Значення слова
Воїн — вояк, солдат.
Приклад вживання

Ми воїна святого духу.

Походження

рос. воин, нав'язане в період СССР, від церк.-сл. воин, маркує чужим для русичів (українців) церк.-сл. словом це і Лексикон Беринди 1600-их років написання.

Приклади в інших мовах

словацьк. bojovník
чес. bojovník
пол. wojownik

Варіанти написання
воін

Перекладаємо слово воїн

вояк
,
вояка
9
22 жовтня 2021

Хай буде й вояк, хай буде й воïн.
До чого тут москвини, до чого тут СРСР?
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Во́їн, -на, м. = Воя́ка. Гей, Максиме полковнику, ти славний воїну! гей випусти з Жаботина хоч лядську дитину. Нп.
Стражни́ця, -ці, ж. Караульня, сторожевая будка, башня. А ждав би я мов воїн у стражниці. К. Іов. 31.
Удавати, -даю, -є́ш, сов. в. удати, уда́м, -даси́, гл.
1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. МВ. І. 76. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Стор. Дурень удавав, буцім-то йому не хотілось продавити тієї шкури. Стор. І. 65. Удав, що спить. Чуб.
2) Прикидываться, прикинуться чѣмъ, корчить изъ себя что. Добрий воїн і душа щира козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. К. ЧР. Удає з себе пана.
3) Преимуществ. сов. в. Удачно сдѣлать, выполнить. Камен. у. Співала би співаночки, та не вмію вдати.... будуть ся сміяти. Гол. IV. 466. На самоті чого не вдаси, а в гурті як не той. Св. Л. 207. Яких буханців, книшів було вдам. Г. Барв. 108.

22 жовтня 2021
27 листопада 2023

http://litopys.org.ua/zyzlex/zyz12.htm

+ словник 1596 року, цер.-сл там воїн, а переклад на руську (укр) жолнір, але зараз жовнір, і пишуть, що це слово з польської.

войовник
4

r2u.org.ua: войовник
Порівняй також:
словацьк. bojovník
чес. bojovník
пол. wojownik

17 грудня 2021

+++

17 грудня 2021

Хиба не воївник?

17 грудня 2021

У живій народній мові "о" перетворилось на "і" не в усіх словах і неоднаково в різних куточках Русі. У книжках класиків і в словницях раз у раз видимо: "война", "вольний", "годний", "бог", "народ". Нечуй-Левицький писав, що замість галицького "співпрацівник" треба вживать "сутрудовник" - знову ж таки з "о". Того ж таки не годиться затято править, що "строк" церковнослов'янщина, бо й там "о" не одмінилось на "і".

17 грудня 2021

Знову ця "народна" мова. Коли в книжках класиків время, вражою, война, вольний і тому подібне сміття написане, то слід розуміти, що це не "народна" мова, а церковнослов'янщина, московщина чи просто написання, яке не відбиває вимови.

А коли Ви так захищаєте неруські форми, та ще й підкріплюєте "народною" мовою (ну в Вас і вся Велика Україна досі "мовою класиків" мовить), то Ви кудись не туди вже пішли.

Ну й щодо цього слова: Київ, а не Кийов.

17 грудня 2021

<У живій народній мові "о" перетворилось на "і" не в усіх словах і неоднаково в різних куточках Русі.>

Opẽty use nedoròzouménïe cèrêz muislyeinïe 'bouquami'.

16 грудня 2022

"Знову ця "народна" мова. Коли в книжках класиків время, вражою, война, вольний і тому подібне сміття написане, то слід розуміти, що це не "народна" мова, а церковнослов'янщина, московщина чи просто написання, яке не відбиває вимови".

З Вашого боку надто сміливо казать сміття на слова, вживані в творах класиків та живій народній мові. Спишу на те, що Ви бовкнули це, не подумавши.

Ви все змішали докупи. Слово "вражий" справді церковнослов'янського роду, як і инші слова, причетні до релігії. Слово "враг" у нас значить не "ворог", як у московській мові, а "чорт". Що ж до слів "война", "сем'я", "вольний", "годний" і таких инших, то, на мою думку, це останки доби в нашій мові, коли в нас за мовний зразець правили північні (поліські) говірки, що ними за князів говорили й у самому Києві й далі на південь. У північних говірках і тепер "о" й "е" в ненаголошених закритих складах (як от у словах "война" й "сем'я") не перетворюються на "і".

Як я не помиляюсь, північно-східні говірки зажили шани аж десь у 17 чи 18 столітті. Вони утворились як мішанка поліських і галицько-волинських говірок, бо були мішались їхні мовці, тікаючи в усі боки то од польських панів, то од кримських татарів. І ті новіші говірки зрештою поширились більше, ніж давні поліські та галицько-волинські.

Наостанок подаю оцього витяга: "І де авторка чула слова війна, війни, коли на Украіні скрізь кажуть: война, войни?" (Іван Нечуй-Левицький. "Криве дзеркало української мови"). А Ви кажете "не відбиває вимови". Думку, що на такій вимові далась узнаки московщина, я взагалі одкидаю. У давніх руських землях Київщині, Чернігівщині, Волині, Поділлі) люди мало спілкували з москалями аж до совєтів, тож не було й приводу переймать їхні мовні явища.

P.S. Не почувайте за кривду, та "тому подібне" – московщина. Годиться казать "таке инше".

16 грудня 2022

"Не почувайте за кривду, та "тому подібне" – московщина. Годиться казать "таке инше".

Алексісе, опублікуйте це в твіттері!

ратник
4
Доктор Смалець 9 січня 2021
воїн
3
Ярослав Мудров 27 листопада 2023
15 травня

Болгарське

бойовник
1

r2u.org.ua: бойовник
словацьк. bojovník
чес. bojovník
пол. wojownik

бійця
1

r2u.org.ua: бійця
За аналогією до "вбивця".

21 лютого 2023

Гм... бІєць?

21 лютого 2023

<Гм... бІєць?>

Nou, nepravilno ("irregular"), ta imemo ge: ‹cœuneç› pri pravilnœmy ‹coneç›, ‹cœupty› pri pravilnœumy ‹copoty›, ‹lœucoty› pri pravilnœumy ‹lòcoty› i pr.

стрілець
1
Доктор Смалець 9 січня 2021
військови́к
1

Етимологічний Словник Української Мови:
Військовиця – Армія.
Військови́к – Солдат.

витязь
0
Доктор Смалець 9 січня 2021
жовнір
0
Доктор Смалець 9 січня 2021
4 липня 2023

Це "солдат" по ідеї 🤔

жовдак
0
Доктор Смалець 9 січня 2021
гридь
0
Доктор Смалець 9 січня 2021
рекрут
0
Доктор Смалець 9 січня 2021
дружинник
0
Доктор Смалець 9 січня 2021
комонник
0
Доктор Смалець 9 січня 2021
некрут
0
Доктор Смалець 9 січня 2021
гайдук
0
Доктор Смалець 9 січня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
4 січня 2021

"рос. воин, нав'язане в період СССР, від церк.-сл. воин".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7922-vojin.html#show_point

4 січня 2021

Суржик. Лексикон ловенороський вже в 1600-их роках маркує його церк.-сл., який русичі сприймали чужим.

4 січня 2021

"нав'язане в період СССР"
Ну кривда ж.

4 січня 2021

Розрізняйте лексику повсякденну та сакральну. Українці чули слово "воїн" у церквах, але в постійному вжитку вживали "войовник", "вояк", "вояка", що нині ніде й не почуєш крім як у старих книжках :(

22 жовтня 2021

Не пишiть дурнi, будь ласка. Яке до бica СРСР?
Запозичення зi ст. -слов., тобто дуже старе запозичення. Ще до Московiï. Я б не збiднював нашу мову, а залишив би й вояк, i воïн.

22 жовтня 2021

А нащо нам болгарське слово, якщо ми своє маємо?

23 жовтня 2021

Що є доказ того що твар uoyin є бовгарський чи старословйянський?

23 жовтня 2021

Авжеж! Перші церковнослов'янсько-руські словники, серед них Лексикон Беринди написаний у 17 столітті.

14 вересня 2023

Замінювати не треба, просто, як і всі старослов'янізми, це високий стиль

15 вересня 2023

Ще одна дурня від Карлів.
До Чистилища

вчора

До Чистилища.

Поділитись з друзями