Мені подобається, ставлю палець, але як творити слово "союзний"?
Бо ж "спільний" це не "союзний", а такий, яким володіють однаково кілька людей, потрібно тоді знайти слово для прикметника "союзний".
Союзний - спільовий
А "союзник" тоді буде "спіл(ь)овик" чи все засвідчене в словниках "спільник"?
Красне слівце!
Поміняймось серцями .. Поміняймось зараз, і наш спіл кохання стане віковічним. (І. Нечуй-Левицький)
Це цілком наше слово, все гаразд
узы - со-~юз ы
узи
союз
собрат
соотечественник
= укр =
співвітчизник, а не со- вітчизник
сорбат-калію
со дальше?
а головне куди і наструя
Це московське слово, а там воно з церковнослов'янської. Корінь той самий, що й у словах "вузол", "в'язати". Приросток "съ-" в українській мові дав не "со-", а "су-": сусіда, суміжний, сумісний...
Ну, так Радянський Союз, але молодіжна спілка. Що не так?
Чи ми будемо називати Спілка Радянських Соціалістичних Республік? 🧐😁
Це церковнослов'янське слово, яке до часу з'яви СРСР українці не знали 
r2u.org.ua: союз
Та й "со-" в мові руській значеннєво дав би "су-", "в-" чи "з-", а "юз" дав би безумовно "вуз".
Годі віддавати голоси за слово, яке є російським!
Люди голосують за слово, нав'язане нам в часи Сталіна за наказом партії. Хто голоси віддає, ви хоч класиків наших читали?
Якийсь жах свого часу ліпили Карли. Просто жахіття 🙈😱
Погоджуюсь із кожним Карловим-Францевим словом у цих двох дописах.
А жах ліпить не можна, бо цим словом називають почуття, а не його джерело.
Власне воно так і є, я за це слово але по правді то воно латинського походження 
ru.m.wikipedia.org: Уния
Від узи «окови; зв’язки, відносини, єдність» (псл. *ǫza, мн. *ǫzy).
А де ту є "узел"?
вуз (не уз), вухо (не ухо), вудка (не удка), павук (не паук); але безухий
Слова наші, та бачите закономірне 'в' на початку слів? Т.с. Гамерика, вівця, вівтар, Вірменщина.
Кароліно, який ще "вуз"? "Вищий навчальний заклад", чи як?
До чого тут вищий навчальний заклад??
Це єдине, що мені показує Горох.
Можливо, йдеться про протезу
Цілком логічно, що об'єднуються в об'єднання.
Від праслов'янського *borkъ ("шлюб"):
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/borkъ
Чого поганого в тому, щоб порівнювати союзні держави зі шлюбом? Адже і війська наших королів звали "дружинами".
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
Жіночого роду.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Давньоруське путо – вязи, узы.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й сьогоднішнє пута.
Давньоруське млыхы — "узда".
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Вочевидь союз болгарське (префікс со- + уз(и)), нашою буде префікс су- + вуз (від вузол)
Чого? То ж може бути слово здерте живцем з російської.
Не може!
СОЮ́З
запозичено із церковнослов’янської мови;
цсл. съѭзъ, як і стсл. съѫзъ, «зв’язок, узи, пута, союз», съвѫзъ «тс.», др. съвузъ «зв’язок, узи», съузъ «тс.», зводиться до псл. sъvǫzъ «зв’язок», пов’язаного чергуванням голосних з sъvęzati «зв’язати», похідним від vęzati «в’язати»;
До Чистилища.
Хай буде й союз, і спілка. Знову безглузде вихолощення мови.
Тим паче, що мова йде саме про союз держав, а не якусь спілку, наприклад, колгоспниць
+. Союз це синонім з відтінком та/або стилем. Звісно багато де його не треба, але наше
union / [ˈjuːnɪən] / об'єднання. союз - в останню чергу до [юніен] амер. брит.
union / [ˈjuːnɪən] / в першу чергу, по базисному значенню слова перекладу - це об'єднання. [юніен] амер. брит.
European Union - Європейське Об'єднання (кого/чого - КРАЇН). ось основний критерій розуміння щодо утворення того чим воно собою представляє. Про те й кажемо, думаємо, відповідно знаходимо правильні слова.
союз
собрат
соотечественник
= укр =
співвітчизник, а не со- вітчизник
сорбат-калію
со дальше?
а головне куди і наструя
goroh.pp.ua: спіл
Навіщо вигадувати велосипеда? "Профсоюз", як звісно - це "профспілка", "союз потребителей" - "спілка споживачів", "комсомол" - "комуністична спілка молоді" й т. д.
яка вбіса "спілка", отямтеся.
Єдність, Об'єднання.
union / [ˈjuːnɪən] / об'єднання. союз - в останню чергу до [юніен] амер. брит.
union / [ˈjuːnɪən] / в першу чергу, по базисному значенню слова перекладу - це об'єднання. [юніен] амер. брит.
European Union - Європейське Об'єднання (кого/чого - КРАЇН). ось основний критерій розуміння щодо утворення того чим воно собою представляє. Про те й кажемо, думаємо, відповідно знаходимо правильні слова.