у нашій мові багато слів із мінливим наголосом, гадаю це перевага
В українській мові є слово ремество (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50678-remestvo.html#show_point), але в давньоруській мові тож було ремьство (http://oldrusdict.ru/dict.html
Підходить з тої, з якої воно було природньо запозичено (хай через польську, з якою маємо кордон).
А анґлійська – заморська мова, слова з якої приходять через ґльобалізацію.
При тому, в ідентичній російській дебільній формі, вкрай хуй•во мімікруючій те, як його “проїзносять англічани”…
Порівняйте з анґліцизмами в канадській українській, де вони були запозичені природнім шляхом, через безпосередні анґлоканадсько-українські контакти – там вони звучать натуралізовано, як частина української мови.
Росіянам не звикати, вони вже купу франзуцьких слів собі так штучно впихували…
І взагалі, мені здається, шо я вже відповідав вам на це питання…
Олександр, так ця тема про ґльобалізацію вже десь була. І я знову скажу: англійська мова лише недавно стала мовою тієї ж ґльобалізації. А до цього це була й французька, й німецька, й еспанська. І німецька мова так само колонізувала Українську, як це й досі чинять московське наріччя і англійська.
Так, мова діаспори та запозичення в ній звучать инакше, ніж в літературній Українській. Але Українська здатна в своїх глибинах знайти потрібні відповідники, а не дивитися то на Москву, то на Берлін, то на Лондон.
Прямий переклад англійського "business".
У мові давньоруській було слово вєщь/вѣщь, звідти ж успадковане у староукраїнську, де означало "справа" (її дериват "вєщьство" доволі довго був нормативним церковнослов'янізмом, поки його не замінив латинізм "матерія").
Див.: Німчук В. В. "Давньоруська спадщина в лексиці української мови".
Церковнослов'янізм походить від праслов'янського *veťь ("річ"), яке дало:
Чеською: věc — річ (thing), справа (business)
Польською: wiec
Словацькою: vec
Верхньолужицькою: wěc
Нижньолужицькою: wěc
Українською згідно з фонетичними законами (бо "вєщь" то болгаризм) має бути: віч
Тобто, "віч" це буквально сучасна українська форма нашого давнього слова, яке означало "справа".
Професіонал - працедіяльник
Професійний - працедіяльний
робота і заробіток. "Його заробота -- будівельник. Заробота будівельника дуже корисна".
Азірівшіна?
Що то є?
obét
/oˈbi͡et/, [o̝ˈbi͡et, o̝ˈbi͡ɪt, o̝ˈbiːt; ͡o̯ˈbi͡et, ͡o̯ˈbi͡ɪt, ͡͡o̯ˈbiːt]
___
This profession involves a lot of responsibility.
Sey obét crynity velik œdvét.
yzviet
|ɪz(ʲ)ˈʋi͡et| [(ɪ)z(ʲ)ˈʋiːt, (i)z(ʲ)ʋiːt]
___
← ‹yzvietchati› ‘professo’ = ‘I profess = proclaim => I promise’ → = ‘I pledge to uphold high ethical standards and specialized knowledge, establishing trust and expertise’.
Por. i d.-rous. ‹yzvietchaiõty› = d.-gr. επαγγέλλονται ‘they profess’ : επάγγελμα ‘profession’, επαγγελματικός ‘professional’.
proviet
|proˈʋi͡et|
___
Por. d.-rous. ‹provietchati› ‘to profess’ (‹провѣщати, провѣщавати›, Suriezn.)
Google:
A profession is called a profession because it originated from the Latin professio, meaning a "public declaration" or "open avowal" (c. 1200) of religious vows. It expanded from religious contexts to describe a "calling" or occupation, whereby practitioners made a public pledge to uphold high ethical standards and specialized knowledge, establishing trust and expertise.
Українською звичайно кажуть "поклик".
E pèuna, xotcha i tònca, rœzniça u rouxyneignie rous. ‹poclic›, niem. ‹Beruf›, nzm. ‹beroep›, slvç. ‹povolanie›, ceix. ‹povolání› yz odinoho bocou, ta lat. ‹professio› yz drougoho. Pereidgynœi sõty cerpanœi perécladui tacoge latinscoho slova ta ne ‹professio›, ale ‹vocatio›. Oba receni znaceaty priblizno te same, ale docui opisouiõty viedgiyscui perviesnuy crõg coristagna yz yéiou — pocitagna (religio), tocynieye, coli móuva o ustõpie u yn read çerque. To recein ‹vocatio› œdznamenoua (used to denote) „clicagne“ (lat. ‹vocare› „clicati“, por. i niem. ‹rufen›, nzm. ‹roepen›, slvç. ‹volať›, ceix. ‹volat›) a tó Bogomy, yz bocou Boga, stati vieren ynou readou çerque, slougiti Bogou, tbt. tou e dieya lioudinui stradna. Meidj tuimy, to recein „professio“ e œd rieci ‹profiteor› „progolósiti (viernœsty slougiti), vuiznati, posouliti (promise)“, perviesno, vierno slougiti i derjati ci sliedouati pràvilam ta readou, a pozdieye svietscam zaineaittyam. Martin Lüther, perécladauxi Sveate Pisymo, uzea lat. ‹vocatio› œd ‹vocare›, oge niemeçscoiõ e ‹rufen, i tvori œd yeoho iméno ‹Beruf›. A ouge za niemeçscoiõ bie pac tvoreno slovianscœi slova œd slovianscuix riecey (v. vuisje). Otge, yac ya vidiõ, ta slova tvorenœi za lat. ‹vocatio› sõty tiesnieye poveazana iz dieyeiõ Boga ci „Vuischoï Silui“ (Œn/Ona bo „‹vocat / clic雓), i tomou u menchie mierie opisié te cyto to poem „professio“ znacity. Iesce raz, docui u medjax pocitagna, obie slovie ci oba receni ci pœyma znaceaty te same, prosto ‹vocatio› e dieya Boga, a lioudina, ni bui, „stradno“ priimé te clicagne, a ‹professio› e dieyeve progolósieigne lioudinoiõ samoiõ, i tomou droughe blizje perédasty „viernœsty“ svietscam zaineaittyam.
Tomou, znaiõtchi ouge viedome slovo ‹poclic›, ya gleadax po ynie inchie slovie, oge blizje bui perédalo lat. ‹professio›, a ne lat. ‹vocatio›.
r2u.org.ua: рукомество
@Carolina Shevtsova
От тільки як тоді сказати "професіонал"? або "професійний оратор"?
Є дві окремі тями для слова "прфесіонал":
r2u.org.ua: ремесл*
спеціаліст
1) Той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією;
2) Добрий фахівець, знавець своєї справи.
Для першої тями чудово годиться слово "ремесля́р", "ремесни́к" "рукоме́сник", звідти й прикметник "ремесни́й", "ремесни́цький":
А для тями фахівець=експерт=спеціяліст пропозиції тут:
"професіонал" = "ремесляр"
"професійний оратор" = "ремесливий"
+
- !