Значення слова

Руїни — залишки колишньої будівлі, споруди.

Приклад вживання

На пагорбі стоять руїни замку.

Походження

лат. ruere -- падати

Слово додав

Перекладаємо слово руїни

зва́лище
6

В україно-російських словниках Грінченка (1907 р) та Ніковського (1927 р) московське "развалины" (руїни) перекладене словом "звалище": r2u.org.ua: звалище
Отже, тяма "свалка" явно витіснила тяму "развалины"/"руїни" під впливом російської мови в часи СРСР !
Шановне товариство, закликаю Вас підперти дорепресійну тяму слова "звалище", а "великий смітник" залишити москвофілам !

7 травня 2020
oryenisce
4

*or-y-en-isk-y-o-, <= *or-y-en- ("орений = зруйнований") пасивний дієприкметник від дієслова *or-i-ti "орити = руйнувати" (друс. орити), + *-ище (*-isk-y-o-) знак міста.

אלישע פרוש 14 травня 2020
18 березня 2021

Чому оренище, а не просто орище?

18 березня 2021

Тяма бо "руїни" містить конотацію пасивного стану – "орене (розорене) місце", а не "місце, на якім що орять (розоряють)".

розвалини
3

запозичення прижилося, але все таки є прийнятніше поняття.

Євген Шульга 27 червня 2019
7 травня 2020

Явний росіянізм: https://slovar.cc/rus/ushakov/444654.html, бо слова немає в дорепресійних словниках: r2u.org.ua: розвалини

7 травня 2020

Лише те саме хотів написати)

7 травня 2020

Дивно, що Цісар не замітив ;)
P. S. Для обговору штучного зросійщення української лексики в СРСР створена спеціяльна нитка Толоки: Збір доказів штучної зросійщености сучасних словників української мови

8 травня 2020

Єлисію, я й не сумнівався, що слова "розвалити" й "розвалювати" цілком українські. Більше того слово "розвалини" інтуїтивно зрозуміле й не суперечить жодним фонетичним законам/правилам української мови, але слова "развалины" є в російських словниках, а в зросійщеному СУМ-11 підозріло з'явилося "розвалини", яких не було в жодних дорепресійних словниках.
P. S. Я не цураюся жодного українського слова, яке схоже не російське, але лише борюся з наслідками ґвалтування української мови радянськими вченими для штучного зближення з "братньою" російською мовою: "У відповідному розділі курсу «Сучасна українська літературна мова (Лексика і фразеологія)» за редакцією І. Білодіда (К., 1973) наголошувалося, що «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», що «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», що «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови».": uk.wikipedia.org: Білодід Іван Костянтинович

14 травня 2020

Єлисіє, те, що маємо "розвалювати", не означає, що "розвалини" має означати саме "руїни", так ще мільйон речей назвати можна було.

залишки
3

існуючий відповідник.
залишки замку, залишки споруд

Volodymyr Khlopan 7 травня 2020
валина
2
Vitalij Tkačuk 19 липня 2019
румо́вище
2
7 травня 2020
oreiny
2

Див. тут під оренище. Творено від основи пасивного дієприкметника *орен- (*or-y-en-) "зруйнований" парадигматичним чепенем *-y- (*-ь), ги: корінь, чепінь, поромінь, ремінь, осінь.
Написання орень є морфофонематичне, й передбачає вимову, яка (приблизно) відповідає написанню за чинним правописом як "орень" (óрень), так й "орінь" (óрінь). У непрямих відмінках у полім (відкритім) складі є /е/, ги в: осінь : осени, корінь : корене.

אלישע פרוש 14 травня 2020
розвалища
1
S. Velichko 28 червня 2019
ро́зваль
1
S. Velichko 28 червня 2019
румо́вища
0
S. Velichko 28 червня 2019
теря
0

Від давньоукраїнського (давньоруського) теряти «втрачати, розоряти» та нинішнього українського теряти «втрачати, витрачати, псувати».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58428-terjaty.html#show_point

Карл-Франц Ян Йосиф 2 вересня 2020
орище
0

Віл "орити".
руйнувати

goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».

Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
ориво
0

Віл "орити".
руйнувати

goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».

Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
орня
0

Віл "орити".
руйнувати

goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».

Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
ора
0

Віл "орити".
руйнувати

goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».

Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
ор
0

Віл "орити".
руйнувати

goroh.pp.ua: розоряти
др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати».

Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями