Руйнівник — той, хто знищує, обертає в руїни.
Ти – руйнівник багатовікового порядку!
лат. ruīnа «падіння; напад; загибель; розорення; (мн.) руїни» є похідним від дієслова ruo, ruere «валитися, руйнуватися», що зіставляється з сірл. ruathar «натиск, штурм», кімр. rhuthr «тс.», брет. rumm «натовп, загін».
пол. niszczyciel, чес. ničitel, слов. ničiteľ, р. разрушитель
goroh.pp.ua: нищити
Руйнівник різними мовами - пол. niszczyciel, чес. ničitel, слов. ničiteľ.
Ха, очевидно.
goroh.pp.ua: нищити Руйнівник різними мовами - пол. niszczyciel, чес. ničitel, слов. ničiteľ.
Віл "орити". руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»); споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Oracy може бути йно від orati, не від oriti. З чепенем -cy від oriti було би: oricy.
Руйнівник — той, хто знищує, обертає в руїни.
Ти – руйнівник багатовікового порядку!
лат. ruīnа «падіння; напад; загибель; розорення; (мн.) руїни» є похідним від дієслова ruo, ruere «валитися, руйнуватися», що зіставляється з сірл. ruathar «натиск, штурм», кімр. rhuthr «тс.», брет. rumm «натовп, загін».
пол. niszczyciel, чес. ničitel, слов. ničiteľ, р. разрушитель
Перекладаємо слово руйнівник
goroh.pp.ua: нищити
Руйнівник різними мовами - пол. niszczyciel, чес. ničitel, слов. ničiteľ.
Ха, очевидно.
goroh.pp.ua: нищити
Руйнівник різними мовами - пол. niszczyciel, чес. ničitel, слов. ničiteľ.
goroh.pp.ua: нищити
Руйнівник різними мовами - пол. niszczyciel, чес. ničitel, слов. ničiteľ.
goroh.pp.ua: нищити
Руйнівник різними мовами - пол. niszczyciel, чес. ničitel, слов. ničiteľ.
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Oracy може бути йно від orati, не від oriti. З чепенем -cy від oriti було би: oricy.
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».