мiнiмаркет, магазин - крамниця, супермаркет - надкрамниця, гiпермаркет - понадкрамниця
Гадаю, що приростковий спосіб творення слів має використовуватися лише після вичерпання можливостей наросткового. Тому кращим різновидом перекладу вважаю крамнище.
Мені подобається. Прийнамні з поміж инших запропонованих. Ми ж кажемо на супер здібності — надздібності, то чом би на супермаркет не казати — надкрамниця?
Ну, я б і на то, і на то казав надкрамниця. Якщо використовувати це слово. Бо виходить щось на кштал дослівного перекладу.
Чи не має бути над-і-крамниця, оскільки після над- слово починається з двох приголосних?
Ni.
Все, зрозумів. Не подумав, що це не дієслово.
Торговицею називали місце, де торгували худобою, або взагалі місце торгівлі.
все ж таки це слово вже є в українській мовi з іншим значенням - базар, ринок, місце для продажу худоби
Так! Якщо би це був архаїзм, то можна би було думати шоби надати нове значення. Але слово живе!
Слово надкрамниця є занадто дослівним перекладом, натомість панкрамниця має, як мені здається, певний український шарм.
*uel-y- "великий" + *turg-o- "торг". Вимова: для чинної правописи: <вíльторг>; "г" іде й пустити, ги в "четвер(г)"; за наголосу на другім складі може бути й <вільтóрг>, і <вельтóрг>.
Ні, обидва.
Як відміна від запропонованого "крамнище" Петром Пшеничним.
Творю слово від "крам" (товар) зі суфіксом "-ище".
Саме "крамниця" є творене від "крам" зі суфіксом "-ниця".
Можемо порівняти з іншими словами, твореними суфіксом "-ище", що позначають місце.
Гроб —> гробовий —> гробовище — кладовище.
Водойма —> водоймище.
Гра —> грище — місце для гри.
Гриб —> гробовий —> рибовище — місце, де ростуть гриби.
Бій —> бойовий —> бойовище — поле бою.
Базар —> базарище — місце, де збирається базар (люди).
Ломище, кам’янище — каменеломня.
Також є слова, що означають місця, де колись щось росло/було.
Болото —> болотище — місце, де було болото.
Ячмінь —> яшнище/ячнище — поле, де ріс ячмінь.
Тютюн —> тютюнище — поле, де ріс тютюн.
Пшениця —> пшеничище — поле, де росла пшениця, з якого зібрали пшеницю.
Просо —> пріснище — поле, де росло просо, з якого зібрали просо.
Льон —> льонище — поле, де ріл льон.
Жито —> житнище — поле, де ріл льон.
Диня —> динище — місце, засіяне динями.
Глина —> глинище — місце, чи яма, з якого беруть глину.
V ще знизу в коментарях додам свої думки V
Щодо інших слів, то пропоную таке:
- міні-маркет — малокрамище;
- гіпермаркет — велекрамище;
- універсам/універмаг — усекрамище;
У "мінімаркет" використовую "мало", як переклад до 
міні- (префікс)
Ця частинка вже давно існує в нашій мові. Можете порівняти з маловартий (меншовартий), маловірний, маловодний, малонадійний, малоймовірний, малолітній, тощо.
У "гіпермаркет" використовую "веле", як багато вже пропонували. Цю частинку можна знайти в таких словах, як велелюдний, велемудрий, велетень, велемовний, велелюбний, тощо.
В "універмаг" використовую "все" як хороший переклад до "уні/універсально". Схоже слово (усекрам) вже запропонували до самого слова універмаг
Різниця між «магазином», «гіпермаркетом», «супермаркетом» єсть суто маркетинґова. Не виджу глузду калькувати ці слова як окремі, роблячи вигляд, що вони мають різні тями лиш через розмір арендованої площи.
Академічний тлумачний словник
Слова «торгівня» не знайдено. Можливо, вас зацікавить:
торгівля
торгівець
Перш ніж збагачувати солов’їну, треба отримати моральне право на це.
Наприклад, написати Енеїду.. Або Кобзар.. Або Лісову пісню..
Щоб не «збагачувати» різним непотребом.
Моральне право на збагачення мови? Хіба шо для кутої мови, як синдаринська Толкіна. Ви гадаєте сотні тисяч слів нашої мови (більше 250 тис. слів у найбільшому сучасному словнику) вигадали Шевченко, Котляревський, чи Українка?
Частково можно зрозуміти Сергія, бо 90% перекладів — кальки.
Але посилання на словники, коли морфеми є українськими та повністю відповідають українському строю... У словнику немає «красива», «дочкою», «чудернацькуватіший» і так далі, то таких слів не існує?
Вигадуєте ви. Різний непотріб.
Від своєї убогості. І байдужості до України.
Шевченки, Котляревські, Українки,.. мільйони українців творили.
Від своєї величі. І любові до Неньки.
Тільки не вам про це розказувати.
Не у коня корм..
Якраз від своєї небайдужості до рідної мови тута люди й вигадують слова. Таке вигадування ні чим не різниться за авторські новкові терміни, ковані багатьма навковцями для розвитку вкраїнської термінології. Ліпше ж зазирати в 40-ка літній радянський словник Білодіда, з всунутими московськими кальками, й витягами з висловів Леніна в кожній третій статті, правда.
Ліпше зазирати до 40-річного совєтского словника Білодіда, з всунутими московітськими кальками, й витягами з висловів ворогів України у кожній третій статті, ніж вигадувати слова, які ніколи не стануть (і слава Богу за це) частиною солов'їної.
Незрівнянно ліпше, розумніше, патріотичніше,
маркет - ринок
___________
лат. mercatus «ринок».
___________
We are convinced that the market(Eng.) will react positively to our offer.
=
Ми переконані, що ринок позитивно відреагує на нашу пропозицію.
Крамниця, котра є великою. Варіянт крамнище недоречний, адже -ищ — запозичений з російської.
Не пишіть псевдонаукову дичину !
дуже багато збуту.
- особливо коли протерміновані вироби намагаються збути (позбутися)
Академічний тлумачний словник
КРАМНИ́ЦЯ, і, жін. Приміщення для роздрібної торгівлі; магазин
+1 немає потреби надавати супермаркету окреме слово, бо сутнісно це просто крамниця. для уточнення у тексті/розмові достатньо використати назву супермаркету або "велика крамниця".
Це більше підходить до суті супермаркету, ніж просто крамниця, крамнище...
___________
лат. mercatus «ринок»
англ. market «ринок»
_________
We are convinced that the market (Eng.) will react positively to our offer.
=
Ми переконані, що ринок позитивно відреагує на нашу пропозицію.
неологізм від поєднання Гамазей(крамниця-склад) і гамузом (усе гуртом, в-замет)
Я був неправий, коли пропонував:
мiнiмаркет, магазин - крамниця,
супермаркет - надкрамниця, гiпермаркет - понадкрамниця.
Крамниця, магазин та мiнi-/супер-/пупер-/гiпермаркет - то дещо рiзнi речi/тями/поняття.
Магазин, крамниця - там, де заходиш, тобi продавець дає товар. Маркет - там, де ти сам береш товар i йдеш на касу. Та ще дещо рiзниться
маркет - ринок
___________
лат. mercatus «ринок».
___________
We are convinced that the market(Eng.) will react positively to our offer.
=
Ми переконані, що ринок позитивно відреагує на нашу пропозицію.
goroh.pp.ua: крамниця
Має бути "крамничище", а не "крамнище". Утім, і слово "крам" теж черпане.
Погоджуюся щодо будови. Може бути також просто "крамище", але в "крамнище" оте "н" є зайве, хоча помітив декілька слів, котрі вставляли "н" перед суфіксом "-ище".
На приклад,
- просо —> пріснище — поле, де росло просо, з якого зібрали просо;
- жито —> житнище — поле, де ріл льон.
Думаю, шо такі слова зумовлені багатьма іншими схожими, де "н" є виправданою (ячнище, тютюнище, льонище, динище, глинище, тощо).
Найкраще, як на мене.
Єдине шо, то як написали вище, сама будова не здається зовсім правильною.
Якщо будувати слово від "крамниця", то буде "крамничище". Проте, можна будувати й слово від "крам", тобто "крамище".
Супермаркет - крамнище, гiпермаркет - крамничище, мегамаркет - надкрамничище, мiнiмаркет - крамчик 😁
Академічний тлумачний словник
Слова «крамнище» не знайдено. Можливо, вас зацікавить:
каменище
крамний
крамник
крамнина
крамниця
крамничка
крамничний
Крамниця є приємне похідне слово котре може набрати значення продажі товарів що ми бачимо тепер. Коли однак хочемо зберегти слово крамниця на менші місця продажі чи більш обмежені на товар, то можна впровадити слово крамник, котре слово більш різке.та натякає більше подій.
-, ґерманізм
goroh.pp.ua: крамниця
Чуже