"Нарід" це руська відміна слова "народ", а "народ" і "нація" це не синоніми, а тями різні.
Люди можуть мати свій нарід, але не бути нацією.
https://moyaosvita.com.ua/kultura-i-suspilstvo/chim-vidriznyayetsya-narod-vid-naciї/

Карл-Франц Ян Йосиф,
і з самої тої статті, до якої Ви же шлете, плине різниця між тима поняттяма є в зсуві критериїв визначення. Тобо, то є таки те саме поняття, іно з іншими критериями визначення.

Карл-Франц Ян Йосиф,
в мову словацькій та чеській нема й різних слів на ті "різні" поняття. Є слова nacionalizmus, nacionalista, але тільки в негативнім значенні про форми чи прояви, пов'язані з ідеологією нацизму, правих політичних поглядів.
Є слово národnosť (слвц.) / národnost (ч.) коли йдеться про офіц. належність до громадянства, і є občianstvo (слвц.)/občanství (ч.) також про офіц. належність до громадянства. Друге є точним відповідником до укр. "громадянства", але з огляду на сучасне визначення ЄС належність до občianstva/občanství визначає й národnosť/národnost. Там, де українською в реченні вжито слово нація, в тих мовах будуть слова národ, ľud (слвц.), národ, lid (ч.). І так само ті же слова будуть там, де в укр. буде народ/нарід.

Карл-Франц Ян Йосиф,
нім. мова включає ті "різні" поняття в однім слові Volk. Найавторитетніший тлум. сл-к нім.м. слово Nation мітить як umgangssprachlich (говірне). Для конкретизації, коли мова є не про об'єднання за етнічною ознакою, а за ознакою громадянства, офіц. проживання в країні, належності до держави, додають відповідне слово, напр.: Staatsvolk, тобо "нарід держави", де слово "держава" вточнює належність за ознакою політичного визначення народу (а не історично-етнічного).

אלישע פרוש,
Та чи звуження цих тям до одного слова не зробить біднішою українську мову?
Адже стільки експресії, стільки поетичного різноманіття дає нам розрізнення термінів.
Ми можемо сумно сказати, коли маси виберуть знову популістського президента, що "є український народ, але немає української нації", ми можемо говорити про період ворожого володарювання на українських землях, коли ще не було боротьби, як період "народу без своєї нації", можемо говорити про час, коли гебрейські раби повстали проти єгипетських панів, що це був час, коли гебрейський "народ став нацією", можемо говорити, коли українці збираються на майдані зі спільною метою, що "тепер я розумію, тут зібрався не народ – нація!"
Як на мене, розрізняти концепцію людської спільности як просто групи людей спільної крови(\мови\громадянства\штампу в паспорті) – од людей, об'єднаних спільною метою і бажанням захистити свою культуру й індивідуальність... це чудова особливість мови! Це як розрізняти любов і кохання, лютість і ярість, горіння і запал, язик і мову.

Карл-Франц Ян Йосиф,
різницю тям у Ваших прикладіх з гебраями та майданом чудово передадуть слова: люд и нарід: "люд став народом", "тепер я розумію, що тут зібрався не люд, а нарід". Глибшити різницю між їма ще може зокрема слово глота в змислі просто громада люду.
Друс. мова зна до волі богато слів на передачу подібних тям. Я гадаю ледве чи тоді, в добу друс. не було різнено між людом спільного племени, роду та людом спільної держави різного роду – на древній Руси жили люди різного походження. В живих мовах в одного слова може бути й не одне значення; інколи їх значення можуть перетинатися, інколи вони можуть значити різне. Напр., попри їнші різні значення в кожнім, друс. мова для тями "нарід" користала зокрема з таких слів:
нарід, земля, держава, глота, чадь, люд, товпа, люддя, людство, плем'я, язик. Коли декотрі з їх нині скоріше би значили виключно громаду за знаком спільно-кровного походження (напр. плем'я), то декотрі без сумніву значать єдинство з спільною метою й бажанням захистити свою культуру й індивідуальність (напр., земля чи держава).

З чого ви взяли, що народ є менше українська форма, ніж нарід. Форми з о є давнішими, форми з і є нетакими давніми, всі старі тексти мають конь, бог і тілки так.

"З чого ви взяли, що народ є менше українська форма, ніж нарід"

Просто це російськомовна людина. У себе на фейсбуці писав виключно російською.