Ро́збиш, -ша, м. Разбойникъ. Та тут по ціх лісах розбиші жили. Лебед. у.
Павли́ш, -ша́, м. = Павло. ВД.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
Голобри́ш, -ша, м. Нищій, оборвышъ. Желех.
Голи́ш, -ша́, м.
Але визнаю, що навів приклади вище дарма, адже ЕСУМ пише, що часточка "-иш" є з тюркських мов (тобто точно не від москалів):
"запозичення з тюркських мов, де є складним словом, пор. тур. чаг. tаvаr «майно; худоба; товар», еš (іš) «приятель, товариш»"
Кохана дівчина, жінка, наречена або дружина. Прощай, дівчинонька вірненька, З колиски подруга моя (Іван Манжура, Тв., 1955, 139); Він, добра й лагідна людина, раз у раз жалував свою подругу (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 41); * Образно. Кличе подругу перепел в житі (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 113); * У порівняннях. Як вірну подругу, любить білу акацію степовик (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 564).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 758.
Товариш, звісно, подають як запозичення з тюркських мов, де є складним словом, як тур. чаг. tаvаr «майно; худоба; товар», еš (іš) «приятель, товариш», закінчень -іш в українській мові катма.
Але якщо вже припустити, що слово могло з'явитися від товаръ у значенні «військовий табір», то можна хоч дати характерне для української мови закінчення.
Товариш — людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу.
Зажурились чумаченьки, Тяжко зажурились. "Благослови, отамане, Коло села стати, Та понесем товариша В село причащати".
запозичення з тюркських мов, де є складним словом, пор. тур. чаг. tаvаr «майно; худоба; товар», еš (іš) «приятель, товариш».
рос. товарищ
Перекладаємо слово товариш
+
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/40267-pobratym.html#show_point
Знайомий, приятель, товариш, друг, побратим - синоніми. Можна бути товаришем, але не бути побратимом
Усталене слово.
Не витісняє питомі слова.
Має питомі синоніми:
побратим, друг, приятель
Має чимало похідних:
по-товари́ськи
по-товари́ському
стова́ришний «цеховий»
стова́ришник «член цеху»
стоваришува́тися «об’єднатися»
това́рист «товариш»
товари́ство
товари́ський
товариши́ти «створювати товариство»
това́ришня «товариство»
товаришо́к
товаришува́ти
това́рка «товаришка»
І багато своїх слів з закінченням на "-иш" ви знаєте?
Що значить своїх?
Невже я сказав, що це питоме слово?
Ро́збиш, -ша, м. Разбойникъ. Та тут по ціх лісах розбиші жили. Лебед. у.
Павли́ш, -ша́, м. = Павло. ВД.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
Голобри́ш, -ша, м. Нищій, оборвышъ. Желех.
Голи́ш, -ша́, м.
Кіт наплакав.
І що? Це не є доводом того, що слово "товариш" є від москалів.
Але визнаю, що навів приклади вище дарма, адже ЕСУМ пише, що часточка "-иш" є з тюркських мов (тобто точно не від москалів):
"запозичення з тюркських мов, де є складним словом, пор. тур. чаг. tаvаr «майно; худоба; товар», еš (іš) «приятель, товариш»"
https://goroh.pp.ua/Етимологія/подруг
Подруг - коханий, чоловік, один з подружжя
Подруга — кохана, одна з подружжя?
Кохана дівчина, жінка, наречена або дружина. Прощай, дівчинонька вірненька, З колиски подруга моя (Іван Манжура, Тв., 1955, 139); Він, добра й лагідна людина, раз у раз жалував свою подругу (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 41); * Образно. Кличе подругу перепел в житі (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 113); * У порівняннях. Як вірну подругу, любить білу акацію степовик (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 564).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 758.
До речі, на жаль ми вже не вживаємо фемінітив до друг – другиня. Див. Словник Грінченка та ін.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3149-bratym.html#show_point
Добре слівце, але в цьому прикладі неслушнє.
Ne plõtati zu <drõg>.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14183-druz.html#show_point
Товариш, звісно, подають як запозичення з тюркських мов, де є складним словом, як тур. чаг. tаvаr «майно; худоба; товар», еš (іš) «приятель, товариш», закінчень -іш в українській мові катма.
Але якщо вже припустити, що слово могло з'явитися від товаръ у значенні «військовий табір», то можна хоч дати характерне для української мови закінчення.