Мені подобається, ставлю палець, але як творити слово "союзний"?
Бо ж "спільний" це не "союзний", а такий, яким володіють однаково кілька людей, потрібно тоді знайти слово для прикметника "союзний".
Союзний - спільовий
А "союзник" тоді буде "спіл(ь)овик" чи все засвідчене в словниках "спільник"?
Красне слівце!
Поміняймось серцями .. Поміняймось зараз, і наш спіл кохання стане віковічним. (І. Нечуй-Левицький)
Це цілком наше слово, все гаразд
узы - со-~юз ы
узи
союз
собрат
соотечественник
= укр =
співвітчизник, а не со- вітчизник
сорбат-калію
со дальше?
а головне куди і наструя
Це московське слово, а там воно з церковнослов'янської. Корінь той самий, що й у словах "вузол", "в'язати". Приросток "съ-" в українській мові дав не "со-", а "су-": сусіда, суміжний, сумісний...
Ну, так Радянський Союз, але молодіжна спілка. Що не так?
Чи ми будемо називати Спілка Радянських Соціалістичних Республік? 🧐😁
Це церковнослов'янське слово, яке до часу з'яви СРСР українці не знали 
r2u.org.ua: союз
Та й "со-" в мові руській значеннєво дав би "су-", "в-" чи "з-", а "юз" дав би безумовно "вуз".
Годі віддавати голоси за слово, яке є російським!
Люди голосують за слово, нав'язане нам в часи Сталіна за наказом партії. Хто голоси віддає, ви хоч класиків наших читали?
Якийсь жах свого часу ліпили Карли. Просто жахіття 🙈😱
Погоджуюсь із кожним Карловим-Францевим словом у цих двох дописах.
А жах ліпить не можна, бо цим словом називають почуття, а не його джерело.
Власне воно так і є, я за це слово але по правді то воно латинського походження 
ru.m.wikipedia.org: Уния
Від узи «окови; зв’язки, відносини, єдність» (псл. *ǫza, мн. *ǫzy).
А де ту є "узел"?
вуз (не уз), вухо (не ухо), вудка (не удка), павук (не паук); але безухий
Слова наші, та бачите закономірне 'в' на початку слів? Т.с. Гамерика, вівця, вівтар, Вірменщина.
Кароліно, який ще "вуз"? "Вищий навчальний заклад", чи як?
До чого тут вищий навчальний заклад??
Це єдине, що мені показує Горох.
Можливо, йдеться про протезу
Підтримую 
@Carolina Shevtsova
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Цілком логічно, що об'єднуються в об'єднання.
Від праслов'янського *borkъ ("шлюб"):
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/borkъ
Чого поганого в тому, щоб порівнювати союзні держави зі шлюбом? Адже і війська наших королів звали "дружинами".
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Давньоруське путо – вязи, узы.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й сьогоднішнє пута.
Вочевидь союз болгарське (префікс со- + уз(и)), нашою буде префікс су- + вуз (від вузол)
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Жіночого роду.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Давньоруське млыхы — "узда".
http://oldrusdict.ru/dict.html#
goroh.pp.ua: іден
від кореня єд (як у єдність, єднати),
суфікс -во, типовий для іменників, що позначають абстрактні, але сталі утворення (пор. братство, панство, військо),
укр. [сві́рка] «зв’язка (у батога)», п. zwora «сполучний елемент механічної конструкції»;
похідне утворення від псл. *sъvor-iti «змикати», утвореного від основи ver-/vor-;
union / [ˈjuːnɪən] / об'єднання. союз - в останню чергу до [юніен] амер. брит.
union / [ˈjuːnɪən] / в першу чергу, по базисному значенню слова перекладу - це об'єднання. [юніен] амер. брит.
European Union - Європейське Об'єднання (кого/чого - КРАЇН). ось основний критерій розуміння щодо утворення того чим воно собою представляє. Про те й кажемо, думаємо, відповідно знаходимо правильні слова.
див. під словом "спілка"
союз
собрат
соотечественник
= укр =
співвітчизник, а не со- вітчизник
сорбат-калію
со дальше?
а головне куди і наструя
Навіщо вигадувати велосипеда? "Профсоюз", як звісно - це "профспілка", "союз потребителей" - "спілка споживачів", "комсомол" - "комуністична спілка молоді" й т. д.
Хіба то "спілка"
Єдність, Об'єднання.
union / [ˈjuːnɪən] / об'єднання. союз - в останню чергу до [юніен] амер. брит.
union / [ˈjuːnɪən] / в першу чергу, по базисному значенню слова перекладу - це об'єднання. [юніен] амер. брит.
European Union - Європейське Об'єднання (кого/чого - КРАЇН). ось основний критерій розуміння щодо утворення того чим воно собою представляє. Про те й кажемо, думаємо, відповідно знаходимо правильні слова.
Але не uniting ж. "Спілка" якраз годиться для наслідку, навіть є дієслово "спілкувати", якщо дуже хочеться