raty
синоним до слова вѡйско.
Рать = 1. війна́. 2. ві́йсько.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
r2u.org.ua: рать
+
goroh.pp.ua: дружина
Може, не для всіх контекстів, але десь реконструювати це наше давнє слово слід.
+++
Армія - армія, війско, поту́га.
(Московсько-український словник для військових. 1918 (В. Євтимович) https://archive.org/details/slov15_201802/page/n4
Поту́га - 1) Сила, мощь. 2) Военная сила, войско.
(Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
r2u.org.ua: потуга
Вояцтво може значити сукупність повязаного з життям, побутом, звичаями, укладом, поведінкою вояків тощо, та точно не поняття армія.
Воя́цтво – воинство. / Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) r2u.org.ua: вояцтво
Вое́нщина – 1) військо́ві, воя́цтво; 2) воя́ччина, військо́вість (р. -вости). Во́ин – во́їн (мн. -во́ї), вояк, (фамильяр.) воя́ка, (соб.) воя́цтво. / Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: вояцтво
Вояк або Воїн, мн. Воїни. За прикладом: цукерня, кав'ярня, зброярня, взуттярня тощо. Воярня -- там, де готують (провадять підготовку) вояків (воїнів).
Етимологічний Словник Української Мови:
Військовиця – Армія.
Військови́к – Солдат.
sum.in.ua: kish
+ и вѡд мене.
Гоже!
Слово "Військо" походить з польського слова "WOJSKO" "ВОЙСКО" Тому не підходить для Українського означення Вояцтва.
Дурня.
Таке слово є в польскій мові, і воно просто по фонетикі більше до наших сусідів, в нас є більш круте слово яке ми забули "дружина"
"фонетикі"
Цікава річ, не вперше вже помітив, коли чоловічі йменники першої відміни на -к- у давальному й місцевому відмінку мають закінчення -кі замість -ці. Мабуть, уплив московської з її -ке в таких поставах: "руке" ("руці"), "фонетике" ("фонетиці").
Тут може й московська мова далася взнаки. та загалом то є цікаве питання. Як я пригадую, в степових говорах так само порушено чергування [г], [к] і [x] зі шиплячими й свистячими в непрямих відмінкових формах. Не знаю, чи того в кацапів набралися, чи то є просто вирівнення до решти відмінкових форм...
То може хиба частошно бути й вировнаннє за твари в процї падів, та вплив вятськойи мови є там певен. Не дарма є то пак стало правї в говорїх степу, а не гинде.
А, може, навпаки?
Шкода, що козаки нічого не знали про ганебність мовних запозичень, і вперто називали себе не військом, а войском. Бо якби знали, то не втрапилили би у московське ярмо відразу після лядського. І що найцікавіше: коли вони знову впороли цю дурницю, то всі як один були одягнуті у ворожі турецькі шаровари...
Не пишіть дурниць.
Найпростіший спосіб стати розумним це назвати когось дурним 😊
Щодо "ворожих турецьких шаровар". Почитайте про зовнiвнiй вигляд русинiв 9-10 ст., що описували греки, араби, перси. Будете здивованi!
Там i шаровари, й оселедець, і вуса, й безбородьки, та й сережка в лiвому вусi.
9-10 ст.!!!
<оселедець, й вуса>
[t͡ɕ.jw] — питав ім то вимовити...
Ага, і вишиванка з червоними чобітьми.
+.В словнику староукраїнської мови вживається саме "військо" або "войско" у значені армії. http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_slovnyk_1977/e_dzherela_slovnyk_1977.pdf с. 187.