Творено мною частково за грецьким έθνος — від и.-є. *sue-dh-n-o-s (у руській звукословісно даючи: <sueno>, через пратвар +suedno, середнього роду), та частково на поді свідчених у руській мові слів: <suésty> та <suesty> и похідних слів (ЕСУМ V, 195: свість, там же: свізь, све́щенька, сві́стонька, свестин) "своячка, сестра дружини", та д.-рус. <свьсть, свѣсть, свесть> "свояченица, сестра жены". У новоруській мові писання через <і> — <свість> може бути двозначно через твари з <е> (виджь више), д.-рус. памятки свідчать з <ѣ>, <ь> та з <е> — писання <свесть> може бути = еттмологічному письму <свьсть>, принаймні ЕСУМ (виджь више) дає лише пратвари з *<ѣ> та *<ь>, а чеське <svěsť> (у Срезнівського під: свѣсть, свьсть>) таки свідчить на користь первісного *<ѣ>, поруч з первісним *<ь> (рівни схв. <svast>, <a> ← *<ь>). То даю два твара: <suèno> (+<свьно>) та <suéno> (+<свѣно>). Різниця від свідчених руських та д.-рус. тварів <свість, свест-, свьсть/свесть, свѣсть> є ту чепінь — -sty проти -n-o в мною даних тваріх. Правда, й д.-рус. памятки свідчать твари з *-n- від и.-є. корене *sue-, проте яко прислово <свѣне, свѣнь> "крім, вон, пріч, далі, за, перек" (через розвиток: *"свійськи, своїм чином, своєю путтю" → "крімно, прічно тощо"). Грецьке слово έθνος (від и.-є. *sue-dh-n-o-s від корене *sue- "свій, своє, себе/ся, собі/си") є движено значатною *свій, свойи, тягнучий/тягнучі до свого/свойих", рівно ги руські та д.-рус. слова зо -sty (<свість, свест-, свѣсть, свьсть>) "своячка, своячениця" ← *"своя".
___
У грецькім слові έθνος є первісно короткий ступінь *e в корени, а в рус. та д.-рус. тваріх на *-st- (виджь више) є свідчено ступінь довготи — *ē (инше товмачення <і, ѣ> в <свість, свѣсть> могло би бути *oy) та редукції — *y (д.-рус. <ь> в <свьсть>, схв. <svast>), то точної тяклости між голосними корене в грецькім слові та руськім нема; проте є в грецькій и слово ηθική, (джерело рус. <етика> та похідних слів) — від того самого корене що в έθνος, але з довгою голосною *ē, движено тою же значатною *"свій, своє, себе/ся, ...", з иншим розвитком: *"свійське, своє → свій звичай" → "етика". Тому, давши ту два твара — з редукцією <suèno> та з довготою <suéno>, лишу твар з довготою <sué-> для тями "етика" либонь.
___
До значення "своячениця, своячка, сестра дружини" в рус. та д.-рус. (та йинших словянських мовах) словах, попри таку щіглість значення, д.-рус. памятки свідчать и прикмету <свьстьнъ, свѣстьнъ> від того самого йимене, та вже без такої щіглости значення: "близький, подібний" (← *"свій, близький собі"), що свідчить про збереження ще в писемну добі загальної/ширшої значатни просто *свій, близький до свойого/своїх", а не лише щіглий вид родинних уз в особі жіночого роду.

sum.in.ua: plem
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/39951-plimja.html#show_point

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/67023-jazyk.html#show_point