Підтримую! Втім, вартувало пояснити свій вибір.
Від прасл. *cěglъ "унікальний, винятковий, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый; близьке до прасл. *ščьglъ; слово дійшло ще з праіндоєвропейської мови:
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěglъ
що́глий — спеціяльний
що́глець, мітець — спеціяліст
що́глість, мітецьтво — спеціяльність
що́гель — спеціялізація
ощо́глення — процес здобуття спеціялізації
що́глитися — отримувати спеціялізацію
що́глити — когось навчати спеціялізації
знещо́глюватися, знещо́глитися — "втрачати хватку" у своїй спеціялізації
Слово практично втратили усі слов'янські мови. Не дамо ж згинути прадавнім слов'янським словам!
спеціальність
спеціаліст
спеціалізація
sum.in.ua: narochytyj
Те ж, що й "навмисний".
Яка етимологія?
Бо чи це не росіянізм (Грінченка Словник такого слова не відає)
Походить від *na-rekti "назвати", та *na-rok-, від яких іще в давньоруській мові (див. Матеріали до словника давньоруської мови за Й. Срізнівським: нарокъ, нарочитъ, нарєчи) є дуже широкий ряд різних значень, що відповідають і значенню "спеціальний" (← "призначений; призначення; призначити", "визначений; визначення; визначити (зокрема мету, ціль", "приділений; приділити" тощо.
Чому ж тоді не "нарічний" (від "нарокъ"), бо "нарочитий" з'явилось у мові нашій уже після окупації режимом СРСР, виглядає так, що в нашій мові слово це є скопійованим від російського "нарочи́тый".
Карл-Франц Ян Йосиф,
"нарочитъ(и)" бі знано ще в давньоруській. Росийська ту ні до чого. Паче, тварів на -ит- чи -овит- є повно в давньоруській, а ще в чеській, словацькій та лядьскій: имовитъ (в чеській сюди же movitost "нерухомість"), имєновитъ (в словацькій та чеській сюди же menovite, menovitě "конкретно, а саме"), самовитъ (в лядьскій сюди же niesamowity та старе samowity, та руське самовитий "імпозантний, ..."), домовитъ, даровитъ тощо.