Дах — верхня частина будинку. Складається з тримальної конструкції, що передає навантаження від снігу, вітру й власної ваги даху на стіни або окремі опори, і зовнішньої оболонки — покрівлі.
Приклад вживання
Дахи і покриття будівель призначені для надійного захисту приміщень від атмосферних впливів і забезпечення в них заданих мікрокліматичних параметрів.
Чудове українське слово, здавна вживане саме в такому значенні.
Окрема заувага для тих, хто думає, що стріха — це неодмінно солом'яний дах, чи якась його частина:
Поневолені чи ворожі до України мовознавці наполягали, що «стріха» буває лише солом'яна, а «крамниця» може бути лише в селі і та невеличка. Про вжиток слова «віз» у значенні «автомобіль» навіть не йшлося.
Відкинувши різні забобони й відверту дурню неважко зрозуміти, чому так відбувалося. В руслі наступальної мововбивчої політики Москви цілком природньо вдатися до всіх можливих заходів, що відірвуть українську мову від її окремого коріння та узалежнять від мови російської (дарма що слово «автомобіль» анітрохи не російське). Загарбникові було вкрай важливо не просто заступити якнайбільше слів української мови, що увиразнюють її відрубність, а саме зламати їй хребет — зупинити і унеможливити всякий незалежний розвиток, виточити кров нації, підмінивши живе тіло мертвим керованим опудалом.
Віталій Крутько, garne Vy daly pojasnennä! Same tak i bulo! PÏDTRİMUJU!
Nażal, nerozuminnä, ne spryjnättä naviṫ Movnymy lüḋmy takogo sposobu slovotvorennä, jaka nadannä zastarïlym slovam novïtnïh täm na vymogu Ċasu — tak samo nadzvyċajno silno vïdkydaje naṡ SlovoTvïr... :(
Ну ось, пане Карле-Франце Яне Йосифу, Ти замість цієї негожої "вподобайки" цілком слушно застосував чудовий відповідник для англійського "лайк" - гоже! І це справді гоже! :)
Спасибіг за красні слова, пане Андріє!
Також, якщо вам доведеться ще колись звертатись до мене, можете просто "Карл-Франце", "Карле-Франце", або, якщо не супроти цього, "друже", бо ж не люблю я польське "пан"
Vże nabagato piznïsze v slovjanśkyh movah vono stalo formoju VVICZLYVOGO, SZANOBKYVOGO zvertannia, szczo i ne dywno: do togo bożka Pana zvertaly sia same z povagoju! ;)
Zvertannia PAN/PANÏ prysutnie ne tilky v Polśkij movi i bulo vono j v naszij Galićkïj tradycïi.
Koly ż zakydajut, movlėw, "to polśke" -- to je nic jeńczym, jek prodovżenniam kacacapo-bolszevyćkoji propaġandy, jaka borola sia za te, aby vse bulo таваріщ :-/
На огорожi теж написано, а там дрова лежать 😁😁😁
Якщо якiсь телепнi чи падлюки викидають украïнськi слова зi словникiв, то це ще не значить, що слово москвинське, що москвини його придумали, а не в нас запозичили!
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський):
Кри́ша, -ші – кровля, крыша.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Доща́ни́й, -а́, -е́. Досчатый. Павлогр. у. Дощана криша. О. 1862. І. 76.
Кри́ша, -ші, ж. Кровля.
Чи по вашому Грiнченко суржик чи московiзми збирав?
Ну так чого ви на огорожі читаєте, а не у словнику? Пхаєте сюди безсоромно москвинські слова, ще раз кажу, ми тут займаємося розвитком української мови, а не її уніфікацією з мовою окупантів
Слово стіг походить від прасл. *stogъ, пов'язаним чергуванням голосних з *stežerъ/*stožer-/*stožar- («стожар»). Праслов'янські лексеми вважаються спорідненими з лит. stagaras («сухе стебло»), латис. stagars («сухе стебло»), stęga («довга жердина», «палиця», «спис», евф. «статевий член»), дав.-ісл. stakkr («стіг»), staki («палиця»), англ. stack («стіг»), stake («палиця», «кіл»), можливо також з лат. tignum («колода», «балка»), що теж сходять до пра-і.е. (s)teg- («жердина», «кіл»)[1]. Ю. В. Откупщиков порівнював *stogъ з грец. στέγω («покриваю»), лат. toga («тога», «покривало») і вважав, що первісним його значенням було «покрита купа сіна».
М. Фасмер:
кры́ша кры́шка, укр. кри́ша, чеш. skrýše, skrýš ж. «убежище». Расширение на -s- от предыдущего; ср. др.-исл. hrøysar, мн. hrøyse, датск. røs, røsе «куча камней», нж.-нем. rûsе — то же; см. Бернекер 1, 633; Траутман, Germ. Lautg. 24.
Я якраз мову знаю, знаю що наша мова включає у себе не лише слов'янську лексику, так само як і будь-яка в принципі мова складається з лексики різного походження, ми тут українську мову розвиваємо, а не займаємося створенням нової штучної мови типу росіянської, майте це на увазі
Штучна мова – це отi всi дахи, паркани, накшталти, смаколики, ровери, трускавки та iнший непотрiб, яким засрали нашу мову. А нашi питомi/рiднi слова плюндруютьмя невiгласами. Чи це майданчик по знищенню нашоï мови?! 😣😣😣
Грінченко був людиною освіченою, але в українську мову вже тоді були напхані московські слова, хоч їх и було знааачно менше, ніж зараз. Тож, коли дивитесь у словник Грінченка, пам'ятайте про се.
Дах — верхня частина будинку. Складається з тримальної конструкції, що передає навантаження від снігу, вітру й власної ваги даху на стіни або окремі опори, і зовнішньої оболонки — покрівлі.
Дахи і покриття будівель призначені для надійного захисту приміщень від атмосферних впливів і забезпечення в них заданих мікрокліматичних параметрів.
від нім. Dach
Перекладаємо слово дах
Чудове українське слово, здавна вживане саме в такому значенні.
Окрема заувага для тих, хто думає, що стріха — це неодмінно солом'яний дах, чи якась його частина:
Поневолені чи ворожі до України мовознавці наполягали, що «стріха» буває лише солом'яна, а «крамниця» може бути лише в селі і та невеличка. Про вжиток слова «віз» у значенні «автомобіль» навіть не йшлося.
Відкинувши різні забобони й відверту дурню неважко зрозуміти, чому так відбувалося. В руслі наступальної мововбивчої політики Москви цілком природньо вдатися до всіх можливих заходів, що відірвуть українську мову від її окремого коріння та узалежнять від мови російської (дарма що слово «автомобіль» анітрохи не російське). Загарбникові було вкрай важливо не просто заступити якнайбільше слів української мови, що увиразнюють її відрубність, а саме зламати їй хребет — зупинити і унеможливити всякий незалежний розвиток, виточити кров нації, підмінивши живе тіло мертвим керованим опудалом.
Не треба вигадувати! Стрiха – солом'яна криша.
Криша – наше слово, вiдповiдник нiмецькому дах
Віталій Крутько, garne Vy daly pojasnennä! Same tak i bulo! PÏDTRİMUJU!
Nażal, nerozuminnä, ne spryjnättä naviṫ Movnymy lüḋmy takogo sposobu slovotvorennä, jaka nadannä zastarïlym slovam novïtnïh täm na vymogu Ċasu — tak samo nadzvyċajno silno vïdkydaje naṡ SlovoTvïr... :(
+
Гоже
Ну ось, пане Карле-Франце Яне Йосифу, Ти замість цієї негожої "вподобайки" цілком слушно застосував чудовий відповідник для англійського "лайк" - гоже! І це справді гоже! :)
Спасибіг за красні слова, пане Андріє!
Також, якщо вам доведеться ще колись звертатись до мене, можете просто "Карл-Франце", "Карле-Франце", або, якщо не супроти цього, "друже", бо ж не люблю я польське "пан"
tak, GOŻE — fajne sliwce jek vidpovidnyk "like"
tak, GOŻE — fajne sliwce jek vidpovidnyk "like"
Karle-France!
Nïkomu bïlsze ne każit, że PAN -- to "Polśke", ne soromte sia!!
Za pohodżenniam PAN -- to czysta Greka, jake pohode vid nazvy bożka - pokrovytelä lïsiw, luk, myslywcïw, etc.:
uk.m.wikipedia.org: Пан (міфологія)
Vże nabagato piznïsze v slovjanśkyh movah vono stalo formoju VVICZLYVOGO, SZANOBKYVOGO zvertannia, szczo i ne dywno: do togo bożka Pana zvertaly sia same z povagoju! ;)
Zvertannia PAN/PANÏ prysutnie ne tilky v Polśkij movi i bulo vono j v naszij Galićkïj tradycïi.
Koly ż zakydajut, movlėw, "to polśke" -- to je nic jeńczym, jek prodovżenniam kacacapo-bolszevyćkoji propaġandy, jaka borola sia za te, aby vse bulo таваріщ :-/
Jurko Zełenyj, pogodżuju sie z vamy, dobavte ż te zle slovo "pan" (u tiami zvertannia do osoby) na slovotvir!
Pane Karle-France!
Ja osobysto namagaju sia NE zasmiczuvaty Slovotvir proponovamy ta stvorenniam slovnykovyh statej PRO OCZEVYDNÏ RECZI! :)
Юрко та Карле-Франце, для цього на Словотворі є Толока, яку чомусь ніхто не відвідує.
ta Toloka ż -- też ne pomyjna jama... ;)
Батьки все життя так говорили.
А вже. +
Не гордиться!
Стрixa – солом'яна криша!
Криша шиферна чи черепична – це не стрixa! 😁😁😁
Про семантичний розвиток колись чули?
Чого ви сюди росіянські слова пхаєте, чим вам українські не подобаються, ви на завданні від Пуйла?
Та мабуть ви пiд маскою патрiйота якраз за завданням пуйла знищуєте украïнську мову
Спитай у Пуйла що таке стріха
Може й німецького походження але давно вже українське
Це вже ознака українськості, казати дах на дах
Ні.
--
Це не украïнське!
Наше – криша!
Візьми почитай словника українсько-московського
На огорожi теж написано, а там дрова лежать 😁😁😁
Якщо якiсь телепнi чи падлюки викидають украïнськi слова зi словникiв, то це ще не значить, що слово москвинське, що москвини його придумали, а не в нас запозичили!
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський):
Кри́ша, -ші – кровля, крыша.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Доща́ни́й, -а́, -е́. Досчатый. Павлогр. у. Дощана криша. О. 1862. І. 76.
Кри́ша, -ші, ж. Кровля.
Чи по вашому Грiнченко суржик чи московiзми збирав?
Московщини там багацько, але Грінченко її не збирав, а складав словник української мови, з усіма її недоліками, без прикрас.
Ну так чого ви на огорожі читаєте, а не у словнику? Пхаєте сюди безсоромно москвинські слова, ще раз кажу, ми тут займаємося розвитком української мови, а не її уніфікацією з мовою окупантів
‹стріп / strwp›
»дах, покрівля, сніп для покрівлі«
»стеля«
»лінія між дахом і стіною«
»отвір у гребені даху, отвір у причілку стріхи«
»небозвід«
»купа, ворох, клубок«
—
‹стропець / stropyc›
»укладка з десяти метрів«
—
‹стропина, стропиння / stropina, stropinie›
»мостина«
—
‹стррпило / stropilo›
»кроква«
—
Етимологічний словник української мови, Словник Недільського, Верхратський “Говір батюків”, Словник специфічної лексики говірки села Пискарівки, Словник бойківському говору Онишкевича, Словник Піскунова.
—
Словник Срізнівського: »дах, покрівля; небозвід«
Так. А також "стеля", й ряд інших тям.
Слово стіг походить від прасл. *stogъ, пов'язаним чергуванням голосних з *stežerъ/*stožer-/*stožar- («стожар»). Праслов'янські лексеми вважаються спорідненими з лит. stagaras («сухе стебло»), латис. stagars («сухе стебло»), stęga («довга жердина», «палиця», «спис», евф. «статевий член»), дав.-ісл. stakkr («стіг»), staki («палиця»), англ. stack («стіг»), stake («палиця», «кіл»), можливо також з лат. tignum («колода», «балка»), що теж сходять до пра-і.е. (s)teg- («жердина», «кіл»)[1]. Ю. В. Откупщиков порівнював *stogъ з грец. στέγω («покриваю»), лат. toga («тога», «покривало») і вважав, що первісним його значенням було «покрита купа сіна».
Детальніше можна подивитися за посиланням https://www.facebook.com/palamarczuk/posts/741201122751327
+
це лише верхня частина, а не вся конструкція
тоді крівля - це сама конструкція?
стриха
Украïнське слово.
Похiднi: кришка, крити
Стрiха – солом'яна криша
Дах – германiзм!
Невпевнений.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський):
Кри́ша, -ші – кровля, крыша.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Доща́ни́й, -а́, -е́. Досчатый. Павлогр. у. Дощана криша. О. 1862. І. 76.
Кри́ша, -ші, ж. Кровля.
Московське слово, українською дах ну або стріха
Не пишiть дурнi, а вивчайте мову!
Дах – нiмецьке
Стрiха – солом'яна криша
Криша, кришка, окришок – наше
Не можна бути таким невiгласом! Чи зараз – це модно?
М. Фасмер:
кры́ша кры́шка, укр. кри́ша, чеш. skrýše, skrýš ж. «убежище». Расширение на -s- от предыдущего; ср. др.-исл. hrøysar, мн. hrøyse, датск. røs, røsе «куча камней», нж.-нем. rûsе — то же; см. Бернекер 1, 633; Траутман, Germ. Lautg. 24.
Я якраз мову знаю, знаю що наша мова включає у себе не лише слов'янську лексику, так само як і будь-яка в принципі мова складається з лексики різного походження, ми тут українську мову розвиваємо, а не займаємося створенням нової штучної мови типу росіянської, майте це на увазі
Штучна мова – це отi всi дахи, паркани, накшталти, смаколики, ровери, трускавки та iнший непотрiб, яким засрали нашу мову. А нашi питомi/рiднi слова плюндруютьмя невiгласами. Чи це майданчик по знищенню нашоï мови?! 😣😣😣
<Не можна бути таким невiгласом! Чи зараз – це модно?>
Кажіте се дзеркалу.
Крити не може бути похідне від криша, бо <ш> в другім є суфікс.
Навпаки, криша – похiдне вiд крити
Це нашi давнi слова: каша, криша
Ялисію, а Ви як гадаєте, наше слово чи ні?
Що за дурня, ви мову не вчили? Криша москвинське слово
Докажiть, що це москвинське слово!
Бо также враження, що москалi руками украïнцiв намагаються знищити нашу мову, рiднi слова
Зазирнiть в словники Грiнченка. Невже вiн збирав московiзми, суржик? Та невже? Чи вiн був дурнiший вiд наших невiгласiв?
Грінченко був людиною освіченою, але в українську мову вже тоді були напхані московські слова, хоч їх и було знааачно менше, ніж зараз. Тож, коли дивитесь у словник Грінченка, пам'ятайте про се.
Якщо Грiнченко був освiченою людиною, то невже не мiг вiдрiзнити московiзм, суржик, язичiє вiд власне украïнських слiв? 🤔🙄