Поліція — орган державної влади, що займається охороною громадського порядку і боротьбою з правопорушеннями.
Приклад вживання
Разом з службою безпеки, розвідувальними та контррозвідувальними органами, а також деякими іншими спеціалізованими органами, поліція становить правоохоронний механізм держави.
Вадиме,
Є корінь ясен? Вісто, є: чу- в "чути". Беру ЕСУМ, слова на <Ч> суть у ділі VI: стор. 358: чути: чутня́ "сторожа, варта", словник Недільського. Чому'сьте Ви сякоже чинити не могли?
Дивакувате слово. Від "чути"? Га? Це як взагалі?
Якимось чином багатьом не підходить слово "війсковиця" через те, що неправильна побудова і те, що "військо" не зовсім те саме, що й поліція. Ну добре, мені самому не дуже до вподоби війсковиця. Але "чутня"? Чути також, ну не зовсім до поліції підходить. Так, вартові повині вміти добре чути (і вухами, і нюхом, і загалом мати відчуття), але це далеко не єдине що вони повині вміти робити. Вони й бачити, й говорити, й бігати, й бити, й стріляти, й знати закони повині вміти. До того же, чути це дуже широке слово за значенням, а похідне "чутня" може значити купу речей. Якщо комусь шкода, що "війсковиця" є в словниках, то я кажу, що шкода, що "чутня" є в словниках. Точніше, не шкода, хай воно собі буде, слово гарне, але до значення поліції хай не лізе.
Мінус.
Та зрозуміло, звісно. Але значення пильнувати в слова "чути" не первинне, а саме слово "чути" означає купу речей. Тому, якщо комусь не підходить "військовиця", то мене дивує те, що так багато людей проголосували за це слово і ні в кого не виникає сумнівів у тому, що "чутня" найкраще пасує для поліції. Навіть сторожа куди більше пасує для поліцейського.
З оглядом на споріднена балтська та грецька слова, значення "пильнувати, берегти, смотріти/глядіти за, дбати, ховати (observe, preserve; ward, tend)" таки суть первинна в того корене *keu-.
Зайво є ято корінь який геть не тягне до знаку тями. Твар військовиця є субстантивація чепенем -ица від прикметника військовий, що нияко не тягне до тями "поліція", но до тями "військо". Дарма що є в словнику.
Гострої критики через «кування» зазнав словник Ф. Піскунова. Грінченко звинуватив автора («Словниця...», 1873) в тому, що «Складається словар з випадково відкілясь насмиканих слів, з додатком сили слів роботи самого Піскунова або когось іншого, а також із невідомо нащо позичених з інших мов; джерел ніде ніяких не зазначено».[5] ... В другому виданні («Словник», 1882) критичний рецензент К. Шейковський виявив 330 слів, що їх Піскунов нібито сфабрикував сам.[7]
uk.wikipedia.org: Ковані слова
це слово семантично не пiдходить. варта - пост (охорона). а полiцiя, мiлiцiя - це профiлактика правопорушень, слідство, охорона громадського порядку, та iнше
Державна варта — департамент Міністерства внутрішніх справ Української Держави (Гетьманату). Створена 18 травня 1918 року за постановою уряду Ф. Лизогуба у складі МВС. Її аналогом у Російській імперії був Департамент поліції.
Від застарілого укр. "варовати", "варовать", "варувати" (берегти, стерегти, застерігати, оберігати, укріплювати, зміцнювати, забезпечувати, зумовлювати); давньослов'янського "варити" (берегти, оберігати) з додаванням до кореня "вар" закінчення "-а" через сполучну приголосну "т", як в словах "прямота", "скорбота" й ін. ЗВЕДЕНИЙ СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ.
Це Ваша вигадка, укупі із "сполучною приголосною": https://goroh.pp.ua/Етимологія/варта . У словах "прямота" й "скорбота" суфікс "-от(а)", що їм утворюють (звичайно збірні) іменники з прикметників. Утім, Ви й самі повинні це знать з програми середньої школи.
Від "по-" та "лице" (має багато різних товків в українській мові, зокрема й товк "доказ").
Комусь така семантична видозміна може здатися надмірною, але тут мотивація зберегти частку "полиц" для розуміння чужоземцями: взявши це слово, на машинах і уніформах можна буде писати POLYĆĆA, й чужоземці добре розумітимуть, що це поліція (POLICE).
Від запропонованого "городови́к" Карлом-Францом Яном Йосифом.
Збірний іменник зі суфіксом "-чя".
Він — городовик.
Вона — городовиця.
Вони — городовики, городовиці, городовиччя.
Поліцейский відділок — городовичня, або городовичниця.
Поліція не може охороняти громадський порядок, бо дія яку вона виконує має назву поліціювання. З усіх наростків, що можуть утворити назву такої людину підходять тільки -ай та - ник, маємо або поліцай або поліційник.
Поліція — орган державної влади, що займається охороною громадського порядку і боротьбою з правопорушеннями.
Разом з службою безпеки, розвідувальними та контррозвідувальними органами, а також деякими іншими спеціалізованими органами, поліція становить правоохоронний механізм держави.
фр. Police, від ст.-гр. ἡ πολιτεία — «держава»
в т. ч. зі злочинністю
Перекладаємо слово поліція
+
Джерело ялося би дати.
Вадиме,
Є корінь ясен? Вісто, є: чу- в "чути". Беру ЕСУМ, слова на <Ч> суть у ділі VI: стор. 358: чути: чутня́ "сторожа, варта", словник Недільського. Чому'сьте Ви сякоже чинити не могли?
Дякую.
Дам +.
Дивакувате слово. Від "чути"? Га? Це як взагалі?
Якимось чином багатьом не підходить слово "війсковиця" через те, що неправильна побудова і те, що "військо" не зовсім те саме, що й поліція. Ну добре, мені самому не дуже до вподоби війсковиця. Але "чутня"? Чути також, ну не зовсім до поліції підходить. Так, вартові повині вміти добре чути (і вухами, і нюхом, і загалом мати відчуття), але це далеко не єдине що вони повині вміти робити. Вони й бачити, й говорити, й бігати, й бити, й стріляти, й знати закони повині вміти. До того же, чути це дуже широке слово за значенням, а похідне "чутня" може значити купу речей. Якщо комусь шкода, що "війсковиця" є в словниках, то я кажу, що шкода, що "чутня" є в словниках. Точніше, не шкода, хай воно собі буде, слово гарне, але до значення поліції хай не лізе.
Мінус.
"Вони й бачити, й говорити, й бігати, й бити, й стріляти, й знати закони повині вміти."
То запхніть ці всі слова в одне, раз усе треба.
Чути → пильнувати (моск."бдеть") → стояти на сторожі (громадського порядку), охороняти (громадський порядок).
Функція поліції є охороняти громадський порядок і пов'язані речі. Що тут нелогічного чи незрозумілого?
Та зрозуміло, звісно. Але значення пильнувати в слова "чути" не первинне, а саме слово "чути" означає купу речей. Тому, якщо комусь не підходить "військовиця", то мене дивує те, що так багато людей проголосували за це слово і ні в кого не виникає сумнівів у тому, що "чутня" найкраще пасує для поліції. Навіть сторожа куди більше пасує для поліцейського.
З оглядом на споріднена балтська та грецька слова, значення "пильнувати, берегти, смотріти/глядіти за, дбати, ховати (observe, preserve; ward, tend)" таки суть первинна в того корене *keu-.
Войсковиця,війсковиця —милиція / Словниця української (або Югової-Руської) мови. 1873. - С. 129 https://books.google.com.ua/books?id=0d5bAAAAcAAJ&pg=PA129&hl=#v=onepage&q&f=false
Зайво є ято корінь який геть не тягне до знаку тями. Твар військовиця є субстантивація чепенем -ица від прикметника військовий, що нияко не тягне до тями "поліція", но до тями "військо". Дарма що є в словнику.
Точно не до тями.
Гострої критики через «кування» зазнав словник Ф. Піскунова. Грінченко звинуватив автора («Словниця...», 1873) в тому, що «Складається словар з випадково відкілясь насмиканих слів, з додатком сили слів роботи самого Піскунова або когось іншого, а також із невідомо нащо позичених з інших мов; джерел ніде ніяких не зазначено».[5] ... В другому виданні («Словник», 1882) критичний рецензент К. Шейковський виявив 330 слів, що їх Піскунов нібито сфабрикував сам.[7]
uk.wikipedia.org: Ковані слова
Міліція в нерадянському розумінні - це зовсім не поліція, а те, що називають ополчення. Тож і військовиця - це не поліція.
Панове, як щодо цього забутого слова? Цілком автентичне і оригінальне слово.
Ґвардія – сторожа. А тут ми маємо поліцію.
слово пiдходить до всiх значень: подорожня дружина, дiльничний дружинник та iнше
Полісмен — СІП, СІПІЙ, СІПАЙ.
Сищик — Сіпач.
Коп, мент — сіпак.
Зі словника Срізнівського.
Ну й як се знайти в словнику Срезневського?
Не в Срізнівського, а в ЕСУМ.
це слово семантично не пiдходить. варта - пост (охорона). а полiцiя, мiлiцiя - це профiлактика правопорушень, слідство, охорона громадського порядку, та iнше
ще можна собі уявити подорожня варта. а ось слідчий комітет, чи ЗМОП, чи дитяча кімната варти? м'яко кажучи...не дуже
Варта правового порядку, підтримаю. Поліційник матиме назву вартовик, поліцейський відділок - вартовня.
Вартовик, вартóвниця.
Вартовна автівка.
Вартовне втручання.
Неперевершено!
-
На основі німецького запозичення.
"Запозичення" теж "Запозичення" :)
-
Це слово, певна річ, не є німецьким запозиченням, але воно має инше значення.
Городови́к – Городовой, полицейский. "Прийшли два городовики, хотять його заарештувати". (Словарь Грінченка, 3 видання)
r2u.org.ua: городовик
+
Плюс.
Ліпо.
Вимова: {ˈbɪrɪt͡ʃːɜ}.
Збірне від друс. биричь "поліцейський чиновник, який оголошує народу закони".
Який изрій?
ЭССЯ ІІ, 97–99: *biritjь, *birъ.
Дякую.
Походить від "брати"? Не дуже хороший підтекст, здається :)
Не від "брати".
А в ЭССЯ ІІ ніби написано, що так. Наступне слово, після biricie.
Не написано. Спільний корінь ≠ "походить від".
Цікаво. Плюс.
+
Але хіба українською не "чета", "чети"?
https://goroh.pp.ua/Етимологія/чати
Он як, а я гадав, що з прасл. četa, звідки й давньоруське чета.
Державна варта — департамент Міністерства внутрішніх справ Української Держави (Гетьманату). Створена 18 травня 1918 року за постановою уряду Ф. Лизогуба у складі МВС. Її аналогом у Російській імперії був Департамент поліції.
+
"Варта" - слово чужого роду.
Від застарілого укр. "варовати", "варовать", "варувати" (берегти, стерегти, застерігати, оберігати, укріплювати, зміцнювати, забезпечувати, зумовлювати); давньослов'янського "варити" (берегти, оберігати) з додаванням до кореня "вар" закінчення "-а" через сполучну приголосну "т", як в словах "прямота", "скорбота" й ін. ЗВЕДЕНИЙ СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ.
Це Ваша вигадка, укупі із "сполучною приголосною": https://goroh.pp.ua/Етимологія/варта . У словах "прямота" й "скорбота" суфікс "-от(а)", що їм утворюють (звичайно збірні) іменники з прикметників. Утім, Ви й самі повинні це знать з програми середньої школи.
Від "по-" та "лице" (має багато різних товків в українській мові, зокрема й товк "доказ").
Комусь така семантична видозміна може здатися надмірною, але тут мотивація зберегти частку "полиц" для розуміння чужоземцями: взявши це слово, на машинах і уніформах можна буде писати POLYĆĆA, й чужоземці добре розумітимуть, що це поліція (POLICE).
:D. —
Від запропонованого "городови́к" Карлом-Францом Яном Йосифом.
Збірний іменник зі суфіксом "-чя".
Він — городовик.
Вона — городовиця.
Вони — городовики, городовиці, городовиччя.
Поліцейский відділок — городовичня, або городовичниця.
Славно!
Сердюками на Русі називали охорону князя, яка також стежила за дотриманням спокою, ладу в суспільстві.
піліція крикнула: бiмба у вагiнi:)))))
Тьху, знову "кровосісі" та "бімбі у вагіні"
Овва! Сміхота тай годі!
Це як скорочене від поліціант:). Сподіваюсь, не образив.
Поліція не може охороняти громадський порядок, бо дія яку вона виконує має назву поліціювання. З усіх наростків, що можуть утворити назву такої людину підходять тільки -ай та - ник, маємо або поліцай або поліційник.
Це "юрист":
юрист