Етимологічному словник
+
Нім. Format, фр. Format, лат. Forma — зовнішність.
Етимологічний Словник Української Мови подає:
ЗДІБ «зовнішній вигляд».
goroh.pp.ua: здіб
Словник Грінченка:
Здіб, здо́бу, — Внешний, наружный вид, внешность, фигура.
Вона́ на таки́й здіб, що — Она такова же по внешнему виду
Звідти й слово "оздоба".
Який формат вашого твору?=Який здіб вашого твору?
Я гадаю, що це слово не годиться. Воно поширене в західних говірках і не знане в більшій частині Русі (у Грінченка примітка, що слово взято із словниці Верхратського, а десь инде пояснено: "Слова преимущественно изъ Галиціи и немного изъ Буковины и Угор. Руси". Отут теж стоїть примітка "зах[ідноукраїнське]: https://classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-58945.htm До того ж, воно має те саме значіння, що "взір" - те, що видно зверху. А формат у цьому разі - це будова файла, а не взір.
Трохи милозвучніше ніж "здіб".
Здоба = здіб.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/19844-zdoba.html#show_point
За праслов'янської доби зі сполучень типу дроугъ, дроуга розвинулися значення «другий; інший; інакший, окремий», засвідчені в усіх слов’янських мовах.
Саме тому вважаю доречним називати клас\тип\вид цим словом, бо щодо інших класів\типів\видів він буде «другий; інший; інакший, окремий».
Цікаво, біологічний вид у чеській та словацькій мовах – druh.
музика
r2u.org.ua: міра
Непогано.
Вид це лице, зір, але не вигляд, як у російській мові ==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5035-vyd.html#show_point
У досовєцьких словницях слово "вид" має значіння, спільне із значінням верху, а не середини:
r2u.org.ua: вид . Тож мені це слово не видається за придатне.