Солдат - воя́к, салда́т, жовнір // Євтимович В. Московсько-український словник для військових. Зредаґовано ред. Комісією при Головній Шкільній Управі В. М. Київ, 1918. - С. 49. https://archive.org/details/slov15_201802/page/n51
+ + +
До речі, саме цю форму Словарь Грінченка дає як основну, що й не дивно, форма "воїн" є запозиченням з церковнословянської мови і доречніша для сакрального стилю мовлення.
Словарь Грінченка дає "вояк" як основну форму слова, що й не дивно, форма "воїн" є запозиченням з церковнословянської мови і доречніша для сакрального стилю мовлення.
воїн
В українській літературі жовнір це солдат крайової армії (тобто польської):
"Почали жовніри, консистуючи в городах і селах, беззаконні окорми і напитки од людей вимагати, жінок та дівчат козачих, міщанських і посполитих безчестити і мордовати, людей серед зими по ломках льодових у плуг запрягати, а жидам приказували їх бичовати й поганяти, щоб, на один сміх і наругу, лід плугом орали й рисовали."
А польською, так, zolnierz то є просто солдат за значенням.
Творено від того самого корене й турено тим же знаком що у данім тут gœldat, але чепенем -uiry (← *-ūr-y-o-s), та -n-uiry (← *-yn-ūr-y-o-s) за близькістю до <жовнір>; у д.-рус. пам'ятках є й ближче за звуком: жьлнырь "вояк, солдат", хоча воно й може бути спосуджене, але таки може бути яснено й на тлі питомім.
Творено мною від гаданої міни корене *gyld- (*<жьлд->) до засвідченого корене в повнім ступени *e *geld- "платити" в д.-рус. желести/желед-, рус. <залісти> "купити, придбати" (← *"платити"; рівни желѣзо → <залізо>), чепенем -at (← *-a-t-o-s) прикметників (ги: borodat "наділений бородою, о бороді", себо: "наділений платом, о платі" тощо), далі зо субстантивацією сього прикметника, з розвитком значення: *"плачений" → *"солдат". Такий же розвиток значення є в лат. *soldatus, та mercenarius "людина, плачена за часть у бої, битві", відки ягел. mercenary. Се слово є дано через близькість за звуком до <солдат> та <жовнір> для легшого засвоєння.
U móufé déie priclada ("analogy"); lécẽty li slwfnikui tuarui bez <-ий> pri odnuix pricmêtax, sõty tacœ tuarui i dlya inxix pricmêt, coli dlya yix tuarwf bez <-ий> u slwfnicéx i ne'ma.
Та ну. Неначе я те й чиню. У разі сеї тями користав ім з истного корене, близького за звучанням и значенням до чуджого, який тякне сути того, чим движено є слово про тяму "солдат = плачений". Солдат є боєць та войин, вояк, та не всяк боєць є войин, и не всяк войин є солдат, строго.
Та писав ім же, "вояк" (чи "вій") не є конечно "солдат". Технично, то не є те саме. Тому калька не калька, а різнити ті тями є треба. Коли вірно розуміти, що в основі того виду "вояка" є те, що він є плачен, то творення слова від корене з таким значенням ("платити") не є "безглузда калька", а необхідність.
Воїн, боєць не конечне. Але "вояк" уже давно використовується в значінні солдат і Ваше "плачений" окрім Вас нікому не потрібне, адже ніхто під словом солдат не шукає глибинного латинського (чи італійського, якого там) сенсу.
Ото сміхота, добродій, який пише своєю мовою, за правилами, яких ніде не вчать, і вимагає щоб кожен розумів його мовлення, не може прочитати цілком ясно написане слово. Чому інших міряєте одним мірилом, а себе даєте міряти іншим, Єлісеє?
> Не походить.
Хочеться Вам того чи ні, але походить саме з англійської. Й ніяк инакше.
> Ви так хочете показати своє знання ягельскої мови
Не ягельської, а англійської. «Інґліш» аж ніяк не схоже на «ягель…»
І англійська не така рідкісна мова, щоб хтось хизувався її знанням. Це не японська й не китайська.
> Ви чи підсліпуватий чи в Вас біда з покликаннями
Ніхто нікого не кликає, а посилає. Тож посилання, а не покликання (прізваніє).
Й до чого тут Грінченко? Я не його питаю, а Вас. В кожнім словнику є дещиця сміття. Ваша справа обґрунтувати, а не моя заперечити.
<Хочеться Вам того чи ні, але походить саме з англійської. Й ніяк инакше.>
То чому не є воно в українській виду +<солджер / солджир / солджар / солджерь / солджирь / солджарь / совджер / совджир / совджирь / совджерь>? Атьже <дж> є в українській звичайне. Яко є з <-dier> стало в українській <-дат>?
"Хочеться Вам того чи ні, але походить саме з англійської. Й ніяк инакше."
Глупство та й годі. Якби Ви трошки дружили зі здоровим глуздом і джерелами, то знали й розуміли би через які (і з яких) мови (мов) вкраїнська найчастіше черпала слова (й ягельської мови в тому переліку нема). А оскільки Ваше уявлення про мови й мовознавство обмежується укрсучліт нормою (й далі рухатися Ви аж ніяк не хочете) та ягельською мовою, то Ви й не тямите в тому питанні геть і виставляєте себе невіголосом (аби не сказати пряміше).
"Не ягельської, а англійської. «Інґліш» аж ніяк не схоже на «ягель…»"
І? Тут уже повний маразм. Чому "ягель... ", а не "яг... ", наприклад? Я надіюся Ви розумієте, що вкраїнський етнос (і відповідно його мова) не сьогодні народився? Раджу Вам глянути цю сторінку, а потім писати чергову дурню. англія
"І англійська не така рідкісна мова, щоб хтось хизувався її знанням. Це не японська й не китайська."
Так чого ж хизуєтесь?)
"Ніхто нікого не кликає, а посилає. Тож посилання, а не покликання (прізваніє)."
Не знаю хто Вас послав і як далеко, але бачу, що тепер Ви рішили похизуватися знанням московської. Та я бачу Ви поліглот. Виявляється, не тільки з пірамідкою на голові можете розповідати про етимологію, що "грунтується на самих припущеннях"...
Коли ви називаєте українську мову сучою літературною, то одразу зрозуміло хто ви. Не пишіть більше дурні, бо в українській мові запозичень з англійської повно. Цей сайт існує насамперед для знаходження вдалих відпівідників англійським словам
То не від сала, ви чудово те розумієте. То від італійського "сольдо" запозиченого у них німцями, а москалями у німців. Ну й москалі звісно як зазвичай запхали туди замість "о" своє "а".
А ці слова тут до чого?
Солдат це запозичене слово. Горох подає його як запозиченням через російську з інших мов. Дивимося на ті інші мови:
Російска Імперія мала багато стосунків з Нідерландами та Францією:
- Датська — soldaat
- Французька — soldat
- Німецька — soldat
- Швецька — soldat
- Норвезька — soldat
- Англійська — soldier
- Іспанська — soldado
- Каталонська — soldat
- Італійська — soldato
- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Солда́тъ = салда́т (С. Л.), моска́ль (С. Л.), жовнїр (Гал. С. З.), зб. — салдатня́ (С. Жел.), москва́. — Дївчаток Москалї украли, а хлопцїв в москалї побрали. К. Ш. — Сирота ледащо не хоче робити, ой оддаймо вражого сина в москалї служити. н. п. — І одягли ся, немов москалї, у казенну муницю. Дум. — Був собі одставний москаль. н. к. — Гей в цїсаря тяжка служба, а мала заплата: не одному жовнїрові головочка стята. н. п. Б.
У цьому словнику також згадується "салдат" як звичайний вояка, але видно з цього пояснення, що слово "салдат" також асоціювалося з москалями на військовій службі і їхніми жовнірами.
В того ж Грінченка в деяких прикладах подається солдат через О:
"То не живий солдат, а то його парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати"
"Сами кільки солдат воюються, а тих, що командують, і немає."
"Защебну́в сви́ту на гаплики́. Солда́т на всі ґу́дзики запина́ється"
То є очевидне запозичення з російської через вимову. Там звуку А в нашій мові просто немає місця. О в А перейти могло, але з часом, природьо, якщо би це слово існувало в нашій мові довго і якщо би цим словом користувалися. Слово це є очевидним недавнім запозиченням, нашій мові це слово не треба було бо маємо купу своїх відповідників. У часи козацтва солдатів кликали козаками, а як козацтва не стало то й солдатів українських не стало. Єдина причина кликати когось солдатом це кликати людей іншої армії — російської. А використовувати їх вимову це очевидний спосіб робити предмет, про який говориш зрозумілим для інших. Не думаю, що українці які чули слово солдат від москалів, сиділи та й думали від якої мови воно походить і як в мові оригіналу треба вимовляти. У польську це слово потрамило недавно, на скільки я розумію. Гугл перекладач не подає переклад soldat навіть в синонімах.
Також
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Солда́тикъ = салда́тик, моска́лик. — Москалики, соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові — поїсте і корови. н. пр.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
"Салда́т, -та, м. Солдатъ. З солдатом не з своїм братом, не стягайся."
Тут очевидний натяк на те, що салдат це певно москаль (не свій братик).
Також Горох подає це як відміну слову солдат:
"посалда́тицце «послужити в армії, засвоївши елементи російської мови»"
В інтернеті знайшов що це зі Словників Поліських Говорів Лисенка Панаса Силовича. Оте "цце" то певно з білоруської мови прийшло (я правда не добре розбираюся в поліських говорах української).
По-перше, не Горох, а ЕСУМ (Етимологічний словник української мови). Горох є лише сайт, який подає матер'яли тієї словниці.
А по-друге, до всіх Ваших слів і прикладів:
1) Витяг зі Стилістичного словника Огієнка (тут можна завантажити: https://r2u.org.ua/main/dicts_for_download):
"Салда́т, так постійно вимовляється це слово на В.У., з фр. soldat; мц. савда́т; в Полтавських актах 1665 р. часто: салдатъ, салдатского (текст цих слів подається давнішим шрифтом). Мн. салда́ти, р. салда́т або салда́тів . Салда́тчина, салда́тський (вимова: салдацький)."
2) Витяг з писання Юрія Шевельова "ТАК НАС НАВЧАЛИ ПРАВИЛЬНИХ ПРОІЗНОШЕНІЙ" (08.1986) (https://r2u.org.ua/node/111):
"У XVI ст. в чималій групі слів голосний о в складі перед наголошеним а перейшов у а, приміром, багатий, гарячий, також, манастир (можливо, позичений у цій формі з південнослов'янських мов,а можливо, під впливом форми манах). Форму солдат, базовануна російському правописі, відновлено від 1930-х років, форму монастир від 1948 року. Відповідні форми з а (салдат) перейшли довульґарних, незаперечно знов за оцінками, перенесеними з російської мови."
Дурнечі, що також під цим словом писала, більше не відвічатиму. Бачу, що в Вас таки є клепка, добродію Близнюче, тож попрошу Вас більше без добрих доводів не сперечатися.
Узагалі, я написав свій перший коментар у відповідь до чергового дуру п. Зіна, який заторочив про "москвофільство" (цікаво, що п. Vadik Veselovsky, який запропонував це слово, сам відомий нападами на цьому сайті за "панславізм" та подібну ахінею...), оскільки як зрозумів я, користувач просто запропонував досовкову форму слова "солдат" і ніякої "зради" тут нема. Сам же я висловив незгоду з цією пропозицією, бо слово однаково чуже.
Щось ви знову якусь дурню написали, до чого тут "гарячий" та "багатий"? По московськи, то якраз пишеться через "о" лише вимовляється через "а". Таке враження, що ви геть не розумієтеся на українській фонетиці. В українській мові нема ніяких салдатів, а от багатії та гарячі голови є.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Кату́н, -на, м.
1) Солдатъ. Як піду я у катуни, катуником буду. Гол. III. 122.
2) Раст. Gipsophila paniculata L. См. Перекотиполе. ЗЮЗО. І. 124.
r2u.org.ua: катун
Солдат — рядовий військовослужбовець сухопутних військ.
Солдат захищає Батьківщину.
Перекладаємо слово солдат
А що ми обговорюємо? Військове звання, вид служби чи професію? Для кожного є свій відповідник.
Солдат - воя́к, салда́т, жовнір // Євтимович В. Московсько-український словник для військових. Зредаґовано ред. Комісією при Головній Шкільній Управі В. М. Київ, 1918. - С. 49. https://archive.org/details/slov15_201802/page/n51
+ + +
До речі, саме цю форму Словарь Грінченка дає як основну, що й не дивно, форма "воїн" є запозиченням з церковнословянської мови і доречніша для сакрального стилю мовлення.
воїн
Словарь Грінченка дає "вояк" як основну форму слова, що й не дивно, форма "воїн" є запозиченням з церковнословянської мови і доречніша для сакрального стилю мовлення.
воїн
sum.in.ua: zhovnir
Це польський варіант терміну "солдат" - "жолнєж".
В українській літературі жовнір це солдат крайової армії (тобто польської):
"Почали жовніри, консистуючи в городах і селах, беззаконні окорми і напитки од людей вимагати, жінок та дівчат козачих, міщанських і посполитих безчестити і мордовати, людей серед зими по ломках льодових у плуг запрягати, а жидам приказували їх бичовати й поганяти, щоб, на один сміх і наругу, лід плугом орали й рисовали."
А польською, так, zolnierz то є просто солдат за значенням.
ВІд давньоруського слова "ВОИ" (воі), означало те що й нині "воїн", "вояк".
як буде у однині?
Завжди після голосного І йотоване: вої
в однині буде вій
{ʒo͡wˈdɘ̞r(ʲ) ~ ʒo͡wˈdɤr(ʲ) ~ ʒo͡wˈdɯr(ʲ)}, {ʒo͡wˈnɘ̞r(ʲ) ~ ʒo͡wˈnɤr(ʲ) ~ ʒo͡wˈnɯr(ʲ)}.
Творено від того самого корене й турено тим же знаком що у данім тут gœldat, але чепенем -uiry (← *-ūr-y-o-s), та -n-uiry (← *-yn-ūr-y-o-s) за близькістю до <жовнір>; у д.-рус. пам'ятках є й ближче за звуком: жьлнырь "вояк, солдат", хоча воно й може бути спосуджене, але таки може бути яснено й на тлі питомім.
І який тоді питомий корінь?
Стрілець - військовослужбовець піхотних військ (СУМ).
так у народі називали найманих вояків за часів Жечі Посполитої.
Етимологічний Словник Української Мови:
Військовиця – Армія.
Військови́к – Солдат.
{ʒo͡wˈdɑt}
Творено мною від гаданої міни корене *gyld- (*<жьлд->) до засвідченого корене в повнім ступени *e *geld- "платити" в д.-рус. желести/желед-, рус. <залісти> "купити, придбати" (← *"платити"; рівни желѣзо → <залізо>), чепенем -at (← *-a-t-o-s) прикметників (ги: borodat "наділений бородою, о бороді", себо: "наділений платом, о платі" тощо), далі зо субстантивацією сього прикметника, з розвитком значення: *"плачений" → *"солдат". Такий же розвиток значення є в лат. *soldatus, та mercenarius "людина, плачена за часть у бої, битві", відки ягел. mercenary. Се слово є дано через близькість за звуком до <солдат> та <жовнір> для легшого засвоєння.
Закінчення "ат" явно наслідує слово "солдат", суржикове слово. Вже краще жовдець, жовдин, жовдак, жовдар абощо.
До чого є тут суржик? Твари бородат, носат Вам уже суржик суть?
Де? Скільки жив в Україні, уперше чую про бородат, носат. Досі з усіх уст хіба бородатий, носатий.
Ne bõdyte ouge tac gloup. Slwfnikui, i Grincênca, i Gelexwfscoho, i Yafwrnicscoho t.c., lécẽty coupõ tuarwf pricmêt bez <-ий>:
гі́рок "гіркий"
солодок "солодкий" (Grinc.)
біл "білий"
чорен "чорний"
скір "скорий"
повен "повний"
годен "гідний"
лу́чен "лучний" (SIRM: лучити²)
хорі́ш/хоро́ш "хороший"
блу́ден "блудний"
ýмен "умний" (SIRM: ум, VI, 31)
жив "живий" (SIRM: жити, Yafwrnicscuy)
гаряч "гарячий" (Grinc.)
ла́скав "ласкавий" (Gel. I, 397) tc.
U móufé déie priclada ("analogy"); lécẽty li slwfnikui tuarui bez <-ий> pri odnuix pricmêtax, sõty tacœ tuarui i dlya inxix pricmêt, coli dlya yix tuarwf bez <-ий> u slwfnicéx i ne'ma.
Тільки би підігнати під чужину.
"Тільки би"
Та ну. Неначе я те й чиню. У разі сеї тями користав ім з истного корене, близького за звучанням и значенням до чуджого, який тякне сути того, чим движено є слово про тяму "солдат = плачений". Солдат є боєць та войин, вояк, та не всяк боєць є войин, и не всяк войин є солдат, строго.
"...близького за звучанням и значенням до чуджого..."
Я ж кажу. Безглузді калькування й фонетичний підгін під чужу мову.
"Солдат є боєць та войин, вояк, та не всяк боєць є войин, и не всяк войин є солдат, строго."
То маєм слова "вояк", "вій".
Та писав ім же, "вояк" (чи "вій") не є конечно "солдат". Технично, то не є те саме. Тому калька не калька, а різнити ті тями є треба. Коли вірно розуміти, що в основі того виду "вояка" є те, що він є плачен, то творення слова від корене з таким значенням ("платити") не є "безглузда калька", а необхідність.
Воїн, боєць не конечне. Але "вояк" уже давно використовується в значінні солдат і Ваше "плачений" окрім Вас нікому не потрібне, адже ніхто під словом солдат не шукає глибинного латинського (чи італійського, якого там) сенсу.
Ось це "-ат" для схожості до москальського "солдат" явно зайве.
Вам є знати.
@Галина Гусак - слово "козак" є запозиченим в українській мові.
Військовик
Zu tacuim pismom e soròm iti u suét.
Так, це не письмо "пишу так, бо на омегу схоже".
<Так, це не письмо "пишу так, бо на омегу схоже".>
Osobisto yé ne ròzouméiõ cyto xotéli'ste tuim recti.
Ото сміхота, добродій, який пише своєю мовою, за правилами, яких ніде не вчать, і вимагає щоб кожен розумів його мовлення, не може прочитати цілком ясно написане слово. Чому інших міряєте одним мірилом, а себе даєте міряти іншим, Єлісеє?
У давньоруській мові сѣчьць та сѣчьца означало «воїн»!
http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й наша Січ, та Січові Стрільці.
це прикметник, а потрібен іменник.
А пачєму нє салат?
Бо так подобається москвофілам
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53212-saldat.html#show_point
Грінченко теж москвофіл?)
Одразу скажу, що я проти цього слова.
Цікаво, що у Грінченка салдат, а приклад наведено з солдатом. Цілком зрозуміло звідки те "а", воно українській мові у даному слові точно не властиве
Цікаво, що в Грінченка суть також такі слова як http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53213-saldatva.html#show_point і http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53214-saldatnja.html#show_point, і там якраз приклади з "а". Також можна було би хоч трохи переступити через свої лінощі й невіголоство й глянути в инших досовкових джерелах "салдата":
r2u.org.ua: салдат
r2u.org.ua: салдат
Це від слова «сало» чи що?
«Солдат» походить від англійського «soldier». Читається «со́лджер», раптом що. А звідки ви взяли «салдата»?
"«Солдат» походить від англійського «soldier»."
Не походить.
"Читається «со́лджер», раптом що."
Ви так хочете показати своє знання ягельскої мови, так стараєтесь, добре, схвалюю.
Жаль тільки, що з українською геть навпаки...
А звідки ви взяли «салдата»?
Ви чи підсліпуватий чи в Вас біда з покликаннями, не знаю (гляньте, такий синенький-голубенький текст, може побачите).
> Не походить.
Хочеться Вам того чи ні, але походить саме з англійської. Й ніяк инакше.
> Ви так хочете показати своє знання ягельскої мови
Не ягельської, а англійської. «Інґліш» аж ніяк не схоже на «ягель…»
І англійська не така рідкісна мова, щоб хтось хизувався її знанням. Це не японська й не китайська.
> Ви чи підсліпуватий чи в Вас біда з покликаннями
Ніхто нікого не кликає, а посилає. Тож посилання, а не покликання (прізваніє).
Й до чого тут Грінченко? Я не його питаю, а Вас. В кожнім словнику є дещиця сміття. Ваша справа обґрунтувати, а не моя заперечити.
<Хочеться Вам того чи ні, але походить саме з англійської. Й ніяк инакше.>
То чому не є воно в українській виду +<солджер / солджир / солджар / солджерь / солджирь / солджарь / совджер / совджир / совджирь / совджерь>? Атьже <дж> є в українській звичайне. Яко є з <-dier> стало в українській <-дат>?
"Хочеться Вам того чи ні, але походить саме з англійської. Й ніяк инакше."
Глупство та й годі. Якби Ви трошки дружили зі здоровим глуздом і джерелами, то знали й розуміли би через які (і з яких) мови (мов) вкраїнська найчастіше черпала слова (й ягельської мови в тому переліку нема). А оскільки Ваше уявлення про мови й мовознавство обмежується укрсучліт нормою (й далі рухатися Ви аж ніяк не хочете) та ягельською мовою, то Ви й не тямите в тому питанні геть і виставляєте себе невіголосом (аби не сказати пряміше).
"Не ягельської, а англійської. «Інґліш» аж ніяк не схоже на «ягель…»"
І? Тут уже повний маразм. Чому "ягель... ", а не "яг... ", наприклад? Я надіюся Ви розумієте, що вкраїнський етнос (і відповідно його мова) не сьогодні народився? Раджу Вам глянути цю сторінку, а потім писати чергову дурню. англія
"І англійська не така рідкісна мова, щоб хтось хизувався її знанням. Це не японська й не китайська."
Так чого ж хизуєтесь?)
"Ніхто нікого не кликає, а посилає. Тож посилання, а не покликання (прізваніє)."
Не знаю хто Вас послав і як далеко, але бачу, що тепер Ви рішили похизуватися знанням московської. Та я бачу Ви поліглот. Виявляється, не тільки з пірамідкою на голові можете розповідати про етимологію, що "грунтується на самих припущеннях"...
Коли ви називаєте українську мову сучою літературною, то одразу зрозуміло хто ви. Не пишіть більше дурні, бо в українській мові запозичень з англійської повно. Цей сайт існує насамперед для знаходження вдалих відпівідників англійським словам
То не від сала, ви чудово те розумієте. То від італійського "сольдо" запозиченого у них німцями, а москалями у німців. Ну й москалі звісно як зазвичай запхали туди замість "о" своє "а".
> Коли ви називаєте українську мову сучою літературною, то одразу зрозуміло хто ви.
Кому що... Се "сучасна", а не "суча".
Оте "а" в першому складі точно з'явилося через російську ненаголошену голосну О, в українській там звук А ні до чого.
Як на мене, чоловік просто покепкував
"Оте "а" в першому складі точно з'явилося через російську ненаголошену голосну О, в українській там звук А ні до чого."
А в словах "гарячий" та "багатий" то теж через росийську?
А ці слова тут до чого?
Солдат це запозичене слово. Горох подає його як запозиченням через російську з інших мов. Дивимося на ті інші мови:
Російска Імперія мала багато стосунків з Нідерландами та Францією:
- Датська — soldaat
- Французька — soldat
- Німецька — soldat
- Швецька — soldat
- Норвезька — soldat
- Англійська — soldier
- Іспанська — soldado
- Каталонська — soldat
- Італійська — soldato
Тепер мови навколо нас:
- Польська — soldat (https://pl.wiktionary.org/wiki/soldat)
- Чеська — soldat (https://cs.wiktionary.org/wiki/soldat)
- Білоруська — салдат (https://be-tarask.wikipedia.org/wiki/Салдат)
- Румунська — soldat
- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Солда́тъ = салда́т (С. Л.), моска́ль (С. Л.), жовнїр (Гал. С. З.), зб. — салдатня́ (С. Жел.), москва́. — Дївчаток Москалї украли, а хлопцїв в москалї побрали. К. Ш. — Сирота ледащо не хоче робити, ой оддаймо вражого сина в москалї служити. н. п. — І одягли ся, немов москалї, у казенну муницю. Дум. — Був собі одставний москаль. н. к. — Гей в цїсаря тяжка служба, а мала заплата: не одному жовнїрові головочка стята. н. п. Б.
У цьому словнику також згадується "салдат" як звичайний вояка, але видно з цього пояснення, що слово "салдат" також асоціювалося з москалями на військовій службі і їхніми жовнірами.
В того ж Грінченка в деяких прикладах подається солдат через О:
"То не живий солдат, а то його парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати"
"Сами кільки солдат воюються, а тих, що командують, і немає."
"Защебну́в сви́ту на гаплики́. Солда́т на всі ґу́дзики запина́ється"
То є очевидне запозичення з російської через вимову. Там звуку А в нашій мові просто немає місця. О в А перейти могло, але з часом, природьо, якщо би це слово існувало в нашій мові довго і якщо би цим словом користувалися. Слово це є очевидним недавнім запозиченням, нашій мові це слово не треба було бо маємо купу своїх відповідників. У часи козацтва солдатів кликали козаками, а як козацтва не стало то й солдатів українських не стало. Єдина причина кликати когось солдатом це кликати людей іншої армії — російської. А використовувати їх вимову це очевидний спосіб робити предмет, про який говориш зрозумілим для інших. Не думаю, що українці які чули слово солдат від москалів, сиділи та й думали від якої мови воно походить і як в мові оригіналу треба вимовляти. У польську це слово потрамило недавно, на скільки я розумію. Гугл перекладач не подає переклад soldat навіть в синонімах.
Також
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Солда́тикъ = салда́тик, моска́лик. — Москалики, соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові — поїсте і корови. н. пр.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
"Салда́т, -та, м. Солдатъ. З солдатом не з своїм братом, не стягайся."
Тут очевидний натяк на те, що салдат це певно москаль (не свій братик).
Також Горох подає це як відміну слову солдат:
"посалда́тицце «послужити в армії, засвоївши елементи російської мови»"
В інтернеті знайшов що це зі Словників Поліських Говорів Лисенка Панаса Силовича. Оте "цце" то певно з білоруської мови прийшло (я правда не добре розбираюся в поліських говорах української).
По-перше, не Горох, а ЕСУМ (Етимологічний словник української мови). Горох є лише сайт, який подає матер'яли тієї словниці.
А по-друге, до всіх Ваших слів і прикладів:
1) Витяг зі Стилістичного словника Огієнка (тут можна завантажити: https://r2u.org.ua/main/dicts_for_download):
"Салда́т, так постійно вимовляється це слово на В.У., з фр. soldat; мц. савда́т; в Полтавських актах 1665 р. часто: салдатъ, салдатского (текст цих слів подається давнішим шрифтом). Мн. салда́ти, р. салда́т або салда́тів . Салда́тчина, салда́тський (вимова: салдацький)."
2) Витяг з писання Юрія Шевельова "ТАК НАС НАВЧАЛИ ПРАВИЛЬНИХ ПРОІЗНОШЕНІЙ" (08.1986) (https://r2u.org.ua/node/111):
"У XVI ст. в чималій групі слів голосний о в складі перед наголошеним а перейшов у а, приміром, багатий, гарячий, також, манастир (можливо, позичений у цій формі з південнослов'янських мов,а можливо, під впливом форми манах). Форму солдат, базовануна російському правописі, відновлено від 1930-х років, форму монастир від 1948 року. Відповідні форми з а (салдат) перейшли довульґарних, незаперечно знов за оцінками, перенесеними з російської мови."
Дурнечі, що також під цим словом писала, більше не відвічатиму. Бачу, що в Вас таки є клепка, добродію Близнюче, тож попрошу Вас більше без добрих доводів не сперечатися.
<По-перше, не Горох, а ЕСУМ (Етимологічний словник української мови). Горох є лише сайт, який подає матер'яли тієї словниці.>
Ни, то є таки "горох".
Узагалі, я написав свій перший коментар у відповідь до чергового дуру п. Зіна, який заторочив про "москвофільство" (цікаво, що п. Vadik Veselovsky, який запропонував це слово, сам відомий нападами на цьому сайті за "панславізм" та подібну ахінею...), оскільки як зрозумів я, користувач просто запропонував досовкову форму слова "солдат" і ніякої "зради" тут нема. Сам же я висловив незгоду з цією пропозицією, бо слово однаково чуже.
Але тут прибігли "знавці" й почали теревенити...
Щось ви знову якусь дурню написали, до чого тут "гарячий" та "багатий"? По московськи, то якраз пишеться через "о" лише вимовляється через "а". Таке враження, що ви геть не розумієтеся на українській фонетиці. В українській мові нема ніяких салдатів, а от багатії та гарячі голови є.
Якщо вірити цьому переліку, у давньоруській мові це означало пішого воїна:
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Шукати слово ДРѦБЬ
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Кату́н, -на, м.
1) Солдатъ. Як піду я у катуни, катуником буду. Гол. III. 122.
2) Раст. Gipsophila paniculata L. См. Перекотиполе. ЗЮЗО. І. 124.
r2u.org.ua: катун
У давньоруській мові теж існувало слово катун, яке позначало певний «воїнський стан»!
http://oldrusdict.ru/dict.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56975-stryzhak.html#show_point
Зі Словаря Грінченка:
Моска́ль — Солдат. «Пан постановив оддати Миколу в москалі». Левиц.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29039-moskal.html#show_point
воїн