Біологічний вид сербською – врста, хорватською – vrsta.
Дозвольте попросити поділитись Вашими роздумами, чому так? Бо я несильний в біологічній систематиці.
<Бо я несильний в біологічній систематиці.>
То як можете давати сюди пропозиції до тями?
Чим невміння відрінити рід від виду хоч якось впливає на мою здатність відкрити корпуси мови, старі словники, книжки класиків і побачити ясне як божий день, що українці стали називати "види тварин" саме так лише з періоду СРСР, "тупо" беручи з мови "старшого брата", а до СРСР ніколи не користуючись цим словом?
За праслов'янської доби зі сполучень типу дроугъ, дроуга розвинулися значення «другий; інший; інакший, окремий», засвідчені в усіх слов’янських мовах.
Саме тому вважаю доречним називати клас\тип\вид цим словом, бо щодо інших класів\типів\видів він буде «другий; інший; інакший, окремий».
Цікаво, біологічний вид у чеській та словацькій мовах – druh.
Прикладами з чеської та словацької й треба було починати своє пояснення, бо то є єдина підстава, чому Ви руському слову "друг" хочете накинути такого значення. Розвиток у значення "рід, вид" у прасл. *drougos знають из усіх слов'янських ИНО чеська та словацька.
Той що?
То й те, що Ви манипулюєте.
Може вимовлятияс як гинь, їнь.
Цитую Єлисія:
Творено від кореня ин- в слові инший й инших спільного кореня, йдучи з його значення »инший, → иншої версії«, з закінченням (точніше, парадигматичним чепенем (суфіксом)) -ь, як слово ІІІ. відміни роду жіночого, взору знать, хіть, мить, видь, суть тощо.
Відмінювання: чого?, чому? ― ини, чим? ― инню; множина: що? (збірна множина) ― иння, чого? ― иний, чим? ― иньми, окрема множина: що? ― ини й т.д.
Твір — «вид; наружность; устройство; свойство» у давньоруській мові.
Ось українські значіння слова "вид" ще з досталінської епохи:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5035-vyd.html#show_point
И словник Желехівського є 'досталинський', и там є більше значень.
І серед них теж немає значіння "біологічний вид".
goroh.pp.ua: версть
r2u.org.ua: постать
Таки має бути звано сим словом. Тяму є започатковано К. Линеєм, и виходив він из поняття "спільности за ЗОВНІШНІМИ ознаками — ознаками спільними на вид ( ≈ на погляд)", відбитого в латинськім слові species, первісно "вид" у різних значеннях, "вид-погляд (в т.ч.: физично — очима, та перенесено — думка, гадка)", "вид-зовнішність, лице", "вид-представлення, показ", "вид-ява, видіння", "вид-схожість". Коли й є яка міра субйективности в Линейовім понятті, він його започав, и того слід триматися, зокрема й тому, що звання поняття від инших семантично мотиваційних слів име неминуче вести до плутання з иншими суміжними тямами. Субйективність супроводжує кожне слово в відношенні до їм званї пійми. Напр., иншій суміжній тямі, званій Линеєм лат. словом genus можуть відповідати руські слова "rwd" чи "uersty/uerstua", и лат. и рус. бо слова виходять від поняття "родити, рости → спільний рід/верства/версть", але тямі species слово "uersty/uerstua" не тякне, дарма що так його зовуть словінці чи серби. Обйективність, у разі спеціальних тям, може забезпечити започата традиція даної семантичної мотивації. Саме тому, напр., тяму "відмінок" имемо звати не від поняття "відміняти", а від поняття "пасти (падати)", таку бо семантичну мотивацію було започато ще давньоіндійськими граматиками, передано давньогрецьким, а потім латинським, а з ними й руською (д.-рус. дієлово <падати> було вживано зокрема в контексті граматики), и відповідно в руській име бути звано словом "pad" або "padeigy".
Як мене це все дістало. Бридкий огидний суржик періоду СРСР, невідомий до 1930 років!!!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5035-vyd.html#show_point
Грінченко не дав усіх значень.
Ви ще й український відмінок бажаєте на церковнослов'янське та московське падіж поміняти, просто люкс.
Коли ви пропонували замінити слово "шпиталь" словом "больниця", я ще більш менш терпів, але цієї миті до вас у мене не лишилося і крихти поваги. Ви москвофіл, не в значенні любови до Москви, а в вірі в якийсь панславізм, де всюди де тільки можна треба пихати до сучасної мови слова з церковнослов'янської.
Про падіж це взагалі смішно, для чого тут калькувати, слово "падати" якось допомагає зрозуміти суть того, чим є відмінок? Бо від одного слова "відмінок" уже стає ясно, що мова про відмінювання слів, їх зміну. А падіж? В українській мові падіж це взагалі хвороба скоту.
Нічим не луччий од Духновича, а якби народилися у 1800 роках, упевнений на всі 100% що Ви б і за триєдину Русь стояли.
Отже чехи латинське species перекладають по-своєму, поляки теж мають своє слово, своє слово мають серби, словени, хорвати, хіба ми маємо все калькувати в "старшого брата"! Бо в них завжди все дуже логічно.
Поляки його взагалі зовуть німецьким словом gatunek, від нім. Gattung, яким німці зовуть біологічну тяму genus.
Якого "старшого брата" Ви маєте на увазі? Линея?
Вже швидш Лєніна, і його народ.
1) Доцільність кальки замість пошуку руського слова це Ваша суб'єктивна точка зору.
2) Є цілий ворох слів для заміни, очевидно ж що Ви обрали "вид" тільки тому, що так уже говорять зросійщені українці, взоруючись на мову Росії.
А вид на 99% України взагалі має значіння не те, що в росіян. Хіба може є якась инша українська мова зі своїми значіннями слів, але вона не має нічого спільного з мовою Шевченка та Куліша.
Чого взагалі маємо калькувати ЦИМ словом? Взоруючись на російську мову? Мало своїх слів маємо? Чому не здіб, чому не вигляд, не ще якось? Ні, має буть вид. Комплекс меншовартості "на лице". Звідти й усі ті "віхи" житів людини, "наглий" замість нахабний, а побула Сталінщина би літ на 40 довше, українці би й красний звали синонімом до червоний, і доводили би, що так правильніше, бо червоний це полонізм, а ось красний дуже логічний розвиток значіння має.
Птьху.
А «Тяму є започатковано К. Линеєм, и виходив він из поняття "спільности за ЗОВНІШНІМИ ознаками — ознаками спільними на вид ( ≈ на погляд)"» взагалі літ 100 як не актуально, ніхто нині не лічить біологічні види по зовнішніх ознаках. Кит та риба на погляд одне й теж, а види геть різні. А скільки подібних жаб, молюсків, жуків, тепер їх різнять не по вигляду, а по фізіології, анатомії, підозрюю, і генетиці. Стояти за калькування це як називати атом "неподільником" тому що давні греки вірили, що він неподільний, що вносить тільки плутанину, уже років купа як атоми ділять на менші частини.
Повторю, Ліней жив давно, у його час може видами було те, що мало різний вигляд, нині видами є те, що (цитую вікіпедію) здатне до продукування життєздатного і плодючого потомства при схрещуванні. Те, що може мати ідентичний вид, але не схрещуватися між собою, одного виду не буде, хоч і буде одного для людини ВИГЛЯДУ.
Критерії виду:
морфологічний — сукупність подібностей особин виду за будовою. До нього відносять усі матеріальні структури: від хромосом до особливостей будови органів та їхніх систем.
фізіологічний — подібність або відмінність у процесах життєдіяльності особин одного чи різних видів.
біохімічний — особливості хімічного складу та перебігу певних біохімічних реакцій, характерні для особин певного виду.
географічний — полягає в тому, що популяції кожного виду заселяють певну частину біосфери (ареал), яка відрізняється від ареалів близьких видів, і площа та контури ареалів є видовою ознакою.
екологічний — охоплює всі критерії, оскільки популяції кожного виду мають свою екологічну нішу в біогеоценозі.
генетичний — Полягає у схожості ДНК окремих представників або груп особин.
цитологічний — Полягає у вивченні каріотипів організму певного виду.
етологічний — Полягає у вивченні особливостей поведінки тварин певного виду.
Історичні — Види, які не розрізняються за загальноприйнятими в діагностиці певної систематичної групи макроморфологічними критеріями, проте відрізняються за всіма іншими критеріями, відносяться до видів-двійників.
Дайте людині п`ять "на вид" ідентичних черв'яків, а вони можуть бути п`яти різних видів. Тому англічани чомусь Species лишили Species, а не замінили словом View. Думаю, свій ремст я описав ясно й ретельно.
"Думаю, ..."
На здоров'я.
Либонь, ви хотіли написати "на здравіє". Так буде древніше і ближче до високої книжної мови, у компанії прочего. У вашому стилі.
—
За письмо