Олександр Авраменко роз"яснював, що прийкметник правильно вживати поліційний, тому я вирішила що вживання як іменника буде доречним - поліційник
Переймать разом з чужою основою ще й чужі причандали немудро. Вони захаращують мову. І чому саме "поліціянт"? Бо так у поляків? Німецькою ж бо буде "Polizist", ягельською – "policeman", прязькою – "policier"...
Од слова "поліція" чудово утворюються "поліційний", "поліційник і "поліційня" (звана сучмовою "дільничний пункт поліції").
Давнє козацьке звання. Походить від «застава». Одне із поліційних заходів - це «заставляти», тобто «примушувати виконувати положення Закону тощо».
Приклади:
Застава міста Києва, два заставники затримали крадія під час вартування вулицями, застава охороняє громанський порядок, заставний регулює рух на перехресті.
Українській мові, на відміну від російської, не властиво робити іменники з прикметників, тому це не підходить.
Старий, стара, молодий, молода, бідний, бідна, дурний, дурна, наречена, наречений, придане, гнані, ранені, підданий, хрещена (мати), хрещений (батько)
Мені це правило підказав редактор "Вступу до алгоритмів" - Олександр Телемко. Не те, щоб у нас їх взагалі не було, але українській вони не властиві.
Осьо згадались (рос. - укр.):
водяной - водяник,
крепосной - кріпак,
военньій - військовик.
І навпаки:
Старик — старий
Старуха — стара
Дурак — дурний
Бедняк — бідний
Малыш — малий
Чужак — чужий
Слепец — сліпий тощо 🤷♂️
Дурень, бідняк, малюк, чужинець, сліпак. Хіба старий і стара, але я й кажу винятки є.
У росіян же навіть самоназва нації прикметник.
Ось випадково наткнувся на "голосіки" це голосні знаки. Теж використано саме іменник.
<Українській мові, на відміну від російської, не властиво робити іменники з прикметників>
U daunyorousscœi ta prarousscœi móuvé bé medya meidyu imenami pœdstatui ta imenami primêtui dougye tonca.
Ci malo slœu, cyto nuiné yix imemo za imena pœdstatui, daunéixe bé imena primêtui.
Ba, i ne ino u daunyorousscé, a u déystvnosti i u uséx indoeuroupscax móuvax, i za yix medyami.
Na pr., usia grecysca imena pœdstatui na ‹-ική›, he botanica, mathimatica, politica, usia latino-pranecysca slova na ‹-ent› he agent, referent, correspodent, commendant, officiant tc., peruésno sõty imena primêtui.
I u rousscé, na pr., imena méseaçœu: lipeny e peruésno imea primêtui, na pr., *lipeny méseaç ← *lip- + *-yn- pocêp prometui + *-yos, doureny e peruésno imea primêtui su pocêpomy *-yn-, supalnya e peruésno imea primêtui œd *supalnya (yaca?) cœumnata, imena pœdstatui na ‹-õt› ci ‹-õta› ci ‹-õtyu› ci ‹-õtya› sõty peruésno imena primêtui, na pr.: ‹Slovõta› (yaca? — *famous), ‹Oürõtyu› (yac? — *"boiling"), ‹gygõt› (yac? — *"burning"), ‹gymõt› (*"pressing"), rœuzna imena pœdstatui su ‹-n- ci ‹-t-›, na pr.: vòlôcno — cyto? "fiber" ← yaco? — *"draught", soucno — cyto? "textile" ← yaco? *"woven", tòlôcno — cyto? ← *yaco? *"pounded", su *-yn-, na pr.: pòlôtno ← *polt-yn-o, bòrôxyno ← *bors-yn-o, Dõbno ← *Domb-yn-o (yaco?) ipr.
Поліція — дружина