Дивно, що Цісар не замітив ;)
P. S. Для обговору штучного зросійщення української лексики в СРСР створена спеціяльна нитка Толоки: Збір доказів штучної зросійщености сучасних словників української мови

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51307-rozvalyty.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51308-rozvaljuvaty.html#show_point.

Єлисію, я й не сумнівався, що слова "розвалити" й "розвалювати" цілком українські. Більше того слово "розвалини" інтуїтивно зрозуміле й не суперечить жодним фонетичним законам/правилам української мови, але слова "развалины" є в російських словниках, а в зросійщеному СУМ-11 підозріло з'явилося "розвалини", яких не було в жодних дорепресійних словниках.
P. S. Я не цураюся жодного українського слова, яке схоже не російське, але лише борюся з наслідками ґвалтування української мови радянськими вченими для штучного зближення з "братньою" російською мовою: "У відповідному розділі курсу «Сучасна українська літературна мова (Лексика і фразеологія)» за редакцією І. Білодіда (К., 1973) наголошувалося, що «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», що «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», що «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови».": uk.wikipedia.org: Білодід Іван Костянтинович

Єлисіє, те, що маємо "розвалювати", не означає, що "розвалини" має означати саме "руїни", так ще мільйон речей назвати можна було.

Навряд уже пан Карл Франц відповість, але відкажіть ви мені, завсідники Словотвору: який мільйон речей можна було назвати розвалинами? Я вважаю цей довід надто хистким, і хай слово з'явилося за совка, та воно куди природніше за «звалище». Таке саме гоже «розвалище».

Тяма бо "руїни" містить конотацію пасивного стану – "орене (розорене) місце", а не "місце, на якім що орять (розоряють)".

»запозичено з угорської, пор. уг. rom "руїни*«

Za Istoslœuscuimy slœunicomy õgorscoyui móuvui e samo õgorscoe ‹rom› ← ‹romlik› is neiasnomy verstyvodomy (»A szótő tisztázatlan eredetű« — Zaicz Gábor, Etimológiai szótár
— magyar szavak és toldalékok eredete: ‹romlik› → ‹rom›).

Ta i u Istoslœunœmy slœunicie rousscoyui móuvui samie stoyity: »МОЖЛИВО, через посередництво західнослов'янських мов запозичено з угорської« (SIRM V, 139: ‹рум³›).

I tamge dalieye: »для п. ‹rum› припускався зв'язок з нім. ‹Rummel› "старий мотлох, лахміття", a se e het' xuiba — niem. ‹Rummel› znacity ino "metõxynia, colotnetya, souyyeta" a nicda ne *laxmœittye, motlox", ta i poveazano e ‹Rummel› is dieyeslovomy ‹rummeln› "xioumieti, gourcotati", malo imovierno bui dalo ròzvitoc znacyéinnhou "latmœittye, stairrhe, vetoxy", coli na tó sõty slova ‹Lumpen›, ‹Fetzen›.

Otge gadca õgorscoho ci niemeçscoho gerela e, naimynieye nepèuna i ne bezdoganna, a tomou tsciex gleadieti po mœgyliviex istoslœusciex izveazciex ‹roum-› "triescui; grouz; lœum, xuoya, mox, souxolisttye, imxeana ci xuoyeana ci souxolistueana pœdstilca".

Tuarno, ‹roum(-)› u slovianscuix móuvax nagadouiéty dougye cislenna pœdstauna imena na pocép -m- is pervœstno stradno-orõdnomy znacyéinnhemy, he oto: ‹pas-m-o› (*pas- "douti, vieyati"), ‹cos-(o)-m, cos-m-a, cos-m-o› (*kos- : *kes- *cesati, cosa"), ‹der-m-o› (*dyr-/*der- "derti"), ‹cor-(o)-m› "forage, food" (*kur- "riezati, croyiti" → "portion → food, forage"), ‹tea-m-a› (*tyn-m-a, *tyn- "teati, rõbati → dieliti → ròzlõciati-ròzrœzniati = ròzoumieti"), ‹pis-y-m-o›, ‹dou-m-a› (*dou- "douti" → *muislieti, gadati, mnieti, mniti"), siõduige: ‹vied-o-m-o› "notified, made known", ‹zna-i-o-m-o›, ‹pit-o-m-o›, siõduige: ‹stœy-m-a› "stoyeatyi", ‹légyma› "leageatyi›, ‹sidyma› "sideatyi", ‹cradyma, cradycoma› itd., daiõtyi u pervœy ceasti ‹rou-› vidieti corény *rou- : *ru-a- : *rū- "ruati-ruiti". Œd seoho corene e i slovo ‹rou-n-o› "fleece", ← *yzderta {ruana = 'rouna'} scœra is xersttyõ", i tout mogemo vidieti stradnœsty vuirazyenõ inximy pocépomy: *-n- (porœun. *-m- : *-n- u: ‹zna-n(-) : znai-eu-m/znai-o-m›, ‹vied-a-n(-) : ‹vied-œu-m/vied-o-m-›). Otge ‹roum(-)› bui moglo bouti i yno pitomo sloviansco slovo œd *rou- + -m- is pervœstnomy znacyéinnhemy *"dug up — torn". Nagadaiõ cyto dieyeslova ‹ruiti› "dig" ta ‹ruati› "tear" imõty odin corény. Zuõc /u/ corene u ‹roum› /rum/ e i u ‹rouno› /runo/, otge obie slovie is znacyéinnhemy *"something torn or dug up", œdcui pac: "torn skin with fur", "torn≈wasted → waste, scrap", "dug up (earth, stone) → rubble → ruin(s)".
U Istoslœunœmy slœunicie õgorscoyui móuvui, Zaicz gadaiéty u õgor. ‹rom, romlik› "to fall down, apart (na pr., o piesceanie tuerdyie)" izveazoc is ‹roncsol› "lamati", samo ‹roncsol› bõdõtyi œd ‹ront› "ruin, spoil (he u: 'ruin one's life, dreams')" — pri vierogœidnosti izveazcou ‹ront : roncsol›, tb. /t/ → /t͡ʃ/, izveazoc medyi ‹rom, romlik› : ‹roncsol, ront› e mynie osœibno na vid dosta sõmnieven.
U õgorscie e torony slœu slovianscoho verstyvodou, acei i slovo ‹roum› e u õgorscie yz ynui slovianscui móuvui, a ne na opacui.