—
мскв. работать – укр. працювати
делать – робити
Можна працювати на роботі, роблячи добру справу, виробляти гарні товари, займатися ділом для душі, трудитися, обравши той вид діяльності, за який не соромно отримувати гроші
На Львівщині кажуть "робити" під значенням "працювати".
А де ти робиш? — А де ти працюєш?
Гадаю, що так кажуть усюди в Україні.
Мабуть.
Та неправда ваша: 
r2u.org.ua: робити . І звідки б тоді взялось було слово "робота", якби в слова "робить" не було такого значіння?
"На Львівщині кажуть "робити" під значенням "працювати"."
+
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51088-robyty.html#show_point
Я чув слово "робити" з цим значінням од людей з усяких куточків Русі.
Русі?
Так.
Немає ж давно Русі, сьогодні наша країна зветься Україною. Та й Русь охоплювала не тільки її.
Що значить "немає"? "Русь" та "Україна" синоніми. Недаремно ж назвище "русин" побутувало в Західній Україні ще в 20-му столітті. Як є русин, то є і Русь. Русь – земля із столицею в Києві – спочатку тілько Київська земля, а далі воно поширилось на инші землі. А що границі Русі не раз мінялись, то вона цим не одрізняється од багатьох инших держав.
P.S. Замість "сьогодні" я б ужив "тепер". Таке значіння слова "сьогодні" не своє в українській мові, а прийшло з західних мов (либонь через московську).
Границі мінялися, та Русь завжди охоплювала більше земель ніж Україну - також Білорусь, Молдову та трохи частин сьогоденної Московщини. Як на мене, трохи нерозумно було б уживати цей історизм, дарма що його похідні донедавна вживали. Але нехай.
"P.S. Замість "сьогодні" я б ужив "тепер". Таке значіння слова "сьогодні" не своє в українській мові, а прийшло з західних мов (либонь через московську)."
Слова "тепер" і "сьогодні" уживаються нині однаково часто й одне одного не заміняють, розвиток "сьогодні" до цього значіння очевидний та логічний і він уписується в сьогоденну мову (має похідний "сьогоденний", одне зо слів, що поширював Нечуй-Левицький). Зваживши на це все: що з цим словом не так?
сьогодні ≠ тепер
Навіщо збіднювати мову?
Раніше казали масло на рослинне та тваринне, як тепер москвини. Але сьогодні масло - тваринне, олія - рослинне.
Раніше казали языкъ - язик, мова, народ. В москвинській зараз язык - язик, язык - мова. У нас язик, мова.
Так само й з працею.
Раніше було робота, труд, як у москвинів (работа, труд). Тепер у нас і робота, і праця, і труд.
То якої хвої збіднювати мову? Тільки для того, щоб не дай бог слів було більше, ніж у москвинській?
Наприклад, як бути з похідними.
Працівник — робітник?
мскв. работник — укр. працівник
рабочий — робітник
Ну самі ж усе розписали.
Робітник ≠ працівник
Наведіть приклади, де ≠?
Працівник - гіперонім
Робітник - гіпонім.
Робітник – Той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві;
Працівник — Трудяща людина, трудівник.
рідко. Те саме, що робітник.
Член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом.
Працівник – це і робітник, і селянин (орендар, фермер), і той, хто працює в сфері побуту, обслуговування тощо.
"Працівник - гіперонім
Робітник - гіпонім."
О, шарманка заграла. Жаль, що Ви в себе в оці не можете найти колоду в таких випадках.
Знову для "особливих" указую путь на чудову словницю Грінченка
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51094-robitnyk.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47107-pracivnyk.html#show_point
І наголошу, коли Ви собі щось вигадуєте, то спробуйте все ж співвіднести це з дійсністю.
Маю таке запитання: як творити зі словом "робота/робити" словосполуки "Я працюю в...", "Я працюю (ким?)...", "Ким працюєте?", "Це працює!" і подібні? "Робити" так освоїлося в нашій мові як "to make/делать", що мені рупить, як ужити такі словосполуки, при цьому не вживаючи слово "працювати".
Часто чую "робити" якраз-таки в значенні "працювати": "вона робить в Італії", "роблю продавцем", "ким Ви робите?", "шось телевізор не робить" (тут ще спадає на думку Семесюкове "робе!").
UPD: йой, тут вище про це вже писали! Ну, най буде.
О, тоді це добре! Я-то николи не чув у такому значінні слово "робити". щонайменше в Києві. Либонь, через особисту незвичність. Спасибі за відповідь! :D
псл. діал. *portja, пов’язаного з *portiti «посилати».
п. praca «праця», ст. proca, походить від ч. práce (‹ *práca), що зводиться до псл.*portja
«Цікаво, чи в нас щось від нього є, ніби нема»
Preamo œd *por-t- ne'ma, ale sõty œddalyenéixia slova œd *por- / *per- u ‹perti› "iti u pered, sounõti", ‹porom›, a mogylivo i ‹porati›. Ròzvitoc *port- "ròbota, délo" u bóulg., lead., ceix., slvc. e œd *iti u pered, sounõti" → "rouxati u pered" → "slati, pœuslati, posuilati" (porœunaite znacyeinïa ‹pratiti› u sbxv. "to accompany, to follow") → "slati is teaglomy/readomy, nareaditi ; to send / forward eith a task = to charge with a task, to command" → *délo, teaglo, ròbota".
«'бо' воно тільки західніше й південніше»
Se ne e yasounoc ceomou e lixye u tuix móuvax a ne'ma u rousscé, veatscé ci bélorousscé. Ne'ma'ho u six móuvax tomou cyto *por-t-i-ti e ino prasloviansco naréciouanïe ("dialectism"), a ne ino usesloviansco slovo.
Знову таки, навіщо збіднювати мову? Яка мета?
Труд, праця, робота, діяльність, діло – це все синоніми.
А я тим часом нагадаю, що мета Словотвору є глядати питомі відповідники черпаним словам.
Мета Словотвору — не збіднення мови, а збагачення за рахунок несправедливо забутих рідних слів, а також введення питомих новотворів.
Які слова тут забуті в нашій мові: робота, труд? Невже?
Тобто з викиданням подібних слів (праця), що мають давню усталеність, купу похідних на українській основі тощо, приводить тільки до збіднення мови
"Які слова тут забуті в нашій мові: робота, труд? Невже?"
Так, труд несправедливо вважається московщиною й люд віддає перевагу слову "праця".
"Тобто з викиданням подібних слів (праця), що мають давню усталеність, купу похідних на українській основі тощо, приводить тільки до збіднення мови"
Не призводить, оскільки замість черпаного слова подається питоме.
Наша пісня гарна, нова – розпочнемо її знову.
Труд – це натхненна праця, трудитись – працювати повносило, на повну силу!
Може, в часи Грінченка труд і праця були тотожними поняттями, та згодом ці тями дещо відрізняються.
"У часи Грінченка"
Ну в часи Грінченка це не за "царя Гороха". А згодом був тільки совок.
Я тільки — за 👍😊
Бо це слово має питомі синоніми, це не слово-зозуленя, має дещо свою особливу окрасу, зміст, давно усталене, має купу похідних уже на українській основі.
працеви́й «пов’язаний з працею»
працівни́й «працьовитий; утомлений працею»
працівни́к
працівни́чий «пов’язаний з працею»
працьови́тий
працьовний «працьовитий»
працюва́льник «трудівник, працівник»
працюва́ти
працю́нок «твір, витвір»
Голосуйте за Чистилище
Аж ніяк!)
Аж як.
Голосуйте за Чистилище
-
за цією сторінкою, взагалі, хтось слідкує??? якась кацапська потвора, народжена від пса, пропонує для "перекладу" питомі українські слова!!! а виродки ще й пропонують варіанти "перекладу"!!!
Ну це як подивитися. І реально скажений
Тут РА справді відповідник нашого повноголосу, як це ще ніхто з переповноголошувачів сюди не дотягнувся😄
Pœsylé toho yaco pisau eimy isméncõ o prasl. (narécyné) *port- pœd ‹поротя, портя› (meidyu inximy, boulo bui ⁺‹пороча = porotya›!), doslédix gluibxe slova is znacyeinïemy "job" u inxiax móuvax, cyto isponouce mea na inxe imovérno zavertïe, neigy to cyto pisau eimy tam.
Rouplivo, eagl. ‹job› pervœstno znacity "a piece", zasvédcyeno u serednioeaghelscœmy ‹a job of werke› "a piece of work", a samo ‹job› e zuõcoména slœu ‹chop› "teati, rõbati›, ‹jab› "coloti", ‹gob› "cœum".
Ay, coreiny *por- / *per- u bóulg., ceix., slvc., lead. *por-t- znacity "perti (pereti), sounõti, iti nau prosteç, preamo, u pered, proxoditi", ta, yz drougoho bocou, siyge coreiny znacity i "derti, ruati, terzati, torgati" — porœunaite i samo slovo œd seohoge corene ‹poroti›, a tacoge slova ‹port› "a piece of cloth", ‹portcui› "trousers", ‹portya› (drous. ‹purtya, пърчꙗ›) "damage", pervœstno "torn=damaged (cloth) → anything damaged". Œd *porti → ‹poroti› "to tear" bõdeity *port- ‹porot, porota, poroto› "torn" (porœunaite, npr.: ‹porota, ròzporota tcanina›, ‹porotui xytané› "torn trousers", ‹porotui gatyé› "torn pants"), a œd seoho *port- "torn" + *-ya bõdeity */-t͡sa/ u ceix. ‹práce›, slvc. ‹práca›, lead. ‹praca›, stlead. ‹proca›, ci */ʃʈ/ u bóulg. ‹праща›, a u rous. bui boulo ⁺‹porotya = пороча›, porœunaite *-t- + *-ya → /t͡ʃa/, npr., u ‹dati, za-dati, po-dati, vui-dati› → ‹dat, data, dato› "given", ‹zadat›, ‹podat› (i u ‹podaty = подать), ‹vuidat›, → ‹datya = дача› "something given => allotment", ‹podatya = подача›, ‹vuidatya = выдача›, ‹yzdatya = издача›, ‹pridatya = придача›, ‹naddatya = наддача›. Simy gadaiõ cyto bóulg. ‹праща›, ‹пратя› (déyeslovo), ceix. ‹práce›, slvc. ‹práca›, lead. ‹praca›, stlead. ‹proca›, sbxv. ‹пратити› mogeity bouti ne œd *port- u znacyeinïé "slati is zadanïemy, zadatyeiõ, ròbotoiõ, to send, command with a task", "job", a œd *por-t-ya u znacyeinïé *"a torn piece => a piece => a piece of work, of a deal, task". Pœdperti gadcõ seoho ròzvitca *"a portion, piece of work = job ( ← job=chop/piece/lump of work)" mogeity i ceix. slovo ‹úkol› "a task", œd *ou-kol-os, œd déyeslova ‹u-klát› "ou-coloti = œdcoloti = outeati, œdteati", tb. "scoloc ròbotui, a fragment of work" => "a job, task" (vìdyi bœilxe SICM — Slœunic Istoslœïa Ceixscoyui Móuvui, ESJČ — Etymologický Slovník Jazyka Českého, Veacyslava/Václava Maxca/Machka, str. 668: ‹úkol›, tamge veat. ‹уко́л› u znacyeinïé "part, portion in a business deal, profit, or land ownership", vologodsco-veatscoe ‹уко́л› "naimenxia odiniça zemledélou", slvc. ‹obrábať pozemok na úkol› = "to crop on a lot/part/piece of land", ‹dať hodný úkol ľanu spriasť› = "to order to spin a big portion of flax ; dati preasti 'reasen cõs' ylnou".
Na pœdporõ ròzvitcou *portya œd znacyeinïa "message, forwarding, command = what's been sent for" → "task, job" e, npr., gr. ‹επάγγελμα› "profession, job", œd *επ-άγγελ-μα (*epi + angel-ma) *"pœuslanïe", ci sbxv. ‹posao› (*po-sul-os) "job, work" ← "message, pœuslanïe".
Otge tou mogeity bouti dué gadcé rozvitcou, i obé rœunosilné.
Siy dosléd e znacim tuimy cyto eaghel. "job" (a tacoge ceix., slvc. "úkol", veat. "уко́л", blg. ‹праща, пратя›, ceix. ‹práce›, slvc. ‹práca›, lead. ‹praca (proca)›, sbxv. ‹pratiti›) ne e prosto "work = labour", ta i ne "business = enterprise", ale "an assigned portion of work", a na to bui boulo treba ymati ino ocremo slovo i u rousscé. E ou mene cioutïe cyto u rousscé, acei i u dauniorousscé tacovo slovo e — is znacyeinïemy "piece, portion" u izveazcou is ròbotoiõ, ta ya pocui ne vémy yaco.
>E ou mene cioutïe cyto u rousscé, acei i u dauniorousscé tacovo slovo e — is znacyeinïemy "piece, portion" u izveazcou is ròbotoiõ, ta ya pocui ne vémy yaco.
Діло? Якщо походить саме від "діти", а не "ділити" чи "дія", то можна припустити, що це «щось діте, покладене комусь для роботи».
Які «розумні» люди запхали це перейняте слово до чистилища? Хтось неспроможний прочитати етимологію і вважає, що якщо на неї закривати очі, то слово стане їхнім. Тим більше до іноземної «праці» є наші відповідники цьому слову: робота, труд.
Читайте ЕСУМ, а не орудуйтеся своєю звичкою! Праця — чуже.
Перейняте, але великої потреби викидати нема. І ні, робота і труд це не праця
"Робота" повністю відповідає "праці". У крайньому випадку можете ввести у вживання пороча, адже ця форма наша
"Наша" це трохи сильно сказано
>"Робота" повністю відповідає "праці".
Якщо стоїте за свої слова, доберіть одповідники від "робота":
Працюйте двійками.
Працюємо з 8:00 до 17:00.
Працюймо разом!
Співпраця, співпрацюємо.
Почала працювати машина на канонерці.
Напрацювати, напрацьовувати, напрацьований.
Відпрацювати, відпрацьовувати, відпрацьований.
Довгі роки пропрацював у малярному цеху.
Працевлаштування.
Робіть двійками
Робимо з 8:00 до 17:00
Робимо разом!
Співробота,співробимо
Почала робити машина на коноверці.
Наробити,наробитися
Відробити,відробляти
Довгі роки робив у малярному цеху.
Роботовлаштування ,влаштуватися на роботу,піти на роботу
Схід країни вживає роботу частіше ніж працю
Робота не вовк не втече.
Роби свою справу ,я свою .
Роби якісно ,аби не переробляти.
РобІмо*
>Робимо з 8:00 до 17:00
Що робите? Робите щось чи працюєте?
>Робимо разом!
Це «let's work together» чи «let's do it together»?
>Співробота,співробимо
Нема таких слів.
>Почала робити машина..
Почала робити значить «began to do» чи «began to function» чи «began to work»?
>Довгі роки робив у малярному цеху.
Що робив?
Робити можна абстрактні довільні дії чи рішення, «to do something/make decision», робити можна домашнє завдання «to do homework», робити можна матеріальні речі (напр. вилку) «to make a fork».
sum.in.ua: robyty
Робити у значенні «працювати» суть лише останні знаки 6, 7, 8.
*Робімо разом.
*Довгі роки проробив у малярному цеху.
Все інше правильно.
goroh.pp.ua: Праця
+++
+, що сказати, давно відоме слово.
—
Труд - це натхненна, наполеглива, старанна праця, не тотожнє москв. труд
Тотожнє.
Звідки ви це взяли? Якби це було так, Нечуй-Левицький не вживав був би слова "сутрудовник".
Труд – праця
Усердный труд - труд
Труд — деятельность человека, направленная на создание материальных и духовных благ, которые удовлетворяют потребности индивида и (или) общества.
ПРА́ЦЯ, і, жін.
1. Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд.
ТРУД, а, чол.
1. Наполеглива, старанна праця людини.
2. Праця, що вимагає великої затрати фізичної або розумової енергії.
Ви хоч читаєте перед тим як писати?
"сутрудовник"
Чому не "сутрудІВник"?
Уподоба. Хоч уподобав і "робота" й "труд", надаю перевагу "труду", бо хотілося би розділяти "work/labor" і "job".
Словник Давньоруської мови І. І. Срезневського: Труд - робота, труд. Трудитися - працювати. Тому +.
+
+++