Переймать разом з чужою основою ще й чужі причандали немудро. Вони захаращують мову. І чому саме "поліціянт"? Бо так у поляків? Німецькою ж бо буде "Polizist", ягельською – "policeman", прязькою – "policier"...
Од слова "поліція" чудово утворюються "поліційний", "поліційник і "поліційня" (звана сучмовою "дільничний пункт поліції").

Старий, стара, молодий, молода, бідний, бідна, дурний, дурна, наречена, наречений, придане, гнані, ранені, підданий, хрещена (мати), хрещений (батько)

Мені це правило підказав редактор "Вступу до алгоритмів" - Олександр Телемко. Не те, щоб у нас їх взагалі не було, але українській вони не властиві.

Осьо згадались (рос. - укр.):
водяной - водяник,
крепосной - кріпак,
военньій - військовик.

І навпаки:
Старик — старий
Старуха — стара
Дурак — дурний
Бедняк — бідний
Малыш — малий
Чужак — чужий
Слепец — сліпий тощо 🤷‍♂️

Дурень, бідняк, малюк, чужинець, сліпак. Хіба старий і стара, але я й кажу винятки є.
У росіян же навіть самоназва нації прикметник.

Ось випадково наткнувся на "голосіки" це голосні знаки. Теж використано саме іменник.

<Українській мові, на відміну від російської, не властиво робити іменники з прикметників>

U daunyorousscœi ta prarousscœi móuvé bé medya meidyu imenami pœdstatui ta imenami primêtui dougye tonca.
Ci malo slœu, cyto nuiné yix imemo za imena pœdstatui, daunéixe bé imena primêtui.
Ba, i ne ino u daunyorousscé, a u déystvnosti i u uséx indoeuroupscax móuvax, i za yix medyami.
Na pr., usia grecysca imena pœdstatui na ‹-ική›, he botanica, mathimatica, politica, usia latino-pranecysca slova na ‹-ent› he agent, referent, correspodent, commendant, officiant tc., peruésno sõty imena primêtui.
I u rousscé, na pr., imena méseaçœu: lipeny e peruésno imea primêtui, na pr., *lipeny méseaç ← *lip- + *-yn- pocêp prometui + *-yos, doureny e peruésno imea primêtui su pocêpomy *-yn-, supalnya e peruésno imea primêtui œd *supalnya (yaca?) cœumnata, imena pœdstatui na ‹-õt› ci ‹-õta› ci ‹-õtyu› ci ‹-õtya› sõty peruésno imena primêtui, na pr.: ‹Slovõta› (yaca? — *famous), ‹Oürõtyu› (yac? — *"boiling"), ‹gygõt› (yac? — *"burning"), ‹gymõt› (*"pressing"), rœuzna imena pœdstatui su ‹-n- ci ‹-t-›, na pr.: vòlôcno — cyto? "fiber" ← yaco? — *"draught", soucno — cyto? "textile" ← yaco? *"woven", tòlôcno — cyto? ← *yaco? *"pounded", su *-yn-, na pr.: pòlôtno ← *polt-yn-o, bòrôxyno ← *bors-yn-o, Dõbno ← *Domb-yn-o (yaco?) ipr.