Даєте в приклад твар <кадач>, вигаданий и неправильно творений паном КФЯЙ, якого жаден словник, ни загальноруської мови (Грінченка, Желехівського/Недільського, Яворницького), ни говірок (Онишкевича, Буковини, Полісся) не знає? И недарма жаден словник такого твару не дає, з тої бо праві вини: дієслова <caditi>, <oriti> містять тему <-і->. Твар <орач/oracy> є від дієслова <orati>, не від <oriti>.
Орач є свідчено, але воно є від орати.
А ходжати, гощати є з иншої опери. Сі твари суть ітеративно-дуративні, похідні від тварів з темою *-і- (xoditi, gostiti). Розпізнати різницю між дієсловами типу <ходити> → <ходжати> з одного боку, себо ітеративно-дуративними від кавзативних з темою *-і-, та дієсловами типу <орати, казати, махати, мазати, лизати> тощо, з другого боку, дають передусім приголосні на кінці коренів, а саме в тваріх типу <ходжати> то суть приголосні похідні, виниклі в результаті палаталізації первісних простих приголосних зубних та губних. Механізм постання тварів типу <ходжати> ← <ходити>, <гощати> ← <гостити> є такий: скорочення теми *-і- кавзативної в *j перед доданою темою *-а- ітеративно-дуративною, внаслідок чого відбувається злиття первісно простого приголосного з сим *j, й постають приголосні похідні, а саме:
У дієсловах з первісним приголосним задньопіднебінним (*k, *g, *x) на кінці кореня різниці між приголосним у формах з темою -і- та приголосним з нарощеною на скорочену -і- → -у- темою -а- нема, оскільки палаталізація таких приголосних відбувається вже на щаблі з темою -і-:
-c-i- /t͡ʃɪ/ → -cy-a- /t͡ʃa/: mõciti /ˈmʊʷt͡ʃɪtɪ/ → mõcyati /ˈmʊʷt͡ʃatɪ/ (← mõca /ˈmʊʷka/)
-g-i- /ʒɪ/ → -gy-a- /ʒa/: slougiti /sluˈʒɪtɪ/ → slougyati /sluˈʒatɪ/ (← slouga /sluˈɣ̞ɑ/)
-x-i- /ʃɪ/ → -xy-a- /ʃa/: spéxiti /spʲiˈʃɪtɪ/ → spéxyati /spʲiˈʃatɪ/.
Не слід плутати такі твари з писаними кирилицею <-ча-, -жа-, -ша-> з твари дієслів з писаними кирилицею <-ча-, -жа-, -ша-> дієсловами стативними, тема яких є *-ē-, у коренях яких суть первісні *k, *g, *x:
*-k-ē- /t͡ʃæ/: mowcéti /mo͡wˈt͡ʃætɪ/
*-g-ē- /ʒæ/: drugéti /drɘ̞ˈʒætɪ/
На *-x-ē- /ʃæ/ не можу зараз дібрати приклад.
Сюди ж належать і стативні дієслова з приголосним /j/ на кінці кореня:
*-y-ē- /jæ/: stoyéti /stoˈjætɪ/.
І такі стативні дієслова з темою *-ē- співставляються з дієсловами стативними, де після йинших приголосних на кінці кореня на письмі кирилицею стоїть <-і->, в моїм письмі латиницею <-é->, типу: sidéti /sɪˈdʲitɪ/, xotéti /xoˈtʲitɪ/, uìséti /β̞ɪˈsʲitɪ/, slizéti /slɪˈzʲitɪ/, tscnéti /tsknʲitɪ/ тощо.
Відповідно, ітеративно-дуративний твар від кавзативного oriti буде oryati /oˈrʲatɪ/, не orati.
Ітеративно-дуративні твари з темою -а- дієслів можуть бути й без палаталізації, коли вони суть не від кавзативних дієслів з темою -і-. Як правило такі вихідні дієслова не мають теми (тематичного голосного), т.зв. атематичні, напр.:
mesti (*met-) → métati /mʲiˈtɑtɪ/
grebti/grebsti (*greb-) → grébati /ɣ̞rʲiˈbɑtɪ/
ésti (*éd-) → édati /jiˈdɑtɪ/
cruiti → cruati /krɤˈwɑtɪ/
ẽti (*im-) → imati /(ɪ)ˈmɑtɪ/
sésti (*séd-) → sédati
lẽgti → lẽgati
bégti → bégati
plesti (*plet-) → plétati
тощо.
<Для Вас писати додатково десь попередження про сарказм? Крапки й коментар під "кадачем" Вам не показують цього?>
Відколи три крапки однозначно імплікують сарказм? Я не знаю ни Вас, ни, рівня Ваших відповідних відомостей з руського мовознавства, тому мені абсолютно не очевидно, що творилося в Вашій голові, коли Ви свій коментар супроводжували трьоми крапками.
Руйнівник — той, хто знищує, обертає в руїни.
Ти – руйнівник багатовікового порядку!
лат. ruīnа «падіння; напад; загибель; розорення; (мн.) руїни» є похідним від дієслова ruo, ruere «валитися, руйнуватися», що зіставляється з сірл. ruathar «натиск, штурм», кімр. rhuthr «тс.», брет. rumm «натовп, загін».
пол. niszczyciel, чес. ničitel, слов. ničiteľ, р. разрушитель
Перекладаємо слово руйнівник
https://goroh.pp.ua/Етимологія/нищити
Руйнівник різними мовами - пол. niszczyciel, чес. ničitel, слов. ničiteľ.
Ха, очевидно.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/нищити
Руйнівник різними мовами - пол. niszczyciel, чес. ničitel, слов. ničiteľ.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/нищити
Руйнівник різними мовами - пол. niszczyciel, чес. ničitel, слов. ničiteľ.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/нищити
Руйнівник різними мовами - пол. niszczyciel, чес. ničitel, слов. ničiteľ.
Віл "орити".
руйнувати
https://goroh.pp.ua/Етимологія/розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
https://goroh.pp.ua/Етимологія/розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
https://goroh.pp.ua/Етимологія/розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Oracy може бути йно від orati, не від oriti. З чепенем -cy від oriti було би: oricy.
Кадити – кадач, орити – орач...
Даєте в приклад твар <кадач>, вигаданий и неправильно творений паном КФЯЙ, якого жаден словник, ни загальноруської мови (Грінченка, Желехівського/Недільського, Яворницького), ни говірок (Онишкевича, Буковини, Полісся) не знає? И недарма жаден словник такого твару не дає, з тої бо праві вини: дієслова <caditi>, <oriti> містять тему <-і->. Твар <орач/oracy> є від дієслова <orati>, не від <oriti>.
Якщо є "орити" то чому не може бути "орати"? Нехай незасвідчено, та все ж. Як ходити і хожати, гостити й гощати.
Для Вас писати додатково десь попередження про сарказм? Крапки й коментар під "кадачем" Вам не показують цього?
Орач є свідчено, але воно є від орати.
А ходжати, гощати є з иншої опери. Сі твари суть ітеративно-дуративні, похідні від тварів з темою *-і- (xoditi, gostiti). Розпізнати різницю між дієсловами типу <ходити> → <ходжати> з одного боку, себо ітеративно-дуративними від кавзативних з темою *-і-, та дієсловами типу <орати, казати, махати, мазати, лизати> тощо, з другого боку, дають передусім приголосні на кінці коренів, а саме в тваріх типу <ходжати> то суть приголосні похідні, виниклі в результаті палаталізації первісних простих приголосних зубних та губних. Механізм постання тварів типу <ходжати> ← <ходити>, <гощати> ← <гостити> є такий: скорочення теми *-і- кавзативної в *j перед доданою темою *-а- ітеративно-дуративною, внаслідок чого відбувається злиття первісно простого приголосного з сим *j, й постають приголосні похідні, а саме:
-d-i- /dɪ/ → -dy-a- /d͡ʒa/: xoditi /xoˈdɪtɪ/ → xodyati /xoˈd͡ʒatɪ/
-t-i- /tɪ/ → -ty-a- /t͡ʃa/: prõtiti /prʊˈtɪtɪ/ → prõtyati /prʊˈt͡ʃatɪ/
-z-i- /zɪ/ → -zy-a- /ʒa/: grõziti /ɣ̞rʊˈzɪtɪ/ → grõzyati /ɣ̞rʊˈʒatɪ/
-s-i- /sɪ/ → -sy-a- /ʃa/: uésiti /ˈβ̞ʲisɪtɪ/ → uésyati /ˈβ̞ʲiʃatɪ/
-l-i- /lɪ/ → -ly-a- /ʎa/: touliti /tuˈlɪtɪ/ → toulyati /tuˈʎatɪ/
-n-i- /nɪ/ → -ny-a- /ɲa/: powniti /po͡wˈnɪtɪ/ → pownyati /po͡wˈɲatɪ/
-r-i- /rɪ/ → ry-a- /rʲa/: scoriti /ˈskʷɔrɪtɪ/ → scoryati /skoˈrʲatɪ/
-b-i- /bɪ/ → -by-a- /bʎa/: leubiti /ʎuˈbɪtɪ/ → leubyati /ʎubˈʎatɪ/
-m-i- /mɪ/ → -my-a- /mʎa/: tomiti /toˈmɪtɪ/ → tomyati /tomˈʎatɪ/
-p-i- /pɪ/ → -py-a- /pʎa/: cropiti /kroˈpɪtɪ/ → cropyati /kropˈʎatɪ/
-u-i- /wɪ/ → -uy-a- /wʎa/: stauiti /ˈstɑwɪtɪ/ → stauyati /stɑ͡wˈʎatɪ/
-zd-i- /zdɪ/ → -zdy-a- /ʒd͡ʒa/: ézditi /ˈjizdɪtɪ/ → ézdyati /jiˈʒd͡ʒatɪ/
-st-i- /stɪ/ → -sty-a- /ʃt͡ʃa/: prostiti /proˈstɪtɪ/ → prostyati /proˈʃt͡ʃatɪ/.
У дієсловах з первісним приголосним задньопіднебінним (*k, *g, *x) на кінці кореня різниці між приголосним у формах з темою -і- та приголосним з нарощеною на скорочену -і- → -у- темою -а- нема, оскільки палаталізація таких приголосних відбувається вже на щаблі з темою -і-:
-c-i- /t͡ʃɪ/ → -cy-a- /t͡ʃa/: mõciti /ˈmʊʷt͡ʃɪtɪ/ → mõcyati /ˈmʊʷt͡ʃatɪ/ (← mõca /ˈmʊʷka/)
-g-i- /ʒɪ/ → -gy-a- /ʒa/: slougiti /sluˈʒɪtɪ/ → slougyati /sluˈʒatɪ/ (← slouga /sluˈɣ̞ɑ/)
-x-i- /ʃɪ/ → -xy-a- /ʃa/: spéxiti /spʲiˈʃɪtɪ/ → spéxyati /spʲiˈʃatɪ/.
Не слід плутати такі твари з писаними кирилицею <-ча-, -жа-, -ша-> з твари дієслів з писаними кирилицею <-ча-, -жа-, -ша-> дієсловами стативними, тема яких є *-ē-, у коренях яких суть первісні *k, *g, *x:
*-k-ē- /t͡ʃæ/: mowcéti /mo͡wˈt͡ʃætɪ/
*-g-ē- /ʒæ/: drugéti /drɘ̞ˈʒætɪ/
На *-x-ē- /ʃæ/ не можу зараз дібрати приклад.
Сюди ж належать і стативні дієслова з приголосним /j/ на кінці кореня:
*-y-ē- /jæ/: stoyéti /stoˈjætɪ/.
І такі стативні дієслова з темою *-ē- співставляються з дієсловами стативними, де після йинших приголосних на кінці кореня на письмі кирилицею стоїть <-і->, в моїм письмі латиницею <-é->, типу: sidéti /sɪˈdʲitɪ/, xotéti /xoˈtʲitɪ/, uìséti /β̞ɪˈsʲitɪ/, slizéti /slɪˈzʲitɪ/, tscnéti /tsknʲitɪ/ тощо.
Відповідно, ітеративно-дуративний твар від кавзативного oriti буде oryati /oˈrʲatɪ/, не orati.
Ітеративно-дуративні твари з темою -а- дієслів можуть бути й без палаталізації, коли вони суть не від кавзативних дієслів з темою -і-. Як правило такі вихідні дієслова не мають теми (тематичного голосного), т.зв. атематичні, напр.:
mesti (*met-) → métati /mʲiˈtɑtɪ/
grebti/grebsti (*greb-) → grébati /ɣ̞rʲiˈbɑtɪ/
ésti (*éd-) → édati /jiˈdɑtɪ/
cruiti → cruati /krɤˈwɑtɪ/
ẽti (*im-) → imati /(ɪ)ˈmɑtɪ/
sésti (*séd-) → sédati
lẽgti → lẽgati
bégti → bégati
plesti (*plet-) → plétati
тощо.
<Для Вас писати додатково десь попередження про сарказм? Крапки й коментар під "кадачем" Вам не показують цього?>
Відколи три крапки однозначно імплікують сарказм? Я не знаю ни Вас, ни, рівня Ваших відповідних відомостей з руського мовознавства, тому мені абсолютно не очевидно, що творилося в Вашій голові, коли Ви свій коментар супроводжували трьоми крапками.
Ви свій рівень знайте. Перш ніж чужий оцінювати, хоча б почитайте, що людина пише. А потім подумайте, чи Ви є хто, щоб оцінювати.
Віл "орити".
руйнувати
https://goroh.pp.ua/Етимологія/розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
https://goroh.pp.ua/Етимологія/розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».