Дах — верхня частина будинку. Складається з тримальної конструкції, що передає навантаження від снігу, вітру й власної ваги даху на стіни або окремі опори, і зовнішньої оболонки — покрівлі.
Приклад вживання
Дахи і покриття будівель призначені для надійного захисту приміщень від атмосферних впливів і забезпечення в них заданих мікрокліматичних параметрів.
Чудове українське слово, здавна вживане саме в такому значенні.
Окрема заувага для тих, хто думає, що стріха — це неодмінно солом'яний дах, чи якась його частина:
Поневолені чи ворожі до України мовознавці наполягали, що «стріха» буває лише солом'яна, а «крамниця» може бути лише в селі і та невеличка. Про вжиток слова «віз» у значенні «автомобіль» навіть не йшлося.
Відкинувши різні забобони й відверту дурню неважко зрозуміти, чому так відбувалося. В руслі наступальної мововбивчої політики Москви цілком природньо вдатися до всіх можливих заходів, що відірвуть українську мову від її окремого коріння та узалежнять від мови російської (дарма що слово «автомобіль» анітрохи не російське). Загарбникові було вкрай важливо не просто заступити якнайбільше слів української мови, що увиразнюють її відрубність, а саме зламати їй хребет — зупинити і унеможливити всякий незалежний розвиток, виточити кров нації, підмінивши живе тіло мертвим керованим опудалом.
Віталій Крутько, garne Vy daly pojasnennä! Same tak i bulo! PÏDTRİMUJU!
Nażal, nerozuminnä, ne spryjnättä naviṫ Movnymy lüḋmy takogo sposobu slovotvorennä, jaka nadannä zastarïlym slovam novïtnïh täm na vymogu Ċasu — tak samo nadzvyċajno silno vïdkydaje naṡ SlovoTvïr... :(
Ну ось, пане Карле-Франце Яне Йосифу, Ти замість цієї негожої "вподобайки" цілком слушно застосував чудовий відповідник для англійського "лайк" - гоже! І це справді гоже! :)
Спасибіг за красні слова, пане Андріє!
Також, якщо вам доведеться ще колись звертатись до мене, можете просто "Карл-Франце", "Карле-Франце", або, якщо не супроти цього, "друже", бо ж не люблю я польське "пан"
Vże nabagato piznïsze v slovjanśkyh movah vono stalo formoju VVICZLYVOGO, SZANOBKYVOGO zvertannia, szczo i ne dywno: do togo bożka Pana zvertaly sia same z povagoju! ;)
Zvertannia PAN/PANÏ prysutnie ne tilky v Polśkij movi i bulo vono j v naszij Galićkïj tradycïi.
Koly ż zakydajut, movlėw, "to polśke" -- to je nic jeńczym, jek prodovżenniam kacacapo-bolszevyćkoji propaġandy, jaka borola sia za te, aby vse bulo таваріщ :-/
Одразу видно, що більшість людей, які лишили тут свої дописи, народилися й повиростали в городах, що не можуть одрізнити солом'яну або очеретяну стріху від череп'яного чи бляшаного даху. А от у мене в селі і досі живуть кілька сімей в саманах під очеретяною стріхою і чітко розрізняють ці два поняття, бо ніколи на критий дах не скажуть (мене навіть сміхи беруть), що то стріха.
А чому дивуватись, якщо дикість та невігластво – чесноти сучасних мовців. До того ж треба додати, що для більшости українська мова не рідна, а вивчена, тому й дурню пишуть.
<Одразу видно, що більшість людей, які лишили тут свої дописи, народилися і повиростали в городах, що не можуть одрізнити солом'яну або очеретяну стріху від череп'яного чи бляшаного даху. А от у мене в селі і досі живуть кілька сімей в саманах під очеретяною стріхою і чітко розрізняють ці два поняття, бо ніколи на критий дах не скажуть (мене навіть сміхи беруть), що то стріха.>
Ne diuno, tô ge bo e rousscuy nòrôu byrati suoye za nizke, a za uisoke vonske.
На огорожi теж написано, а там дрова лежать 😁😁😁
Якщо якiсь телепнi чи падлюки викидають украïнськi слова зi словникiв, то це ще не значить, що слово москвинське, що москвини його придумали, а не в нас запозичили!
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський):
Кри́ша, -ші – кровля, крыша.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Доща́ни́й, -а́, -е́. Досчатый. Павлогр. у. Дощана криша. О. 1862. І. 76.
Кри́ша, -ші, ж. Кровля.
Чи по вашому Грiнченко суржик чи московiзми збирав?
Ну так чого ви на огорожі читаєте, а не у словнику? Пхаєте сюди безсоромно москвинські слова, ще раз кажу, ми тут займаємося розвитком української мови, а не її уніфікацією з мовою окупантів
У першій половині 17 ст. у рукописному українсько-слав'янському словнику під назвою «Синонїма славеноросскаѧ» слово дах подається вже як українське: дахъ - кровъ.
Як бачимо сьому запозиченню щонайменше 4 століття, а то мабуть і більше.
Я знаю, що з латинизмами, кальками і запозиченнями, тому й навів нім. "дах", яке стоїть в українськім рядку проти слов'янського "кровъ".
Так, помилився, не першої, а другої половини 17 ст., дякую, що виправили, але у лексиконі Павми Беринди (1627 р.) навпроти знову ж таки слов'янського "кровъ" переводом стоїть між иншими й "дахъ", от і виходить 4 століття.
Слово стіг походить від прасл. *stogъ, пов'язаним чергуванням голосних з *stežerъ/*stožer-/*stožar- («стожар»). Праслов'янські лексеми вважаються спорідненими з лит. stagaras («сухе стебло»), латис. stagars («сухе стебло»), stęga («довга жердина», «палиця», «спис», евф. «статевий член»), дав.-ісл. stakkr («стіг»), staki («палиця»), англ. stack («стіг»), stake («палиця», «кіл»), можливо також з лат. tignum («колода», «балка»), що теж сходять до пра-і.е. (s)teg- («жердина», «кіл»)[1]. Ю. В. Откупщиков порівнював *stogъ з грец. στέγω («покриваю»), лат. toga («тога», «покривало») і вважав, що первісним його значенням було «покрита купа сіна».
Якщо вірити СУМ, а це треба робити з обережністю, то покрівля якраз відповідник "даху".
// Те саме, що дах 1. Ряди небілених хат з пласкими земляними покрівлями стояли один над другим так, що покрівля одного дому служила подвір'ям для другого (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290); Праворуч занурювалася в небо гостроверха вежа ратуші і похмура чотиригранчаста дзвіниця костьолу Святої Діви з двосхилою покрівлею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 5); Відгодівельні площадки мають піднавіс з односхилою покрівлею (Свинарство, 1956, 314).
М. Фасмер:
кры́ша кры́шка, укр. кри́ша, чеш. skrýše, skrýš ж. «убежище». Расширение на -s- от предыдущего; ср. др.-исл. hrøysar, мн. hrøyse, датск. røs, røsе «куча камней», нж.-нем. rûsе — то же; см. Бернекер 1, 633; Траутман, Germ. Lautg. 24.
Я якраз мову знаю, знаю що наша мова включає у себе не лише слов'янську лексику, так само як і будь-яка в принципі мова складається з лексики різного походження, ми тут українську мову розвиваємо, а не займаємося створенням нової штучної мови типу росіянської, майте це на увазі
Штучна мова – це отi всi дахи, паркани, накшталти, смаколики, ровери, трускавки та iнший непотрiб, яким засрали нашу мову. А нашi питомi/рiднi слова плюндруютьмя невiгласами. Чи це майданчик по знищенню нашоï мови?! 😣😣😣
<Не можна бути таким невiгласом! Чи зараз – це модно?>
Кажіте се дзеркалу.
20 березня 2021
"Криша, кришка, окришок – наше"
Можна сперечатися, бо етимологія стверджує, що ці слова творені від крихти і крихи (х/ш). Звідси кришка - те, що було кришене на крихти. Такий товк здебільшого дають словники. Можливо, криша і покришка колись змісту покрівлі і накривки не мали, а набули через російщення, однак є непевність.
Грінченко був людиною освіченою, але в українську мову вже тоді були напхані московські слова, хоч їх и було знааачно менше, ніж зараз. Тож, коли дивитесь у словник Грінченка, пам'ятайте про се.
Нинішню молодь так гаджети розбестили, що вони вже й не тямлять конструкційні елементи хат! Скоро і сволок з колоною плутатимуть.
uk.wikipedia.org: Покрівля
Ярослав має правду, криша, то є наське слово запозичене у нас за часів колонізації Московських земель Руссю. Тепер ми маємо їх повертати і відстоювати своє.
Криша (Dach). Сл. Желехівського т. 1 стор. 380.
Криша. Стилістичний словник І. Огієнко. стор. 200.
Криша. Сл. Грінченка.
Знову напівправда.
Стилістичний словник Огієнка:
Кри́ша м., треба - покрівля, верх, даї, дахівка; давнє кровля (тут замість я має бути давніша буква, але вона в мене чомусь не відображається як слід), в Г. інколи крівля а. Див. дах.
Пояснення скорочень:
м. - слово московське (російське), або слово чи вираз, що вживаєтьси під московським впливом.
Московити - угро-фіни, які до часів колонізації українцями розмовляли лише на своїх фінських та инших багаточисельних говірках, це ж слово слов'янське, а саме українське, бо походить від дієсл. крити. Відтак, крити, покривати, покрива, покришка, кришка, криша.
Основа московитської сучасної мови не українська аж ніяк, а церковнослов'янська. Українською має бути дах, а криша то від московитів до нас. Не все, що слов'янське є українським і не все, що у московитів слов'янське взялося там з української мови
<Не все, що слов'янське є українським і не все, що у московитів слов'янське взялося там з української мови>
Ну так, взвод, стаття, тим не менше, гайка тощо - то все москвинське
Але! Криша, каша, ноша, верша, суша, воша, гаркуша, груша, душа, миша, ніша, паша, пороша, папороша, правша, лівша, тиша, чаша, холоша - то все наше!
Покрі́вля[1], криша[2], діал. крівля[3] — верхній конструктивний елемент покриття або даху, що безпосередньо ізолює будівлю від зовнішніх впливів (сонця, опадів, вітру).
О́КРИШОК «косарики черепичасті, Gladiolus imbricatus L.» (у сполученні [ме́чик о.] (бот.)
очевидно, пов’язане з [кри́ша] «покрівля, дах»;
назва зумовлена формою квітів цієї рослини (Нейштадт 169);
пор. видову назву черепичасті, лат. imbricatus, букв. «черепичастий»;
Люди, не дуркуйте.
Дах — не стріха, а криша.
Стріха в значенні дах — це полонізм, бо питоме українське — стріха – це не вся криша, а тільки обвіса солом'яної чи очеретяної криші кругом будинка.
Чит. Огієнка:
https://archive.org/details/etym-sem-slovnyk/II_E-L/page/29
Дах — верхня частина будинку. Складається з тримальної конструкції, що передає навантаження від снігу, вітру й власної ваги даху на стіни або окремі опори, і зовнішньої оболонки — покрівлі.
Дахи і покриття будівель призначені для надійного захисту приміщень від атмосферних впливів і забезпечення в них заданих мікрокліматичних параметрів.
від нім. Dach
Перекладаємо слово дах
Чудове українське слово, здавна вживане саме в такому значенні.
Окрема заувага для тих, хто думає, що стріха — це неодмінно солом'яний дах, чи якась його частина:
Поневолені чи ворожі до України мовознавці наполягали, що «стріха» буває лише солом'яна, а «крамниця» може бути лише в селі і та невеличка. Про вжиток слова «віз» у значенні «автомобіль» навіть не йшлося.
Відкинувши різні забобони й відверту дурню неважко зрозуміти, чому так відбувалося. В руслі наступальної мововбивчої політики Москви цілком природньо вдатися до всіх можливих заходів, що відірвуть українську мову від її окремого коріння та узалежнять від мови російської (дарма що слово «автомобіль» анітрохи не російське). Загарбникові було вкрай важливо не просто заступити якнайбільше слів української мови, що увиразнюють її відрубність, а саме зламати їй хребет — зупинити і унеможливити всякий незалежний розвиток, виточити кров нації, підмінивши живе тіло мертвим керованим опудалом.
Не треба вигадувати! Стрiха – солом'яна криша.
Криша – наше слово, вiдповiдник нiмецькому дах
Віталій Крутько, garne Vy daly pojasnennä! Same tak i bulo! PÏDTRİMUJU!
Nażal, nerozuminnä, ne spryjnättä naviṫ Movnymy lüḋmy takogo sposobu slovotvorennä, jaka nadannä zastarïlym slovam novïtnïh täm na vymogu Ċasu — tak samo nadzvyċajno silno vïdkydaje naṡ SlovoTvïr... :(
+
Гоже
Ну ось, пане Карле-Франце Яне Йосифу, Ти замість цієї негожої "вподобайки" цілком слушно застосував чудовий відповідник для англійського "лайк" - гоже! І це справді гоже! :)
Спасибіг за красні слова, пане Андріє!
Також, якщо вам доведеться ще колись звертатись до мене, можете просто "Карл-Франце", "Карле-Франце", або, якщо не супроти цього, "друже", бо ж не люблю я польське "пан"
tak, GOŻE — fajne sliwce jek vidpovidnyk "like"
tak, GOŻE — fajne sliwce jek vidpovidnyk "like"
Karle-France!
Nïkomu bïlsze ne każit, że PAN -- to "Polśke", ne soromte sia!!
Za pohodżenniam PAN -- to czysta Greka, jake pohode vid nazvy bożka - pokrovytelä lïsiw, luk, myslywcïw, etc.:
uk.m.wikipedia.org: Пан (міфологія)
Vże nabagato piznïsze v slovjanśkyh movah vono stalo formoju VVICZLYVOGO, SZANOBKYVOGO zvertannia, szczo i ne dywno: do togo bożka Pana zvertaly sia same z povagoju! ;)
Zvertannia PAN/PANÏ prysutnie ne tilky v Polśkij movi i bulo vono j v naszij Galićkïj tradycïi.
Koly ż zakydajut, movlėw, "to polśke" -- to je nic jeńczym, jek prodovżenniam kacacapo-bolszevyćkoji propaġandy, jaka borola sia za te, aby vse bulo таваріщ :-/
Jurko Zełenyj, pogodżuju sie z vamy, dobavte ż te zle slovo "pan" (u tiami zvertannia do osoby) na slovotvir!
Pane Karle-France!
Ja osobysto namagaju sia NE zasmiczuvaty Slovotvir proponovamy ta stvorenniam slovnykovyh statej PRO OCZEVYDNÏ RECZI! :)
Юрко та Карле-Франце, для цього на Словотворі є Толока, яку чомусь ніхто не відвідує.
ta Toloka ż -- też ne pomyjna jama... ;)
Батьки все життя так говорили.
А вже. +
Не підходить!
Стрixa – солом'яна криша!
Криша шиферна чи черепична – це не стрixa! 😁😁😁
Про семантичний розвиток колись чули?
Чого ви сюди росіянські слова пхаєте, чим вам українські не подобаються, ви на завданні від Пуйла?
Та мабуть ви пiд маскою патрiйота якраз за завданням пуйла знищуєте украïнську мову
Спитай у Пуйла що таке стріха
Підтримую попередні твердження. Семантика слів має особливість розвиватися, тож "стріха" найшліпше, що може статися із "дахом".
Підтримую стріху. Чорнило теж колись було лише чорним, а з часом кольори змінились, а назва зосталась.
Одразу видно, що більшість людей, які лишили тут свої дописи, народилися й повиростали в городах, що не можуть одрізнити солом'яну або очеретяну стріху від череп'яного чи бляшаного даху. А от у мене в селі і досі живуть кілька сімей в саманах під очеретяною стріхою і чітко розрізняють ці два поняття, бо ніколи на критий дах не скажуть (мене навіть сміхи беруть), що то стріха.
А чому дивуватись, якщо дикість та невігластво – чесноти сучасних мовців. До того ж треба додати, що для більшости українська мова не рідна, а вивчена, тому й дурню пишуть.
<Одразу видно, що більшість людей, які лишили тут свої дописи, народилися і повиростали в городах, що не можуть одрізнити солом'яну або очеретяну стріху від череп'яного чи бляшаного даху. А от у мене в селі і досі живуть кілька сімей в саманах під очеретяною стріхою і чітко розрізняють ці два поняття, бо ніколи на критий дах не скажуть (мене навіть сміхи беруть), що то стріха.>
Ne diuno, tô ge bo e rousscuy nòrôu byrati suoye za nizke, a za uisoke vonske.
Та ми вже зрозуміли, що ви погано знаєте українську мову 🤦♂️
Люди, не дуркуйте.
Дах — не стріха, а криша.
Стріха в значенні дах — це полонізм, бо питоме українське — стріха – це не вся криша, а тільки обвіса солом'яної криші кругом будинка.
Чит. Огієнка:
https://archive.org/details/etym-sem-slovnyk/II_E-L/page/298/mode/2up
Може й німецького походження але давно вже українське
Це вже ознака українськості, казати дах на дах
Ні.
—
Це не украïнське!
Наше – криша!
Візьми почитай словника українсько-московського
На огорожi теж написано, а там дрова лежать 😁😁😁
Якщо якiсь телепнi чи падлюки викидають украïнськi слова зi словникiв, то це ще не значить, що слово москвинське, що москвини його придумали, а не в нас запозичили!
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський):
Кри́ша, -ші – кровля, крыша.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Доща́ни́й, -а́, -е́. Досчатый. Павлогр. у. Дощана криша. О. 1862. І. 76.
Кри́ша, -ші, ж. Кровля.
Чи по вашому Грiнченко суржик чи московiзми збирав?
Московщини там багацько, але Грінченко її не збирав, а складав словник української мови, з усіма її недоліками, без прикрас.
Ну так чого ви на огорожі читаєте, а не у словнику? Пхаєте сюди безсоромно москвинські слова, ще раз кажу, ми тут займаємося розвитком української мови, а не її уніфікацією з мовою окупантів
Якщо "криша" це наше, тоді збирай валізи та їдь в Росію
Якщо розум то не ваше, тоді збирай валізи та їдь до лікарні 🤦♂️😂
У першій половині 17 ст. у рукописному українсько-слав'янському словнику під назвою «Синонїма славеноросскаѧ» слово дах подається вже як українське: дахъ - кровъ.
Як бачимо сьому запозиченню щонайменше 4 століття, а то мабуть і більше.
Це була словниця не розмовної, а "ділової української мови (з латинізмами, ц.-слов'янізмами й численними полонізмами та кальками з них)" (https://ordbog.oesteuropastudier.dk/index.php/term/[ukr-chu] Синонїма Славеноросскаѧ.xhtml) і не первої, а другої половини 17 століття.
Звідки Ви взяли, що слово було звісне "щонайменше 4 століття"?
Я знаю, що з латинизмами, кальками і запозиченнями, тому й навів нім. "дах", яке стоїть в українськім рядку проти слов'янського "кровъ".
Так, помилився, не першої, а другої половини 17 ст., дякую, що виправили, але у лексиконі Павми Беринди (1627 р.) навпроти знову ж таки слов'янського "кровъ" переводом стоїть між иншими й "дахъ", от і виходить 4 століття.
‹стріп / strwp›
»дах, покрівля, сніп для покрівлі«
»стеля«
»лінія між дахом і стіною«
»отвір у гребені даху, отвір у причілку стріхи«
»небозвід«
»купа, ворох, клубок«
—
‹стропець / stropyc›
»укладка з десяти метрів«
—
‹стропина, стропиння / stropina, stropinie›
»мостина«
—
‹стррпило / stropilo›
»кроква«
—
Етимологічний словник української мови, Словник Недільського, Верхратський “Говір батюків”, Словник специфічної лексики говірки села Пискарівки, Словник бойківському говору Онишкевича, Словник Піскунова.
—
Словник Срізнівського: »дах, покрівля; небозвід«
Так. А також "стеля", й ряд інших тям.
Слово стіг походить від прасл. *stogъ, пов'язаним чергуванням голосних з *stežerъ/*stožer-/*stožar- («стожар»). Праслов'янські лексеми вважаються спорідненими з лит. stagaras («сухе стебло»), латис. stagars («сухе стебло»), stęga («довга жердина», «палиця», «спис», евф. «статевий член»), дав.-ісл. stakkr («стіг»), staki («палиця»), англ. stack («стіг»), stake («палиця», «кіл»), можливо також з лат. tignum («колода», «балка»), що теж сходять до пра-і.е. (s)teg- («жердина», «кіл»)[1]. Ю. В. Откупщиков порівнював *stogъ з грец. στέγω («покриваю»), лат. toga («тога», «покривало») і вважав, що первісним його значенням було «покрита купа сіна».
Детальніше можна подивитися за посиланням https://www.facebook.com/palamarczuk/posts/741201122751327
+
+
+
Мотря йде жити під три чорти або під греблю; я з нею зроду-віку не буду жить під однією покрівлею, — кричала Кайдашиха.
це лише верхня частина, а не вся конструкція
тоді крівля - це сама конструкція?
Якщо вірити СУМ, а це треба робити з обережністю, то покрівля якраз відповідник "даху".
// Те саме, що дах 1. Ряди небілених хат з пласкими земляними покрівлями стояли один над другим так, що покрівля одного дому служила подвір'ям для другого (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290); Праворуч занурювалася в небо гостроверха вежа ратуші і похмура чотиригранчаста дзвіниця костьолу Святої Діви з двосхилою покрівлею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 5); Відгодівельні площадки мають піднавіс з односхилою покрівлею (Свинарство, 1956, 314).
+
Мотря йде жити під три чорти або під греблю; я з нею зроду-віку не буду жить під однією покрівлею, — кричала Кайдашиха.
Гм. Я завжди думав, шо покрівлею кличуть матеріял, яким стелять дах. Але виявляється, шо то синонім до даху.
Уподоба.
Украïнське слово.
Похiднi: кришка, крити
Стрiха – солом'яна криша
Дах – германiзм!
Невпевнений.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський):
Кри́ша, -ші – кровля, крыша.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Доща́ни́й, -а́, -е́. Досчатый. Павлогр. у. Дощана криша. О. 1862. І. 76.
Кри́ша, -ші, ж. Кровля.
Московське слово, українською дах ну або стріха
Не пишiть дурнi, а вивчайте мову!
Дах – нiмецьке
Стрiха – солом'яна чи очеретяна криша
Криша, кришка, окришок – наше
Не можна бути таким невiгласом! Чи зараз – це модно?
М. Фасмер:
кры́ша кры́шка, укр. кри́ша, чеш. skrýše, skrýš ж. «убежище». Расширение на -s- от предыдущего; ср. др.-исл. hrøysar, мн. hrøyse, датск. røs, røsе «куча камней», нж.-нем. rûsе — то же; см. Бернекер 1, 633; Траутман, Germ. Lautg. 24.
Я якраз мову знаю, знаю що наша мова включає у себе не лише слов'янську лексику, так само як і будь-яка в принципі мова складається з лексики різного походження, ми тут українську мову розвиваємо, а не займаємося створенням нової штучної мови типу росіянської, майте це на увазі
Штучна мова – це отi всi дахи, паркани, накшталти, смаколики, ровери, трускавки та iнший непотрiб, яким засрали нашу мову. А нашi питомi/рiднi слова плюндруютьмя невiгласами. Чи це майданчик по знищенню нашоï мови?! 😣😣😣
<Не можна бути таким невiгласом! Чи зараз – це модно?>
Кажіте се дзеркалу.
"Криша, кришка, окришок – наше"
Можна сперечатися, бо етимологія стверджує, що ці слова творені від крихти і крихи (х/ш). Звідси кришка - те, що було кришене на крихти. Такий товк здебільшого дають словники. Можливо, криша і покришка колись змісту покрівлі і накривки не мали, а набули через російщення, однак є непевність.
Штучна мова, це та мова, яку вигадали так як російську, а дахи, смаколики, ровери, трускавки і на кшталти в мові з'явилися цілком природньо
Це майданчик з розвитку нашої мови і позбавлення московітизмів, якими сплюндровано нашу мову
Крити не може бути похідне від криша, бо <ш> в другім є суфікс.
Навпаки, криша – похiдне вiд крити
Це нашi давнi слова: каша, криша
Ялисію, а Ви як гадаєте, наше слово чи ні?
Що за дурня, ви мову не вчили? Криша москвинське слово
Докажiть, що це москвинське слово!
Бо таке враження, що москалi руками украïнцiв намагаються знищити нашу мову, рiднi слова
Грінченко був людиною освіченою, але в українську мову вже тоді були напхані московські слова, хоч їх и було знааачно менше, ніж зараз. Тож, коли дивитесь у словник Грінченка, пам'ятайте про се.
-
Криша це крівля, а крівля це не дах. Тяма в нашій мові зовсім не така, як у російській мові.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24805-krysha.html#show_point
Нинішню молодь так гаджети розбестили, що вони вже й не тямлять конструкційні елементи хат! Скоро і сволок з колоною плутатимуть.
uk.wikipedia.org: Покрівля
Валізи, Вокзал, Росія
На ютуб каналі "Твоя Підпільна гуманітарка" недавно знімали відео про гадані росіянізми, "кришу" дали за питоме слово.
На тому каналі й "урок" і "вірьовка" суть питомі слова.
Та й суржик насправді не суржик, а "говірки".
Так що я Вам щиро не раджу той канал дивитися.
Хоча саме щодо цього слова я не певен.
>На тому каналі й "урок" і "вірьовка" суть питомі слова.
Та й суржик насправді не суржик, а "говірки".
Так що я Вам щиро не раджу той канал дивитися.
Хоча саме щодо цього слова я не певен.<
А що не так з уроком, вірьовкою? Невже це теж московізми? 🧐
goroh.pp.ua: вірьовка
goroh.pp.ua: вервиця
---
Ярослав має правду, криша, то є наське слово запозичене у нас за часів колонізації Московських земель Руссю. Тепер ми маємо їх повертати і відстоювати своє.
Криша (Dach). Сл. Желехівського т. 1 стор. 380.
Криша. Стилістичний словник І. Огієнко. стор. 200.
Криша. Сл. Грінченка.
Знову напівправда.
Стилістичний словник Огієнка:
Кри́ша м., треба - покрівля, верх, даї, дахівка; давнє кровля (тут замість я має бути давніша буква, але вона в мене чомусь не відображається як слід), в Г. інколи крівля а. Див. дах.
Пояснення скорочень:
м. - слово московське (російське), або слово чи вираз, що вживаєтьси під московським впливом.
А звідки ж це слово взялось у московитів, як не від нас.
Швидше воно в нас з'явилося від московитів, воно й звучить не по українськи, а по москвинськи
Московити - угро-фіни, які до часів колонізації українцями розмовляли лише на своїх фінських та инших багаточисельних говірках, це ж слово слов'янське, а саме українське, бо походить від дієсл. крити. Відтак, крити, покривати, покрива, покришка, кришка, криша.
Основа московитської сучасної мови не українська аж ніяк, а церковнослов'янська. Українською має бути дах, а криша то від московитів до нас. Не все, що слов'янське є українським і не все, що у московитів слов'янське взялося там з української мови
Миколо-Михасю, дах є німецьке слово, а не вкраїнське. Запам'ятайте вже.
<Не все, що слов'янське є українським і не все, що у московитів слов'янське взялося там з української мови>
Ну так, взвод, стаття, тим не менше, гайка тощо - то все москвинське
Але! Криша, каша, ноша, верша, суша, воша, гаркуша, груша, душа, миша, ніша, паша, пороша, папороша, правша, лівша, тиша, чаша, холоша - то все наше!
Люди, отямтесь, дах та крівля зовсім різні речі!
Українські словники кришою називали саме друге —
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24805-krysha.html#show_point
Покрі́вля[1], криша[2], діал. крівля[3] — верхній конструктивний елемент покриття або даху, що безпосередньо ізолює будівлю від зовнішніх впливів (сонця, опадів, вітру).
ДАХ у, ч.
Верхня частина будівлі, споруди, що слугує її покриттям; покрівля
Пишу ж, молодь зовсім не розбирається в архітектурі :(
Українською дах, на криші лізьте десь у Москві
Якби ваша українська мова була б рідною, а не вивченою, то й дурні б такої не писали. Запам'ятайте: криша – питоме слово.
+
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24805-krysha.html#show_point
https://archive.org/details/etym-sem-slovnyk/II_E-L/page/298/mode/2up?q=Крити
Є ще слово " покришка" а також зменшувальне "кришка, кришечка".
стриха
6
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4620-verkh.html#show_point
Тяжко матір покидати У безверхій хаті. (Т. Шевченко)
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/40189-pobij.html#show_point
Накриття́ — 1) Крыша, кровля.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30647-nakryttja.html#show_point
Криша, каша, ноша, верша, суша, воша, гаркуша, груша, душа, миша, ніша, паша, пороша, папороша, правша, лівша, тиша, чаша, холоша - то все наше!
Учіть рідну мову! Не пишіть дурні!
Кришка - омонім
1. Кришка<криша<крити
2. Кришка<криха>крихкий
Тобто.
Крити=>кришка, покришка, окришок
Криха=>крихкий, кришка
О́КРИШОК «косарики черепичасті, Gladiolus imbricatus L.» (у сполученні [ме́чик о.] (бот.)
очевидно, пов’язане з [кри́ша] «покрівля, дах»;
назва зумовлена формою квітів цієї рослини (Нейштадт 169);
пор. видову назву черепичасті, лат. imbricatus, букв. «черепичастий»;
У чеській мові є слово — skrýše — укриття, схованка.
Мені цікаво, а чехи теж у москвинів те слово позичили? 🧐
Люди, не дуркуйте.
Дах — не стріха, а криша.
Стріха в значенні дах — це полонізм, бо питоме українське — стріха – це не вся криша, а тільки обвіса солом'яної чи очеретяної криші кругом будинка.
Чит. Огієнка:
https://archive.org/details/etym-sem-slovnyk/II_E-L/page/29
Прошу вилучити це слово