Навіщо вигадувати велосипеда? "Профсоюз", як звісно - це "профспілка", "союз потребителей" - "спілка споживачів", "комсомол" - "комуністична спілка молоді" й т. д.
Це московське слово, а там воно з церковнослов'янської. Корінь той самий, що й у словах "вузол", "в'язати". Приросток "съ-" в українській мові дав не "со-", а "су-": сусіда, суміжний, сумісний...
Це церковнослов'янське слово, яке до часу з'яви СРСР українці не знали r2u.org.ua: союз Та й "со-" в мові руській значеннєво дав би "су-", "в-" чи "з-", а "юз" дав би безумовно "вуз".
Годі віддавати голоси за слово, яке є російським!
Мені подобається, ставлю палець, але як творити слово "союзний"?
Бо ж "спільний" це не "союзний", а такий, яким володіють однаково кілька людей, потрібно тоді знайти слово для прикметника "союзний".
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Жіночого роду.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Союз — (тут) політичне й/чи економічне й/чи військове об'єднання держав.
Європейський союз. Радянський союз.
Перекладаємо слово союз
Навіщо вигадувати велосипеда? "Профсоюз", як звісно - це "профспілка", "союз потребителей" - "спілка споживачів", "комсомол" - "комуністична спілка молоді" й т. д.
Злука — це швидше дія. За союз можна просто ЛУКА.
Лука це поляна, галява (в сенсі - левада, заплава, пійма, оболонь).
Лучити, влучити, залучити, — з'єднати.
А у лука (левада) інша етимологія.
Чоловік та жінка - то найкраща... злука???
Це цілком наше слово, все гаразд
Його сильно замарали, треба нове.
Запозичене. Українська його форма — вуз / звуз.
Це московське слово, а там воно з церковнослов'янської. Корінь той самий, що й у словах "вузол", "в'язати". Приросток "съ-" в українській мові дав не "со-", а "су-": сусіда, суміжний, сумісний...
Це церковнослов'янське слово, яке до часу з'яви СРСР українці не знали r2u.org.ua: союз
Та й "со-" в мові руській значеннєво дав би "су-", "в-" чи "з-", а "юз" дав би безумовно "вуз".
Годі віддавати голоси за слово, яке є російським!
Неруське слово.
Люди голосують за слово, нав'язане нам в часи Сталіна за наказом партії. Хто голоси віддає, ви хоч класиків наших читали?
Можливо також додати форму «звуз»?
Можна і ‹звуз›.
Це можна сказати точна українська форма замість церковнослов'янського ‹союз›
Подаю ‹(з)вуз›
Вочевидь, протезоване давнє "уз", множиною "узи".
А "вищий навчальний заклад" українською не "ВУЗ" (росіянізм), а "виш".
Мені подобається, ставлю палець, але як творити слово "союзний"?
Бо ж "спільний" це не "союзний", а такий, яким володіють однаково кілька людей, потрібно тоді знайти слово для прикметника "союзний".
Союзний - спільовий
А "союзник" тоді буде "спіл(ь)овик" чи все засвідчене в словниках "спільник"?
Красне слівце!
Поміняймось серцями .. Поміняймось зараз, і наш спіл кохання стане віковічним. (І. Нечуй-Левицький)
goroh.pp.ua: спіл
Власне воно так і є, я за це слово але по правді то воно латинського походження ru.m.wikipedia.org: Уния
Коли сторони пов‘язані взаємними обов’язками.
Від праслов'янського *borkъ ("шлюб"):
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/borkъ
Чого поганого в тому, щоб порівнювати союзні держави зі шлюбом? Адже і війська наших королів звали "дружинами".
Відки ймете *borko- за "шлюб?? Слово брак, знане, на пр., у вятській, є з *byra-k-o-, від *byr-a- в "брати", а не з *bork-.
Від узи «окови; зв’язки, відносини, єдність» (псл. *ǫza, мн. *ǫzy).
В’язи́ла – Узы.
r2u.org.ua: в'язила
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
goroh.pp.ua: споєно
Як чеською та словацькою союзник — spojenec.
Може Одність? :)
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Словник Грінченка: Вузол - Узы, связь.
Жіночого роду.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Давньоруське путо – вязи, узы.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й сьогоднішнє пута.
Давньоруське млыхы — "узда".
http://oldrusdict.ru/dict.html#