Вона — ремісниця.
sum.in.ua: remisnyk
sum.in.ua: remisnycja

Творено мною прямо за лат. professionalis.

Зазначу, що для вірної передачі даної тями (ту ж и тям "професія", "професіоналізм") є треба памятати про різницю її від тям суміжних, а деколи й протиставлених, ге "знавець", "експерт", тим паче "ремісник", "хто загалом що/про що вміє, знає, вість", "занятий яким ділом" тощо, та розуміти що є в основі тої тями — контекст єї семантичної мотивації.

Суть лат. слова professio первісно є *"проголошення відданости чому". Саме слово формально є від пасивного дієприкметника professus від дієслова profiteri, profiteor з різними значеннями, зокрема "оголосити, проголосити" (← *"казати/ректи/вітити за [що]" *pro-fat-). Дальшій його конкретизації в тяму "професія" сприяв ужиток його в контексті *"казати за/про що ≈ в имя чого; ради чого" → віді, *"стати в имя чого", *"бути/стати вірним чому", й відти "бути/стати вірним якому ділу <≈ проголосити вірність якому ділу". Хай про такий звязок нині в тямах "професія, професіонал, ..." нині в руській мові ник и не думає, його слід брати до уваги при спробі творити слово з питомим коренем, и не місити з иншими, вище згаданими тямами.

Отже я пробував проварити серед слів д.-рус. памяток наявність таких слів, семантика яких могла би відповідати від початку й у щабліх розвитку значень первісному значенню й похідних значень даного латинського слова.

Оскільки писемство д.-рус. доби бі тісно вязано з переклади грецьких текстів (не мало д.-рус. та д.-гр. паралельних текстів мають и лат. відповідники), провірив ім и яко дані тямі є передано в грецькій мові. Новогрецькі слова за тями "професія", "професіонал" суть, відповідно: επάγγελμα, επαγγελματικός. Йих словотвірно-семантична модель точно відповідає латинським словам professio, professionalis: επ- = pro- ≈ "за-, про-, о(б)-" (див. пояснення ↑), αγγελ- = fess- ≈ "вітити/казати/ректи", -μα = -io ≈ "-іння й под.; ягел. -ing, нім. -ung", -ατικός = -alis.

Слід зазначити, що точно такого сучасного значення, яке мають тями "професія, професіонал" нині, не було в згаданих словах ни в д.-гр., ни в лат. За Wiktionary є сучасне значення в грецькім слові επάγγελμα семантична калька пранецького profession. Середньовічний ужиток тих грецьких та латинських слів був часто (проте не виключно) представлений церковною тематикою, и відповідає він такому ж ужитку слів на обѣт- у д.-рус. памятках, при чім и в д.-рус. мові слова з сею основою церковною тематикою не були обмежені. Се спостереження каже на користь можливости ототожнити гр. επάγγελμ-, лат. profess- та рус. obét-. Маючи на гадці описаний вище перебіг розвитку значень (↑), та пильніше глянувши на значення слів на <обіт->, засвідчені в новоруській мові (див. ЕСУМ IV, 134: обіт), можна простежити збереження слідів значень основи obét-, потрібних для передачі тям "професія, професіонал, ..." и нині. Просто треба не забувати, що вірні мотиваційні звязки слід глядати не в значеннях "заняття; робота", "діло; ремесло", "вміння; знання; розумінні/тямлення в ділі/ремеслі", але "відданість/вірність", точніше "проголошення відданости/вірности, обітниця бути відданим/вірним ділу/ремеслу/заняттю". Так, в ЕСУМ (↑) є зокрема зазначено слово <обі́тувати> "обіцяти, давати обіт/клятву". Авже, сі значення в першу чергу вяжемо з тематикою церковною, религийною, проте такою ж тематикою, як зазначено вище, було представлено й відповідні лат. та грецькі слова в середньовіччі. Церковно-религийний ужиток тих слів у всіх трьох мовах слід брати як дань доби, й у жаднім разі не те, що ті слова в тих трьох мовах могли служити виключно для передачі церковно-религийних понять як такі, з природи свого значення. Тобто те, що "вірність/відданість (обітованість, обіт = *"проголошення вірности") чоиу" в середньовіччі передбачала мову про "вірність/відданість церковному ряду, религийним правилам тощо, є тільки тому, що церковно-религийна тематика була серед найактуальніших тої доби.

Формально-семантичне пояснення пропонованих мною тварів:

obétyên та obétouan суть пасивні дієприкметники відповідно від дієслів obétiti та obétouati. Свідчення прикладів памяток каже, що різниці (принаймні концептуальної) між йима нема (коли й є яка, я про те поки судити не вім). На відміну від твару obétouati (обѣтовати) твару +обѣтити Матеріали Срезнівського не містять; проте наявність там твару обѣчати безсумнівно свідчить про твар +обѣтити, оскільки обѣчати є йтеративно-дуративний твар, похідний від +обѣтити, й без його не міг постати, так само як твар <помічати> не міг постати без твару <помітити>. Сі пасивні дієприкметники для передачі тями "професіонал" є ту мислено через проміжне значення "той, хто проголосив/сказав/рік=вітив свою вірність/відданість ділу/ремеслу/заняттю" => "професіонал у чім".

Твари obéteç та його жіночий відповідник obética є творено від именника obét, передбачаючи за йим значення "professio, професія", з чепіньма -eç, -ica для передачі лат. -alis у субстантивованім значенні. Тут морфологично-семантичні звязки не відповідають латинському pro-fess-ion-alis точно. Сього було би ледве чи можливо досягти в руській мові. Коли бути дуже точним, то внутрішній граматичний покроковий виклад даного лат. слова є: profess- — основа пасивного дієприкметника, profess-io(n-) — сей пасивний дієприкметник оформлений субстантивним чепенем з семантикою ≈ "-ння; яг. -ing; нім. -ung", profession-alis оформлення останнього субстантива адйективним чепенем з семантикою рус. прикметникових чепенів ≈ -н-, -ов-, -ськ- (чи йинших — кирилицею йих окремо від цілого слова передати незмога). Точне слідування такій словотвірній моделі творило би химерний твар у руській мові. Тому я пристав ім поки на даних мною тваріх: obétyên/obétouan та obéteç/obética. Слід не забувати ще про йинші тями, зокрема "професіоналізм", тому сам вихідний твар для передачі тями "професія" має лишити місце для легкого творення похідних тварів.

Альтернативно, твари obétyên/obétouan може бути оформлено чепенем -eç (для чоловічого роду) та -ica (для жіночого), та необхідности в тім нема, оскільки для передачі субстантивного значення "професіонал" стане просто мислення дієприкметника субстантивом (рівни ймя Bwgdan, де dan є пасивний дієприкметник від dati, субстантивований, без додання для субстантивації якого чепене, типу +Bwgdaneç).

sum.in.ua: dotepa

Добрі люди тут професія (фах) пропонувати це слово.
Тобто від ремесло — професія.

Знавець окремого предмету, галузі.