—
мскв. работать – укр. працювати
делать – робити
Можна працювати на роботі, роблячи добру справу, виробляти гарні товари, займатися ділом для душі, трудитися, обравши той вид діяльності, за який не соромно отримувати гроші
На Львівщині кажуть "робити" під значенням "працювати".
А де ти робиш? — А де ти працюєш?
Гадаю, що так кажуть усюди в Україні.
Мабуть.
Та неправда ваша: 
r2u.org.ua: робити . І звідки б тоді взялось було слово "робота", якби в слова "робить" не було такого значіння?
"На Львівщині кажуть "робити" під значенням "працювати"."
+
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51088-robyty.html#show_point
Я чув слово "робити" з цим значінням од людей з усяких куточків Русі.
Навіщо збіднювати мову?
Раніше казали масло на рослинне та тваринне, як тепер москвини. Але сьогодні масло - тваринне, олія - рослинне.
Раніше казали языкъ - язик, мова, народ. В москвинській зараз язык - язик, язык - мова. У нас язик, мова.
Так само й з працею.
Раніше було робота, труд, як у москвинів (работа, труд). Тепер у нас і робота, і праця, і труд.
То якої хвої збіднювати мову? Тільки для того, щоб не дай бог слів було більше, ніж у москвинській?
Наприклад, як бути з похідними.
Працівник — робітник?
мскв. работник — укр. працівник
рабочий — робітник
Ну самі ж усе розписали.
Робітник ≠ працівник
Наведіть приклади, де ≠?
Працівник - гіперонім
Робітник - гіпонім.
Робітник – Той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві;
Працівник — Трудяща людина, трудівник.
рідко. Те саме, що робітник.
Член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом.
Працівник – це і робітник, і селянин (орендар, фермер), і той, хто працює в сфері побуту, обслуговування тощо.
"Працівник - гіперонім
Робітник - гіпонім."
О, шарманка заграла. Жаль, що Ви в себе в оці не можете найти колоду в таких випадках.
Знову для "особливих" указую путь на чудову словницю Грінченка
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51094-robitnyk.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47107-pracivnyk.html#show_point
І наголошу, коли Ви собі щось вигадуєте, то спробуйте все ж співвіднести це з дійсністю.
Маю таке запитання: як творити зі словом "робота/робити" словосполуки "Я працюю в...", "Я працюю (ким?)...", "Ким працюєте?", "Це працює!" і подібні? "Робити" так освоїлося в нашій мові як "to make/делать", що мені рупить, як ужити такі словосполуки, при цьому не вживаючи слово "працювати".
Часто чую "робити" якраз-таки в значенні "працювати": "вона робить в Італії", "роблю продавцем", "ким Ви робите?", "шось телевізор не робить" (тут ще спадає на думку Семесюкове "робе!").
UPD: йой, тут вище про це вже писали! Ну, най буде.
О, тоді це добре! Я-то николи не чув у такому значінні слово "робити". щонайменше в Києві. Либонь, через особисту незвичність. Спасибі за відповідь! :D
Знову таки, навіщо збіднювати мову? Яка мета?
Труд, праця, робота, діяльність, діло – це все синоніми.
А я тим часом нагадаю, що мета Словотвору є глядати питомі відповідники черпаним словам.
Мета Словотвору — не збіднення мови, а збагачення за рахунок несправедливо забутих рідних слів, а також введення питомих новотворів.
Які слова тут забуті в нашій мові: робота, труд? Невже?
Тобто з викиданням подібних слів (праця), що мають давню усталеність, купу похідних на українській основі тощо, приводить тільки до збіднення мови
"Які слова тут забуті в нашій мові: робота, труд? Невже?"
Так, труд несправедливо вважається московщиною й люд віддає перевагу слову "праця".
"Тобто з викиданням подібних слів (праця), що мають давню усталеність, купу похідних на українській основі тощо, приводить тільки до збіднення мови"
Не призводить, оскільки замість черпаного слова подається питоме.
Наша пісня гарна, нова – розпочнемо її знову.
Труд – це натхненна праця, трудитись – працювати повносило, на повну силу!
Може, в часи Грінченка труд і праця були тотожними поняттями, та згодом ці тями дещо відрізняються.
"У часи Грінченка"
Ну в часи Грінченка це не за "царя Гороха". А згодом був тільки совок.
Я тільки — за 👍😊
Бо це слово має питомі синоніми, це не слово-зозуленя, має дещо свою особливу окрасу, зміст, давно усталене, має купу похідних уже на українській основі.
працеви́й «пов’язаний з працею»
працівни́й «працьовитий; утомлений працею»
працівни́к
працівни́чий «пов’язаний з працею»
працьови́тий
працьовний «працьовитий»
працюва́льник «трудівник, працівник»
працюва́ти
працю́нок «твір, витвір»
Голосуйте за Чистилище
Аж ніяк!)
Аж як.
Голосуйте за Чистилище
-
за цією сторінкою, взагалі, хтось слідкує??? якась кацапська потвора, народжена від пса, пропонує для "перекладу" питомі українські слова!!! а виродки ще й пропонують варіанти "перекладу"!!!
+++
+, що сказати, давно відоме слово.
—
Труд - це натхненна, наполеглива, старанна праця, не тотожнє москв. труд
Тотожнє.
Звідки ви це взяли? Якби це було так, Нечуй-Левицький не вживав був би слова "сутрудовник".
Труд – праця
Усердный труд - труд
Труд — деятельность человека, направленная на создание материальных и духовных благ, которые удовлетворяют потребности индивида и (или) общества.
ПРА́ЦЯ, і, жін.
1. Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд.
ТРУД, а, чол.
1. Наполеглива, старанна праця людини.
2. Праця, що вимагає великої затрати фізичної або розумової енергії.
Ви хоч читаєте перед тим як писати?
Уподоба. Хоч уподобав і "робота" й "труд", надаю перевагу "труду", бо хотілося би розділяти "work/labor" і "job".
Словник Давньоруської мови І. І. Срезневського: Труд - робота, труд. Трудитися - працювати. Тому +.
+
+++