Hobby — це те, чим людина втішається у вільний час.
«Мої утіхи: рибальство, їзда на мотоциклі та бойові мистецтва»
розважається, відволікається
розвантажується
Є й у Грінченка: "Уподоба, -би, ж. Вкусъ, удовольствіе, все, что нравится" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61170-upodoba.html).
Вимова: xwp {xʏp ~ xyp ~ xʉp ~ çʏp ~ çyp ~ çʉp ~ xʉ̯͡ɶp ~ çy͡β̞p ~ xʉ̯͡ɞp ~ çy͡ɸ̞p ~ ...}.
Від хопити »тягти до чогось, брати кого чим«.
То Ви вже ставите «-» даному Вами ж слову?
<То ставите вже «-» Вами же даному слову?>
Todé ne póuno i netocyno ròzouméx slovo »hobby« i pèreclauxi'ho priblizno œd "xopiti coho yacomy délomy". Nuiné ouge vémy oge naitocynéixye e »hobby« "conic", v. Obgovoryeinïe.
Ясно. А не могли бисте дати слово "коник" у поле для перекладу, щоби'го було видно?
<Ясно. А не могли бисте дати слово "коник" у поле для перекладу, щоби'го було видно?>
U polyé pèrecladou ne mojõ pisati latiniçeiõ.
"U polyé pèrecladou ne mojõ pisati latiniçeiõ."
То пıшѣтє тамъ къıрıлıцєıѫ, а въ поıѣсьньєньıı пєрєкладꙋ своııмь пıсьмомь.
Ni. Po pervxyê, tô bui ménilo, oge uiznaiõ ci pripoustiõ cuiriliça sidity pèredati roussca slova. Po drougê, coli b' i cuiriliçeiõ, to boulo bui mi treba coristati iz pisymên cuiriliçui, yacuix u cinnœumy pisymé ne'ma, a i ona tou pole pèrecladou ne priimeity.
Acêi ‹conic› e legco pisati cuiriliçeiõ, ta e ci malo slœu yaca pisati cuiriliçeiõ teagyco e. Na pr., pro slova na ‹о-› ci ‹у-› (cuiriliçui) imeity bouti pèrêdbacyeno i uimóuvõ is [o̯-, w-], [u̯-, w-], a tô bui ménilo duopisanïa cuiriliçeiõ, na pr., ne ino ‹учи́ти›, a i ‹вчи́ти›, ne ino ‹огля́нути›, a i ‹вгля́нути› (/o/ → [o̯-, w-] po gòlôsné), ci do ‹озеро› boulo bui treba pisati i: ‹возеро› i ‹гозеро› i ‹йозеро› — ceotuire rœuznopisanïa(!). A u razé /ɪ-/ bui tô ménilo isce bœulxye rœuznopisany na tô samo slovo. Na pr., slova ‹uzxoditi› "to ascend" ta ‹isxoditi› (*su-xoditi) "to descend" zuõceaty po gòlôsné isto (identically) (xotya ‹uzxoditi› mogeity bouti móuvleno i is [wsx-]), ale cinnoiõ pravopisïõ cuiriliçeiõ yix pisiemo isto: ‹схо́дити› ta ‹схо́дити›. Cuiriliçeiõ (i staroiõ) ne ideity rozrœuzniti na pisymé, na pr.: /ʷɔ/ (*o) : /ɔ/ (*ú), he u: ‹môxnacyca› "a richwoman" : ‹moxnacyca› "a swampy field", ‹ròta› "of a mouth" : ‹rota› "an oath", ci /ə/ : /ɛ/, na pr., u ‹dèren› : ‹dèrên›. E rœuzniça meidyu /u/ : /ʊ/, na pr., u ‹louciti› : ‹lõciti›, ‹grouz› : ‹grõz›.
"cuiriliça sidity pèredati roussca slova"
А хъıба то є нє такъ?
"coristati iz pisymên cuiriliçui, yacuix u cinnœumy pisymé ne'ma, a i ona tou pole pèrecladou ne priimeity"
Пıшѣтє тамо чıньномь пıсьмомь, а въ поıѣсьньєньıı своııмь. Самı'стє пıсалı, ожє головьна рѣчь тꙋ є глѧдатı по пъıтомахъ словахъ ı богатıтı ıмı ꙋкраııньскѫ мълвѫ, та ıакъ людı бѫдѫть въжıватı дана Вамı слова, колı онı нє розꙋмѣıѫть ıакъ ıхъ чıтатı?
Від «дозвілля». У солов'їній, як і в німецькій, субстантивовані прикметники середнього роду можуть ставати абстрактними й уживатися як іменники.
"Se ne e hobby"
А Ваше "baviti" є hobby?
<А Ваше "baviti" є hobby?>
I ‹baviti› e netocyno "hobby".
"I ‹baviti› e netocyno "hobby"."
То а начь пакъ ıєӷо даıєтє?
Todé bo ne védé yaco pravo e. Ouge'my uiteru.
"védé"
Нє розꙋмѣıѫ чьто сє значıть.
те що вразило людину й не полишає - , здатне й надалі вражати, вражає,
(захоплення)
Зате ясно й однозначно. Інколи що нудніше, то краще
О, були ж часи, коли можна було Ялисія зрозуміти 🤓
розгрузка, розвантаження
людини від буденності, завжди було часом для хоббі Українською,
,
яке твоє дозвілля - як ти його проводиш
Словник синонімів Караванського
коник — гоббі, хоббі (сов.)
сідла́ти / осідла́ти свого́ ко́ника.
Починати розмову на улюблену тему або діяти власними випробуваними методами, прийомами і т.ін.
сіда́ти / сі́сти на свого́ ко́ника (конька́).
Починати розмову на улюблену тему або починати діяти власними випробуваними методами, прийомами.
зла́зити з свого́ ко́ника.
Залишати розмову на улюблену тему; не наполягати на чому-небудь (на своїх поглядах, переконаннях і т.ін.).
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
• Оседлать своего [любимого] конька, взобраться на своего конька (разг.) – осідлати свого коника; сісти на свого коника. [Ледве розбалакавсь, одразу сів на свого коника. Кримський.]
• У каждого свой конёк – у кожного свій коник; кожний має свого коника.
conic
___
Coli moga, nairadxye e pèredati stòrônsco slovo cerpanomy pèrecladomy. Eaghelscê ‹hobby› znacity peruésno "a little horse, a pony", is ròzvitcomy u znacyeinïe "zayva bauca, déyalnœusty cyto bavity coho u vœulnõ godinõ", cèrêz znacyeinïe "conic na paliçé, igraxyca". I roussca móuva tacui znaieity znacyeinïa, cyto teacnõty znacyeinïam slova "hobby":
sum.in.ua: konyk :
3. перен. Улюблений предмет розмов якоїсь особи. [Зоя:] Це батькова смерть отак на неї вплинула. Батькове ім'я — це її коник. Вона навіть не вірить, що він застрелився (Іван Кочерга, II, 1956, 106);
// Пристрасть до чогось; те, що приносить комусь успіх. Точність була його коником, на якого він ставив і завжди вигравав (Натан Рибак, Час, 1960, 495).
← Сідати (сісти) на свого коника — починати розмову на улюблену тему. — Я, безумовно, не нав'язую своїх думок... Я в порядку обговорення, — сів він на свого випробуваного коника (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 236).
4. Вид дитячої гри — їзда верхи на паличці. Отож воно, мале, взяло Другую паличку у Йвася — Івась у коники ігрався — Зробило хрестик (Тарас Шевченко, II, 1953, 318).
I ceixyscoiõ, slovacyscoiõ ta némecyscoiõ: ‹koník, koníček›, ‹Pferdstecke› → "hobby", slovénscoiõ (https://fran.si/iskanje?View=1&Query=konjiček): ‹konjiček› "najljubše delo v prostem času" (zbiranje starin je njegov konjiček / skoraj vsak človek ima svojega konjička)
Чи доречно тут калькувати? Подане "хобі" скоріше втіха, бава, захоп, люба справа, щось для душі, а я моск. слово "каньок" чула лише у значенні "хист".
Pisau eimy uisie cyto "conic" → "hobby" e u nizcé móuv, i u rousscœy móuvé e slovo ‹conic› zasvédcyeno u tacœumy znacyeinïé.
+
ДОЗВІ́ЛЛЯ – сукупність видів діяльності (занять), які здійснюють у вільний час для задоволення певних фізичних, інтелектуальних, соціальних і культурних ...
враж
1
те що вразило людину й не полишає -
, здатне й надалі вражати, вражає,
,
(захоплення)
goroh.pp.ua: унада
r2u.org.ua: поваб*
"У мого приятеля незвичне захоплення - збирає (колекціонує) пивні корки. " - з таким відповідником, на мою думку, речення звучить досить найприродніше. До того ж, у мене була змога чути й раніше слово "захопленя", як переклад до нині поширеного "хобі". Проте, всі ті, хто пропонують й голосують за інші відповідники - всеодно молодці: однойменники (синоніми) потрібні нам також. :-)
Раджу вживати «мати» замість «є»: «Мій приятель має незвичне захоплення…». Така побудова речення притаманна всім індоевропейським мовам.
Нудно.
Чи не має бути захіплення?
Це ж не про хіппі, це про захоплення(увлечение),це тоді коли людина чимось захоплюється(увлекается), є таке слово навіть у словнику
Що Ви мені московські значіння суєте? Геть від Москви, а все нияк не виходить.
Що слово є в словнику й у нього таке значіння є ясно, я з приводу твару питаю, бо критий склад наголошений, а там "о".
не думаю, бо чергування.
<Чи не має бути захіплення?>
Ni, *xopyen- bo, ne *xopylen-.
<не думаю, бо чергування.>
Cyto xotiete recti?
ВРАЖ
/
відволікба
Ще цікаво чи треба тут -ння відкинути, це ж не назва дії