Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Слово «sьrbъ» означало «союзник» ще у праслов’янській мові, звідти й українське «присербитися» – «приєднатися, пристати, прив’язатися». А національність «серб» в українській мові це за словником Грінченка «сербин», з кінцевим «-ин» як у русин, литвин, німчин, жидовин, гречин, слов’янин.
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Союзъ — руськ. Звѧзок, звѧзанє, звѧзка, злꙋчѣє, споєньє
пучень
,
пучво,пучва
,
горство
Навзаєм , та радий був би ,якби допомагали ... Так як хисту і вишки не маю ,приходиться на допитливість та приладдя зпиратися