В україно-російських словниках Грінченка (1907 р) та Ніковського (1927 р) московське "развалины" (руїни) перекладене словом "звалище": 
r2u.org.ua: звалище
Отже, тяма "свалка" явно витіснила тяму "развалины"/"руїни" під впливом російської мови в часи СРСР !
Шановне товариство, закликаю Вас підперти дорепресійну тяму слова "звалище", а "великий смітник" залишити москвофілам !
Смітисько?
Дякую за думку. «Смітнисько» тоді вже, мабуть, бо куди ж «-н-» загубилася.
Ну, можливо.
Руї́на — період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності, загальним занепадом та кровопролитними війнами на території України.
Тепер буде гордо називатися звалищем 🤦♂️
Може буть, як синонім. У мсковитів ж є одночасно і разваліньі, і руіньі
Так кажете, ніби Руїна це горде ім'я
Ім'я уж точно ні ,а значення та назва горезвісного історичного етапу України так .
Руїни це не рівнозначно звалище , скоріше розруха,знищеність .
Звалище може бути сміття ,тіл,чи матеріалів .В той же час руїни лише залишки будівлі,споруди
*or-y-en-isk-y-o-, <= *or-y-en- ("орений = зруйнований") пасивний дієприкметник від дієслова *or-i-ti "орити = руйнувати" (друс. орити), + *-ище (*-isk-y-o-) знак міста.
Тяма бо "руїни" містить конотацію пасивного стану – "орене (розорене) місце", а не "місце, на якім що орять (розоряють)".
Див. тут під оренище. Творено від основи пасивного дієприкметника *орен- (*or-y-en-) "зруйнований" парадигматичним чепенем *-y- (*-ь), ги: корінь, чепінь, поромінь, ремінь, осінь.
Написання орень є морфофонематичне, й передбачає вимову, яка (приблизно) відповідає написанню за чинним правописом як "орень" (óрень), так й "орінь" (óрінь). У непрямих відмінках у полім (відкритім) складі є /е/, ги в: осінь : осени, корінь : корене.
goroh.pp.ua: Румовище
можливо, через посередництво західнослов’янських мов запозичено з угорської, пор. уг. rom «руїни» (Brückner 468; Holub–Kop. 318);
для п. rum припускався зв’язок з нім. Rummel «старий мотлох, лахміття» (SW V 767–768);
ч. слц. rum(y) розглядалися як результат метатези давнішого múr
»запозичено з угорської, пор. уг. rom "руїни*«
Za Istoslœuscuimy slœunicomy õgorscoyui móuvui e samo õgorscoe ‹rom› ← ‹romlik› is neiasnomy verstyvodomy (»A szótő tisztázatlan eredetű« — Zaicz Gábor, Etimológiai szótár
— magyar szavak és toldalékok eredete: ‹romlik› → ‹rom›).
Ta i u Istoslœunœmy slœunicie rousscoyui móuvui samie stoyity: »МОЖЛИВО, через посередництво західнослов'янських мов запозичено з угорської« (SIRM V, 139: ‹рум³›).
I tamge dalieye: »для п. ‹rum› припускався зв'язок з нім. ‹Rummel› "старий мотлох, лахміття", a se e het' xuiba — niem. ‹Rummel› znacity ino "metõxynia, colotnetya, souyyeta" a nicda ne *laxmœittye, motlox", ta i poveazano e ‹Rummel› is dieyeslovomy ‹rummeln› "xioumieti, gourcotati", malo imovierno bui dalo ròzvitoc znacyéinnhou "latmœittye, stairrhe, vetoxy", coli na tó sõty slova ‹Lumpen›, ‹Fetzen›.
Otge gadca õgorscoho ci niemeçscoho gerela e, naimynieye nepèuna i ne bezdoganna, a tomou tsciex gleadieti po mœgyliviex istoslœusciex izveazciex ‹roum-› "triescui; grouz; lœum, xuoya, mox, souxolisttye, imxeana ci xuoyeana ci souxolistueana pœdstilca".
Tuarno, ‹roum(-)› u slovianscuix móuvax nagadouiéty dougye cislenna pœdstauna imena na pocép -m- is pervœstno stradno-orõdnomy znacyéinnhemy, he oto: ‹pas-m-o› (*pas- "douti, vieyati"), ‹cos-(o)-m, cos-m-a, cos-m-o› (*kos- : *kes- *cesati, cosa"), ‹der-m-o› (*dyr-/*der- "derti"), ‹cor-(o)-m› "forage, food" (*kur- "riezati, croyiti" → "portion → food, forage"), ‹tea-m-a› (*tyn-m-a, *tyn- "teati, rõbati → dieliti → ròzlõciati-ròzrœzniati = ròzoumieti"), ‹pis-y-m-o›, ‹dou-m-a› (*dou- "douti" → *muislieti, gadati, mnieti, mniti"), siõduige: ‹vied-o-m-o› "notified, made known", ‹zna-i-o-m-o›, ‹pit-o-m-o›, siõduige: ‹stœy-m-a› "stoyeatyi", ‹légyma› "leageatyi›, ‹sidyma› "sideatyi", ‹cradyma, cradycoma› itd., daiõtyi u pervœy ceasti ‹rou-› vidieti corény *rou- : *ru-a- : *rū- "ruati-ruiti". Œd seoho corene e i slovo ‹rou-n-o› "fleece", ← *yzderta {ruana = 'rouna'} scœra is xersttyõ", i tout mogemo vidieti stradnœsty vuirazyenõ inximy pocépomy: *-n- (porœun. *-m- : *-n- u: ‹zna-n(-) : znai-eu-m/znai-o-m›, ‹vied-a-n(-) : ‹vied-œu-m/vied-o-m-›). Otge ‹roum(-)› bui moglo bouti i yno pitomo sloviansco slovo œd *rou- + -m- is pervœstnomy znacyéinnhemy *"dug up — torn". Nagadaiõ cyto dieyeslova ‹ruiti› "dig" ta ‹ruati› "tear" imõty odin corény. Zuõc /u/ corene u ‹roum› /rum/ e i u ‹rouno› /runo/, otge obie slovie is znacyéinnhemy *"something torn or dug up", œdcui pac: "torn skin with fur", "torn≈wasted → waste, scrap", "dug up (earth, stone) → rubble → ruin(s)".
U Istoslœunœmy slœunicie õgorscoyui móuvui, Zaicz gadaiéty u õgor. ‹rom, romlik› "to fall down, apart (na pr., o piesceanie tuerdyie)" izveazoc is ‹roncsol› "lamati", samo ‹roncsol› bõdõtyi œd ‹ront› "ruin, spoil (he u: 'ruin one's life, dreams')" — pri vierogœidnosti izveazcou ‹ront : roncsol›, tb. /t/ → /t͡ʃ/, izveazoc medyi ‹rom, romlik› : ‹roncsol, ront› e mynie osœibno na vid dosta sõmnieven.
U õgorscie e torony slœu slovianscoho verstyvodou, acei i slovo ‹roum› e u õgorscie yz ynui slovianscui móuvui, a ne na opacui.
Руйнувати-нищити,руйнівник-нищивник,зруйнований-знищений ,руїни також мають бути з таким коренем
Від давньоукраїнського (давньоруського) теряти «втрачати, розоряти» та нинішнього українського теряти «втрачати, витрачати, псувати».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58428-terjaty.html#show_point
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
ЕСУМ = зава́лище «руїна» (від слова валити)
goroh.pp.ua: завалище
r2u.org.ua: завалище
Однина рунина
Диви ру́нок
rounuc, rounc- — кирилицею: рýнък; чинний правопис: рунок, рунк-.
Творено мною як субстантив, оформлений суфіксом -ък від основи *рун- дієслова рунѫти "рушити; повалитися, упасти" (див. ЕСУМ: рýнути; V, 144).
sum.in.ua: rozvalyshhe
Явний росіянізм: https://slovar.cc/rus/ushakov/444654.html, бо слова немає в дорепресійних словниках:
r2u.org.ua: розвалини
Лише те саме хотів написати)
Дивно, що Цісар не замітив ;)
Збір доказів штучної зросійщености сучасних словників української мови
P. S. Для обговору штучного зросійщення української лексики в СРСР створена спеціяльна нитка Толоки:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51307-rozvalyty.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51308-rozvaljuvaty.html#show_point.
Єлисію, я й не сумнівався, що слова "розвалити" й "розвалювати" цілком українські. Більше того слово "розвалини" інтуїтивно зрозуміле й не суперечить жодним фонетичним законам/правилам української мови, але слова "развалины" є в російських словниках, а в зросійщеному СУМ-11 підозріло з'явилося "розвалини", яких не було в жодних дорепресійних словниках.
uk.wikipedia.org: Білодід Іван Костянтинович
P. S. Я не цураюся жодного українського слова, яке схоже не російське, але лише борюся з наслідками ґвалтування української мови радянськими вченими для штучного зближення з "братньою" російською мовою: "У відповідному розділі курсу «Сучасна українська літературна мова (Лексика і фразеологія)» за редакцією І. Білодіда (К., 1973) наголошувалося, що «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», що «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», що «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови».":
Єлисіє, те, що маємо "розвалювати", не означає, що "розвалини" має означати саме "руїни", так ще мільйон речей назвати можна було.
Навряд уже пан Карл Франц відповість, але відкажіть ви мені, завсідники Словотвору: який мільйон речей можна було назвати розвалинами? Я вважаю цей довід надто хистким, і хай слово з'явилося за совка, та воно куди природніше за «звалище». Таке саме гоже «розвалище».
+