Чоловік навіть не роздягся, не скинув форменої шинелі невідомого мені відомства. (Іван Ле)

Давид мовчки й обережно сховав листа аж під шинель. (А. Головко)

Перед очима, сіра шинеля, а ззаду в шию хтось диха. (М. Коцюбинський)

Надворі, при денному світлі, постать Дороша зробила на Оксена ще гірше враження: шинеля теліпалася на ньому, як на кілку. (Григорій Тютюнник).

моск. шине́ль походить від фр. chenille «гусінь; рід позументу; (заст., перен.) рід чоловічого ранкового одягу», яке продовжує нар.-лат. *саnīcula «гусениця»