Може й німецького походження але давно вже українське
Це вже ознака українськості, казати дах на дах
Ні.
Слово стіг походить від прасл. *stogъ, пов'язаним чергуванням голосних з *stežerъ/*stožer-/*stožar- («стожар»). Праслов'янські лексеми вважаються спорідненими з лит. stagaras («сухе стебло»), латис. stagars («сухе стебло»), stęga («довга жердина», «палиця», «спис», евф. «статевий член»), дав.-ісл. stakkr («стіг»), staki («палиця»), англ. stack («стіг»), stake («палиця», «кіл»), можливо також з лат. tignum («колода», «балка»), що теж сходять до пра-і.е. (s)teg- («жердина», «кіл»)[1]. Ю. В. Откупщиков порівнював *stogъ з грец. στέγω («покриваю»), лат. toga («тога», «покривало») і вважав, що первісним його значенням було «покрита купа сіна».
Детальніше можна подивитися за посиланням https://www.facebook.com/palamarczuk/posts/741201122751327
‹стріп / strwp›
»дах, покрівля, сніп для покрівлі«
»стеля«
»лінія між дахом і стіною«
»отвір у гребені даху, отвір у причілку стріхи«
»небозвід«
»купа, ворох, клубок«
—
‹стропець / stropyc›
»укладка з десяти метрів«
—
‹стропина, стропиння / stropina, stropinie›
»мостина«
—
‹стррпило / stropilo›
»кроква«
—
Етимологічний словник української мови, Словник Недільського, Верхратський “Говір батюків”, Словник специфічної лексики говірки села Пискарівки, Словник бойківському говору Онишкевича, Словник Піскунова.
—
Словник Срізнівського: »дах, покрівля; небозвід«
Чудове українське слово, здавна вживане саме в такому значенні.
Окрема заувага для тих, хто думає, що стріха — це неодмінно солом'яний дах, чи якась його частина:
Поневолені чи ворожі до України мовознавці наполягали, що «стріха» буває лише солом'яна, а «крамниця» може бути лише в селі і та невеличка. Про вжиток слова «віз» у значенні «автомобіль» навіть не йшлося.
Відкинувши різні забобони й відверту дурню неважко зрозуміти, чому так відбувалося. В руслі наступальної мововбивчої політики Москви цілком природньо вдатися до всіх можливих заходів, що відірвуть українську мову від її окремого коріння та узалежнять від мови російської (дарма що слово «автомобіль» анітрохи не російське). Загарбникові було вкрай важливо не просто заступити якнайбільше слів української мови, що увиразнюють її відрубність, а саме зламати їй хребет — зупинити і унеможливити всякий незалежний розвиток, виточити кров нації, підмінивши живе тіло мертвим керованим опудалом.