r2u.org.ua: порядкування
ЕСУМ V: спе́трити "зібрати, звести до купи" (Лексика Полісся). ЕСУМ пише: "не зовсім ясне; можливо пов'язане з <пе́трати> "розуміти". З <пе́трати> таки є пов'язане, але пояснення етимології в ЕСУМ (IV, 361: пе́трати) від имене Петро є абсолютно невірне.
Первісна форма корене сих слів є pẽtr- (д.-рус. письмо: пѧтр-), від прасл. *pyn-t-r-, або *pyn-tr-, або *pyn-r- з артикуляційно зумовленим инфиксом [t] (неморфологичного походження), від корене *pyn- дієслова pẽti, pne ("п'яти, пне"; також у різних уторинних формах: пнути, пнати, п'ясти), pẽta "п'ята", й далі з иншими ступіньми голосних: piniti, penya/pinya "затримка, перешкода", ponyaua "понява, покривало" тощо. Основу pẽtr- є представлено в д.-рус. пѧтро (в Срезнівського: "углубление"), рус. pẽtra (множина; ЕСУМ IV, 652: п'ятра "(у гончаря) полиці, на які кладуть готовий посуд", п'ятрина "тс."), pẽtro "поверх" (там же: п'ятро), ляд. <piętro> "поверх", чес. <patro> "поверх", <páteř> "позвонок, хребет"; де тями "полиця", "поверх" та "позвонок" походять від значення *"п'яте, напяте, розпяте, натягнуте, витягнуте", для тям "поверх", "полиця" через проміжне значення "слати, розсилати" (пор. stelya ← steliti). Сюди же тягне й експресивне вятське <выпендривать(ся)>, первісно ← *"випинати(ся)".
Розвиток значення "розуміти, здогадуватися" в рус. pẽtrati (<ẽ> відбиває етимологічно правильне написання, літера <е> кириличного подання <петрати> є результат уторинної фонетичної зміни) від значення *"пясти" я поки точно яснити не можу. Проте, що воно достеменно є повязано з дієсловом pẽti "п'ясти", й аж нияко не з именем Петро, підтверджують и словацькі твари: dopnúť, dopínať, досл. "доп'ясти, допинати" в перенесенім значенні "дійти/доходити (до кого в умі) = догадатися, зрозуміти", розмовно: doplo mi "мені доп'яло = до мене дійшло, я зрозумів, я здогадався".
Розвиток же йиншого значення, засвідченого в руській: "звести до купи, зібрати" є від проміжного значення *"натягати, стягати, притягати (на/в одне місце)"; альтернативно, може бути товмачено яко *"розкладати, розподіляти по полицях" → "зводити по відповідних місцях, по/до порядку". Останньою версиєю товмачення й є мотивовано даний ту йменник pẽtreigy у значенні "класифікація" ← *"розподіл, розкладення (← "розстелення, розтягування, розпин") по 'полицях' (образно)".
Желехівський ІІ, 872: скипа́ти (скепа́ти) "spalten" (у німецькій значить и "розподіляти на класи, категорії").
Чудова відміна!
То є (дуже) криво перевнаджене вятське слово "расположить, располагать", ще й твароване не за руськими засадами фонологиї.
Не зовсім Вас зрозумів, "вятське" це означає "російське"? Тобто, слово, вважаєте, калька з російської мови? Бо якщо так, то сумно.
Карл-Франц Ян Йосиф,
так, вятське = "російське". Правда, сумно, коли ліпшого нема, ніж ліпити з вятських слів.
Між иншим, то не є калька. Калька є коли чудже слово є перекладено дослівно, але засобами своєї мови. В разі Вашого "розполог" нема перекладу з вят. на рус., а просто взяте вятське слово, й трохи "личене" під руське (рас- змінено на роз-).
