Від "торгувати"
Мені здається що торгІвня, сам так використовую.
https://www.dict.com/хорватсько-украінськии/магазин
У мене друг хорват, тож мені каже чи правильно чи ні, у них крамниця/магазин - trgovina, через *торгувати*
Магазин овощів - Овощарня
Магазин одягу - Одягарня
Магазин риби - Рибарня
Yafwrnicyscuy: »ву́гол (копито́вий, злу́чений); см. слово "стінка мьясна, стінка рогова".«
Rwfni i nizozeimske <winkel> "1. a) a shop, establishment that sells goods to the public. b) a shop, service point 2. a corner".
< — >
Se slovo e u znacyeinïé "a store, shop" suvédcyeno u rousscœi móuvé i e pitomo. Gotovo.
Місце, де продають. Продавати – питомо українське слово. Від нього й варто відштовхуватися в пошуку відповідеика.
Лавка — українською й може вживатися в значенні “маназин, крамниця”, тоді як Ятка — геть інше, “ларьок”
Лавка українською — це лава, ослінчик
Москвинською — крамниця
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25658-lavka.html#show_point
"Лавка (торговая), — заимств. изъ великорусскаго"
вільне нібияк місцеслово тож це певно ятка, купунок, магазин або шось профільне галузкове
* основа мін- від міняти та наросток -ок
* наголос на и
* перекликається зі звиклим ринок
від товар
думав про товарня, але схоже на те, що такі слова формуються від професії на ар/нар + ня. На приклад, лікар - лікарня, книгар - книгарня, кавяр - кавярня.
вигадане від дбати - виготовляти заздалегідь, робити запас
якщо я дбаю - то хочу казати і дбую
а якщо наблизити до добувати/добути-к то ще одна користь у народнім запам'ятовуванні слів додаткові смислові нашарування
дуже просто - придбати
як зменшити? придбавати?придбаю?
придбую?
купую-купив
дбаю-придбав?
дбати - дба́ти (розм.) готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, наперед; робити запас чого-небудь
+ добути є десь у цьому слові
Од слова купляти, на взір таких слів як книгарня, солярня, лікарня, купальня, бляхарня, варня, гончарня, папірня (
r2u.org.ua: папірня), горільня (r2u.org.ua: горільня), м'ясарня (r2u.org.ua: м'ясарня), ковбасня (r2u.org.ua: ковбасня) та багато инших.
Од слова кипити, на взір таких слів як спальня, книгарня, солярня, лікарня, купальня, бляхарня, варня, гончарня, папірня (r2u.org.ua: папірня), горільня (r2u.org.ua: горільня), м'ясарня (r2u.org.ua: м'ясарня), ковбасня (r2u.org.ua: ковбасня) та багато инших.
Крава́льниця, -ці, ж. = Крамниця 2. Вх. Зн. 29.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
r2u.org.ua: кравальниця
goroh.pp.ua: Склеп
слц. sklep «крамниця», зводиться до псл. *sъklepъ «прикриття», пов’язаного з дієсловом *klenǫti (‹ *klepnǫti) «прикривати», звідки й ч. klenouti «утворювати склепіння», слц. klenút’ «зводити склепіння»;
склепа́р «торговець, продавець»
скле́пник «торговець»
склепо́к «комора для збіжжя»
давня ітеративна форма від псл. *klepnǫti «прикрити», збереженого в.ч. klenouti «зводити склепіння», слц. klenúť «тс.», укр. склеп;
Чинне засвідчене в словниках до періоду СРСР слово, яке з ідентичним значенням існувало і в давньоруській мові:
r2u.org.ua: кліть
goroh.pp.ua: кліть
http://oldrusdict.ru/dict.html
cramniça
/kramˈnɪt͡ɕɐ/
Ne pœdvodiõ tou byrati se slovo za bezperecyno pitomo roussco, a tacui ne e, viedie, ta e gadca cyto ‹cram› mogé bouti pitomo sloviansco. Tac gadaiõty deyaçi germansçi istoslovi, œdcazouiõtchi na çercóuno-slovianscoe ‹gramu / грамъ› (viedie, œd *‹cramu / крамъ›) i spœulstauliaiõtchi ye is st.-slov. ‹cyreamu / ч(ь)рѣмъ› (œdpoviedaié d.-rous. ‹ceremu / черемъ›) "tent" (nagadaiõ cyto naidaunieyccha zasviedcyena znacyéinnha slova ‹krām› u germanscuix sõty "tent cloth, tent", a ne "shop, store, wares"). U niemeçscie e slovo ‹krãm› zasviedcyeno œd XIIoho stoliettia. A u nizozéimscie slovo ‹kraam› i nuinie znacity "ware tent, tent for selling wares".
Pro bœilxe vidgyte: https://en.m.wiktionary.org/wiki/Kram?searchToken=e1p61031l4dkx1emo708l6845#German , https://etymologiebank.nl/trefwoord/kraam1
Tb., coli i cerpano, tó bui boulo u rousscie yno cerpano slovo yz slovianscuix móuv a ne yz germanscuix.
купувати
Старе українське слово від "крам" товар, "крамар" продавець
І "старе", і "гарне", і запозичене.
Петро Пшеничний, слово "кохати" теж запозичене, ви ж не будете його вилучати?
Кохати - питоме слово, не полонiзм
goroh.pp.ua: Кохати
Даруйте, далася взнаки держава, в якій народився.
Карл-Франц Ян Йосиф,
слово кохати є питоме. У його є доволі широке коло різних товків, що тяжко буває при словах испосуджених.
Таки не зовсім питоме: «украінське і польське слово кохати, kóchac, кохання виникли з німецького слова kochen варить страву й будлі-що инче. В стародавніх підмовах слова варить має значіння не тільки варіння страви на печі, але й стосується й прикладається до серця, до усякових опрічніх почуваннів. Речення – варить міні коло серця, назначує не тільки пекуче почування горя, але й пекуче почування любові. Це гостре почування любові, білше, ніж звичайна любов, було зміняне на німецько-остготське слово kochen–варить певно в дуже давній час.»
А можна джерело на такі сміливі слова?
אלישע פרוש, дивно, бо ж часто бачив, яко його подають серед полонізмів (як і слова "хлопець", "інший"...)
Карл-Франц Ян Йосиф,
та подавати можуть...
*kupiti «купити» < готськ. kauрōn «торгувати». Теж від германців, тому як не медикуйте. Якщо слово має історію вживання, то варто його зберегти.
Чуже слово, не виджу сути повертати його. Лучче використовувати слово "торгівня".
-
ґерманізм.