У Грінченка:
Стрій – Костюм, наряд.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57001-strij.html#show_point

Грінченко збирав слова з усієї України. З його словниці не добереш, де саме вживають якого слова.

Тут з Вами не згоден, по перше коли Грінченко укладав свій словник Галичина ще не належала до Великої України, по друге слово "стрій" подибуємо у творах таких письменників: В. Кучера (Житомирщина), В. Собко (Київ), П. Загребельного (Полтавщина), С. Добровольського (Херсонщина). Як бачите слово "стрій" побутувало на всіх теренах України і зовсім не є галицьким.

Грінченко збирав слова з усіх руських етнічних земель. Невже ви не помітили, що в його є слова із словниць Желехівського й Верхратського?

Ось витяг з Огієнкового "Українського стилістичного словника": "Стрій, строю, п. strój), з давнього строй (в значінні одежа дуже рідке); на В[еликій] У[країні] зовсім не вжив.,
тут — одежа, плаття, убрання" (https://archive.org/details/stylistychnyi/stylistychnyi/page/n195/mode/2up?q=стрій).
Наявність мовного явища в творах новожитніх письменників (не класиків) анічогісінько не свідчить про його вживаність серед їхніх земляків, а в більшості руських говірок і поготів.

Господи, то нехай собі ця "більшість України" каже ондовбір. Гарне слово. Але для чого ви забороняєте вживати слово "стрій"? Якщо ця "решта України" хоче казати убір то най каже, хто їм заважає. Ах та, я ж зовсім забув. Ця "більшість України" вже останні декілька десятиліть говорить або московською або покручем.

У мене немає прав щось заборонять у мовному вжитку. Я не мовна поліція. Я тільки пояснюю це тим людям, що несвідомі того, що трапилось із офіційною взоровою мовою за останні сто років. А як зважить на те, що слова й граматику мови Котляревського, Шевченка, Марка Вовчка й Панаса Мирного дуже затято повитискали й далі витискають галичанщиною, то пояснювать це раз у раз зовсім не зайво.

Що ж до того, в кого мова чистіша, одповім, що я й серед галичан щоразу натрапляю не тільки галицькі (чисто галицькі чи польські) мовні з'явища, а й московські. Тож і вам похвалиться нема чим. Усі одмінність між Галичиною й рештою Русі тільки та, що у вас і в великих городах говорять по-руськи, тільки ж мова, на жаль, така, що од її аж вуха в'януть.

Вуха в'януть від мови більшости вкраїнців.

Я не раз чув добру українську мову в селах України й південно-західної Білорусі.

А я не раз (точніше майже завжди) чув злу вкраїнську мову по селах Київщини, Дніпропетровської області тощо.
Та й навіть якщо Ви справді десь, у якихось селах почули не суржик, а справді мову класиків, то чи це міняє загальну картину? Гадаю, що Ви самі розумієте, що ні.

"південно-західної Білорусі."

Ну щодо цього не знаю)

"...од її аж вуха в'януть."
Шось не подобаються мені такі ваші висловлювання. Мені більше вуха в'януть від того, як українські диктори перевимовляють (overpronounce) усі слова.

Становище в Україні з українською мовою дуже змінилося за останнє століття. Я не бачу великого змісту наслідувати старий звичай для сучасної літературної мови. Тієї мови (взорової) майже не залишилося в тих краях, з яких вона прийшла. А навіть там, де вона є, часто складно розрізнити, шо є питомим, а шо є від упливу російської. По-друге, мова Галичини сама досить змінилася під упливом літературної мови, а гробити українські говори я не хочу.

<добру українську мову>

Cyto e znac oge tô bé "dobra" móuva?