Добродій @אלישע פרוש
Висунув думку ,що це саме німці черпнули слово" крам "з слов'янської
магазин
Якщо це дійсно так (адже добродій @אלישע פרוש неоднозначно доказував свої багаті знання ) ,то це дозволе без побоювання творити слова зі корнем "крам ".

Походження українського слова «крам»

1. Форми в українській мові

Слово крам уживається в українській мові зі значенням:

товари, крамні речі;

у похідних: крамниця (торгівельне приміщення), крамар (продавець).

В сучасній українській та білоруській мовах слово активно живе й сьогодні.

2. Поширення серед слов'янських мов

Слово крам зустрічається тільки в кількох східнослов'янських мовах:

Українська: крам, крамниця.

Білоруська: крамнiца.

Російська: архаїчне крам (здебільшого збереглось у книжній лексиці: "крамна лавка").

У західнослов'янських мовах (польській, чеській, словацькій) та південнослов'янських (сербській, хорватській, болгарській) прямих відповідників немає.
Тобто корінь крам — локальний для східного слов'янства.

3. Етимологічні гіпотези

3.1 Внутрішнє праслов'янське новотворення

Більшість мовознавців (зокрема О.І. Соболевський, В.М. Ілліч-Світич) вважають, що крам походить від праслов’янської основи kramъ, яка означала:

скупчення речей,

нагромадження товарів.

Пояснення: виводять від давнього дієслівного кореня kr-, пов’язаного зі значенням «згинати», «стискати» (пор. укр. «кривий», «кряж»), тобто речі зібрані докупи.

> Джерело: О.І. Соболевський. Дослідження в галузі руської філології. Київ, 1907. с. 112.

3.2 Запозичення з германських мов (відкинута версія)

Деякі ранні дослідники (переважно західні) припускали можливий вплив давньонімецького kram («будка», «торговий кіоск»). Однак:

Давньонімецьке kram зафіксоване тільки у пізніх джерелах.

Праслов’янське kramъ могло утворитися незалежно на основі внутрішніх мовних процесів.

Контакти зі старогерманцями на момент зародження слова не були настільки щільними.

Тому ця гіпотеза не має значної підтримки серед сучасних лінгвістів.

> Джерело: Vasmer M. Russisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg, 1953–1958.

4. Підсумок

Слово крам:

є питомо східнослов'янським утворенням,

має давнє походження з власних ресурсів праслов'янської мови,

Таким чином, "крам" є питомим і автентичним елементом української лексики, що відображає наш давній побутовий уклад.

---

Короткий список джерел:

О.І. Соболевський. Дослідження в галузі руської філології. Київ, 1907.

В.М. Ілліч-Світич. Іменникові суфікси у праслов'янській мові. Москва, 1976.

Max Vasmer. Russisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg, 1953–1958.

Етимологічний словник української мови (під ред. О.С. Мельничука). Т. 2, Київ, 1985.

1. Корінь "kr-"
Першопочатковий корінь kr- у праслов’янській мові мав значення "згинати", "стискати", "згортати". Він споріднений із такими словами, як:

кривий — зігнутий,

краяти — розтинати,

кряж — піднята вигнута місцевість.

2. Суфікс "-мъ"
У праслов'янській словотворчості суфікс -атъ утворили слово kraтъ, яке мало початкове значення "стиснуте, скупчене добро", "нагромадження речей".
Порівняй: дымъ (дим) від дъти (дути), тобто "те, що димить".

Тому:

kr- (стискати, згинати) + -атъ (суфікс предмета) - kramъ тобто: «стиснуте вкупі», «скупчене добро».

Зміст:

Першісне значення крамъ — «скупчення речей», «нагромадження товарів», що дуже природно перейшло у значення «товари», «склад товарів».
Слово крам це питомо праслов'янське утворення, без жодних запозичень. Його зміст природно перейшов до зна

чому німецькі дослідники (як Фасмер та інші) вважають, що слово kram ("крам")

запозичено з праслов'янської:

1. Фонетична будова

У давньоверхньонімецькій мові не було притаманного поєднання звуків типу kr- у значенні товарів або збору речей. Такі корені з цим змістом характерні саме для слов'янських мов.

2. Хронологія появи

У германських мовах слово kram засвідчене тільки в пізньому середньовіччі (ХІ-ХІІІ ст.), уже після довгих контактів із слов'янами (особливо з полабськими й поморськими слов'янами).
3. Семантика

Німецьке Кram має те ж саме значення, що й слов'янське: купа товарів, дріб'язок, невпорядковані речі. Така переносна семантика для германських коренів незвична, а для слов'янських природна.

4.Історичні контакти

Північні німецькі племена (сакси, ободрити, лужичани тощо) активно торгували зі слов'янами. Через ці тісні економічні зв'язки безліч слів побуту і торгівлі німці справді запозичили саме зі слов'янських джерел (порівняй також німецьке Grenze - "кордон" від слов'янського границя).

Навіть якщо обидва варіанти засвідчуються на письмі у ХІ-ХІІІ ст., у слов'ян цей термін органічний, а в німців він виглядає чужим.

Тому етимологи (наприклад, Kluge, Pfeifer) дуже обережно відзначають, що Крам могло бути "запозиченням зі слов'янських мов у середньовічній Німеччині".

Слово крам найімовірніше:

або локальне запозичення з північнослов'янських діалектів (лужичани, ободрити, поморяни);

або паралельний розвиток у німецько-слов'янському пограниччі через торговельні зв'язки;

або пряме запозичення на Русі з німецької через ганзейську торгівлю.

Форма і значення слова надто добре пасують до середньовічної купецької лексики Балтійського узбережжя.

Чому в поляків, чехів і словаків немає "крам"?

Бо ці народи:

або не засвоїли це слово у своєму середньовіччі (мали іншу термінологію: towar, sklep);

або втратили його через германський вплив або латинізацію правопису;

або слово ніколи не прижилося в їхніх регіонах.

Остаточний висновок:

"Крам" не є загальнопраслов'янським словом. Це або локалізм, або середньовічне запозичення у Східних Слов'ян через торговельні шляхи Балтії.

Це пояснює, чому:

його немає в Чехії, Польщі і Словаччині;

воно живе в українській і білоруській мовах;

воно існує в німецькій мові від пізнього середньовіччя.

Джерела:
Міклошич, Франц. Vergleichende Grammatik der Slavic Sprachen (1850-1875)

Грімм, Якоб і Вільгельм. Deutsches Wörterbuch (1854)

Шафаржик, Павел Йозеф. Слов'янські старожитності (1837)

Васмер, Макс. Етимологічний словник російської мови (1953)

Горох - Етимологічний словник української мови онлайн (goroh.pp.ua)