Філіжанка - це запозичення через польську з турецької мови.
А слово "станиця" притаманне перш за все західнослов'янським мовам. Слово "станція" теж не дуже підходить, бо воно є запозиченням з польської stancja (XVII ст.) або stacja, що з лат. statio «стояння; місцеперебування», далі з stāre «стояти», хоча й має спільний корінь зі словом "станиця"
Ви праві. Спасибі за зауваження.
Але вам не здаєтеся, що засилля настільки недоречних "ікавізмів" також не красять мову, а викликають відразу у людей її вчити, посилаючись на кумедну несерйозність сприйняття.
Хоча, запропонована Вами форма "біт" є правильнішою, з точки зору мовознавства. Визнаю.
Але хіба це не може бути виключенням?
Карл-Франц Ян Йосиф
Я би з радістю, втім не маю таку кількість вільного часу, щоби при нагоді ще й цікавитися такими словами, як арахіс, фрукт, унікальний тощо. Існують куди більш загрозливіші дієслівні запозичення, ніж ці. Та я це надолужу. Спасибі за зауваження.
אלישע פרוש
Бо церковнослов'янська в різних історичних документах зазвичай називалась як давньоболгарська, або староболгарська, рідко старомакедонська, а пізніше старослов'янська. Ця мова була вперше запроваджена в Болгарському царстві. А вигадана вона була Кирилом і Мефодієм (а точніше їхніми учнями) на основі моравських діалектів і македонської говірки.
Цікаво, а крім німецького "smak", чеського/ словацького "chuť" і церковнослов'янського "въкоусъ" існує якесь інше слово зі слов'янським походженням, не кажучи вже про українське?