Значення слова

Товариш — людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу.

Приклад вживання

Зажурились чумаченьки, Тяжко зажурились. "Благослови, отамане, Коло села стати, Та понесем товариша В село причащати".

Походження

запозичення з тюркських мов, де є складним словом, пор. тур. чаг. tаvаr «майно; худоба; товар», еš (іš) «приятель, товариш».

Приклади в інших мовах

рос. товарищ

Розділи
Варіанти написання
товарищ
Слово додав

Перекладаємо слово товариш

побратим
6
Volodymyr Khlopan 30 листопада 2021
30 листопада 2021

Знайомий, приятель, товариш, друг, побратим - синоніми. Можна бути товаришем, але не бути побратимом

товариш
3

Усталене слово.
Не витісняє питомі слова.
Має питомі синоніми:
побратим, друг, приятель

Має чимало похідних:
по-товари́ськи
по-товари́ському
стова́ришний «цеховий»
стова́ришник «член цеху»
стоваришува́тися «об’єднатися»
това́рист «товариш»
товари́ство
товари́ський
товариши́ти «створювати товариство»
това́ришня «товариство»
товаришо́к
товаришува́ти
това́рка «товаришка»

Ярослав Мудров 30 листопада 2021
30 листопада 2021

І багато своїх слів з закінченням на "-иш" ви знаєте?

30 листопада 2021

Що значить своїх?
Невже я сказав, що це питоме слово?

30 листопада 2021

Ро́збиш, -ша, м. Разбойникъ. Та тут по ціх лісах розбиші жили. Лебед. у.
Павли́ш, -ша́, м. = Павло. ВД.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
Голобри́ш, -ша, м. Нищій, оборвышъ. Желех.
Голи́ш, -ша́, м.

2 грудня 2021

Кіт наплакав.

2 грудня 2021

І що? Це не є доводом того, що слово "товариш" є від москалів.

2 грудня 2021

Але визнаю, що навів приклади вище дарма, адже ЕСУМ пише, що часточка "-иш" є з тюркських мов (тобто точно не від москалів):
"запозичення з тюркських мов, де є складним словом, пор. тур. чаг. tаvаr «майно; худоба; товар», еš (іš) «приятель, товариш»"

sẽber
,
sẽbro
3
אלישע פרוש 3 грудня 2021
17 вересня

Голосні звуки з плавних приголосок ви також позначаєте <e> (*sębrъ —> <sẽber>)? Слова "вітер", "Дніпр/Дніпер" (давнішу подобу назви річки "Дніпро"), "Дністер", "човен", на скільки я розумію, ви також пишете з <e>?

18 вересня

Дуже давно вдїта /ə/ та /ɵ/ не писах, то би писавши: ‹uétr›, а дзвук [ɘ] бї там мїнен. Пак руших то, головно через слова з наголосом на такім /ə/ чи /ɵ/ (/sɛsˈtær/). Правда при деяках словах и нинї таки є питаннє чи писати ‹e› / ‹o› — в тих де поруч твару з удїтом голосном (ненаголошеном, ясно) є й твар без його. Правда, нинї'м не ладен гадати тякел твар. У тих що гадаю всюди є й різновид з наголосом на вдїтї голоснї: /wɛpr(ʲ)/ ~ /ˈwɛpɘr(ʲ)/ — оба йдеть писати й ‹vepry›, та є й /wɛˈpær(ʲ)/, /dæbr(ʲ)/ (Онишк.) "яр, улоговина", прямо твар /ˈdæbɘr/ ниде не стойить, та його вїрогідність може бути з родова паду мніжна від имене /ˈdæbra/ "тс. (яр, улоговина, Желех.)" — оба би мога писати й ‹debry›, та є й твар /dɘˈbær(ʲ)/, правда, зо значіннями "балка, узгірря; крутий бік гори, горба". При різнах значіннях може бути й товк писати різно, на пр.: ‹debry› за "яр, улоговина", та ‹dèbery› для значінь "балка, узгірря; крутий бік гори, горба".
Дещо таково є й в иншах мовах проти йих пратварім, на пр. новонїм. ‹Zweifel› : прагерм. *tvīvlaz, або ягел. (амер.) ‹center› : ягел. (старїше, брит.) ‹centre›, фран. ‹centre›, лат. ‹centrum›.

18 вересня

Цікаво. Дійсно вартує роздумів. Дякую.

21 вересня

O, rél eimy ino priclad na /-ər ~ -r/ bez nagòlôsou ino: /ˈt͡ʃupɘr ~ t͡ʃupr/ (Slôunik govorœu Boucovinui: ‹чупр›, stòr. 652, ‹чу́пер, чу́пир, чупр›, stòr. 651). To se slovo e tóuc pisati ‹ceupr› za ˈt͡ʃupɘr/ i za /t͡ʃupr/.
I gadaiõ tacui i ‹muisly›, ne ‹muisely›.

подруг
,
подруга
1
Карл-Франц Ян Йосиф 30 листопада 2021
30 листопада 2021

Подруг - коханий, чоловік, один з подружжя

30 листопада 2021

Подруга — кохана, одна з подружжя?

30 листопада 2021

Кохана дівчина, жінка, наречена або дружина. Прощай, дівчинонька вірненька, З колиски подруга моя (Іван Манжура, Тв., 1955, 139); Він, добра й лагідна людина, раз у раз жалував свою подругу (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 41); * Образно. Кличе подругу перепел в житі (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 113); * У порівняннях. Як вірну подругу, любить білу акацію степовик (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 564).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 758.

30 листопада 2021

До речі, на жаль ми вже не вживаємо фемінітив до друг – другиня. Див. Словник Грінченка та ін.

братим
1
Карл-Франц Ян Йосиф 30 листопада 2021
2 грудня 2021

Добре слівце, але в цьому прикладі неслушнє.

droug
1

Ne plõtati zu <drõg>.

אלישע פרוש 3 грудня 2021
товарник
0

Товариш, звісно, подають як запозичення з тюркських мов, де є складним словом, як тур. чаг. tаvаr «майно; худоба; товар», еš (іš) «приятель, товариш», закінчень -іш в українській мові катма.

Але якщо вже припустити, що слово могло з'явитися від товаръ у значенні «військовий табір», то можна хоч дати характерне для української мови закінчення.

Карл-Франц Ян Йосиф 30 листопада 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
21 липня

Слово "товариш" не може бути похідним від др. товаръ "військовий табір"?

17 вересня

Цікаво. На Wiktionary дають пратвар *tovariščь.

18 вересня

Що є на тім "цікаво"? То є не "пратвар" а перепись вятського твару чеською латиницею з ‹ь› на кінці та гвїзкою перед словом дати тому виду "прасловянська реконструкту". То можемо рівно яти слово ‹дирижабль› и "реконструювати" його "прасловянський твар" ге: *dirižablь. То пратвар не дасть нич вїсти в почепї чи кінцї та слова, чи то є *-i-st- + *-y-+-o-s, або *-i-sk- + *-y-+-o-s, або то є *-it- + *-y-o-s, де ‹-ищ› у вятськї був би старобовгарський рефлекс, якому в руськї, вятськї (питомо), бїлоруськї, хорватсько-сербськї та словїнськї тякне рефлекс /-it͡ʃ/. И в мовах руськї, бїлоруськї, лядськї, чеськї, словацькї, лужицькї та словїнськї є в усїх на кінцї /ʃ/, що може бути тільки з *-s- + *-y-o-s або *-x- + *-y-o-s.

18 вересня

Цікавий пратвар. І цікаво чому в українській від нього вийшло "-иш". Думав шо звичне спрощення скупчення /ʃt͡ʃ/, а через відсутніть голосної в кінці слова таке спрощення, шо витіснило давніший твар з /-ʃt͡ʃ/. Ось пояснив свою зацікавленість.

18 вересня

To cimy "cécau"? Cètéte moyõ zméncõ isce.

18 вересня

Я пояснив зверху чим воно мені було цікаве. І ваш коментар я прочитав углядно. Хіба я сказав шо не згоден з вашим поглядом кривості й неправильності пратвару "tovariščь" даного на Wiktionary? Ні.

18 вересня

<Я пояснив зверху чим воно мені було цікаве.>

Де?
Тут: «Цікаво. На Wiktionary дають пратвар *tovariščь.», або тут: «Цікавий пратвар.»? То то не є пояснїннє на питаннє "чим?". А коли се: «І цікаво чому в українській від нього вийшло "-иш". Думав шо звичне спрощення скупчення /ʃt͡ʃ/, а через відсутніть голосної в кінці слова таке спрощення, шо витіснило давніший твар з /-ʃt͡ʃ/.», то й кажу, четїте мою змїнку ще.

18 вересня

Кепкуєте?

Ваше питання: Що є на тім "цікаво"?

Моя відповідь: Цікавий пратвар. І цікаво чому в українській від нього вийшло "-иш".

Відповідь отримали.

18 вересня

A ya'smi Vam na tô ôdvétil:

«И в мовах руськї, бїлоруськї, лядськї, чеськї, словацькї, лужицькї та словїнськї є в усїх на кінцї /ʃ/, [...]»

<Відповідь отримали.>

To ni, ne otrimal.

18 вересня

А я вам відказав, шо добре вас почув і вглядно перечитав ваш перший коментар. Я лише згадав шо це слово мені цікаве, й цікавий його пратвар, котрий знайшов на Wiktionary. Ви спитали шо саме в ньому є, на мою думку, «цікаве», натякаючи шо то ніякий не пратвар, а просто запис московського слова правслов’янською мовознавчою абеткою. Далі я пояснив чому саме знайшов його цікавим: начебто розвиток закінчення «-ščь» у «-ш» у нашій мові. Я з першого разу зрозумів, шо ви вважаєте пратвар «tovariščь», поданий на WIktionary, хибним через закінчення в інших слов’янських мовах, які не збігаються з очікуваним розвитком у відповідних фонологіях інших мов. Дякуючи Богу, я не вигадую пратварів сам, а беру їх із джерел. Wiktionary хоч відкрите джерело, та я покладаю надії на його якість через відомість цього осідку. Ну, хибний і дурний пратвар, хтось вивів праслов’янське слово, не звіривши його з іншими мовами. Нич з тим не поробиш, хіба статтю ту виправити. Про шо ми розмовляємо? Давайте закриймо цю бесіду, мені ше відповісти на ваші їнші коментарі потрібно.

19 вересня

<Дякуючи Богу, я не вигадую пратварів сам, а беру їх із джерел.>

Cyto simy xotiete recti?

19 вересня

Yaco mogeity toy pratuar i daléie isce bouti roupen, coli ouge védomo e xuiben?

19 вересня

"Cyto simy xotiete recti?"

Та рівно те шо й написав — я беру пратвари з джерел.

Та він мені більше не цікавий. Ви спитали чим він був мені цікавий і я відповів чим БУВ цікавий.

Поділитись з друзями