Поліція — орган державної влади, що займається охороною громадського порядку і боротьбою з правопорушеннями.
Приклад вживання
Разом з службою безпеки, розвідувальними та контррозвідувальними органами, а також деякими іншими спеціалізованими органами, поліція становить правоохоронний механізм держави.
це слово семантично не пiдходить. варта - пост (охорона). а полiцiя, мiлiцiя - це профiлактика правопорушень, слідство, охорона громадського порядку, та iнше
Від "по-" та "лице" (має багато різних товків в українській мові, зокрема й товк "доказ").
Комусь така семантична видозміна може здатися надмірною, але тут мотивація зберегти частку "полиц" для розуміння чужоземцями: взявши це слово, на машинах і уніформах можна буде писати POLYĆĆA, й чужоземці добре розумітимуть, що це поліція (POLICE).
Поліція не може охороняти громадський порядок, бо дія яку вона виконує має назву поліціювання. З усіх наростків, що можуть утворити назву такої людину підходять тільки -ай та - ник, маємо або поліцай або поліційник.
Поліція — орган державної влади, що займається охороною громадського порядку і боротьбою з правопорушеннями.
Разом з службою безпеки, розвідувальними та контррозвідувальними органами, а також деякими іншими спеціалізованими органами, поліція становить правоохоронний механізм держави.
фр. Police, від ст.-гр. ἡ πολιτεία — «держава»
в т. ч. зі злочинністю
Перекладаємо слово поліція
це слово семантично не пiдходить. варта - пост (охорона). а полiцiя, мiлiцiя - це профiлактика правопорушень, слідство, охорона громадського порядку, та iнше
ще можна собі уявити подорожня варта. а ось слідчий комітет, чи ЗМОП, чи дитяча кімната варти? м'яко кажучи...не дуже
Варта правового порядку, підтримаю. Поліційник матиме назву вартовик, поліцейський відділок - вартовня.
Вартовик, вартóвниця.
Вартовна автівка.
Вартовне втручання.
Неперевершено!
-
На основі німецького запозичення.
слово пiдходить до всiх значень: подорожня дружина, дiльничний дружинник та iнше
Войсковиця,війсковиця —милиція / Словниця української (або Югової-Руської) мови. 1873. - С. 129 https://books.google.com.ua/books?id=0d5bAAAAcAAJ&pg=PA129&hl=#v=onepage&q&f=false
+
Панове, як щодо цього забутого слова? Цілком автентичне і оригінальне слово.
Ґвардія – сторожа. А тут ми маємо поліцію.
Полісмен — СІП, СІПІЙ, СІПАЙ.
Сищик — Сіпач.
Коп, мент — сіпак.
Зі словника Срізнівського.
Городови́к – Городовой, полицейский. "Прийшли два городовики, хотять його заарештувати". (Словарь Грінченка, 3 видання)
r2u.org.ua: городовик
+
Збірне від друс. биричь "поліцейський чиновник, який оголошує народу закони".
Від "по-" та "лице" (має багато різних товків в українській мові, зокрема й товк "доказ").
Комусь така семантична видозміна може здатися надмірною, але тут мотивація зберегти частку "полиц" для розуміння чужоземцями: взявши це слово, на машинах і уніформах можна буде писати POLYĆĆA, й чужоземці добре розумітимуть, що це поліція (POLICE).
піліція крикнула: бiмба у вагiнi:)))))
Це як скорочене від поліціант:). Сподіваюсь, не образив.
Поліція не може охороняти громадський порядок, бо дія яку вона виконує має назву поліціювання. З усіх наростків, що можуть утворити назву такої людину підходять тільки -ай та - ник, маємо або поліцай або поліційник.
Це "юрист":
юрист