не може бути такий переклад тому, що слово "доброволець" використовується для означення людей, які добровільно пішли захищати Батьківщину, на мою думку волонтер - це нове слово для України і воно не може бути перекладеним
Слово доброволець це точний переклад слова волонтер
Так само як і в англійській, волонтер може означати будь-що зв'язане з власним бажанням у чомусь прийняти участь.
Може бути. Якщо треба розрізнити типи добровольців, можна вжити синоніма. "Були присутні військові добровольці та цивільні охотники"
Mykhailo Bondarev у вас трошки хибне трактування. Доброволець це і є волонтер, адже ці слова використовується для позначення людей, які добровільно та безоплатно виконують якусь справу.
Згідно з Грінченковим словником "доброволець" не "охотник", а те саме, що моск. "доброжелатель" ("той, що добра воліє").
Oleksa Rusyn, ваша правда! Саме вживання слова "доброволець" щодо тих, хто ідуть на війну за власним бажанням, це росіянізм
Доброволець, як і охотник не підхожі до слова "волонтер", адже можуть мати риси подвійного значення (як позитивного, так і негативного).
"Джек пристав добровольцем до банди піратів".
"Іпатій відомий охотник до крадійства, горілки та пишних цицьок".
З самого слова volunteer це не слідує. Це просто звичка, що воно користається тільки у гарному значенні. Хороша робота мозку, що надає значення за використанням, а не навпаки. Можна сказати: "When Grimmy asked who wants to kill the man, Dummy volunteered. He was always the first volunteer for this kind of stuff". Так що суто добре місце волонтерства спростовується.
Волонтер з пошуку та вбивства безпритульних тварин? Не чував про таких.
Я так і написав, що не чули.
Волонтё́р – охо́тник, охо́чий.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
r2u.org.ua: волонтер
Від слова "охічно" (охоче): http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/36136-okhichno.html#show_point
Волонтер - охочий доброволець, охотник,
компанієць // Євтимович В. Московсько-український словник для військових. Зредаґовано ред. Комісією при Головній Шкільній Управі В. М. Київ, 1918. - С. 5. https://archive.org/details/slov15_201802/page/n7
Добровольці та волонтери = добровольці та благодійники. Якщо доброволець уже вжито для вояків, то можна вжити "благодійник" на позначення їхніх помічників.
З частинкою "-дій" як у "злодій", "добродій", "блудодій", "лиходій", "чудодій", "чародій". З наведених прикладів "-дій" виступає як "той, хто діє/робе/творе [що]" (добродій — той, хто діє добре; чародій — той, хто діє чари; лиходій — той, хто діє лихо), проте моє слово є семантично від "вільно", тому користаю "-дій" як "той, хто діє [як]" (вільнодій — той, хто діє вільно).
З наведених прикладів, "-дій" з іменником виступає в тямі "той, хто діє/робе [йменник]". Тому боявся шо "воледій" сприйматиметься як "той, хто діє/робе/творе волю". "Звільнювач; визволитель". Проте, то суб'єктивне товмачення словотвору, тому загалом я думаю шо таке слово могло би піти. Або можна товмачити як "той, хто діє/робе/творе [свою] волю". "Воля" виступає не лише як "свобода", але як і "бажання; хіть; жага; will".
Від "своя воля" (свій-е-вол-) у значенні "власна воля".
Порівняйте серб.хорв. svojevoljan (добровільний; voluntary), моск. своеволие, зичене з пол. свавільний (swawola <— swojawola; див. ЕСУМ "сваволя"), та чес. svévole.
Хоча серед прикладів є й визначення "впертий, товстолобий; який робить так, як хоче; неслухняний", та я такого значення не надаю слову.
https://jezikoslovac.com/word/sxyd
https://en.wiktionary.org/wiki/svojevoljan
Самантично "-волїй" є від "волїти" — бажати, хотіти. Тобто той, хто хоче, бажає сам.
http://ssarzhevsky.blogspot.com/2015/12/blog-post_5.html?m=1
6 грудня 2015 р.
День охотника
А ми вже, українці, й слово це забули були. Коли нарешті забрів до нас чужий "волонтер", то нікому вже й ніяк було згадати те питоме наше слово "охотник". Неохота якась напала й балакати.
А тут ніби Сам Бог сказав: не будь ти вже, Хомо (чи Химо), знеохочений(а), а будь охочий(а). І зразу висипало ціле охотне військо з Хом і Хим. Спала всіх охота, ще шибає й досі.
Чи єсть іще на сьвіті де такий народ заохочений: без провідників, без установ? Самі собі щось ладнають - тричі заперечені штатними "будівничими", тричі приперчені вже на повсякчас неохочими.
От, кажуть, держави в нас не було. Може, воно й не було, а охота держати й охочі держатися - таки були і знов знайшлися. Купилися, трималися - одразу з'сувалося, що ну-ж і багацько нас таких, але-ж усі якісь знайомі.
І ще не все зробили охотники, ще багато потраплять зробити. Бо кортить. Бо зносить охота.
Волонтё́р – охо́тник, охо́чий.
r2u.org.ua: волонтер
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Охо́тник – доброволец, волонтер.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Волонте́ръ = охо́чий, охо́тник, доброво́лець.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Волонтер – волонте́р (-ра), охо́тник (-ка).
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Волонтер - охочий доброволець, охотник,
компанієць // Євтимович В. Московсько-український словник для військових. Зредаґовано ред. Комісією при Головній Шкільній Управі В. М. Київ, 1918. - С. 5. https://archive.org/details/slov15_201802/page/n7
Так і лишень так.
Підпираю !
Правда.
Гарно. Повертає до первинного смислу, воскрешає підзабуте питоме слово.
+++
А не охітник?
Слушна заввага.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/36133-okhitnyj.html#show_point
Іменник охотник.
Числю, шо мало б бути "охітник", ми ж не кажем "хоть", а кажем "хіть". І там і там закритий склад
+
І мені це муляє.
Бридня! Однозначно ні.
Ні, се слово підходить! Поглянте хоч значення у словницях. Те що те слово буде бентежити москалів бо має инше значення вас не має обходити!
"Бридня! Однозначно ні."
r2u.org.ua: охотник
Авжеж!
Ну ось, слово є у словниках з таким значенням!
Не сліпий, бачив, що є в словниках, один завів, а инші безтямно підхопили. "Хіть", "охота" означає "бажання", відповідно "охотник" - той, хто бажає чогось.
Напр. "великий охотник до жінок", "охотник (охочий) до ласощів". Волонтер же керується не скільки своїм бажанням, скільки відчуттям обов'язку, відданістю моральним принципам. Тому ---