Значення слова
Етнос — стійке соціальне уґруповання людей, що виникло упродовж тривалого історичного розвитку на певній території, де люди мають власну біольоґічну складову (раса, спільне походження), мову, культуру, усвідомлення власної єдності і відмінності від інших етносів.
Приклад вживання

Межа між етносом і нацією – пролягає між тим, що не залежить від людини, не є її особистою заслугою і зумовлена лише фактом її народження і тим, що потребує від неї певного особистого зусилля й усвідомленого вибору. Якщо до етнічної культури люди прилучаються колективно, з причини своєї належності до певного етносу (внаслідок традиційного, локального, анонімного характеру цієї культури), то до національної культури вони прилучаються здебільшого індивідуально, а інколи – всупереч своєму етнічному походженню.

Походження

ст.ґр. έθνος/éthnos значило якраз шось ближче до “політичної нації” в сьогоднішньому розумінні, поки до “народу”, “люду” використовувалося ст.ґр. δῆμος/dêmos

Приклади в інших мовах

польською

Варіанти написання
етнічність, етнічна група, етнічна ґрупа
Слово додав

Перекладаємо слово етнос

чадь
17

cẽdy
Друс. чѧдь "люд, народ"; споріднене з чѧдо "дитя"; таким чином може бути осмислене як "народ, творений кровно" у протилежність до народу, твореного громадянством.
Слово жіночого роду; чого/чому/чім? – cẽdi ("чади"), чим? – cẽdiõ ("чаддю"), множина: чого? – cẽdiy ("чадий/чадей"), чому? – cẽdym ("чадем/чадьом"), чім? — cẽdyx ("чадех/чадьох"), чим? – cẽdymi ("чадьми").

אלישע פרוש 3 квітня 2020
13 квітня 2020

Гарно.

19 серпня 2020

Вимова: {t͡ʃi͡ɜdʲ ~ t͡ʃi͡ɜɟ ~ t͡ʃi͡ædʲ ~ t͡ʃi͡æɟ ~ t͡ʃe̯͡ædʲ ~ t͡ʃe̯͡æɟ}.

9 листопада 2021

А як сказати наприклад "він етнічний українець", чи "вони належать до певної етнічної групи"?

9 листопада 2021

cẽden/cẽdnuy rousin (cẽdna/cẽdnoho rousina, cẽdnou/cẽdnomou rousinou, cẽdné/cẽdnwm rousiné, cẽdnom/cẽdnuim rousinom)

11 січня

чадо україни, чада цієї землі

11 січня

сучадо - одноетносник

народність
6
Олександр Дудар 13 травня 2019
19 липня 2019

У поляків значення слова "нація" — "народ", але складовою нації є етнос. Якось не дуже :\

5 травня 2020

Народність (менша) є складовою народу (більшого), ну?

19 травня 2020

1) "о" є тут неруський твар; 2) від слова є незручно творити слова похідну (етно-, етничний); 3) місить тяму "етнос" з иншими суміжними тямами. Тут є потрібен корінь виразно відмінний від уже доста заступлених иншими товки, ги *люд-, *(на-)род-. Тому я простер слово чѧдь, воно бо є вільно від инших товків/тям, и від його є легко творити слова похідні.

люд
3
Олександр Дудар 13 травня 2019
10 листопада 2019

+

31 березня 2020

Опримітивнення мови

1 квітня 2020

Чому ви так вважаєте?

“Вподобайка” – ось шо є “опримітивненням мови”.

10 квітня 2020

І для мене то є біднення мови, бо нехай колись різниці між тямами "люд/народ" й "етнос" не було, чи різниця та була сливе несуттєва, нині часто де в різних дискурсах їх розрізнення та протиставлення становить суть дискурсу. Багатозначність слова, яку я загалом вітаю, є припустима там, де різні значення в практиці не перетинаються в однім і тім же контексті. Напр., коли слово знадіб має серед уже фіксованих у словниках значення й "матеріали до публікації", й "інвентар", "інструмент", чи й "посуд", то в контексті про видавництво є дуже малі підстави гадати, що під знадобом/знадіб'ям мається на увазі "предмет домашнього вжитку", напр. "посуд". Але "люд/народ" й "етнос" дуже часто виступають як терміни в протиставленні. І ще, коли "люд/народ" нині має як ширше значення просто громади людей (there're so many people out there tonight), і вужче, як "нація" (people of the US), то в тями "етнос" суть ужиток і значення чи не завжди тільки вузькі, а тому для його є треба слово виразно окреме. А оскільки саме запозичене слово "етнос" є вихідним для ряду дальших деривованих слів: етнічний, етнологія, етно- в складених словах тощо, що вимагає й стислого слова, коли ним замінити запозичене "етнос", то й слово таке має бути морфологічно щонайпростіше, аби зручно від його творити похідні слова, й цілком очевидно, що слово "люд" ним бути не може, бо значить іншу тяму, або й ряд тям, серед яких місця для тями "етнос" у нинішніх реаліях нема.

народ
2
Олександр Дудар 13 травня 2019
3 квітня 2020

Дадада

suèno
,
suéno
2

Творено мною частково за грецьким έθνος — від и.-є. *sue-dh-n-o-s (у руській звукословісно даючи: <sueno>, через пратвар +suedno, середнього роду), та частково на поді свідчених у руській мові слів: <suésty> та <suesty> и похідних слів (ЕСУМ V, 195: свість, там же: свізь, све́щенька, сві́стонька, свестин) "своячка, сестра дружини", та д.-рус. <свьсть, свѣсть, свесть> "свояченица, сестра жены". У новоруській мові писання через <і> — <свість> може бути двозначно через твари з <е> (виджь више), д.-рус. памятки свідчать з <ѣ>, <ь> та з <е> — писання <свесть> може бути = еттмологічному письму <свьсть>, принаймні ЕСУМ (виджь више) дає лише пратвари з *<ѣ> та *<ь>, а чеське <svěsť> (у Срезнівського під: свѣсть, свьсть>) таки свідчить на користь первісного *<ѣ>, поруч з первісним *<ь> (рівни схв. <svast>, <a> ← *<ь>). То даю два твара: <suèno> (+<свьно>) та <suéno> (+<свѣно>). Різниця від свідчених руських та д.-рус. тварів <свість, свест-, свьсть/свесть, свѣсть> є ту чепінь — -sty проти -n-o в мною даних тваріх. Правда, й д.-рус. памятки свідчать твари з *-n- від и.-є. корене *sue-, проте яко прислово <свѣне, свѣнь> "крім, вон, пріч, далі, за, перек" (через розвиток: *"свійськи, своїм чином, своєю путтю" → "крімно, прічно тощо"). Грецьке слово έθνος (від и.-є. *sue-dh-n-o-s від корене *sue- "свій, своє, себе/ся, собі/си") є движено значатною *свій, свойи, тягнучий/тягнучі до свого/свойих", рівно ги руські та д.-рус. слова зо -sty (<свість, свест-, свѣсть, свьсть>) "своячка, своячениця" ← *"своя".
___
У грецькім слові έθνος є первісно короткий ступінь *e в корени, а в рус. та д.-рус. тваріх на *-st- (виджь више) є свідчено ступінь довготи — *ē (инше товмачення <і, ѣ> в <свість, свѣсть> могло би бути *oy) та редукції — *y (д.-рус. <ь> в <свьсть>, схв. <svast>), то точної тяклости між голосними корене в грецькім слові та руськім нема; проте є в грецькій и слово ηθική, (джерело рус. <етика> та похідних слів) — від того самого корене що в έθνος, але з довгою голосною *ē, движено тою же значатною *"свій, своє, себе/ся, ...", з иншим розвитком: *"свійське, своє → свій звичай" → "етика". Тому, давши ту два твара — з редукцією <suèno> та з довготою <suéno>, лишу твар з довготою <sué-> для тями "етика" либонь.
___
До значення "своячениця, своячка, сестра дружини" в рус. та д.-рус. (та йинших словянських мовах) словах, попри таку щіглість значення, д.-рус. памятки свідчать и прикмету <свьстьнъ, свѣстьнъ> від того самого йимене, та вже без такої щіглости значення: "близький, подібний" (← *"свій, близький собі"), що свідчить про збереження ще в писемну добі загальної/ширшої значатни просто *свій, близький до свойого/своїх", а не лише щіглий вид родинних уз в особі жіночого роду.

אלישע פרוש 9 листопада 2021
Вадим Мельник 18 липня 2020
20 липня 2020

Термін "плем'я" різнять від терміна "етнос".

20 липня 2020

sum.in.ua: plem
Плем'я подається як у значенні народу, національності, так і в значенні роду, рідні (що і є кровною спілкою). Чому б нам тоді не використати це слово? Тільки тому, що зараз ще є люди, які живуть за тим ладом, як наші давні предки і ми називаємо ці спілки племенами?
Українське плем'я. По-моєму звучить.

21 липня 2020

Нині ті тями різнять.

Вадим Мельник 19 липня 2020
20 липня 2020

Се слово би ліпше було за "нація", "національність", на їх бо своїх слів нема. Твар <народ> за "нація", "національність" не годить, <народ> бо є чуджий твар. А за "народ" би ліпше казати <люд>, або <глота, гліт>. Оскільки нині "національність" у різних країнах визначає вже не народження, а й "натуралізація", що передбачає зокрема, як важливий аспект, володіння мовою держави, то <язик> є, неначе, ліпше слово за "національність". "Етнос" же визначає народження, чому я й пропонував тут слово <чадь> (cẽdy), з його значеннями в давньоруській "дети, люди, народ, свои кому-либо", та вторинними "товарищи, дружина", спільного кореня з <чадо> дитя, та дієсловом <чати/чне> "почати (дитя), родити", з виразною первісною семантикою "громада люду з кровними зв'язками, зв'язками спільного походження".

20 липня 2020

Для слова "народ" вже є "люд", для "нація" - "народ", а "національність" у тому значенні, що Ви згадали, може зватися "громадянством".

Мови творилися саме в етнічних спільнотах і мова же їх первісно й визначала (та й понині визначає), тому "язик" є найточнішим слово на цю тяму.

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
13 травня 2019

>2. Поняття «етнос», «народ», «нація»:
https://studfiles.net/preview/5115376

13 травня 2019

pl.wikipedia.org/wiki/Lud#Wieloznaczność_terminu_"lud"

13 травня 2019

Треба якось чітко розібратися і розмежувати, шо є народ, нація, етнос…

Поділитись з друзями