Польська етимологія слова "пильний "є непевною. Тому вподоба від мене.

+

Рупо, +.

На мою думку розвиток знаку є такий:
"Чіпати" → "зачіплятися" → "зачіплятися за якесь місце" → "зачепившися за якесь місце непорушно стояти" → "чатувати, вартувати".

Уподобав! За "чіпіти" нічо' не скажу, але чув "чипіти" з таким самим значенням: sum.in.ua: chypity

А в Ніковського (r2u.org.ua: чипіти) та Желехівського (том II, ст. 1071) "чипіти" значить "стирчати". Моє наївне й нефахове мовне чуття підказує, що розвиток значення від "стирчати" до "стояти непорушно на одному місці", а потім до "чатувати, вартувати, стерегти" цілком можливий.

<Франка, де той використав слово "чапити", а не "чапіти". Очевидна помилка вкладників словника.>

Ni, tam u Franca e tuar <képity> — odinina 3. osobui prisõta, <-ity> ge odininui 3. osobui prisõta bouaieity ne lixe ou déyeslœuv na <-iti>, a i œun na <-éti>, ose: sidéti → sidity, legéti → legity, cuipéti → cuipity, stoyéti → stoyity, móucéti → móucity, mnéti → mnity, boléti → bolity, gõdéti → gõdity, suerbéti → suerbity, blyscotéti → blyscotity, brunéti → brunity, brynéti → brynity, terpéti → terpity, squorcéti → squorcity, suicéti → suicity, sipéti → sipity, ruicéti → ruicity, piscéti → piscity, goréti → gority, glẽdéti → glẽdity, veléti → velity, vertéti → vertity, zréti "see" → zrity (proti zréti "ripen" → zréieity), letéti → letity, viséti → visity, züynéti → züynity, xeuméti → xuimity tc. Taca déyeslova, <-éti : -ity>, he pravilo, caziõty na stan: sidéti "bouti u stané sidou", goréti "bouti u stané gorénïa". Déyeslova ge na <-éti : -éieity> caziõty, he pravilo, na naboutïe stanou: zèlenéti "nabouati zèleni" → zèlenéieity, grõbéti "nabouati grõbosti" → grõbéieity, bœulxéti "nabouati bœulxyui mérui" → bœulxéieity tc.
I ATSOuM tacui daieity i cœneç <-ity> i cœneç <-éieity> odininui 3. osobui prisõta. Tomou tuar <képity> e célo pravilen œud <képéti> (ne œd <képiti>) ou Franca.

Use tacui se déyeslovo ne tẽgneity na znac "stègegti, stòrogiti, patriti, patrouato, paziti, bèregti, stoyéti na stòrogyé" — taca znacẽtna e ou déyeslova <képéti> nevédoma. Znacẽtnui "nerouxyno stoyéti/sidéti (← sturcéti, ← cepati/çapati/xapati" e malo dlya znacyeinïa "bouti na stòrogyé". I toho tacui Franca priclad méstity u déyeslové <képéti> sõznacõ "zasédcui", tô bui loucẽtyi/gotouiõtyi napad, i niyaco ne zu metoiõ "bèregti, stòrogiti".

»Cnẽg supity, ne znaieity, oge dœ ocola yoho
Kétouieity izrada, oge, móuvy dika zuéry,
Képity ouge, bui scociti iz cruyœücui...« — tou e yauno móuva pro zasédcõ na cnẽga, ne pro stòrogyeinïe yoho.

Ou tẽmui "kétouati" le e gòlôuna uiznaca ne "stoyéti nerouxyno cecaiõtyi", a "stoyéti na stòrogyé bèregẽtyi, xòronẽtyi".

<Значення "стерегти, оберігати" в ньому не буде чітким, але то не біда.>

Ba, tâ uiznaca e tou znaciõjta.

____
<не певен, чого пишете "képéti"; якшо "é" є в вас "ě", то то є "чіпіти", ні? Чи то ви етимологічно ше тягнетеся до їндоєвройської, як і "k"?)>

*k + *ē ne moge dati /t͡ʃi/, a t' ge *kēsos → <kés> /t͡ʃäs/, *kēra → <kéra> /t͡ʃära/, *kēk-l- → <kéclouati, kécloun> /t͡ʃäkloˈwɑtɪ, t͡ʃäkˈlun/, *kēd- → <kéd, kédy, kéditi> /t͡ʃäd, t͡ʃädʲ, t͡ʃäˈdɪtɪ/. Po *g, *k, *x ta *y dasty *ē ne /i (i͡e)/, a /ä/; rœünîte zu: *gēba → <géba> /ˈʒäba/, *gēlys → <gély> /ʒälʲ/, *ksēlys → <xély> /ʃälʲ/, *[y-]ēz-u- → yézua /ˈjäzβ̞a/. Gòlôunéixe e tou ne indo-eüropeyske coreinïe, i ne uimóuva, a tuarozuõcoslœuvïe; na pr., déyeslova <sidéti> — zu /-itɪ/ ta <stoyéti> — zu /-ätɪ/ tẽgnõty do odina rẽdou zu -é- (déyeslova stanou ta naboutïa stanou), popri rœuznuy zuõc na mésté <-é>, tomou i radxe e pisati yix u odin cin. Se dasty ròzlouciti taca déyeslova zu /-t͡ʃätɪ, -ʒätɪ, -ʃätɪ, -jätɪ/ œd trualen déyeslœuv zu -i-a-ti (ròzxiryeinïe na -a- déyeslœuv na -i-ti: xoditi /xoˈdɪtɪ/ → xodiati /xoˈd͡ʒätɪ, ròbiti /rɔˈbɪtɪ/ → ròbiati /rɔˈbʎätɪ/, poustiti /puˈstɪtɪ/ → poustiati /puˈʃt͡ʃätɪ/, móuviti /ˈmowɪtɪ/ → móuviati /mowˈʎätɪ/): poustiati /puˈʃt͡ʃätɪ/ : piscéti /pɪˈʃt͡ʃätɪ/, cœnciati (← cœnciti) /kynʲˈt͡ʃätɪ/ : cricéti /krɪˈt͡ʃätɪ/ tc.; se dasty znati do yacoho rẽdou ino déyeslovo tẽgneity, ta inotuarœusty ("uniformity"). Crœumy toho, se dasty coristati iz menxya pisymeun: lixy <c (k), g, x> i za /k, ɣ̞, x/ i za /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ i za /t͡ɕ, ʑ, ɕ/, proti <к, г, х, ч, ж, ш, ц> cuirilicui.

Тема <-i-> дієслів передає кавзативність, що тут не відповідає значенню "чатувати".
Крім того руська як раз знає переголос давнього *е → <а> після палаталізованих *k/*g/*x та *j: <ялина>, <часник>, тож беззаперечно бачити чудже походження <а> в руськім <чата> є годі. Давнє *keta могло регулярно дати в руській мові на питомім тлі триплетні форми: <чета>, <чота>, <чата>. И всі три твари таки є в руській свідчено. Виникнення такої триплетности могло мати за причину розрізнення семантики.
Відіменні дієслова зо значенням діяльності, яким є <чатувати>, в руській як раз типово мають тему *-ou-.