Alexandr Chaika, стривайте. Вибачте, але якого біса тоді взагалі існує ця інтернет-сторінка? Адже всі слова, до котрих тут добираються питомо українські значення, мають "українське громадянство". Хтось отримав це "громадянство" раніше, хтось пізніше. Хтось легально, хтось не дуже. Але даймо спочатку перевагу корінним громадянам, а не недавнім прибульцям. Гаразд? :)
Від прасл. *cěglъ "унікальний, винятковий, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый; близьке до прасл. *ščьglъ; слово дійшло ще з праіндоєвропейської мови:
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěglъ що́глий — спеціяльний
що́глець, мітець — спеціяліст
що́глість, мітецьтво — спеціяльність
що́гель — спеціялізація
ощо́глення — процес здобуття спеціялізації
що́глитися — отримувати спеціялізацію
що́глити — когось навчати спеціялізації
знещо́глюватися, знещо́глитися — "втрачати хватку" у своїй спеціялізації
Слово практично втратили усі слов'янські мови. Не дамо ж згинути прадавнім слов'янським словам!
Друс. вѣголосъ "знавець; досвідчений; peritus" (Мат-ли до сл-ка друс.м. за Й. Срізнівським); від *wē(st) *gols- (*woydst golsum) *"відав/знав голос" → "визнався в чім, знався на чім".
Спеціаліст — людина, що добре знається на чомусь, має глибокі знання у певній галузі.
Уряду потрібні спеціалісти з енергетики.
Перекладаємо слово спеціаліст
+++
+
Це також чужизм.
Цей чузим отримав українське громадянство. Він цілком уписується в нашу мовну тенденцію і течію.
Він не вписується в межі задуму цієї роботи.
Alexandr Chaika, стривайте. Вибачте, але якого біса тоді взагалі існує ця інтернет-сторінка? Адже всі слова, до котрих тут добираються питомо українські значення, мають "українське громадянство". Хтось отримав це "громадянство" раніше, хтось пізніше. Хтось легально, хтось не дуже. Але даймо спочатку перевагу корінним громадянам, а не недавнім прибульцям. Гаразд? :)
Andrii Andrii, +
—
Шило на мило
У літературі 19 ст. Ні слова "фах", ні "фахівець" жодного разу не зустрічав. Тож воно не просто чуже, але й запозичене зовсім недавно.
Тому ---
спеціаліст - мітець / Михайло Левченко. Замѣтка о русинской терминологіи. [Основа. — 1861. — №7. С. 186] https://io.ua/36030505
мітець 2. Людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер / Академічний тлумачний словник (1970—1980) sum.in.ua: mytecj
Мітець = Митець = Метець, -тця́, м. Проворный, мастеръ, мастакъ./ Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) r2u.org.ua: мітець
+
Замітки про русинську (українську) термінологію:
Спеціалист — Мітець.
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
Мені здається, має бути "вмітець", від слова "вміти" зрештою, а не "міти".
Як знати – знаве́ць, бити – бите́ць, пити – пите́ць.
+
Етимологічний словник української мови
Із давньоруської очевидно, з давнішого ѵěžь «знавець (законів)» (пор. др. вѣжь «знавець», 1400), утвореного від дієслова věděti «знати»)
+++
(Спеціяліст=Фахівець=)Експерт — знавець, тямець (Словник Уманця, Спілки)
r2u.org.ua: тямець
+
Підпираю !
Примітивізм
Сказала людина, яку забанили за вандалізм.
uédwc, uédoc-
Вимова: uédwc {β̞iˈdyk ~ β̞iˈdʉk ~ β̞eˈdɥ͡œk ~ β̞iˈdiʷk ~ β̞iˈdɥ͡ik ~ ...}.
Друс. вѣдокъ "знавець" (Мат-ли до сл-ка друс.м. за Й. Срізнівським); *wēd-ok-.
Від прасл. *cěglъ "унікальний, винятковий, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый; близьке до прасл. *ščьglъ; слово дійшло ще з праіндоєвропейської мови:
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěglъ
що́глий — спеціяльний
що́глець, мітець — спеціяліст
що́глість, мітецьтво — спеціяльність
що́гель — спеціялізація
ощо́глення — процес здобуття спеціялізації
що́глитися — отримувати спеціялізацію
що́глити — когось навчати спеціялізації
знещо́глюватися, знещо́глитися — "втрачати хватку" у своїй спеціялізації
Слово практично втратили усі слов'янські мови. Не дамо ж згинути прадавнім слов'янським словам!
uégolos
Вимова: {ˈβ̞i͡eɣʷɔlɒs}.
Друс. вѣголосъ "знавець; досвідчений; peritus" (Мат-ли до сл-ка друс.м. за Й. Срізнівським); від *wē(st) *gols- (*woydst golsum) *"відав/знав голос" → "визнався в чім, знався на чім".
Дам +.
Це ж майже невіглас, хіба більш по-українськи.
Знавець вузького напрямку.