Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
😄👌 усе, усе польське, і ще трохи російського
З ЕСУМу:
⟪похідне від [навіди́ти] «навідати, відвідати» (у без-особовому вживанні [його навіди́ло] «він утратив розум»), [навіди́тися] «збожеволіти»;
отже, первісне значення «відвіданий духом»;⟫
Гадаю це відміна до "навіданий", десь як у застелений-застеляний, гледіти-глядіти й так далі.
Ну, формально так, це слово від тої ж основи ‹навѣд-› лише похідне від дієслова з іншим голосним тематичним:
В слові навідати тема є ‹-а-›, тобто ‹навѣд-а-ти›, й відповідно дієприкметник буде саме ‹навіданий›.
А от у дієслова, від основи котрого утворена форма ‹навіжений› має тему ‹-и-›, тобто ‹навідити›.
Хоча, цікаво, що особисто слова ‹навідити› ще й зі значенням "сказити" в живій мові не чув, лише ‹навідати› "навістити" та й форми ‹навіжений› також.
»Як доведете, що то не є калька лядського ‹nawiedzony›? 😉«
А се я просто так реторично запитав, щоб указати, що без етимологічних досліджень, морфемного аналізу й под. не можемо россуджувати за походження слів 😉
⟪Хоча, цікаво, що особисто слова ‹навідити› ще й зі значенням "сказити" в живій мові не чув, лише ‹навідати› "навістити" та й форми ‹навіжений› також.⟫
В етимології не наведено значіння "сказити". "Навіжений" = когось навідав дух (це так саме написано в ЕСУМі, забув додать).
Щодо основ та їх похідних нічого казать не буду, бо на цей час не достатньо відаю про них.
»В етимології не наведено значіння "сказити".«
А, ну я мав на ввазі, що не чув слова ‹навідити› в такім контексті, як »його навідило« "він скзазив ся". А загалом так
»"Навіжений" = когось навідав дух (це так саме написано в ЕСУМі, забув додать).«
Найпевніше так 👌
З причина - "розм. За уявленнями традиційної народної культури – хвороба, заподіяна чаклунством."
Згадаймо Шевченкову "Причинну".
Звідки відомості що польське? ЕСУМ наводить до "шаліти", яке не чуже. І "шалений" є ще в Котляревського, і навіть у Беринди, хоча це звісно не про словорід, а усталеність
Тому 👎
Давно було "аби не як у москалів", тепер буде "аби не як у поляків"
Нечуй-Левицький писав, що галицьке, може й дійсно так.
Ага, "шалений" чомусь тепер чуже, а от "обично", "обчень", "пирожне" тощо, які додав п. Ярослав, дуже у нас питомі. Якась схиблена логіка ганятися за псевдополонізмами і водночас пропихати московщину
Пирожне, може, й москвизна, а от обично, обчень — питомі слова, вживалися тоді, коли ще москалів не було.
А от шалений — польщизна
Надайте, будь ласка, адекватні джерела, в яких засвідчено вжиток слова "обично", саме в такій міні. Ні в Грінченка, ні в Желехівського цього слова немає.
Про "обчень" я взагалі мовчу, це неоковирний покруч.
Також надайте докази, що "шалений" - це полонізм, тільки, будь ласка, без притягнутої за вуха народної етимології.
Хотів написати обчий, а не обчень. Обчень — новотвір
Обичай
Митрополит Іларіон . Етимологічно-семантичний словник української мови. Вінніпег, 1988, т. 3, с. 302-304
Ні. Я зумисно вас попросив навести приклади вжитку саме слова "обично", якого не було зафіксовано в українських словниках і творах класиків, а масово ширитися в розмовній мові воно почало вже в радянську добу завдяки московському язику.
ГРАК фіксує аж 364 випадки вжитку слова "обично", 99% з яких це дописи в соцмережах і відносно сучасна література, де свідомо вживається суржик. Для порівняння: слово "зазвичай" зафіксовано аж 98048 разів.
І є велика різниця, розвиток слова з "обичай" в "обично" відбувся саме в московській мові, а не українській.
Обчий — староукр. обьчий
Про це слово див. т. 3, с. 330-331 під словом община.
Тобто це ніякий не суржик. Радше суржик якраз — зазвичай — з польської.
До чого тут слово "обчий" до слова "зазвичай"? Це ж ніяк не спростовує, що слово "обично" - московське, і поширилось в Україні з московської мови. Але вас це не зупинило, ви подали на переклад слово "зазвичай" і додали до нього у якості перекладу московське слово "обично". Цебто якась непослідовна позиція, ганяємося за полонізмами (нерідко сумнівними, непідтвердженими), щоб замінити їх на явну московщину. Змінюємо Варшаву на Москву під фасадом чистомовства.
Та й слово "обчий" сьогодні б мало бути - "вібчий", а збереження початкового "о" могло бути викликане впливом моск. мови, про що вам вже писали в коментарях.
— До чого тут слово "обчий" до слова "зазвичай"?
— Ні до чого. Перечитайте коментарі вище.
— Але вас це не зупинило, ви подали на переклад слово "зазвичай" і додали до нього у якості перекладу московське слово "обично".
— Обично. Треба перевіряти. Якщо справді московщина, треба видалити.
— Та й слово "обчий" сьогодні б мало бути - "вібчий", а збереження початкового "о" могло бути викликане впливом моск. мови, про що вам вже писали в коментарях.
— Не мало б. Це наддніпрянське слово як од, одкривати, одчиняти тощо.
"Пирожне, може, й москвизна..."
"Обично. Треба перевіряти. Якщо справді московщина, треба видалити"
Так навіщо тоді було додавати, якщо не перевіряли? А, бо в московському суржику так, тому і додали. Я навіть не здивований, що такі палкі борці з полонізмами просувають на м'яких лапах московщину.
Наче, але не наше
Хто сказав що ні?
"Наче, але не наше"
Докази?
Шкода, що п. Олекса десь пропав, він би вам розказав. В мене поки нема часу й бажання шукати джерела, словники тощо.
А, то це взагалі самі придумали?
Учіться самі працювати з джерелами, словниками. Бо все треба розжувати і в рот покласти. Зараз нема бажання сперечатися з цього приводу, щось доказувати.
Ну я свою роботу з джерелами й словниками вище навів. Чистилище то Чистилище
Ну реально, якщо не вигадали, то звідкись взяли, чому не можете просто сказати звідки? Я такого ніде не бачу
"Учіться самі працювати з джерелами, словниками. Бо все треба розжувати і в рот покласти. Зараз нема бажання сперечатися з цього приводу, щось доказувати."
Немає не бажання, а можливості. Обов'язок доводити сказане лежить на тому, хто сказав. Жалюгідна спроба ховатися за спину добродія Олекси. Є докази? Давайте. Ні? То Ваші слова порожні
Теж цікаво. Слово зустрічається і в Котляревського, і в народній творчості, упорядкованій М. Номисом, і в сл. Уманця-Спілки, і в сл. Грінченка. Крім того, ЕСУМ нічого не пише про чужість цього слова.
»Шкода, що п. Олекса десь пропав, він би вам розказав«
Œn e ouge ròzcazau o ‹cecati›.
То що, Ярославе, знайшли якісь джерела, чи ще шукаєте?
»Наче, але не наше«
Тогді й слова <шалити, шаліти, шал> имуть бути не питомі
⟪Але в другі частці своеі повісті, аж на-прикінці автор певно згадав за свою тенденцію, вперше в нашому пісьменстві проведяному ним в альманасі «Зъ потоку життя», — цьому предтечі часописноі псованоі мови. I... посипались, мов с торби, слова буцім то галицькі, а справді польські, а за ними вкупі зателепуваті галицькі, а потім посипалися ще й слова й фрази российські, хоч вони потроху трапляються і в перші частці повісті. Ось які там польські слова: од повинності, шалених людей (навіжених, навісних, скажених).
Та хіба ж це не кулішівська манерність в «Вольні Украіні», коли авторі минають вісім однозначніх, кожному відомих украінських слів, і ставляють навіщось польське — шалений?
А скільки то по часописях роскидано цього галицького добра! Це слово й справді треба б всунуть в торбу вкупі с словами — обстоювать, примус, мусить бути, настрій (направа), зусилля, примушений, з усіма кроками, шалепими, [...]⟫
("Сьогочасна часописна мова на Украіні", І. Нечуй-Левицький)
Ярославе, й Ви туди?
Куди?
На бік "ужитківців" 😃
Нечуй, ймовірно, описав свої відчуття й може навіть стан місцевої мови, але в нього там є дурня. Та й це він один проти всіх досліджень. Ну але ви в іншій гілці сказали що вам чхати на мовознавство, то що тут далі говорити
⟪Та й це він один проти всіх досліджень⟫
Є дослідження шо доводять ужиток слова "шалений" на великі Україні? Коли так, то можете їх подать?
Це про словорід, а не вжиток
Тоді ясно.
А взагалі так, я ж писав вище, є трохи вжитку, ще в Котляревського, навіть Беринди
»Нечуй, ймовірно, описав свої відчуття«
Ba tòcynieye, ne prosto cioutcheigna, a scorieye za sloveisnomy : yac veatscoiõ neyma rieci na *-ē-ti — *ksēl-ē-ti, a lixye na *-i-ti — *ksēl-i-ti, to i rousscoiõ ne mogé bouti tvar *ksēl-ē-ti rœden.
Не чуже, той, хто додав, не наводить жодних доказів чи джерел, звідки він це взяв. Див. обговорення сторінки
+
—
Люди не знають мови своїх предків 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
»Люди не знають мови своїх предків 🤦♂️🤦♂️🤦♂️«
Ярославе, будьте добер, підопріте свої слова чимсь иншим від крикливих гасел
Ярославе, вам вже докладно пояснили, що предки вживали, а ви все одно. Ну таж дайте, де ви таке знайшли, що з польської. Таке відчуття, ніби ви chatgpt, теж чи то вигадав, чи то справді чув дзвін, але допитатися неможливо. Я от можу сказати — і вже це зробив — де що бачив про це слово
Які предки, спольщені? 🤦♂️
псл. šаliti;
goroh.pp.ua: Шалений
походить від раннього псл. *хēliti, пов’язаного чергуванням з *хōl-;
+
Так усі слова з інших мов можна називать українськими, бо вони ж "з праслов'янської":
тем - *těmь
не - *ne
менее - *mьnjes-
»тем - *těmь
не - *ne
менее - *mьnjes-«
🤦
Cyto ic rœdnosti ‹chalén›, ‹chalieti›??