"Математичний" справді дуже складне слово, як це ви його скопіювати подужали

🤦

A ‘kehrovanoho’ e?
Za trèmi berezami liesou ne vidite. Slovo mathimatica e troudno pereclasti, ta se ne e cyto xotiex cazati, ale cyto ciele vuimedgeigne, uclioucyno slova “mathimatica”, e ZAYVO izcladno, ne pomagaiõtchi perecladou.

Ose e vuimedgeigne slova ‹colo› cyto acéi tòcyno e i pomogé perecladou: “замкнена крива, всі точки якої рівновіддалені від однієї, яка є центром кола”,
a ose vuimedgeigne slova ‹colo› cyto tacoge e tòcyno ale izcladno i ne pomogé pereclasti slovo ‹colo›, bõdy ono cerpano: “особливий вид еліпса, в якого два фокуси збігаються, а ексцентриситет дорівнює 0, або як двовимірну форму, що охоплює найбільшу площу на одиницю квадрата периметра, якщо використовувати мову варіаційного числення”.

Ose e vuimedgeigne slova ‹perceptron› cyto tòcyno e ale ne izcladno i pomogé pereclasti’ho: “an element, analogous to a neuron, of an artificial neural network consisting of one or more layers of artificial neurons”.

То "analogous to a neuron" чи "consisting of one or more layers of artificial neurons"? Чи штучні нейрони неправильно названі?

І це нічого не каже про те, які інші analoges to a neuron є, точніше чим цей вирізняється

Вилучу "математична модель сприйняття інформації мозком", найбільше зайве, але якраз це в нас всюди подано

»То "analogous to a neuron" чи "consisting of one or more layers of artificial neurons"?«

Ta ni, crivo citayete tó. Tam ne e bõdy “analogous to a neuron” abo “consisting of one or more layers of artificial neurons", ale cyto “perceptron” e “an analog of a neuron” (œdtac “artificial, tvorenuy, штучний” e ucladeno), a “consisting of one or more layers of artificial neurons” e dodatoc, mneatchi oge tacuy ‘artificial neuron’ ( => perceptron) e odiniça ci perveç / stau ‘merejui’ ci ynui verstvui / yna charou (ci bœilche: charœu / verstóu) otuix ‘perceptrons’.

___
»Чи штучні нейрони неправильно названі?«

Ni, tou e vierno : tout e “штучний” tege he i “analog, analogous” ci “artificial”.

__
»І це нічого не каже про те, які інші analogs to a neuron є, точніше чим цей вирізняється«

A Vui gadayete oge otse e sõdno tou? Ya bo ni. E znacyna rœzniça meidj vuimedgeignémy (definition) yna recenia (of a term) i opisomy’ho ta, tac móuveatchi, ‘móunomy’ vuimedgeignémy slova ci recenia, sb. vuiznaceignémy naimnieye sõdnomy pro imenouagne yna dana pœimou. Tout, u razie recenia / pœima ‘perceptron’ — souto imenouagna’ho dielia, naimnieye sõdne vuimedgeigne e “analog of a neuron ( = штучний неврон, artificial neuron)”, i use. Oge tó e “an element”, ci oge e ceasty merejui / charœu/charou / verstóu tacui perceptrons”, a ci “yaçi mojõty bouti rœznovidui izrocœu (analogs) ’ho” — pro imenouagne (sb. naxodgeigne yna teacla slova) e malo pœlygivo, agy het’ nepœlygivo. Na pr., samo slovo ‹perceptron› ne miestity vuiznac “yacui rœznovidui uzrocœu perceptra bouvaiõty”, ni niceoho o ‘merejie / chariezlx / verstvax’, ni o ‘tvorenosti’ — use cyto tam, u vuiznacie, e, e œdcaz na ‘perception’ ≈ ‘as a foremost function of [such] a neuron — to perceive’, ta vuiznaca nareaddya u pocépie ‹•tron ( = “•trum”, “•lo”), cyto razomy iz tuimy ucladaié i sõznacõ (connotation) odiniçui, pervyça, inacye cazjõtchi, “an instrument that perceives, an instrument of perception”, a neutral gender equivalent of the word “perceptor”.

___
U svietlie iztislieychoyui vuiznacui verxou — “an instrument of perception” (iz “perception” he “main function of a neuron”, tout, ucladeno, “an artificial/analogous one”, œdtac “a neuron ≈ a perceptor”), e cde legche naiti yno teaclo slovo za poem / recein ‘perceptron’, a tó: pocép ‹•tron› — ne vuidoumouati — imé bouti ‹•lo› ( ← *-dlo), ponevagy e cde troudnieychiy zameut (problem) neigy pocép — yno teaclo slovo za “perceive, percept, *percipere, perception”. Xotcha e nuinie slovo ‹uzpriimati›, ta ou mene sõty pèuni sõmnievui cyto do pitomisti’ho u rousscœy móuvie. Ose, cœilco zamietoc o latinscax [dieye]slovax na ‹•cipere, •ceptum, •ceptio› ta slovianscuix na *-ymti:
1) oboude e znacyna ròzpluitœsty znaceign, na pr., decotra znaceigna dieyeslova ‹per•cipere› u lat. medjouiõty i iz decotrami znaceignami dieyeslova ‹oc•cipere› ( → oc•cupare)›, decotra iz ‹con•cipere› (por. i → ‹conceive ; conception›, ta ‹concept›), ina iz ‹sus•cipere› ( por. → eaghel. ‹susceptible›, portog. ‹suscível›), déinde ‹percipere› znacity u lat. cyto i ‹sentire›, ‹intellegere›, ‹discernere› i cyto lixye ni. Ta coli u prostœy, govœrnœy móuvie, tócynœsttyõ mogemo néxtouati, to nuinie, coli móuva e o tòcyniex receniax ta pœimiex, “to perceive, perception” ne e te same cyto “notice”, ci “feeling, sentire, sensation”, “acknowledging ; knowledge”, “discern ; intellegere”, tc. A cyto do ‹uzpriimati›, xotcha se slovo e i u dauniax slovianscax pameatcax, uclioucyno drous., u tuix cyto dostovierno sõty drous., se slovo ne znacity “perceive [as by organs of sense]”, ale bœilcheisttyõ prosto “to obtain, receive”, xotcha u gerelax incha poxodgeigna se znaceigne e, ta nepèuno ci pitomo bie móuvie na Rousi. Pricmeitno cyto ‹uzpriimati› bõdõtchi tvaroslœuno ‹uz•priimati›, znaceigne “to perceive , percipere” e zasviedceno u drous. pameatcax (i) ou dieyeslova ‹priimati›, cyto nuinie ono e viedomo u znaceignie “to receive ( *recipere)". Crœmy toho, crœmy *uz•pri•im• u veatscie ta bóulg. za “perceive", ne lieceatchi rous., u inchax slovianscax móuvax neyma slœu œd *uz•pri•im• za “percipere”, por.: u ceix. ta slvç e tó iz tuimyge corenemy *im- ta *un•im• — ‹vnímat›, ‹vnímať›. I tacoege dieyeslovo — œd *un•im• u znaceignie “perceive” dosimo i u drous. pameatcax: ‹вънѧти, вънимати› “percipere, αντιλαμβάνομαι” (por. i nuinie veat. ‹внять, внимать, внятен, внимание›) ; e sege slovo zasviedceno i u rous., por. Gelex. I 113: ‹вня́ти› “hören, vernehmen”. Otge ya gadaiõ oge se dieyeslovo — ‹uneati, unimati› — e, viedie, pitimo u rousscie za “percipere", a ne ‹uzpriimati›.
Vertaiõtchi ic unõtriexyniomou znaceignou tvaroslœuia latinscoho ‹percipere›, ono e œd ‹per•› “crœzy, cerez” ; u “Yznadobax” Isriezneüscoho e toceno ‹поѩти› — u tocenœmy gerelie tam u pravopisi ‹проꙗли›, iz znacomy “?”, ta sõtcany danoho tam priclada u receignie navodity oge tó e, viedie inche dieyeslovo: *‹proyasti› ← *pro•yēdti “proiesti” u znaceignie “to spend, consume”, otge œd dieyeslova “iesti” u tvarie ‹yasti›, i ne imé nicy do cinou iz *im- u ‹imati, eati›.
Novogreçscoe dieyeslovo za “perceive ( *percipere) e αντιλαμβάνομαι, iz αντι• “za-, proti- ; miesto-”. Lat. ‹per›, ‹per•› ceasto teacné ‹za, za-› u rous. — por. ‹zadóuguy› : lat. ‹perlungus› tc. Obace, ‹zaineati, zaimati, zanimati› nuinie u rous. znacity yzvuiciayno “occupare”. Otge, ya use tacui gadaiõ oge scorieye u rous. imé bouti ‹uneati, unimati› za “percipere”.

Просто судячи з того, що я бачив, "персептрон" це не те саме, що "штучний нейрон", а тільки один його вид чи якось так, тому можуть бути якісь схожі тями, які десь такі ж, теж instruments of perception. Та й сам нейрон. Хоча ніби не бачив чогось ще окремого, та й справді тоді вже зі самої назви подивимося

»та й справді тоді вже зі самої назви подивимося«

Tout eimy ne ròzoumieu cyto recti xotieste.

Ni cyto do tseyui ceasti receigna: »тому можуть бути якісь схожі тями, які десь такі ж, теж instruments of perception« — niesmi pèuen ci dobrie’my ròzoumieu. Ta cie xtieste recti oge mojõty bouti yacui blizycui teamui/pœimui/receni zvanui œd vuiznacui ‘instruments of perception’, to puitagne e cyto za teamui/pœimui/receni tó sõty ci imõty bouti. Inacye bo e teagyco sõditi dalye. Ta usieliaco, xay bui tacui sõmeidjnui pœimui ci receni bouli, a pacye xay zvani za tacoiõge blizycoiõ vuiznacoiõ — *“percipere”, ci ne e tó tuimy pacye tóuc trimati tvaroslœuié ta vuiznacõ slova yaco moga blizje do gerela, a ne vuinicné miechagne ci plõtagne u recenoslœuie?

Otge, ounicnõti tacpho nagœdnoho miechagna ci plõtagna, ya buimy stau pri tvarie ‹unimalo›, *un•im•a•dlo, œd ‹unimati›, *un•im•a•ti (a ci ‹unealo›, *un•im•dlo, œd ‹uneati›, *un•im•ti) za ‹per•cep•tron ~ per•cep•trum›.