*or-y-en-isk-y-o-, <= *or-y-en- ("орений = зруйнований") пасивний дієприкметник від дієслова *or-i-ti "орити = руйнувати" (друс. орити), + *-ище (*-isk-y-o-) знак міста.
Тяма бо "руїни" містить конотацію пасивного стану – "орене (розорене) місце", а не "місце, на якім що орять (розоряють)".
Явний росіянізм: https://slovar.cc/rus/ushakov/444654.html, бо слова немає в дорепресійних словниках: 
r2u.org.ua: розвалини
Дивно, що Цісар не замітив ;)
P. S. Для обговору штучного зросійщення української лексики в СРСР створена спеціяльна нитка Толоки: 
Збір доказів штучної зросійщености сучасних словників української мови
Єлисію, я й не сумнівався, що слова "розвалити" й "розвалювати" цілком українські. Більше того слово "розвалини" інтуїтивно зрозуміле й не суперечить жодним фонетичним законам/правилам української мови, але слова "развалины" є в російських словниках, а в зросійщеному СУМ-11 підозріло з'явилося "розвалини", яких не було в жодних дорепресійних словниках.
P. S. Я не цураюся жодного українського слова, яке схоже не російське, але лише борюся з наслідками ґвалтування української мови радянськими вченими для штучного зближення з "братньою" російською мовою: "У відповідному розділі курсу «Сучасна українська літературна мова (Лексика і фразеологія)» за редакцією І. Білодіда (К., 1973) наголошувалося, що «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», що «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», що «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови».": 
uk.wikipedia.org: Білодід Іван Костянтинович
Єлисіє, те, що маємо "розвалювати", не означає, що "розвалини" має означати саме "руїни", так ще мільйон речей назвати можна було.
Навряд уже пан Карл Франц відповість, але відкажіть ви мені, завсідники Словотвору: який мільйон речей можна було назвати розвалинами? Я вважаю цей довід надто хистким, і хай слово з'явилося за совка, та воно куди природніше за «звалище». Таке саме гоже «розвалище».
Гаразд, припустімо, слова "розвалини" не було в українській мові до кацапів. Але як ми тоді називали розвалини? Не руїни ж? Чи ми до кацапів нічого не розвалювали? (І також цікаво про слово "підвалини" -- це теж кацапізм?)
Аво ГРАК показує, що слово "розвалини" вживалося в українській мові ще до більшовизму:
===NONE=== ● 1892 ● ===NONE===...
, 100 зр. на відновленє церкви і школи.</s><s>— В Бродах завалив ся одноповерховий дім, в наслїдок чого много осіб покалїчили розвалини а одну дитину убили на смерть.</s><s>— Вінчанє п. Михайла Голейка, концес. будівничого, з панею Анною з Шольців Галамбашовою
2
===NONE=== ● 1893 ● ===NONE===...
єму почесть.</s><s>Кому час і средства позволять, може поїхати ще до Неаполя, оглянути там музей бурбоньскій, дальше розвалини міст Геркулянум і Помпеї та вулькан Везув і обсерваторіюм професора Пальмієріого.</s><s>Ті з интеліґенції, що возьмуть
3
===NONE=== ● 1904 ● 1819 & 184...
, а боки свої обложив жиром.</s><s>28 І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини .</s><s>29 Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.</s><s>30 Мороку він не втече; галуззє його
4
===NONE=== ● 1904 ● 1819 & 184...
на те, що вробив палцями своїми, на боввани Астарти та Баала.</s><s>9 В день той будуть утверджені міста його - нїби ті розвалини по лїсах та верхах гір, що їх покидали втїкачі перед Ізраїлем, - всюди буде пусто.</s><s>10 Бо ти забув про Бога, спаса твого, й
5
===NONE=== ● 1904 ● 1819 & 184...
радісно воскликнуть; бо своїми побачать очима, що Господь у Сион вертає.</s><s>9 Звеселїться ж, засьпівайте разом, ви, розвалини Ерусалиму, бо потїшив Господь нарід свій, визволяє Ерусалим.</s><s>10 Явив Господь руку сьвяту свою перед очима всїх
6
===NONE=== ● 1904 ● 1819 & 184...
.</s><s>12 І забудує рід твій пустинї давнезні; ти одбудуєш основи многих поколїнь, і казати муть про тебе: Він одбудовав розвалини , попрокладував знов шляхи про поселеннє.</s><s>13 Коли вдержиш ногу твою задля суботи, та не будеш сього дня мого сьвятого
7
===NONE=== ● 1913 ● ===NONE===...
" Вавелю ", але коли би навіть був, не зуміли би ми пошанувати єго так, як шанують Поляки свій Вавель.</s><s>От є у нас на Підгірю розвалини оспіваного Манявского Скита, але хто ними займає ся?
»ГРАК показує, що слово "розвалини" вживалося в українській мові«
Tam cyto sea ne ougivalo? Pocazouié i otacue:
»Кому час і СРЕДСТВА ПОЗВОЛЯТЬ, може поїхати ще до Неаполя, оглянути там музей бурбоньскій<...>«
(===NONE=== ● 1893 ● ===NONE===)
»...ще до більшовизму:«
Cyto ymé bœilchoviçstvo ciniti iz tuimy? Veatscue panouaigne bie na Oucrayinie ouge œd poceatcou XVIIᵒʰᵒ stl. Iesce, mosquomilstvo u XIXᵒᵐᵒᵘ stl. na Zaxodie.
Ну бо отам вище посилалися на "дорепресійні словники" -- а я так розумію, що утисками української мови через словники почали займатися уже за більшовизму. За царату, либонь, і словників української мови особливо не видавали.
Див. тут під оренище. Творено від основи пасивного дієприкметника *орен- (*or-y-en-) "зруйнований" парадигматичним чепенем *-y- (*-ь), ги: корінь, чепінь, поромінь, ремінь, осінь.
Написання орень є морфофонематичне, й передбачає вимову, яка (приблизно) відповідає написанню за чинним правописом як "орень" (óрень), так й "орінь" (óрінь). У непрямих відмінках у полім (відкритім) складі є /е/, ги в: осінь : осени, корінь : корене.
goroh.pp.ua: Румовище
можливо, через посередництво західнослов’янських мов запозичено з угорської, пор. уг. rom «руїни» (Brückner 468; Holub–Kop. 318);
для п. rum припускався зв’язок з нім. Rummel «старий мотлох, лахміття» (SW V 767–768);
ч. слц. rum(y) розглядалися як результат метатези давнішого múr
»запозичено з угорської, пор. уг. rom "руїни*«
Za Istoslœuscuimy slœunicomy õgorscoyui móuvui e samo õgorscoe ‹rom› ← ‹romlik› is neiasnomy verstyvodomy (»A szótő tisztázatlan eredetű« — Zaicz Gábor, Etimológiai szótár
— magyar szavak és toldalékok eredete: ‹romlik› → ‹rom›).
Ta i u Istoslœunœmy slœunicie rousscoyui móuvui samie stoyity: »МОЖЛИВО, через посередництво західнослов'янських мов запозичено з угорської« (SIRM V, 139: ‹рум³›).
I tamge dalieye: »для п. ‹rum› припускався зв'язок з нім. ‹Rummel› "старий мотлох, лахміття", a se e het' xuiba — niem. ‹Rummel› znacity ino "metõxynia, colotnetya, souyyeta" a nicda ne *laxmœittye, motlox", ta i poveazano e ‹Rummel› is dieyeslovomy ‹rummeln› "xioumieti, gourcotati", malo imovierno bui dalo ròzvitoc znacyéinnhou "latmœittye, stairrhe, vetoxy", coli na tó sõty slova ‹Lumpen›, ‹Fetzen›.
Otge gadca õgorscoho ci niemeçscoho gerela e, naimynieye nepèuna i ne bezdoganna, a tomou tsciex gleadieti po mœgyliviex istoslœusciex izveazciex ‹roum-› "triescui; grouz; lœum, xuoya, mox, souxolisttye, imxeana ci xuoyeana ci souxolistueana pœdstilca".
Tuarno, ‹roum(-)› u slovianscuix móuvax nagadouiéty dougye cislenna pœdstauna imena na pocép -m- is pervœstno stradno-orõdnomy znacyéinnhemy, he oto: ‹pas-m-o› (*pas- "douti, vieyati"), ‹cos-(o)-m, cos-m-a, cos-m-o› (*kos- : *kes- *cesati, cosa"), ‹der-m-o› (*dyr-/*der- "derti"), ‹cor-(o)-m› "forage, food" (*kur- "riezati, croyiti" → "portion → food, forage"), ‹tea-m-a› (*tyn-m-a, *tyn- "teati, rõbati → dieliti → ròzlõciati-ròzrœzniati = ròzoumieti"), ‹pis-y-m-o›, ‹dou-m-a› (*dou- "douti" → *muislieti, gadati, mnieti, mniti"), siõduige: ‹vied-o-m-o› "notified, made known", ‹zna-i-o-m-o›, ‹pit-o-m-o›, siõduige: ‹stœy-m-a› "stoyeatyi", ‹légyma› "leageatyi›, ‹sidyma› "sideatyi", ‹cradyma, cradycoma› itd., daiõtyi u pervœy ceasti ‹rou-› vidieti corény *rou- : *ru-a- : *rū- "ruati-ruiti". Œd seoho corene e i slovo ‹rou-n-o› "fleece", ← *yzderta {ruana = 'rouna'} scœra is xersttyõ", i tout mogemo vidieti stradnœsty vuirazyenõ inximy pocépomy: *-n- (porœun. *-m- : *-n- u: ‹zna-n(-) : znai-eu-m/znai-o-m›, ‹vied-a-n(-) : ‹vied-œu-m/vied-o-m-›). Otge ‹roum(-)› bui moglo bouti i yno pitomo sloviansco slovo œd *rou- + -m- is pervœstnomy znacyéinnhemy *"dug up — torn". Nagadaiõ cyto dieyeslova ‹ruiti› "dig" ta ‹ruati› "tear" imõty odin corény. Zuõc /u/ corene u ‹roum› /rum/ e i u ‹rouno› /runo/, otge obie slovie is znacyéinnhemy *"something torn or dug up", œdcui pac: "torn skin with fur", "torn≈wasted → waste, scrap", "dug up (earth, stone) → rubble → ruin(s)".
U Istoslœunœmy slœunicie õgorscoyui móuvui, Zaicz gadaiéty u õgor. ‹rom, romlik› "to fall down, apart (na pr., o piesceanie tuerdyie)" izveazoc is ‹roncsol› "lamati", samo ‹roncsol› bõdõtyi œd ‹ront› "ruin, spoil (he u: 'ruin one's life, dreams')" — pri vierogœidnosti izveazcou ‹ront : roncsol›, tb. /t/ → /t͡ʃ/, izveazoc medyi ‹rom, romlik› : ‹roncsol, ront› e mynie osœibno na vid dosta sõmnieven.
U õgorscie e torony slœu slovianscoho verstyvodou, acei i slovo ‹roum› e u õgorscie yz ynui slovianscui móuvui, a ne na opacui.
Руйнувати-нищити,руйнівник-нищивник,зруйнований-знищений ,руїни також мають бути з таким коренем
Від давньоукраїнського (давньоруського) теряти «втрачати, розоряти» та нинішнього українського теряти «втрачати, витрачати, псувати».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58428-terjaty.html#show_point
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
Віл "орити".
руйнувати
goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».
ЕСУМ = зава́лище «руїна» (від слова валити)
goroh.pp.ua: завалище
r2u.org.ua: завалище
Однина рунина
Диви ру́нок
rounuc, rounc- — кирилицею: рýнък; чинний правопис: рунок, рунк-.
Творено мною як субстантив, оформлений суфіксом -ък від основи *рун- дієслова рунѫти "рушити; повалитися, упасти" (див. ЕСУМ: рýнути; V, 144).
sum.in.ua: rozvalyshhe
В україно-російських словниках Грінченка (1907 р) та Ніковського (1927 р) московське "развалины" (руїни) перекладене словом "звалище":
r2u.org.ua: звалище
Отже, тяма "свалка" явно витіснила тяму "развалины"/"руїни" під впливом російської мови в часи СРСР !
Шановне товариство, закликаю Вас підперти дорепресійну тяму слова "звалище", а "великий смітник" залишити москвофілам !
то як тоді назвати великий смітник одним словом?
Смітисько?
Дякую за думку. «Смітнисько» тоді вже, мабуть, бо куди ж «-н-» загубилася.
Ну, можливо.
Руї́на — період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності, загальним занепадом та кровопролитними війнами на території України.
Тепер буде гордо називатися звалищем 🤦♂️
Може буть, як синонім. У мсковитів ж є одночасно і разваліньі, і руіньі
Так кажете, ніби Руїна це горде ім'я
Ім'я уж точно ні ,а значення та назва горезвісного історичного етапу України так .
Руїни це не рівнозначно звалище , скоріше розруха,знищеність .
Звалище може бути сміття ,тіл,чи матеріалів .В той же час руїни лише залишки будівлі,споруди