Проект не відхилили, завдання ті ж самі. (Іван Ле)
Герцль був більше схильний до того, аби відхилити ідею заснування Єврейської держави саме в Палестині. (з наук. літ.)
У Швейцарії управління у справах рівності, підтримуване урядом, має право відхилити, підтримати або поліпшити будь-який законодавчий проект. (із журн.)
Чому ми схвалюємо заміну чужоземних слів доти, доки це не дійде до польского слова? Тим паче звпозиченого нею з іншого. Давайте будемо послідовними, якщо проти росіянізмів, латинізмів, англіцизмів то і полонізмів, саме тих, які утворилися на теренах Польщі і є самобутніми . Невже до окупації Польщі, на теренах України не було питомих слів?
Чинне слово в українській мові саме з таким значенням:
r2u.org.ua: зносити
"Їхній приговор знесуть". "Хвалиться знести всю шляхту й панство".
Серед значень слова <рушити> та його дуративного варіанта <рушати> в друс. було й "скасувати, анулювати". Двоїстість значень кореня сього дієслова й інших слів від його тягне давнини ще дослов'янської, судячи з значень як типу "руйнувати", так і типу "будувати, спорудити, спорядити" від сього кореня в різних мовах іє. (балтських, германських), подекуди обох кіл семантичних у тій самій мові. Імовірно, в різні боки ся роздвоєна семантика шла (ще в іє. добу) від первісного значення *"наносити в купу, рухати/тащити на купу", відки з одного боку => "робити на якім місці купу безладну => руїни", й відповідно – метафоризацією – => "руйнувати; скасувати, робити нефункційним/нечинним", а з другого, "тащити в купу потрібну = громадити про запас, готувати, спорядити, спорудити".
Значення "скасувати, анулювати" в дієслова <рушити> в друс. пам'ятках виступає там, де додаток прямий передає поняття апріорі "бажане/позитивне" або "статичне" (тобто виражене йменником, який не передає дію/рух), напр., постанову/закон/грамоту
... й под., тобто щось усталене/встановлене, "стабільність" чи "статичність" чого може бути рушено => скасовано/анульовано ("похитнуто", "доторкнуто"). Так, як значення "скасувати" є розвинуто в дієслова <ставити> (див. тут: stafiti) антонімією його семантики "статичності" до додатків семантики "динамічності", так <рушити> з його семантикою "динамічності" набуло значення "скасувати, анулювати" через антонімію проти додатків прямих семантики "статичності".
Вимова: {ˈt͡ʃːɪ͡ɘtɪ̞}.
ЕСУМ (V, 690: <тщий> "[...], пустий, непотрібний, [...]"): <тще> "даремно, марно". Творено від *tusk- "пустий, порожній" кавзативним *-i- "робити тщим/порожнім/пустим = нечинним".
—
Простий теперішній час:
однина:
І. tscyõ {t͡ʃːo̝ʷ}
ІІ. tscixi {t͡ʃːɪ͡ɘʃ}
ІІІ. tscity {t͡ʃːɪ͡ɘtʲ ~ t͡ʃːɪ͡ɘc}
множина:
І. tscimo {ˈt͡ʃːɪ͡ɘmo}
ІІ. tscite {ˈt͡ʃːɪ͡ɘtɛ}
ІІІ. tscẽty {ˈt͡ʃːi̯͡ɜ̞tʲ ~ ˈt͡ʃːi̯͡ɜ̞c}
Простий минулий час:
однина:
І. tscix {t͡ʃːɪ͡ɘx}
ІІ. tsci {t͡ʃːɪ͡ɘ}
ІІІ. tsci {t͡ʃːɪ͡ɘ}
множина:
І. tscismo {ˈt͡ʃːɪ͡ɘsmo}
II. tsciste {ˈt͡ʃːɪ͡ɘstɛ}
III. tscẽ {ˈt͡ʃːi̯͡ɜ}.
Дієслово <ставити>, як чимало "елементарних" дієслів у друс. і руській мову, вражає багатозначністю. Значення "скасувати, анулювати, припинити (тж.: заборонити)" є засвідчено в сього дієслова в пам'ятках друс. Конкретне значення сього дієслова визначають у контексті слова значенневі чи службові (керівний прийменник, напр.); значення "скасувати, анулювати, припинити; заборонити" в сього дієслова визначають поєднання його в реченні з додатками: а) семантики руху/чину/дії (через антонімію "ставити=змусити стати/не рушити" : "діяти/рушити/чинити", зокрема негативні/небажані), напр., із пам'яток: "ставити вбивство" = "припинити/зупинити/скасувати забиття", b) семантики документа (розпорядження, наказу, закона тощо), напр., із пам'яток: "ставити слово" = "скасувати/анулювати постанову/закон/положення".
Взагалі то слово "відмінити" є калькою з російського "отменить", в українській мові відмінюють але відмінки(падежи), тобто склоняют
Чому те же значення "скасувати" в <відмінити> й <отменить> у вятській тут же будить гадку про "кальку" з вятської, а те же значення "inflect, decline (a word), conjugate" сього слова з лядським <odmienić> ні?
Тому, що українська мова, лядська та вятська то є різні мови
Та не кажіть. То чому же значення "відмінювати відмінки" в дієслова <відмінити> є таке саме, ги в лядського <odmienić/odmieniać>?
"українська мова, лядська та вятська то є різні" - граматичне збочення.
Чого ви приплітаєте сюди то лядську, то вятську мови? Я ж вам сказав то є різні мови, не одне й те ж з українською, невже то важко зрозуміти? Ніякого тут збочення немає
Читайте ще раз, про що я питаю.
Єлисію Поруше, бо так росла українська мова, а росла вона деколи схожим чином із польською. Українська виросла таким чином, що відмінити є «відмінити слово», а для «повернути дію» «скасувати». Коли ми порушуємо цей звичай, використовуючи кальковане з московської слово «отменить», це називається «калька з російської». Ми не калькували «відмінити» (провідміняти слово) з польської, зате скалькували «відмінити» з московського «отменять» (скасувати).
"Це не відкидає/відхиляє того факту..."
А от сказати :"це НЕ ЗНЕчинює" "НЕ УНЕдійснює" дещо неприємно на взір і для вимови
найгарніше
Дякую)
Як тут іще ніхто не дав <унедійснити>?
Складно вимовити у такому випадку : це не унедійснює того факту...
" не уне" трохи не милозвучно, так само " не знедійснює"
Це якщо до правового товку. Чинний закон, знечинити закон.