Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Звідки відомості що польське? ЕСУМ наводить до "шаліти", яке не чуже. І "шалений" є ще в Котляревського, і навіть у Беринди, хоча це звісно не про словорід, а усталеність
Тому 👎
Давно було "аби не як у москалів", тепер буде "аби не як у поляків"
Нечуй-Левицький писав, що галицьке, може й дійсно так.
Ага, "шалений" чомусь тепер чуже, а от "обично", "обчень", "пирожне" тощо, які додав п. Ярослав, дуже у нас питомі. Якась схиблена логіка ганятися за псевдополонізмами і водночас пропихати московщину
Пирожне, може, й москвизна, а от обично, обчень — питомі слова, вживалися тоді, коли ще москалів не було.
А от шалений — польщизна
Надайте, будь ласка, адекватні джерела, в яких засвідчено вжиток слова "обично", саме в такій міні. Ні в Грінченка, ні в Желехівського цього слова немає.
Про "обчень" я взагалі мовчу, це неоковирний покруч.
Також надайте докази, що "шалений" - це полонізм, тільки, будь ласка, без притягнутої за вуха народної етимології.
Хотів написати обчий, а не обчень. Обчень — новотвір
Обичай
Митрополит Іларіон . Етимологічно-семантичний словник української мови. Вінніпег, 1988, т. 3, с. 302-304
Ні. Я зумисно вас попросив навести приклади вжитку саме слова "обично", якого не було зафіксовано в українських словниках і творах класиків, а масово ширитися в розмовній мові воно почало вже в радянську добу завдяки московському язику.
ГРАК фіксує аж 364 випадки вжитку слова "обично", 99% з яких це дописи в соцмережах і відносно сучасна література, де свідомо вживається суржик. Для порівняння: слово "зазвичай" зафіксовано аж 98048 разів.
І є велика різниця, розвиток слова з "обичай" в "обично" відбувся саме в московській мові, а не українській.
Обчий — староукр. обьчий
Про це слово див. т. 3, с. 330-331 під словом община.
Тобто це ніякий не суржик. Радше суржик якраз — зазвичай — з польської.
До чого тут слово "обчий" до слова "зазвичай"? Це ж ніяк не спростовує, що слово "обично" - московське, і поширилось в Україні з московської мови. Але вас це не зупинило, ви подали на переклад слово "зазвичай" і додали до нього у якості перекладу московське слово "обично". Цебто якась непослідовна позиція, ганяємося за полонізмами (нерідко сумнівними, непідтвердженими), щоб замінити їх на явну московщину. Змінюємо Варшаву на Москву під фасадом чистомовства.
Та й слово "обчий" сьогодні б мало бути - "вібчий", а збереження початкового "о" могло бути викликане впливом моск. мови, про що вам вже писали в коментарях.
— До чого тут слово "обчий" до слова "зазвичай"?
— Ні до чого. Перечитайте коментарі вище.
— Але вас це не зупинило, ви подали на переклад слово "зазвичай" і додали до нього у якості перекладу московське слово "обично".
— Обично. Треба перевіряти. Якщо справді московщина, треба видалити.
— Та й слово "обчий" сьогодні б мало бути - "вібчий", а збереження початкового "о" могло бути викликане впливом моск. мови, про що вам вже писали в коментарях.
— Не мало б. Це наддніпрянське слово як од, одкривати, одчиняти тощо.
"Пирожне, може, й москвизна..."
"Обично. Треба перевіряти. Якщо справді московщина, треба видалити"
Так навіщо тоді було додавати, якщо не перевіряли? А, бо в московському суржику так, тому і додали. Я навіть не здивований, що такі палкі борці з полонізмами просувають на м'яких лапах московщину.
Наче, але не наше
Хто сказав що ні?
"Наче, але не наше"
Докази?
Шкода, що п. Олекса десь пропав, він би вам розказав. В мене поки нема часу й бажання шукати джерела, словники тощо.
А, то це взагалі самі придумали?
Учіться самі працювати з джерелами, словниками. Бо все треба розжувати і в рот покласти. Зараз нема бажання сперечатися з цього приводу, щось доказувати.
Ну я свою роботу з джерелами й словниками вище навів. Чистилище то Чистилище
Ну реально, якщо не вигадали, то звідкись взяли, чому не можете просто сказати звідки? Я такого ніде не бачу
"Учіться самі працювати з джерелами, словниками. Бо все треба розжувати і в рот покласти. Зараз нема бажання сперечатися з цього приводу, щось доказувати."
Немає не бажання, а можливості. Обов'язок доводити сказане лежить на тому, хто сказав. Жалюгідна спроба ховатися за спину добродія Олекси. Є докази? Давайте. Ні? То Ваші слова порожні
Теж цікаво. Слово зустрічається і в Котляревського, і в народній творчості, упорядкованій М. Номисом, і в сл. Уманця-Спілки, і в сл. Грінченка. Крім того, ЕСУМ нічого не пише про чужість цього слова.
»Шкода, що п. Олекса десь пропав, він би вам розказав«
Œn e ouge ròzcazau o ‹cecati›.
То що, Ярославе, знайшли якісь джерела, чи ще шукаєте?
»Наче, але не наше«
Тогді й слова <шалити, шаліти, шал> имуть бути не питомі
Не чуже, той, хто додав, не наводить жодних доказів чи джерел, звідки він це взяв. Див. обговорення сторінки
+
—
Люди не знають мови своїх предків 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
»Люди не знають мови своїх предків 🤦♂️🤦♂️🤦♂️«
Ярославе, будьте добер, підопріте свої слова чимсь иншим від крикливих гасел
Ярославе, вам вже докладно пояснили, що предки вживали, а ви все одно. Ну таж дайте, де ви таке знайшли, що з польської. Таке відчуття, ніби ви chatgpt, теж чи то вигадав, чи то справді чув дзвін, але допитатися неможливо. Я от можу сказати — і вже це зробив — де що бачив про це слово