
Я недарма примітив у дужках "у чомусь". Спільник / -ця в якійсь справі чи товаристві, а не якоїсь справи чи товариства.
-
Це жонина до слова «спільник», а не до «члена».
У цьому разі це одне й те саме. Бо неоковирним галицьким "членкиня" називають тілько жінок з якоїсь спілки. Инших значіннів у цього слова немає.
++