До чого є тут суржик? Твари бородат, носат Вам уже суржик суть?

Де? Скільки жив в Україні, уперше чую про бородат, носат. Досі з усіх уст хіба бородатий, носатий.

"Тільки би"

Та ну. Неначе я те й чиню. У разі сеї тями користав ім з истного корене, близького за звучанням и значенням до чуджого, який тякне сути того, чим движено є слово про тяму "солдат = плачений". Солдат є боєць та войин, вояк, та не всяк боєць є войин, и не всяк войин є солдат, строго.

"...близького за звучанням и значенням до чуджого..."

Я ж кажу. Безглузді калькування й фонетичний підгін під чужу мову.

"Солдат є боєць та войин, вояк, та не всяк боєць є войин, и не всяк войин є солдат, строго."

То маєм слова "вояк", "вій".

Та писав ім же, "вояк" (чи "вій") не є конечно "солдат". Технично, то не є те саме. Тому калька не калька, а різнити ті тями є треба. Коли вірно розуміти, що в основі того виду "вояка" є те, що він є плачен, то творення слова від корене з таким значенням ("платити") не є "безглузда калька", а необхідність.

Воїн, боєць не конечне. Але "вояк" уже давно використовується в значінні солдат і Ваше "плачений" окрім Вас нікому не потрібне, адже ніхто під словом солдат не шукає глибинного латинського (чи італійського, якого там) сенсу.

Вам є знати.

»gold-dative?«

??

<усталенне слово>

Xay bui i oustalyeno, ta ne znacity "a soldier" ci "a mercenary".

Бо так подобається москвофілам

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53212-saldat.html#show_point

Грінченко теж москвофіл?)

Одразу скажу, що я проти цього слова.

Цікаво, що у Грінченка салдат, а приклад наведено з солдатом. Цілком зрозуміло звідки те "а", воно українській мові у даному слові точно не властиве

Цікаво, що в Грінченка суть також такі слова як http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53213-saldatva.html#show_point і http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53214-saldatnja.html#show_point, і там якраз приклади з "а". Також можна було би хоч трохи переступити через свої лінощі й невіголоство й глянути в инших досовкових джерелах "салдата":
r2u.org.ua: салдат
r2u.org.ua: салдат

"«Солдат» походить від англійського «soldier»."

Не походить.

"Читається «со́лджер», раптом що."

Ви так хочете показати своє знання ягельскої мови, так стараєтесь, добре, схвалюю.
Жаль тільки, що з українською геть навпаки...

А звідки ви взяли «салдата»?

Ви чи підсліпуватий чи в Вас біда з покликаннями, не знаю (гляньте, такий синенький-голубенький текст, може побачите).

> Не походить.
Хочеться Вам того чи ні, але походить саме з англійської. Й ніяк инакше.

> Ви так хочете показати своє знання ягельскої мови
Не ягельської, а англійської. «Інґліш» аж ніяк не схоже на «ягель…»
І англійська не така рідкісна мова, щоб хтось хизувався її знанням. Це не японська й не китайська.

> Ви чи підсліпуватий чи в Вас біда з покликаннями
Ніхто нікого не кликає, а посилає. Тож посилання, а не покликання (прізваніє).

Й до чого тут Грінченко? Я не його питаю, а Вас. В кожнім словнику є дещиця сміття. Ваша справа обґрунтувати, а не моя заперечити.

<Хочеться Вам того чи ні, але походить саме з англійської. Й ніяк инакше.>

То чому не є воно в українській виду +<солджер / солджир / солджар / солджерь / солджирь / солджарь / совджер / совджир / совджирь / совджерь>? Атьже <дж> є в українській звичайне. Яко є з <-dier> стало в українській <-дат>?

"Хочеться Вам того чи ні, але походить саме з англійської. Й ніяк инакше."

Глупство та й годі. Якби Ви трошки дружили зі здоровим глуздом і джерелами, то знали й розуміли би через які (і з яких) мови (мов) вкраїнська найчастіше черпала слова (й ягельської мови в тому переліку нема). А оскільки Ваше уявлення про мови й мовознавство обмежується укрсучліт нормою (й далі рухатися Ви аж ніяк не хочете) та ягельською мовою, то Ви й не тямите в тому питанні геть і виставляєте себе невіголосом (аби не сказати пряміше).

"Не ягельської, а англійської. «Інґліш» аж ніяк не схоже на «ягель…»"

І? Тут уже повний маразм. Чому "ягель... ", а не "яг... ", наприклад? Я надіюся Ви розумієте, що вкраїнський етнос (і відповідно його мова) не сьогодні народився? Раджу Вам глянути цю сторінку, а потім писати чергову дурню. англія

"І англійська не така рідкісна мова, щоб хтось хизувався її знанням. Це не японська й не китайська."

Так чого ж хизуєтесь?)

"Ніхто нікого не кликає, а посилає. Тож посилання, а не покликання (прізваніє)."

Не знаю хто Вас послав і як далеко, але бачу, що тепер Ви рішили похизуватися знанням московської. Та я бачу Ви поліглот. Виявляється, не тільки з пірамідкою на голові можете розповідати про етимологію, що "грунтується на самих припущеннях"...

Коли ви називаєте українську мову сучою літературною, то одразу зрозуміло хто ви. Не пишіть більше дурні, бо в українській мові запозичень з англійської повно. Цей сайт існує насамперед для знаходження вдалих відпівідників англійським словам

То не від сала, ви чудово те розумієте. То від італійського "сольдо" запозиченого у них німцями, а москалями у німців. Ну й москалі звісно як зазвичай запхали туди замість "о" своє "а".

> Коли ви називаєте українську мову сучою літературною, то одразу зрозуміло хто ви.
Кому що... Се "сучасна", а не "суча".

Як на мене, чоловік просто покепкував

"Оте "а" в першому складі точно з'явилося через російську ненаголошену голосну О, в українській там звук А ні до чого."

А в словах "гарячий" та "багатий" то теж через росийську?

А ці слова тут до чого?
Солдат це запозичене слово. Горох подає його як запозиченням через російську з інших мов. Дивимося на ті інші мови:
Російска Імперія мала багато стосунків з Нідерландами та Францією:
- Датська — soldaat
- Французька — soldat
- Німецька — soldat
- Швецька — soldat
- Норвезька — soldat
- Англійська — soldier
- Іспанська — soldado
- Каталонська — soldat
- Італійська — soldato

Тепер мови навколо нас:
- Польська — soldat (https://pl.wiktionary.org/wiki/soldat)
- Чеська — soldat (https://cs.wiktionary.org/wiki/soldat)
- Білоруська — салдат (be-tarask.wikipedia.org: Салдат)
- Румунська — soldat

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Солда́тъ = салда́т (С. Л.), моска́ль (С. Л.), жовнїр (Гал. С. З.), зб. — салдатня́ (С. Жел.), москва́. — Дївчаток Москалї украли, а хлопцїв в москалї побрали. К. Ш. — Сирота ледащо не хоче робити, ой оддаймо вражого сина в москалї служити. н. п. — І одягли ся, немов москалї, у казенну муницю. Дум. — Був собі одставний москаль. н. к. — Гей в цїсаря тяжка служба, а мала заплата: не одному жовнїрові головочка стята. н. п. Б.

У цьому словнику також згадується "салдат" як звичайний вояка, але видно з цього пояснення, що слово "салдат" також асоціювалося з москалями на військовій службі і їхніми жовнірами.

В того ж Грінченка в деяких прикладах подається солдат через О:
"То не живий солдат, а то його парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати"
"Сами кільки солдат воюються, а тих, що командують, і немає."
"Защебну́в сви́ту на гаплики́. Солда́т на всі ґу́дзики запина́ється"

То є очевидне запозичення з російської через вимову. Там звуку А в нашій мові просто немає місця. О в А перейти могло, але з часом, природьо, якщо би це слово існувало в нашій мові довго і якщо би цим словом користувалися. Слово це є очевидним недавнім запозиченням, нашій мові це слово не треба було бо маємо купу своїх відповідників. У часи козацтва солдатів кликали козаками, а як козацтва не стало то й солдатів українських не стало. Єдина причина кликати когось солдатом це кликати людей іншої армії — російської. А використовувати їх вимову це очевидний спосіб робити предмет, про який говориш зрозумілим для інших. Не думаю, що українці які чули слово солдат від москалів, сиділи та й думали від якої мови воно походить і як в мові оригіналу треба вимовляти. У польську це слово потрамило недавно, на скільки я розумію. Гугл перекладач не подає переклад soldat навіть в синонімах.

Також
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Солда́тикъ = салда́тик, моска́лик. — Москалики, соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові — поїсте і корови. н. пр.

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
"Салда́т, -та, м. Солдатъ. З солдатом не з своїм братом, не стягайся."

Тут очевидний натяк на те, що салдат це певно москаль (не свій братик).

Також Горох подає це як відміну слову солдат:
"посалда́тицце «послужити в армії, засвоївши елементи російської мови»"

В інтернеті знайшов що це зі Словників Поліських Говорів Лисенка Панаса Силовича. Оте "цце" то певно з білоруської мови прийшло (я правда не добре розбираюся в поліських говорах української).

По-перше, не Горох, а ЕСУМ (Етимологічний словник української мови). Горох є лише сайт, який подає матер'яли тієї словниці.

А по-друге, до всіх Ваших слів і прикладів:

1) Витяг зі Стилістичного словника Огієнка (тут можна завантажити: https://r2u.org.ua/main/dicts_for_download):
"Салда́т, так постійно вимовляється це слово на В.У., з фр. soldat; мц. савда́т; в Полтавських актах 1665 р. часто: салдатъ, салдатского (текст цих слів подається давнішим шрифтом). Мн. салда́ти, р. салда́т або салда́тів . Салда́тчина, салда́тський (вимова: салдацький)."

2) Витяг з писання Юрія Шевельова "ТАК НАС НАВЧАЛИ ПРАВИЛЬНИХ ПРОІЗНОШЕНІЙ" (08.1986) (https://r2u.org.ua/node/111):
"У XVI ст. в чималій групі слів голосний о в складі перед наголошеним а перейшов у а, приміром, багатий, гарячий, також, манастир (можливо, позичений у цій формі з південнослов'янських мов,а можливо, під впливом форми манах). Форму солдат, базовануна російському правописі, відновлено від 1930-х років, форму монастир від 1948 року. Відповідні форми з а (салдат) перейшли довульґарних, незаперечно знов за оцінками, перенесеними з російської мови."

Дурнечі, що також під цим словом писала, більше не відвічатиму. Бачу, що в Вас таки є клепка, добродію Близнюче, тож попрошу Вас більше без добрих доводів не сперечатися.

<По-перше, не Горох, а ЕСУМ (Етимологічний словник української мови). Горох є лише сайт, який подає матер'яли тієї словниці.>

Ни, то є таки "горох".

Щось ви знову якусь дурню написали, до чого тут "гарячий" та "багатий"? По московськи, то якраз пишеться через "о" лише вимовляється через "а". Таке враження, що ви геть не розумієтеся на українській фонетиці. В українській мові нема ніяких салдатів, а от багатії та гарячі голови є.

Так, це не письмо "пишу так, бо на омегу схоже".

<Так, це не письмо "пишу так, бо на омегу схоже".>

Osobisto yé ne ròzouméiõ cyto xotéli'ste tuim recti.

Ото сміхота, добродій, який пише своєю мовою, за правилами, яких ніде не вчать, і вимагає щоб кожен розумів його мовлення, не може прочитати цілком ясно написане слово. Чому інших міряєте одним мірилом, а себе даєте міряти іншим, Єлісеє?