Вимова: ceily {ˈt͡ʃe̝͡i̯lʲ}, celi {ˈt͡ʃɛlɪ}, ceilliõ {ˈt͡ʃe̝͡i̯lʲːʊ ~ ˈt͡ʃe̝͡i̯ʎːʊ}.
Від прасл. *kelys "рід", від корене *kel- у cœlo, celo "чоло, чело", cœlouéc "чоловік", celẽdy "челядь" то що (ЕСУМ IV, 547: пóчіль, Нед.).
раса
Слов'янське polk походить безпосередньо від давньогерман. folk «народ, натовп, юрба; зграя, маса, купа; плем’я, рід»! Просто слов'яни не знали звуку "ф", тому перетворили на свій взір.
В українській мові це слово стало "повком" так само, як у словах "волк", "жолтий" давнє "л" помінялося до "в".
Що важливо, і в давній Русі полк був не лишень військовим відділом, але й "стан, народ, зібрання"! І в козаків аналогом нинішніх "обласних районів" були "повки". Ось що пише словар Уманця:
Полк – Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні.
Тільки коли росіяни захопили Україну, вони звузили тяму до простої військової частини, знищивши инші значіння.
свідомо даю два вимінки слова бо не знаю яке краще
раса - щось вище за нарід чи рід
У давньоруські часи, і навіть у досталінські 1920-ті слово "язик" означало також і "народ" (r2u.org.ua: язик).
І як фентезі співвідноситься до давніх часів, то логічно, що й слово буде давнє з забутою тямою.
r2u.org.ua: чад?
Друс. чѧдь "люд, народ".