Мені подобається, ставлю палець, але як творити слово "союзний"?
Бо ж "спільний" це не "союзний", а такий, яким володіють однаково кілька людей, потрібно тоді знайти слово для прикметника "союзний".
Союзний - спільовий
А "союзник" тоді буде "спіл(ь)овик" чи все засвідчене в словниках "спільник"?
»Союзний - спільовий«
Яким чином?
Красне слівце!
Поміняймось серцями .. Поміняймось зараз, і наш спіл кохання стане віковічним. (І. Нечуй-Левицький)
Це цілком наше слово, все гаразд
узы - со-~юз ы
узи
союз
собрат
соотечественник
= укр =
співвітчизник, а не со- вітчизник
сорбат-калію
со дальше?
а головне куди і наструя
Це московське слово, а там воно з церковнослов'янської. Корінь той самий, що й у словах "вузол", "в'язати". Приросток "съ-" в українській мові дав не "со-", а "су-": сусіда, суміжний, сумісний...
Ну, так Радянський Союз, але молодіжна спілка. Що не так?
Чи ми будемо називати Спілка Радянських Соціалістичних Республік? 🧐😁
'Приросток "съ-" да не "со-" а "су-"' відки такі звісти єсте яли?
《'Приросток "съ-" да не "со-" а "су-"' відки такі звісти єсте яли?》
Є аналоги в инших українських словах і частинах слів. Українське "укання" в ненаголошених складах не раз дало наостанку "у" з колишнього "о": парУбок (<= робити), яблуко, кувати... Так само й з съ- => со- => су-.
Скажіть мені лишень, як українською буде "сосед"?
»Скажіть мені лишень, як українською буде "сосед"?«
Тут певно не вукання далося взнаки, а є явлено довгу пару до передчепа ‹съ-› (< sun-; порівн. лит. ‹su-›) — ‹сѫ-› (< son-; порівн. лит. ‹san-›. Бо ж одповідно до правила Гавлика, редукований /ъ/ в ‹съ-сѣдъ› мав би занепасти
《Тут певно не вукання далося взнаки, а є явлено довгу пару до передчепа ‹съ-› (< sun-; порівн. лит. ‹su-›) — ‹сѫ-› (< son-; порівн. лит. ‹san-›. Бо ж одповідно до правила Гавлика, редукований /ъ/ в ‹съ-сѣдъ› мав би занепасти》
Може, й ваша правда, хоч етимологічні джерела виводять "союз" із "съѭзъ".
⟪Українське "укання" в ненаголошених складах не раз дало наостанку "у" з колишнього "о": парУбок (<= робити), яблуко, кувати... Так само й з съ- => со- => су-.⟫
Рупиво. А чи є в вас відомості про те, чому з давнішого *sъ як прийменника не втворилось "зу": зу мною, зу словом? Чи воно так і є по говорах?
《Рупиво. А чи є в вас відомості про те, чому з давнішого *sъ як прийменника не втворилось "зу": зу мною, зу словом? Чи воно так і є по говорах?》
Бо там "о" випадне. Не знаю слів з випадним "у".
Про говірки нічого не скажу. У мене освіта з германістики, а не славістики. Тому, на жаль, моє знання з окрімних галузів українистики вривчасте – те, на що я сам натрапив.
Ясно. А з яких усіх земель ви чули українську в людей?
Це церковнослов'янське слово, яке до часу з'яви СРСР українці не знали 
r2u.org.ua: союз
Та й "со-" в мові руській значеннєво дав би "су-", "в-" чи "з-", а "юз" дав би безумовно "вуз".
Годі віддавати голоси за слово, яке є російським!
Люди голосують за слово, нав'язане нам в часи Сталіна за наказом партії. Хто голоси віддає, ви хоч класиків наших читали?
Якийсь жах свого часу ліпили Карли. Просто жахіття 🙈😱
Погоджуюсь із кожним Карловим-Францевим словом у цих двох дописах.
А жах ліпить не можна, бо цим словом називають почуття, а не його джерело.
Власне воно так і є, я за це слово але по правді то воно латинського походження 
ru.m.wikipedia.org: Уния
Від узи «окови; зв’язки, відносини, єдність» (псл. *ǫza, мн. *ǫzy).
Від праслов'янського *borkъ ("шлюб"):
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/borkъ
Чого поганого в тому, щоб порівнювати союзні держави зі шлюбом? Адже і війська наших королів звали "дружинами".
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Цілком логічно, що об'єднуються в об'єднання.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Давньоруське путо – вязи, узы.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й сьогоднішнє пута.
Вочевидь союз болгарське (префікс со- + уз(и)), нашою буде префікс су- + вуз (від вузол)
(j)ar- (‹ іє. *arǝ-, ar-) «з’єднувати», наявного в п. ko-jarz-yć «пов’язувати, з’єднувати», а також, мабуть, у псл. *remy (род. в. одн. reme-ne), укр. ре́мі́нь;
«З'юз» — Іван Білик, "Не дратуйте грифонів". «і» можна додавати за потреби задля милозвучности
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Жіночого роду.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Давньоруське млыхы — "узда".
http://oldrusdict.ru/dict.html#
goroh.pp.ua: іден
від кореня єд (як у єдність, єднати),
суфікс -во, типовий для іменників, що позначають абстрактні, але сталі утворення (пор. братство, панство, військо),
укр. [сві́рка] «зв’язка (у батога)», п. zwora «сполучний елемент механічної конструкції»;
похідне утворення від псл. *sъvor-iti «змикати», утвореного від основи ver-/vor-;
Сніп – це зв'язаний пучок зрізаних стебел сільськогосподарських рослин, таких як злакові, льон або бобові, який використовується для обмолоту зерна. Також це може бути великий букет квітів або інших рослин. У ширшому, переносне значенні, «сніп» означає промінь або пучок іскор, що виходить з одного центру.
union / [ˈjuːnɪən] / об'єднання. союз - в останню чергу до [юніен] амер. брит.
union / [ˈjuːnɪən] / в першу чергу, по базисному значенню слова перекладу - це об'єднання. [юніен] амер. брит.
European Union - Європейське Об'єднання (кого/чого - КРАЇН). ось основний критерій розуміння щодо утворення того чим воно собою представляє. Про те й кажемо, думаємо, відповідно знаходимо правильні слова.
див. під словом "спілка"
союз
собрат
соотечественник
= укр =
співвітчизник, а не со- вітчизник
сорбат-калію
со дальше?
а головне куди і наструя
група
Навіщо вигадувати велосипеда? "Профсоюз", як звісно - це "профспілка", "союз потребителей" - "спілка споживачів", "комсомол" - "комуністична спілка молоді" й т. д.
Хіба то "спілка"
Єдність, Об'єднання.
union / [ˈjuːnɪən] / об'єднання. союз - в останню чергу до [юніен] амер. брит.
union / [ˈjuːnɪən] / в першу чергу, по базисному значенню слова перекладу - це об'єднання. [юніен] амер. брит.
European Union - Європейське Об'єднання (кого/чого - КРАЇН). ось основний критерій розуміння щодо утворення того чим воно собою представляє. Про те й кажемо, думаємо, відповідно знаходимо правильні слова.
Але не uniting ж. "Спілка" якраз годиться для наслідку, навіть є дієслово "спілкувати", якщо дуже хочеться