Волонтер — добровільний помічник; людина, яка цілком безоплатно займається громадською діяльністю, працює у сиротинцях, притулках для неповнолітніх, школах-інтернатах, будинках престарілих, допомагає війську тощо.
Приклад вживання
З початком окупації Криму у березні 2014 року та антитерористичної операції на сході України у квітні 2014 року в Україні активізувався рух волонтерів, який мав на меті допомогу бійцям українських силових структур та добровольчих батальйонів в отриманні сучасного обмундирування, амуніції, технічних засобів, транспорту для успішного проведення антитерористичної операції на сході України.
6 грудня 2015 р.
День охотника
А ми вже, українці, й слово це забули були. Коли нарешті забрів до нас чужий "волонтер", то нікому вже й ніяк було згадати те питоме наше слово "охотник". Неохота якась напала й балакати.
А тут ніби Сам Бог сказав: не будь ти вже, Хомо (чи Химо), знеохочений(а), а будь охочий(а). І зразу висипало ціле охотне військо з Хом і Хим. Спала всіх охота, ще шибає й досі.
Чи єсть іще на сьвіті де такий народ заохочений: без провідників, без установ? Самі собі щось ладнають - тричі заперечені штатними "будівничими", тричі приперчені вже на повсякчас неохочими.
От, кажуть, держави в нас не було. Може, воно й не було, а охота держати й охочі держатися - таки були і знов знайшлися. Купилися, трималися - одразу з'сувалося, що ну-ж і багацько нас таких, але-ж усі якісь знайомі.
І ще не все зробили охотники, ще багато потраплять зробити. Бо кортить. Бо зносить охота.
Волонтер - охочий доброволець, охотник,
компанієць // Євтимович В. Московсько-український словник для військових. Зредаґовано ред. Комісією при Головній Шкільній Управі В. М. Київ, 1918. - С. 5. https://archive.org/details/slov15_201802/page/n7
не може бути такий переклад тому, що слово "доброволець" використовується для означення людей, які добровільно пішли захищати Батьківщину, на мою думку волонтер - це нове слово для України і воно не може бути перекладеним
Mykhailo Bondarev у вас трошки хибне трактування. Доброволець це і є волонтер, адже ці слова використовується для позначення людей, які добровільно та безоплатно виконують якусь справу.
Слово не є "новим словом для України":
Волонте́ръ = охо́чий, охо́тник, доброво́лець.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
r2u.org.ua: волонтер
Волонтер - охочий доброволець, охотник,
компанієць // Євтимович В. Московсько-український словник для військових. Зредаґовано ред. Комісією при Головній Шкільній Управі В. М. Київ, 1918. - С. 5. https://archive.org/details/slov15_201802/page/n7
Волонтер — добровільний помічник; людина, яка цілком безоплатно займається громадською діяльністю, працює у сиротинцях, притулках для неповнолітніх, школах-інтернатах, будинках престарілих, допомагає війську тощо.
З початком окупації Криму у березні 2014 року та антитерористичної операції на сході України у квітні 2014 року в Україні активізувався рух волонтерів, який мав на меті допомогу бійцям українських силових структур та добровольчих батальйонів в отриманні сучасного обмундирування, амуніції, технічних засобів, транспорту для успішного проведення антитерористичної операції на сході України.
фр. volontaire − доброволець → лат. voluntarius → лат. voluntas − вільне волевиявлення → лат. volō − бажання, намір
Перекладаємо слово волонтер
http://ssarzhevsky.blogspot.com/2015/12/blog-post_5.html?m=1
6 грудня 2015 р.
День охотника
А ми вже, українці, й слово це забули були. Коли нарешті забрів до нас чужий "волонтер", то нікому вже й ніяк було згадати те питоме наше слово "охотник". Неохота якась напала й балакати.
А тут ніби Сам Бог сказав: не будь ти вже, Хомо (чи Химо), знеохочений(а), а будь охочий(а). І зразу висипало ціле охотне військо з Хом і Хим. Спала всіх охота, ще шибає й досі.
Чи єсть іще на сьвіті де такий народ заохочений: без провідників, без установ? Самі собі щось ладнають - тричі заперечені штатними "будівничими", тричі приперчені вже на повсякчас неохочими.
От, кажуть, держави в нас не було. Може, воно й не було, а охота держати й охочі держатися - таки були і знов знайшлися. Купилися, трималися - одразу з'сувалося, що ну-ж і багацько нас таких, але-ж усі якісь знайомі.
І ще не все зробили охотники, ще багато потраплять зробити. Бо кортить. Бо зносить охота.
Волонтё́р – охо́тник, охо́чий.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Охо́тник – доброволец, волонтер.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Волонте́ръ = охо́чий, охо́тник, доброво́лець.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Волонтер – волонте́р (-ра), охо́тник (-ка).
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
r2u.org.ua: волонтер
Волонтер - охочий доброволець, охотник,
компанієць // Євтимович В. Московсько-український словник для військових. Зредаґовано ред. Комісією при Головній Шкільній Управі В. М. Київ, 1918. - С. 5. https://archive.org/details/slov15_201802/page/n7
Так і лишень так.
не може бути такий переклад тому, що слово "доброволець" використовується для означення людей, які добровільно пішли захищати Батьківщину, на мою думку волонтер - це нове слово для України і воно не може бути перекладеним
Може бути. Якщо треба розрізнити типи добровольців, можна вжити синоніма. "Були присутні військові добровольці та цивільні охотники"
Mykhailo Bondarev у вас трошки хибне трактування. Доброволець це і є волонтер, адже ці слова використовується для позначення людей, які добровільно та безоплатно виконують якусь справу.
Слово не є "новим словом для України":
Волонте́ръ = охо́чий, охо́тник, доброво́лець.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
r2u.org.ua: волонтер
Згідно з Грінченковим словником "доброволець" не "охотник", а те саме, що моск. "доброжелатель" ("той, що добра воліє").
Oleksa Rusyn, ваша правда! Саме вживання слова "доброволець" щодо тих, хто ідуть на війну за власним бажанням, це росіянізм
Волонтё́р – охо́тник, охо́чий.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
r2u.org.ua: волонтер
Волонтер - охочий доброволець, охотник,
компанієць // Євтимович В. Московсько-український словник для військових. Зредаґовано ред. Комісією при Головній Шкільній Управі В. М. Київ, 1918. - С. 5. https://archive.org/details/slov15_201802/page/n7