Спасибі за підпору!

Англійською також "[to] take part" ( https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/take-part-in ), чи "partake" ( https://www.dictionary.com/browse/partake ). Й іспанською "participar" (<— лат. participo <— pars "часть" +‎ capere "брати" https://www.etymonline.com/word/participation?ref=etymonline_crossreference ).
Схоже, то річ поширена. Може то все калька латинського слова. Хоча такий розвиток від слів із тямою "частина" зустрічається в багатьох питомих словах ("участь/участник" <— "часть"; "ділити/поділяти" (до пр., "поділяти чиїсь погляди") <— "доля"; "спільний" <— "полъ" ("половина")).

Ні, не галицьке. Загальновживане в усіх куточках України всіма, хто не говорить суржиком.

Джерело: Крутьків наслинений палець.

У Грінченка нема ні "учасника" ні "участі". Це свідчить, що ці слова досить недавні та не з живої народної мови.

По-перше, відсутність чогось у словнику Грінченка не свідчить надійно про те, що цього слова тоді не було. Але нехай.
По-друге, якщо слово і з'явилося порівняно недавно, це нічого не говорить про його живість чи народність.

Звісно, що таки свідчить, та ще й одкидає вашу зазіханку на канонічність. Бо ця тяма багато важить, щоб у мові не було для неї слова чи слів.

З якого дива? То ви либонь з великого розуму присіклись до стола за те, що він стоїть.
А от ваше "не є польсько-галицьким суржиком" – таки польсько-галицький суржик. І не Олексових, а Олексиних.

Ви постійно пишите "польсько-галицьке", так ніби Галичани не Українці, але згадайте де саме на усіх землях України наша мова лунає найчастіше може у "Харькавє" чи в "Адєсє" НІ! саме на Галичині і Львів визнаний столицею української мови, тож не ррзумію на що Ви добродію постійно жалієтесь.

На городі бузина, а в Києві дядько.
Не треба порівнювати змосковщені великі міста та спольщений Львів.
Від того, що в Києві, Одесі, Харкові чи Дніпрі розмовляють більше москвинською, польсько-галицький суржик не перестане бути суржиком 🤷‍♂️

Пане Олексо, брати участь є в словнику Уманця. Тобто це слово точно не нове

Звісно, що не нове. Галичани либонь скалькували його з німецького "teilnehmen" у 19 столітті. Та поза підавстрійською Україною його не знали й не вживали.
До слова, поза колишньою підавстрійською Україною не заведено додавать "пан" до ймення. Його додають до прізвища.

Ми про це вже з вами говорили. Навіть прізвище таке є — Паніван. Тому це ваші відсебеньки.

Ві́йсько стоя́ло, ладу́ не зна́ло, пан Іва́н ішо́в, лад ві́йську знайшо́в. Мене́ на дво́рі дру́гі дожида́ються; – тре́ба усі́м ярмі́с да́ти (Мирн.)

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Тро́сть, -ти, ж.
1) Раст. Arundo Phragmites L.
2) Каждая тростина отдѣльно.
3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. Гол. V. 938.
4) Зубья въ блят’ѣ. Вас. 166.
5) = Тро́ста. Трость з коня йде. Черк. у. Ум. Тро́стка. Мнж. 55. 56. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається. Грин. III. 40.

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Завпе́рше, нар. Прежде всѣхъ. Ой мій пане, пане Іване, десь то ти забгався, що на ляхів став завперше, да й не сподівався. Макс

"Звісно, що не нове. Галичани либонь скалькували його з німецького "teilnehmen""

"Прийдешнє" нагадує своєю будовою німецьке "Zukunft". І що, це теж німеччина?

《"Прийдешнє" нагадує своєю будовою німецьке "Zukunft". І що, це теж німеччина?》
Ні, звісно. Слово "прийдешній" є в Грінченка, а "участі" – нема, а "брати участь" – і поготів.

《А є докази того, що не вживали "брати участь"?》
Я вже писав давніше: "У Грінченка нема ні "учасника" ні "участі". Це свідчить, що ці слова досить недавні та не з живої народної мови".

За все гаразд, пане Саво, тільки одно страшно: виглядають гайдамаки із-за гори часто. Млр. л. сб. 198.

Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026.

Спасибі вам, пане Хомо, від усіх людей спасибі! І вам, пане Віталію, дякуємо. Тобілевич.

r2u.org.ua: Пане *

Чого ж це не зовсім те?

Ну тут "робити щось разом" тільки частина тлумачення (воно не розділене на окремі), в цілому виходить про компанію, про зв'язки. Та й навіть між "робити щось разом" і "брати участь" є різниця. І спілкувати з ким, а брати участь у чому. Ви деінде мабуть точніше сказали, що спілкувати це те, що зараз називають "спілкуватися", в Грінченка там -ся не було. Навіть якщо одне зі значень "спілкуватися" це "об'єднуватися для спільних дій", це все одно не "брати участь"

То на вашу думку виходить, що "робить щось спільно з кимось" і "брати участь" не те саме? То в чому ж одмінність?
І я ніде не казав, що "спілкувать" – те саме, що тепер називають "спілкуваться", а таки навпаки – що в слова "спілкувать" значіння ширше.

Брати участь у проекті, робити проект разом. Це може бути про одну дію, але з різних поглядів

Ви блудите словами, бо між цими діями нема аніякісінької одмінності. І "мать спіл у чомусь" і "спілкувать у чомусь" так само мають однакове значіння, подібно до "мать утіху" і "тішиться".

Я беру участь у проекті. Я роблю проект разом (з?). Різні погляди, навіть якщо та сама дія

Але те, що в Грінченка це про компанію, про зв'язки це навіть головніше. Тоді то точно "робити щось разом" це не "брати участь"

《Але те, що в Грінченка це про компанію, про зв'язки це навіть головніше. Тоді то точно "робити щось разом" це не "брати участь"》
Це вам Грінченко сам сказав, що "про компанію, про зв'язки це навіть головніше"?

В плані важливіше за те, чи є там різниця. Добре, я вашу думку зрозумів, хоча мені все одно здається що там все ясно написано, яке в "спілкувати" єдине значення

《Хіба тут спілкувати доречне?》
Так, до речі. Замініть усюди "брати участь" на "спілкувати", і дістанете речення з тим самим значінням.

Ne ouge e neyasno?

За оце (im-) зовсім не ясно, що воно має значити.

Напр. "йме часть".

Так це значитиме «бере частину».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/67240-jaty.html#show_point

Просто дуже хотілося, щоб це було одне слово, а не сполучення двох слів. Колись давно читав, як російський пропагандист дорікає, що в них "участвовать", а українська мова бідніша й тому має використовувати два слова "брати участь".

<се ж те саме московське...>

Nicy bo crœumy "moscóusca" i ne znaiete. Tac boyouiete su toiõ veatscoiõ, oge i ne pométite sam, oge Vasye xoténïe po odiné slové (Ui: "Просто дуже хотілося, щоб це було одне слово, а не сполучення двох слів." ↑) e veatscoiõ bo e tô odinomy slovomy: ‹участвовать›. Po pervxyê, u bœulxeosti móuv e tô œd "byrati / eati / iméti ceasty / dolyõ", po drougê, u bœulxeosti slœu e tô iz duou slovou, i inodscoiõ e tô duoma slovama: ‹भाग लेना› (bhāg lenā) = "ceasty / dolyõ eati / iméti / byrati›, i õgorscoiõ: ‹részt vesz› "ceasty bere". A u germanscax ta romanscax xotya i pisiõty odinomy slovomy, to tô sõty dué slové pisané razomy, na pr. ném. ‹teilnehmen› e *‹Teil nehmen›.

Чим?

Мертві́ти – робитися мертвим, скліти – робитись як скло, животіти – бути живим, то що маєте проти слова часті́ти – робитися частю?

<Мертві́ти – робитися мертвим, скліти – робитись як скло, животіти – бути живим, то що маєте проти слова часті́ти – робитися частю?>

Ceastéti bui scoréixye znacilo "stavati ceastomy", neigy "stavati ceastïõ".

Яка ж між ними одмінність?

Ne velica. Ta, ‹eati/byrati ceasty› ménity déivœusty ci déieu unêsoc u délo, a ‹pricêt› e scoréixye o stõpeni unêscou u délo.

A ouge, medyenõ stõpeiny unêscou mogemo pèredati i uirazomy ‹eati/byrati ceasty›, coli sõstroca dasty, he oto u: »Imõ ceaty INO / LIXYE u ...«. Ta zagalomy, e rœuzniça he receno uisye.

Deyaçi pricladi:

Uibori. Ti cto izmagaiõty na mésto 'berõty / imõty ceasty u uiboréx', a ti cto, na pr., gotouiõty i xireaty propisyma (programmes), he oto, letacui (flyers), cnigiçui (booklets), scitui tc., sõty 'pricetni do uiborœu' ci 'u pricêté do uiborœu'.

Zlocin. Ti cto déivo sõty zalõcyeni do ouneseinïa (uicradeinïa) leudinui, tõ bui prosto (preamo) sõty pri samé ciné, 'imõty / berõty ceasty u uicradeinïé/ouneseiné', a ti cto, na pr., védeaty o ispriseagé ("conspiracy") i móuceaty, ci ti cto dadõty vozno u coristanïe pro uicradeinïe/ouneseinïe/ouvœud leudinui, 'sõty u pricêté' ci 'sõty pricêtni'.

Це ті самі яйця, тілько збоку.

Так само хороше слово.

Не повиньн.

Тоді вашого дописа можна спокійнісінько знехтувать.

«Доведіть, що не калька» — ого ака зухвалость. Можеть мені почати іще виплясувати, що единорогов не маєть? На ак'и х** аз повиньн тут щось доводити, ак сама початкова теза и есть бздінье в калюжу? Есмь не цуцик, и опускати ся до поясьненьа не збираиу ся.