Студент махнув рукою і розщібнув кітель. (М. Коцюбинський)

Він був у захисного кольору військовому кітелі. (А. Головко)

Листи з безліччю вирізок – вірші, вірші, вірші. Я ховав їх у нагрудних кишенях мого кітеля. (Ю. Андрухович)

Посередині залу сидів високий чоловік в офіцерському кітелі. (Д. Білий).

свн. kit(t)el, нвн. Kíttel «верхній полотняний або суконний одяг» не має твердо встановленої етимології;

можливо, походить від ар. quṭn «бавовна» або через Kutte «(чернецька) ряса» (пор. написання Küttel – 15–18 ст.) пов’язане зі слат. cotta «чернецький одяг», що походить з дфранк. *kottа «грубий вовняний матеріал, покриття»