Багато слів є з праслов'янської мови ще: велериба (міфічна риба або кит у давніх слов'ян), велеблуд (згодом трансформувалося у верблюда - великий блукач)...
Можна ще "віль-" щоб стисліше.
Наприклад: прегарний, пречудовий, превеликий...
над- також підходить до частини прикметників: надмірний, надшвидкий. Тут приросток "пре-" не піде.
Є адекватні аналоги , це слово є абсолютно марним , не знаю чому його не переводять
Прям дико ,прям страшно
Супер дико ,супер страшно .
goroh.pp.ua: Прям
-
Калька німецького «über», на взір таких покручей як «надприродний» (übernatürlich), «надлишок» (überschuss).
<Калька німецького «über»>
A ‹gora› e "calque" némecyscoho ‹Berg›...
Аналогія — не арґумент.
Ya ne móuiõ o analogié. Ne teamite znacyeinïe slova calque.
Слов'янсько'є «над» не могло самостійно ся розвинути без зовнішня'го впливу до такої же семантики, яко німецько «über» чи латинсько «super». Названі-ті, виходять з протоіндоєвропейська'го *upó, че маєть значенє «за (чимось)»; а «над» — просто модифіковано слово «на», че позначаєть позицію відносно речи у прямовисну'му напрямі. Семантика подібно «über-», «super-» могла би розвинути ся із «по(д)-» та «за-» («за» — у товку на прикладі слова «надприродний»; то, че єсть за природою).
Як на мя, на отриманє семантики «кращий, важливіший» у словах «вище», «над», могла тако же вплинути течія християнства.
Так «над» якраз краще відповідає
Чому відмовились од é = ѣ?
> Чому відмовились од é = ѣ?
Я підозрюю, щоби зменшити кількість буков з діакритикою. Раніше за é було ê, за ie ж було é.
»Чому відмовились од é = ѣ?«
»щоби зменшити кількість буков з діакритикою. Раніше за é було ê, за ie ж було é.«
Ne golóuno tomou. Aino, ceastymi i tomou a bui yzmèinchiti ‹é, è, ê, ẽ›, ta bœilche ceréz sam zvõcoròzvitoc: vuimóuva [(ʲ)iː] e izteajagne daunieychoï vuimóuvui |i͡e|, oge i dosi truaié u pœunœcynœy rœznomóuvie. Otge, pro nastoyõ, i pro pœudennõ ci pœudenno-zaxœdnõ vuimóuvõ [tʲiːnʲ] i pro pœunœcynõ [ti͡enʲ] e izpœlnuy cerézzveagmeinnuy (diaphonemic) tvar: |tienʲ|. Tomou pravopisy ‹ie› blizje œddasty i „pœunœcynõ“ rœznomóuvõ |i͡e| => [i͡e] i „pœudenno-zaxœdnõ“ rœznomóuvõ |i͡e| => [(ʲ)iː]. Natómiesty, pravopisy iz ‹é› bie stõplayeno (based) na miençie oge prasl. *ē → |i͡e| e dóuguy rœznovid *e, otge ‹e› : ‹é›. Ale ya pac xtiex a bui pravopisy boula blizje do dieystvnoho zvõciegna rousscoï móuvui u pisemnõ dobõ.
Iesce o ‹é› ta ‹ie›:
Natómiesty, pro ‹é› e nuinie znaceigne |ɛ|, otge znacity te same he ‹e› za |ɛ|, ale pisiémo ‹é›, zamiesty ‹e› tam, cde 1) inacye ‹e› bui znacilo |ə|, a tacoge 2) ‹é› za |ɛ| e nuinie tam cde neyma e-u-perégolósou, a tacoge 3) u „póunogolóssie“ ‹eré› |ərɛ|.
»Слов'янсько'є «над» не могло самостійно ся розвинути без зовнішня'го впливу до такої же семантики, яко німецько «über» чи латинсько «super». Названі-ті, виходять з протоіндоєвропейська'го *upó, че маєть значенє «за (чимось)»; а «над» — просто модифіковано слово «на», че позначаєть позицію відносно речи у прямовисну'му напрямі. Семантика подібно «über-», «super-» могла би розвинути ся із «по(д)-» та «за-» («за» — у товку на прикладі слова «надприродний»; то, че єсть за природою).
Як на мя, на отриманє семантики «кращий, важливіший» у словах «вище», «над», могла тако же вплинути течія християнства.«
Важить не прадавня морфологія, а правдиве значіння морфеми. У Грінченка потрібне значіння засвідчено прямо:
4) Въ видѣ нарѣчія: выше, лучше, болѣе, сверхъ. Нема в світі над Бога. Ном. № 5. Я принесла грошей додому над сотню. Г. Барв. 249. Тому чоловікові уже над сто літ. О. 1862. V. 93. Люблю її як сам себе — над срібло, над злото. Гол. III. 393. Не знайдеш річки над Дніпро глибокий, не знайдеш правди над святу простацьку, а ні одваги в серці над козацьку. К. ЦН. 182. Над смерть біди не буде. Ном. Зімою вже ніхто над його скотини не доглядить. Г. Барв. 295. Не буде вже над мою першу милу. МВ. І. 7. Над часто стоитъ при сравнительной степени. Над його розумнішого я не бачив. Над Марусю нема кралі кращішої. Старод. у.
+
+