Значення слова

Етнос — стійке соціальне уґруповання людей, що виникло упродовж тривалого історичного розвитку на певній території, де люди мають власну біольоґічну складову (раса, спільне походження), мову, культуру, усвідомлення власної єдності і відмінності від інших етносів.

Приклад вживання

Межа між етносом і нацією – пролягає між тим, що не залежить від людини, не є її особистою заслугою і зумовлена лише фактом її народження і тим, що потребує від неї певного особистого зусилля й усвідомленого вибору. Якщо до етнічної культури люди прилучаються колективно, з причини своєї належності до певного етносу (внаслідок традиційного, локального, анонімного характеру цієї культури), то до національної культури вони прилучаються здебільшого індивідуально, а інколи – всупереч своєму етнічному походженню.

Походження

ст.ґр. έθνος/éthnos значило якраз шось ближче до “політичної нації” в сьогоднішньому розумінні, поки до “народу”, “люду” використовувалося ст.ґр. δῆμος/dêmos

Приклади в інших мовах

польською

Варіанти написання
етнічність, етнічна група, етнічна ґрупа
Слово додав

Перекладаємо слово етнос

чадь
11

cẽdy
Друс. чѧдь "люд, народ"; споріднене з чѧдо "дитя"; таким чином може бути осмислене як "народ, творений кровно" у протилежність до народу, твореного громадянством.
Слово жіночого роду; чого/чому/чім? – cẽdi ("чади"), чим? – cẽdiõ ("чаддю"), множина: чого? – cẽdiy ("чадий/чадей"), чому? – cẽdym ("чадем/чадьом"), чім? — cẽdyx ("чадех/чадьох"), чим? – cẽdymi ("чадьми").

אלישע פרוש 3 квітня 2020
13 квітня 2020

Гарно.

19 серпня 2020

Вимова: {t͡ʃi͡ɜdʲ ~ t͡ʃi͡ɜɟ ~ t͡ʃi͡ædʲ ~ t͡ʃi͡æɟ ~ t͡ʃe̯͡ædʲ ~ t͡ʃe̯͡æɟ}.

9 листопада 2021

А як сказати наприклад "він етнічний українець", чи "вони належать до певної етнічної групи"?

9 листопада 2021

cẽden/cẽdnuy rousin (cẽdna/cẽdnoho rousina, cẽdnou/cẽdnomou rousinou, cẽdné/cẽdnwm rousiné, cẽdnom/cẽdnuim rousinom)

народність
5
Олександр Дудар 13 травня 2019
19 липня 2019

У поляків значення слова "нація" — "народ", але складовою нації є етнос. Якось не дуже :\

5 травня 2020

Народність (менша) є складовою народу (більшого), ну?

19 травня 2020

1) "о" є тут неруський твар; 2) від слова є незручно творити слова похідну (етно-, етничний); 3) місить тяму "етнос" з иншими суміжними тямами. Тут є потрібен корінь виразно відмінний від уже доста заступлених иншими товки, ги *люд-, *(на-)род-. Тому я простер слово чѧдь, воно бо є вільно від инших товків/тям, и від його є легко творити слова похідні.

люд
3
Олександр Дудар 13 травня 2019
10 листопада 2019

+

31 березня 2020

Опримітивнення мови

1 квітня 2020

Чому ви так вважаєте?

“Вподобайка” – ось шо є “опримітивненням мови”.

10 квітня 2020

І для мене то є біднення мови, бо нехай колись різниці між тямами "люд/народ" й "етнос" не було, чи різниця та була сливе несуттєва, нині часто де в різних дискурсах їх розрізнення та протиставлення становить суть дискурсу. Багатозначність слова, яку я загалом вітаю, є припустима там, де різні значення в практиці не перетинаються в однім і тім же контексті. Напр., коли слово знадіб має серед уже фіксованих у словниках значення й "матеріали до публікації", й "інвентар", "інструмент", чи й "посуд", то в контексті про видавництво є дуже малі підстави гадати, що під знадобом/знадіб'ям мається на увазі "предмет домашнього вжитку", напр. "посуд". Але "люд/народ" й "етнос" дуже часто виступають як терміни в протиставленні. І ще, коли "люд/народ" нині має як ширше значення просто громади людей (there're so many people out there tonight), і вужче, як "нація" (people of the US), то в тями "етнос" суть ужиток і значення чи не завжди тільки вузькі, а тому для його є треба слово виразно окреме. А оскільки саме запозичене слово "етнос" є вихідним для ряду дальших деривованих слів: етнічний, етнологія, етно- в складених словах тощо, що вимагає й стислого слова, коли ним замінити запозичене "етнос", то й слово таке має бути морфологічно щонайпростіше, аби зручно від його творити похідні слова, й цілком очевидно, що слово "люд" ним бути не може, бо значить іншу тяму, або й ряд тям, серед яких місця для тями "етнос" у нинішніх реаліях нема.

народ
2
Олександр Дудар 13 травня 2019
3 квітня 2020

Дадада

племʼя
,
плімʼя
1
Вадим Мельник 18 липня 2020
20 липня 2020

Термін "плем'я" різнять від терміна "етнос".

20 липня 2020

sum.in.ua: plem
Плем'я подається як у значенні народу, національності, так і в значенні роду, рідні (що і є кровною спілкою). Чому б нам тоді не використати це слово? Тільки тому, що зараз ще є люди, які живуть за тим ладом, як наші давні предки і ми називаємо ці спілки племенами?
Українське плем'я. По-моєму звучить.

21 липня 2020

Нині ті тями різнять.

язик
1
Вадим Мельник 19 липня 2020
20 липня 2020

Се слово би ліпше було за "нація", "національність", на їх бо своїх слів нема. Твар <народ> за "нація", "національність" не годить, <народ> бо є чуджий твар. А за "народ" би ліпше казати <люд>, або <глота, гліт>. Оскільки нині "національність" у різних країнах визначає вже не народження, а й "натуралізація", що передбачає зокрема, як важливий аспект, володіння мовою держави, то <язик> є, неначе, ліпше слово за "національність". "Етнос" же визначає народження, чому я й пропонував тут слово <чадь> (cẽdy), з його значеннями в давньоруській "дети, люди, народ, свои кому-либо", та вторинними "товарищи, дружина", спільного кореня з <чадо> дитя, та дієсловом <чати/чне> "почати (дитя), родити", з виразною первісною семантикою "громада люду з кровними зв'язками, зв'язками спільного походження".

20 липня 2020

Для слова "народ" вже є "люд", для "нація" - "народ", а "національність" у тому значенні, що Ви згадали, може зватися "громадянством".

Мови творилися саме в етнічних спільнотах і мова же їх первісно й визначала (та й понині визначає), тому "язик" є найточнішим слово на цю тяму.

suèno
,
suéno
1

Творено мною частково за грецьким έθνος — від и.-є. *sue-dh-n-o-s (у руській звукословісно даючи: <sueno>, через пратвар +suedno, середнього роду), та частково на поді свідчених у руській мові слів: <suésty> та <suesty> и похідних слів (ЕСУМ V, 195: свість, там же: свізь, све́щенька, сві́стонька, свестин) "своячка, сестра дружини", та д.-рус. <свьсть, свѣсть, свесть> "свояченица, сестра жены". У новоруській мові писання через <і> — <свість> може бути двозначно через твари з <е> (виджь више), д.-рус. памятки свідчать з <ѣ>, <ь> та з <е> — писання <свесть> може бути = еттмологічному письму <свьсть>, принаймні ЕСУМ (виджь више) дає лише пратвари з *<ѣ> та *<ь>, а чеське <svěsť> (у Срезнівського під: свѣсть, свьсть>) таки свідчить на користь первісного *<ѣ>, поруч з первісним *<ь> (рівни схв. <svast>, <a> ← *<ь>). То даю два твара: <suèno> (+<свьно>) та <suéno> (+<свѣно>). Різниця від свідчених руських та д.-рус. тварів <свість, свест-, свьсть/свесть, свѣсть> є ту чепінь — -sty проти -n-o в мною даних тваріх. Правда, й д.-рус. памятки свідчать твари з *-n- від и.-є. корене *sue-, проте яко прислово <свѣне, свѣнь> "крім, вон, пріч, далі, за, перек" (через розвиток: *"свійськи, своїм чином, своєю путтю" → "крімно, прічно тощо"). Грецьке слово έθνος (від и.-є. *sue-dh-n-o-s від корене *sue- "свій, своє, себе/ся, собі/си") є движено значатною *свій, свойи, тягнучий/тягнучі до свого/свойих", рівно ги руські та д.-рус. слова зо -sty (<свість, свест-, свѣсть, свьсть>) "своячка, своячениця" ← *"своя".
___
У грецькім слові έθνος є первісно короткий ступінь *e в корени, а в рус. та д.-рус. тваріх на *-st- (виджь више) є свідчено ступінь довготи — *ē (инше товмачення <і, ѣ> в <свість, свѣсть> могло би бути *oy) та редукції — *y (д.-рус. <ь> в <свьсть>, схв. <svast>), то точної тяклости між голосними корене в грецькім слові та руськім нема; проте є в грецькій и слово ηθική, (джерело рус. <етика> та похідних слів) — від того самого корене що в έθνος, але з довгою голосною *ē, движено тою же значатною *"свій, своє, себе/ся, ...", з иншим розвитком: *"свійське, своє → свій звичай" → "етика". Тому, давши ту два твара — з редукцією <suèno> та з довготою <suéno>, лишу твар з довготою <sué-> для тями "етика" либонь.
___
До значення "своячениця, своячка, сестра дружини" в рус. та д.-рус. (та йинших словянських мовах) словах, попри таку щіглість значення, д.-рус. памятки свідчать и прикмету <свьстьнъ, свѣстьнъ> від того самого йимене, та вже без такої щіглости значення: "близький, подібний" (← *"свій, близький собі"), що свідчить про збереження ще в писемну добі загальної/ширшої значатни просто *свій, близький до свойого/своїх", а не лише щіглий вид родинних уз в особі жіночого роду.

אלישע פרוש 9 листопада 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
13 травня 2019

>2. Поняття «етнос», «народ», «нація»:
https://studfiles.net/preview/5115376

13 травня 2019

pl.wikipedia.org/wiki/Lud#Wieloznaczność_terminu_"lud"

13 травня 2019

Треба якось чітко розібратися і розмежувати, шо є народ, нація, етнос…

Поділитись з друзями