Значення слова

Чатувати — охороняти, стерегти.

Приклад вживання

Нам лишається чатувати ворогів, інакше всьо.

Походження

Як і п. czata «варта, охорона», слц. čata «взвод, колона», слн. čȃta «засідка» з уг. csata «бій, битва», від схв. че̏та «загін, військо», спорідненого з укр. че́та́.
Варта з нвн. Wárte «сторожова башта, спостережна вежа» разом з двн. warta «підглядання».

Приклади в інших мовах

р. караулить

Розділи
Варіанти написання
вартувати, чатувати, караулити
Слово додав

Перекладаємо слово чатувати (вартувати)

сторожити, стерегти
5
Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
10 березня

+

10 березня

Уподоба. "Сторожити" є ліпше, бо то є "бути сторожем" (сторож/сторожа/сторога —> сторожити), як у "чатувати" (чата —> чатувати) та "вартувати" (варта —> вартувати), а "стерегти" є більше широке.

пильнувати
3
Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
4 лютого

Польська етимологія слова "пильний "є непевною. Тому вподоба від мене.

пазити/пацити; пазати
2

ЕСУМ "пазити" в 4 томі на 254 сторінці:
пазити — пильнувати, стежити; доглядати
пазати = пазити = пацити
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/36400-pazaty.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/36407-pazyty.html#show_point

Дуже цікаве слово слов'янського походження.

Anton Bliznyuk 2 лютого
чапи́ти
2

Також "чапіти", "чипіти" (і можливо "чіпіти"), правда там є значення "стояти непорушно", але може розвинутися до "стояти непорушно як вартовий; чатувати", як у "чапити".
ЕСУМ під "чапіти" в 6 томі на 279 сторінці:
"чапити — чатувати".
goroh.pp.ua: чапіти
Про "чапити" посилається на "Нові знадоби номенклятури і термінольоґії природописної, народної, збирані між людьми" Верхратського Івана зі Львову 1908 року.

Також пише про таке саме значення чатування в слові "чапіти" й посилається на СУМ. У СУМ-11 під другою визнакою дається приклад Франка:
"Князь спить, не знає, що довкола нього
Чатує зрада, що, мов дикий звір,
Чапить уже, щоб скочити з криївки...".
sum.in.ua: chapity

Саме слово, я так розумію, є від корення *čap з *-iti, тобто *čapiti, а не *-ěti. Або можливо якийсь перехід/уподімнення вимови алофону фонеми /*ě/ до /*i/. Таке значення є похідним від "чапіти" (*čapěti), тобто сидіти непорушно. Можливо через уплив "ціпіти" (ціпеніти), тобто завмирати? В тій статті ЕСУМ-у також подають "чіпіти".

Anton Bliznyuk 10 березня
10 березня

Рупо, +.

На мою думку розвиток знаку є такий:
"Чіпати" → "зачіплятися" → "зачіплятися за якесь місце" → "зачепившися за якесь місце непорушно стояти" → "чатувати, вартувати".

10 березня

Дяка. Може дійсно так, як пишете.

10 березня

Уподобав! За "чіпіти" нічо' не скажу, але чув "чипіти" з таким самим значенням: sum.in.ua: chypity

А в Ніковського (r2u.org.ua: чипіти) та Желехівського (том II, ст. 1071) "чипіти" значить "стирчати". Моє наївне й нефахове мовне чуття підказує, що розвиток значення від "стирчати" до "стояти непорушно на одному місці", а потім до "чатувати, вартувати, стерегти" цілком можливий.

10 березня

Дяка. Додав в описі про "чипіти".

10 березня

<Франка, де той використав слово "чапити", а не "чапіти". Очевидна помилка вкладників словника.>

Ni, tam u Franca e tuar <képity> — odinina 3. osobui prisõta, <-ity> ge odininui 3. osobui prisõta bouaieity ne lixe ou déyeslœuv na <-iti>, a i œun na <-éti>, ose: sidéti → sidity, legéti → legity, cuipéti → cuipity, stoyéti → stoyity, móucéti → móucity, mnéti → mnity, boléti → bolity, gõdéti → gõdity, suerbéti → suerbity, blyscotéti → blyscotity, brunéti → brunity, brynéti → brynity, terpéti → terpity, squorcéti → squorcity, suicéti → suicity, sipéti → sipity, ruicéti → ruicity, piscéti → piscity, goréti → gority, glẽdéti → glẽdity, veléti → velity, vertéti → vertity, zréti "see" → zrity (proti zréti "ripen" → zréieity), letéti → letity, viséti → visity, züynéti → züynity, xeuméti → xuimity tc. Taca déyeslova, <-éti : -ity>, he pravilo, caziõty na stan: sidéti "bouti u stané sidou", goréti "bouti u stané gorénïa". Déyeslova ge na <-éti : -éieity> caziõty, he pravilo, na naboutïe stanou: zèlenéti "nabouati zèleni" → zèlenéieity, grõbéti "nabouati grõbosti" → grõbéieity, bœulxéti "nabouati bœulxyui mérui" → bœulxéieity tc.
I ATSOuM tacui daieity i cœneç <-ity> i cœneç <-éieity> odininui 3. osobui prisõta. Tomou tuar <képity> e célo pravilen œud <képéti> (ne œd <képiti>) ou Franca.

10 березня

Ваша правда. Дурницю написав.
Тіки шо таке "prisõta", га?

11 березня

prisõt [kés] = [tempus] praesens

11 березня

Ясно. Добрий переклад "присутній" як "present".

11 березня

Use tacui se déyeslovo ne tẽgneity na znac "stègegti, stòrogiti, patriti, patrouato, paziti, bèregti, stoyéti na stòrogyé" — taca znacẽtna e ou déyeslova <képéti> nevédoma. Znacẽtnui "nerouxyno stoyéti/sidéti (← sturcéti, ← cepati/çapati/xapati" e malo dlya znacyeinïa "bouti na stòrogyé". I toho tacui Franca priclad méstity u déyeslové <képéti> sõznacõ "zasédcui", tô bui loucẽtyi/gotouiõtyi napad, i niyaco ne zu metoiõ "bèregti, stòrogiti".

»Cnẽg supity, ne znaieity, oge dœ ocola yoho
Kétouieity izrada, oge, móuvy dika zuéry,
Képity ouge, bui scociti iz cruyœücui...« — tou e yauno móuva pro zasédcõ na cnẽga, ne pro stòrogyeinïe yoho.

11 березня

Ви праві, шо воно не так тягне до "сторожити" як інші слова, але то неправда, шо воно ледве тягне до хоча би чогось схожого. Приклад у Франка є до *čapěti (не певен, чого пишете "képéti"; якшо "é" є в вас "ě", то то є "чіпіти", ні? Чи то ви етимологічно ше тягнетеся до їндоєвройської, як і "k"?), по-перше. Значення "завмершки чекати на вдалу мить; дожидатися, вичікувати" є в ньому, але ж похідне воно. Там "стояти/сидіти нерухомо; бути завмершки" є першим. А звідти воно легко може розвинутися до "стояти/чекати, як сторож; бути пильним, як сторож". Значення "стерегти, оберігати" в ньому не буде чітким, але то не біда.

11 березня

Ou tẽmui "kétouati" le e gòlôuna uiznaca ne "stoyéti nerouxyno cecaiõtyi", a "stoyéti na stòrogyé bèregẽtyi, xòronẽtyi".

<Значення "стерегти, оберігати" в ньому не буде чітким, але то не біда.>

Ba, tâ uiznaca e tou znaciõjta.

____
<не певен, чого пишете "képéti"; якшо "é" є в вас "ě", то то є "чіпіти", ні? Чи то ви етимологічно ше тягнетеся до їндоєвройської, як і "k"?)>

*k + *ē ne moge dati /t͡ʃi/, a t' ge *kēsos → <kés> /t͡ʃäs/, *kēra → <kéra> /t͡ʃära/, *kēk-l- → <kéclouati, kécloun> /t͡ʃäkloˈwɑtɪ, t͡ʃäkˈlun/, *kēd- → <kéd, kédy, kéditi> /t͡ʃäd, t͡ʃädʲ, t͡ʃäˈdɪtɪ/. Po *g, *k, *x ta *y dasty *ē ne /i (i͡e)/, a /ä/; rœünîte zu: *gēba → <géba> /ˈʒäba/, *gēlys → <gély> /ʒälʲ/, *ksēlys → <xély> /ʃälʲ/, *[y-]ēz-u- → yézua /ˈjäzβ̞a/. Gòlôunéixe e tou ne indo-eüropeyske coreinïe, i ne uimóuva, a tuarozuõcoslœuvïe; na pr., déyeslova <sidéti> — zu /-itɪ/ ta <stoyéti> — zu /-ätɪ/ tẽgnõty do odina rẽdou zu -é- (déyeslova stanou ta naboutïa stanou), popri rœuznuy zuõc na mésté <-é>, tomou i radxe e pisati yix u odin cin. Se dasty ròzlouciti taca déyeslova zu /-t͡ʃätɪ, -ʒätɪ, -ʃätɪ, -jätɪ/ œd trualen déyeslœuv zu -i-a-ti (ròzxiryeinïe na -a- déyeslœuv na -i-ti: xoditi /xoˈdɪtɪ/ → xodiati /xoˈd͡ʒätɪ, ròbiti /rɔˈbɪtɪ/ → ròbiati /rɔˈbʎätɪ/, poustiti /puˈstɪtɪ/ → poustiati /puˈʃt͡ʃätɪ/, móuviti /ˈmowɪtɪ/ → móuviati /mowˈʎätɪ/): poustiati /puˈʃt͡ʃätɪ/ : piscéti /pɪˈʃt͡ʃätɪ/, cœnciati (← cœnciti) /kynʲˈt͡ʃätɪ/ : cricéti /krɪˈt͡ʃätɪ/ tc.; se dasty znati do yacoho rẽdou ino déyeslovo tẽgneity, ta inotuarœusty ("uniformity"). Crœumy toho, se dasty coristati iz menxya pisymeun: lixy <c (k), g, x> i za /k, ɣ̞, x/ i za /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ i za /t͡ɕ, ʑ, ɕ/, proti <к, г, х, ч, ж, ш, ц> cuirilicui.

четувати
0

Угорське слово, що дало "чатувати" є просто переробленим слов'янським словом, тим, що в українській має форму "чета".
goroh.pp.ua: чета

Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
четити
0

Угорське слово, що дало "чатувати" є просто переробленим слов'янським словом, тим, що в українській має форму "чета".
goroh.pp.ua: чета

Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
18 березня 2021

Тема <-i-> дієслів передає кавзативність, що тут не відповідає значенню "чатувати".
Крім того руська як раз знає переголос давнього *е → <а> після палаталізованих *k/*g/*x та *j: <ялина>, <часник>, тож беззаперечно бачити чудже походження <а> в руськім <чата> є годі. Давнє *keta могло регулярно дати в руській мові на питомім тлі триплетні форми: <чета>, <чота>, <чата>. И всі три твари таки є в руській свідчено. Виникнення такої триплетности могло мати за причину розрізнення семантики.
Відіменні дієслова зо значенням діяльності, яким є <чатувати>, в руській як раз типово мають тему *-ou-.

18 березня 2021

Дуже цікава мисель! Штений Єлисіє, то виходить, що глупо називати "чатувати" беззаперечно чужим словом, і воно може бути цілком руським, я правильно Вас зрозумів?

18 березня 2021

Вірно’сте ми розуміли. Тяжко є точно вісти, чи виникло є слово <чатувати> на тлі питомім, або ні, з погляду лінгвогеографії, але з погляду формального в самім тварі <чатувати> ни його морфологія, ни фонологічний вид не прозраджує нич, що могло би казати на неруськість його.

калавурити
0

Надибав цікавенький синонім у «Чорному Вороні» Василя Шкляра.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями