Ви б мали совість взагалі таке пропонувати.
Російсько-український словник 1893-1898рр. (м
М. Уманець, А. Спілка). Перекладає російські, які у них запозичені — Архитектура, архитектор, як наші — Зодчество, зодчій. Тож... Споконвіку це наше слово, хоч і початково запозичене із старослов'янської, але краще вже слов'янізм запозичений, ніж грецизм.
Хоча, слово зодчий фіксується і в давньоруській мові, тому старослов'янськість цього слова не зовсім доведена.
Шановний, почитайте про термін Україна, де він виник і які землі позначав. Звісно, всі ми є русини, але самоназвам властиво змінюватися, і українець це нащадок саме земель Києва, Галичини, Волині, Чернігова, Переяслава, Закарпаття, Буковини тощо. А русин дуже загальне для нас, адже русини були і ті, хто проживали на Білорусі, а вони не ми. Тож не цурайтесь бути українцем, бо меншовартість до нічого хорошого приведе.
Якщо від Кувати, то чому у нас не Кувальня якась? Звідки цей суфікс -зня у кузні? І чому там "з"?