Перевага в тому, що слово усталене
»Росіянізм, від російського "любитель".«
Та де? Хорватизм, від хорватского "ljubitelj". Хоча ні — бовгаризм, від бовгарського "любител" 😁
Таки так — любитель у росіян з болгарської, а у нас від них, що не заважає одне одному. Рахувати ми взяли у поляків, а вони у німців. Чехи теж у німців. Від цього рахувати не стало споконвічним українським словом.
До речі, бовгар не можливе слово. «Л» на «в» зміняли після дифтонгу «оу», як-от «доулгий» на «довгий». Проте болгар не було, були българи, а «ъ» це не дифтонг «оу», а навпаки, дуже коротке «о».
ОУ є диграф, який значе звук /u/, не дихтон. Звукозміна була не оул → ов, а ъл → ол → ов.
Бовгарин згідно з такою же логикою як вълкъ, тълкъ, стълбъ, дълбъ стало вОВк, тОВк, стОВб, дОВб
»Любитіль«
Bezdœby e ("no need [to]") tvœrnoditi ("fetishize") tõ pravopisy bóugariçeiõ ‹•тіль›. Ta pravopisy bóugariçeiõ ‹•тель› e zla ci criva/opaca ne ponevagy neroussca e, ale ponevagy œdguibaié ino odin zvõcotvar i tó ne tòcyno — [tɛlʲ] ci [te(ʲ)lʲ], yde popraunà vuimóuva e drouga. Ta pravopisy iz ‹•тѣль› u serédnerousscœy moúvie ne znacity ógy tó e odina ino poprauna vuimóuva (tà pravopisy znacity tòcyno tõ vuimóuvõ [•tilʲ] ci [•tʲɪlʲ]). Ona znacity ino tõ vuimóuvõ pœudennõ ci pœudenno-zaxœdnõ, i tõ ne usiõdui. Ale pro pœunœcynõ vuimóuvõ e tacui pitimo [•telʲ] (ale ne [•tɛlʲ]!) u beznagolósie, teacnõtchi (netòcyno) pravopisi ‹•тель› bóugariçeiõ. Otge, bóugariçeiõ e vierno, xotcha ne tòcyno, i ‹•тель› i ‹•тіль›. Prosto, pisiõtchi ino ‹•тель› ne dasty znati e-y-perégolós u rousscie, a tacoge ne dasty znati ci tó e [•telʲ] abo [•tɛlʲ] (ymé bouti [•telʲ]). A pisiõtchi prosto ‹•тіль› ne dasty znati ógy e i vuimóuva [•telʲ]. Ba, pravopisy ‹•тіль› ne dasty znati i vuimóuvõ [•tilʲ] ci [•tʲɪlʲ] (viernõ) œd vuimóuvui [tʲilʲ] abo [tylʲ] (xuibnœi). Tomou ya stoiõ za pravopisy latiniçeiõ iz ‹•teil› znaceatchi i vuimóuvõ [•tilʲ] ci [•tʲɪlʲ], pitimõ rœznomóuvie Pœudne, i pro vuimóuvõ [•te(ʲ)lʲ], pitimõ rœznomóuvie Pœunoci, a tacoge inocdie na Pœudni.
ну ⟨тель⟩ з того що я чую вимовляють тілко •tɛlʲ (що без наголосу виходе •telʲ, та ще раз, лише через те, що е нанаголошене), а це невірно.
Б. Грінченко: "Уподобний, -а, -е. Нравящійся, угодный, приходящійся по вкусу. Довший батіжок цьому хлопчикові уподобніший, ніж короткий. Рк. Левиц." (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61173-upodobnyj.html).
О. Грицай. "О. Кобилянська": "Крізь мрачний серпанок такого нетворчого, пів-романтичного, пів-побутового ідеалізму дивився на українську жінку її перший новітній уподобник Квітка" (https://zbruc.eu/node/73552).
r2u.org.ua: аматор
Саме так, а не "прихильник", щоб не плутати з иншим значенням слова
аматорство - люблинецьтво
професіоналізм - ремісницьтво (
професія (фах))
Любацький переклад фільму "Сім самураїв"
Він не спеціаліст у цій галузі, він любак, але досить обізнаний.
Ou dieyeslova ‹raciti› e znaceigne dosta daleco tvoriti œd yeoho slovo za ‘amateur, dilettante’. Ono znacity ne prosto ‘lioubiti, amare’ ale ‘to favour’, ‘xotieti, bajati, volieti (u vuisocie móuvie, ci glouzlivo stieneatchi onõ)’, ta, za ròzxireignemy, ‘to receive [a visit]’.
У Срезневського дано за amor, ἔρως
lioubiteil, lioubitel(i)•
/lʲuˈbɪte͡ilʲ/ [lʲuˈbɪ͡ɘ̝(ʲ)tilʲ ; lʲuˈbɪ͡ɘ̝(ʲ)tʲɪlʲ ; lʲuˈbɪte(ʲ)lʲ ~ lʲuˈbɪtɛ̝(ʲ)lʲ], /lʲuˈbɪtɛl(ʲ)•/
Gelex. I, 418: ‹люби́тель› ‘Liebhaber, Amateur’.
Xotcha ranieye ouge bie dodano panomy Choulygoiõ bóulgariçeiõ: ‹люби́тель›, ya’smi dodau se slovo ocremo latiniçeiõ tomou cyto taca pravopisy yasno yavity cyto tó e rœdno rousscoe slovo a ne cerpano.
Добродій Роман Роман2 каже, що -ель є старослов'янщина.
Він усяке каже
sum.in.ua: Ghamaty
По́хіп — "Влечение, склонность к чему"
r2u.org.ua: похіп