Співзвучне мені із церковнослов'янським "дабы", і не слід плутати із нашим древнім "аби". На початку ота Д, не дуже мені по-українськи звучить
Походження з німецької надто сумнівне. vochenze (фохенце) це саме вид італійського хліба, французькою Fougasse, яке походить також від італійського слова Focaccia, яке насамперед походить від латинського focus (вогнище). Але із нашою буханою ні по етимології, ні по значінні не підходить.
До чистилища
Не заперечую, але є багато інших мовознавців, і багато хто міг навіть помилятися, це ви також до уваги не берете.
І логічних доводів, я так і не побачив, чому прийменник НА лишній при іменнику? Огієнко не надав вагомих доводів також, лише підсумовував, з боку мовознавства це не годиться, не аргумент, а особиста думка.
Нічого не заважає у загальній мові послуговуватися обома конструкціям. Так само, як і різною лексикою, десь криниця, а десь колодязь, одне не краще за інше.
Прийменник "на" повинен бути після дієслова ждати/чекати, бо після нього іде іменник, це мовна частина > прийменник, на те він і прийменник. Якщо вам зручніше без нього, будь ласка, але не слід відокремлювати іншу конструкцію, і просто вщент розгромити цілу частину мови.
Перше слово гоже, а друге "мандри" шось не те...