у нашій мові багато слів із мінливим наголосом, гадаю це перевага
В українській мові є слово ремество (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50678-remestvo.html#show_point), але в давньоруській мові тож було ремьство (http://oldrusdict.ru/dict.html
Підходить з тої, з якої воно було природньо запозичено (хай через польську, з якою маємо кордон).
А анґлійська – заморська мова, слова з якої приходять через ґльобалізацію.
При тому, в ідентичній російській дебільній формі, вкрай хуй•во мімікруючій те, як його “проїзносять англічани”…
Порівняйте з анґліцизмами в канадській українській, де вони були запозичені природнім шляхом, через безпосередні анґлоканадсько-українські контакти – там вони звучать натуралізовано, як частина української мови.
Росіянам не звикати, вони вже купу франзуцьких слів собі так штучно впихували…
І взагалі, мені здається, шо я вже відповідав вам на це питання…
Олександр, так ця тема про ґльобалізацію вже десь була. І я знову скажу: англійська мова лише недавно стала мовою тієї ж ґльобалізації. А до цього це була й французька, й німецька, й еспанська. І німецька мова так само колонізувала Українську, як це й досі чинять московське наріччя і англійська.
Так, мова діаспори та запозичення в ній звучать инакше, ніж в літературній Українській. Але Українська здатна в своїх глибинах знайти потрібні відповідники, а не дивитися то на Москву, то на Берлін, то на Лондон.
Прямий переклад англійського "business".
У мові давньоруській було слово вєщь/вѣщь, звідти ж успадковане у староукраїнську, де означало "справа" (її дериват "вєщьство" доволі довго був нормативним церковнослов'янізмом, поки його не замінив латинізм "матерія").
Див.: Німчук В. В. "Давньоруська спадщина в лексиці української мови".
Церковнослов'янізм походить від праслов'янського *veťь ("річ"), яке дало:
Чеською: věc — річ (thing), справа (business)
Польською: wiec
Словацькою: vec
Верхньолужицькою: wěc
Нижньолужицькою: wěc
Українською згідно з фонетичними законами (бо "вєщь" то болгаризм) має бути: віч
Тобто, "віч" це буквально сучасна українська форма нашого давнього слова, яке означало "справа".
Професіонал - працедіяльник
Професійний - працедіяльний
робота і заробіток. "Його заробота -- будівельник. Заробота будівельника дуже корисна".
Азірівшіна?
Що то є?
obét
/oˈbi͡et/, [o̝ˈbi͡et, o̝ˈbi͡ɪt, o̝ˈbiːt; ͡o̯ˈbi͡et, ͡o̯ˈbi͡ɪt, ͡͡o̯ˈbiːt]
___
This profession involves a lot of responsibility.
Sey obét crynity velik œdvét.
yzviet
|ɪz(ʲ)ˈʋi͡et| [(ɪ)z(ʲ)ˈʋiːt, (i)z(ʲ)ʋiːt]
___
← ‹yzvietchati› ‘professo’ = ‘I profess = proclaim => I promise’ → = ‘I pledge to uphold high ethical standards and specialized knowledge, establishing trust and expertise’.
Por. i d.-rous. ‹yzvietchaiõty› = d.-gr. επαγγέλλονται ‘they profess’ : επάγγελμα ‘profession’, επαγγελματικός ‘professional’.
proviet
|proˈʋi͡et|
___
Por. d.-rous. ‹provietchati› ‘to profess’ (‹провѣщати, провѣщавати›, Suriezn.)
Google:
A profession is called a profession because it originated from the Latin professio, meaning a "public declaration" or "open avowal" (c. 1200) of religious vows. It expanded from religious contexts to describe a "calling" or occupation, whereby practitioners made a public pledge to uphold high ethical standards and specialized knowledge, establishing trust and expertise.
Українською звичайно кажуть "поклик".
r2u.org.ua: рукомество
От тільки як тоді сказати "професіонал"? або "професійний оратор"?
Є дві окремі тями для слова "прфесіонал":
r2u.org.ua: ремесл*
спеціаліст
1) Той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією;
2) Добрий фахівець, знавець своєї справи.
Для першої тями чудово годиться слово "ремесля́р", "ремесни́к" "рукоме́сник", звідти й прикметник "ремесни́й", "ремесни́цький":
А для тями фахівець=експерт=спеціяліст пропозиції тут:
"професіонал" = "ремесляр"
"професійний оратор" = "ремесливий"
+
- !