Значення слова

Професіонал — знавець своєї справи, роботи, ремесла; той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією.

Приклад вживання

Таку картину може намалювати лише професіонал своєї справи.

Мій батько професіональний диванний експерт. Він уміє виправляти всіх та давати поради на все: від того, як правильно вставляти вікна та класти цеглу, до того як курувати цілою країною!

Походження

напевно з англ. professional ← стар англ. profeshinalle — що займається чи відноситься до професії, покликання
від стар англ. professioun ← стар фран. profession ← лат. professio — публічна заява (виголос, визнання)
лат. profiteri — заявляти

Приклади в інших мовах

англ. professional
іспан. profesional
пол. profesjonalista + zawodowiec + fachowiec
чес. profesionál + odborník
нім. professional + Fachmann (Fachfrau)

Варіанти написання
professional
Слово додав

Перекладаємо слово професіонал

тяме́ць
5
Volodymyr Khlopan 12 серпня 2021
знаве́ць
4
Volodymyr Khlopan 12 серпня 2021
obétyên, obétouan; obéteç/obétç-, obética
2

Творено мною прямо за лат. professionalis.

Зазначу, що для вірної передачі даної тями (ту ж и тям "професія", "професіоналізм") є треба памятати про різницю її від тям суміжних, а деколи й протиставлених, ге "знавець", "експерт", тим паче "ремісник", "хто загалом що/про що вміє, знає, вість", "занятий яким ділом" тощо, та розуміти що є в основі тої тями — контекст єї семантичної мотивації.

Суть лат. слова professio первісно є *"проголошення відданости чому". Саме слово формально є від пасивного дієприкметника professus від дієслова profiteri, profiteor з різними значеннями, зокрема "оголосити, проголосити" (← *"казати/ректи/вітити за [що]" *pro-fat-). Дальшій його конкретизації в тяму "професія" сприяв ужиток його в контексті *"казати за/про що ≈ в имя чого; ради чого" → віді, *"стати в имя чого", *"бути/стати вірним чому", й відти "бути/стати вірним якому ділу <≈ проголосити вірність якому ділу". Хай про такий звязок нині в тямах "професія, професіонал, ..." нині в руській мові ник и не думає, його слід брати до уваги при спробі творити слово з питомим коренем, и не місити з иншими, вище згаданими тямами.

Отже я пробував проварити серед слів д.-рус. памяток наявність таких слів, семантика яких могла би відповідати від початку й у щабліх розвитку значень первісному значенню й похідних значень даного латинського слова.

Оскільки писемство д.-рус. доби бі тісно вязано з переклади грецьких текстів (не мало д.-рус. та д.-гр. паралельних текстів мають и лат. відповідники), провірив ім и яко дані тямі є передано в грецькій мові. Новогрецькі слова за тями "професія", "професіонал" суть, відповідно: επάγγελμα, επαγγελματικός. Йих словотвірно-семантична модель точно відповідає латинським словам professio, professionalis: επ- = pro- ≈ "за-, про-, о(б)-" (див. пояснення ↑), αγγελ- = fess- ≈ "вітити/казати/ректи", -μα = -io ≈ "-іння й под.; ягел. -ing, нім. -ung", -ατικός = -alis.

Слід зазначити, що точно такого сучасного значення, яке мають тями "професія, професіонал" нині, не було в згаданих словах ни в д.-гр., ни в лат. За Wiktionary є сучасне значення в грецькім слові επάγγελμα семантична калька пранецького profession. Середньовічний ужиток тих грецьких та латинських слів був часто (проте не виключно) представлений церковною тематикою, и відповідає він такому ж ужитку слів на обѣт- у д.-рус. памятках, при чім и в д.-рус. мові слова з сею основою церковною тематикою не були обмежені. Се спостереження каже на користь можливости ототожнити гр. επάγγελμ-, лат. profess- та рус. obét-. Маючи на гадці описаний вище перебіг розвитку значень (↑), та пильніше глянувши на значення слів на <обіт->, засвідчені в новоруській мові (див. ЕСУМ IV, 134: обіт), можна простежити збереження слідів значень основи obét-, потрібних для передачі тям "професія, професіонал, ..." и нині. Просто треба не забувати, що вірні мотиваційні звязки слід глядати не в значеннях "заняття; робота", "діло; ремесло", "вміння; знання; розумінні/тямлення в ділі/ремеслі", але "відданість/вірність", точніше "проголошення відданости/вірности, обітниця бути відданим/вірним ділу/ремеслу/заняттю". Так, в ЕСУМ (↑) є зокрема зазначено слово <обі́тувати> "обіцяти, давати обіт/клятву". Авже, сі значення в першу чергу вяжемо з тематикою церковною, религийною, проте такою ж тематикою, як зазначено вище, було представлено й відповідні лат. та грецькі слова в середньовіччі. Церковно-религийний ужиток тих слів у всіх трьох мовах слід брати як дань доби, й у жаднім разі не те, що ті слова в тих трьох мовах могли служити виключно для передачі церковно-религийних понять як такі, з природи свого значення. Тобто те, що "вірність/відданість (обітованість, обіт = *"проголошення вірности") чоиу" в середньовіччі передбачала мову про "вірність/відданість церковному ряду, религийним правилам тощо, є тільки тому, що церковно-религийна тематика була серед найактуальніших тої доби.

Формально-семантичне пояснення пропонованих мною тварів:

obétyên та obétouan суть пасивні дієприкметники відповідно від дієслів obétiti та obétouati. Свідчення прикладів памяток каже, що різниці (принаймні концептуальної) між йима нема (коли й є яка, я про те поки судити не вім). На відміну від твару obétouati (обѣтовати) твару +обѣтити Матеріали Срезнівського не містять; проте наявність там твару обѣчати безсумнівно свідчить про твар +обѣтити, оскільки обѣчати є йтеративно-дуративний твар, похідний від +обѣтити, й без його не міг постати, так само як твар <помічати> не міг постати без твару <помітити>. Сі пасивні дієприкметники для передачі тями "професіонал" є ту мислено через проміжне значення "той, хто проголосив/сказав/рік=вітив свою вірність/відданість ділу/ремеслу/заняттю" => "професіонал у чім".

Твари obéteç та його жіночий відповідник obética є творено від именника obét, передбачаючи за йим значення "professio, професія", з чепіньма -eç, -ica для передачі лат. -alis у субстантивованім значенні. Тут морфологично-семантичні звязки не відповідають латинському pro-fess-ion-alis точно. Сього було би ледве чи можливо досягти в руській мові. Коли бути дуже точним, то внутрішній граматичний покроковий виклад даного лат. слова є: profess- — основа пасивного дієприкметника, profess-io(n-) — сей пасивний дієприкметник оформлений субстантивним чепенем з семантикою ≈ "-ння; яг. -ing; нім. -ung", profession-alis оформлення останнього субстантива адйективним чепенем з семантикою рус. прикметникових чепенів ≈ -н-, -ов-, -ськ- (чи йинших — кирилицею йих окремо від цілого слова передати незмога). Точне слідування такій словотвірній моделі творило би химерний твар у руській мові. Тому я пристав ім поки на даних мною тваріх: obétyên/obétouan та obéteç/obética. Слід не забувати ще про йинші тями, зокрема "професіоналізм", тому сам вихідний твар для передачі тями "професія" має лишити місце для легкого творення похідних тварів.

Альтернативно, твари obétyên/obétouan може бути оформлено чепенем -eç (для чоловічого роду) та -ica (для жіночого), та необхідности в тім нема, оскільки для передачі субстантивного значення "професіонал" стане просто мислення дієприкметника субстантивом (рівни ймя Bwgdan, де dan є пасивний дієприкметник від dati, субстантивований, без додання для субстантивації якого чепене, типу +Bwgdaneç).

אלישע פרוש 22 серпня 2021
23 серпня 2021

Вихідній семантичній мотивації від поняття "ректи, вітити, казати, мовити" в т.ч. близького "звати, кликати" на передачу тями "professio" слідує й ирська мова в слові gairm, крім "професія" ще: "зов, звання клич, клик", крім прямих значень ще в розумінні "скликання", "звання, титул", "проголошення", "поклик, покликання"; "визнання" ("проголошення"; у ягельській, нагадаю, дієслово profess значить и "займатися ділом/професією", й "визнавати які принципи, йдеї тощо", ги саме слово profession є не йно "професія", але й "визнання вірности чому = обіт"). Так само перегукується синонимично мотивоване слово лат. vocatio, avocatio, відки в ягел. є vocation, avocation "поклик, покликання, призвання", від vocare "кликати, звати". И низозімське beroep та німецьке Beruf суть від, відповідно, roepen, rufen "звати, кликати". Примітно, й сучасне низозімське beroep "професія" в середньонизозімську добу бі вживано й у контекстіх религийно-церковних: beroepen "дати обіт, просити приняти на службу до церковного ряду".
___

Забув ім пояснити, що корінь даних мною пропонованих тварів є uét- зокрема в дієслові uétiti "говорити, казати, ректи" та його префиксальних похідних, та йменника uét з його префиксальними похідними: zauét, nauét, obét, priuét, wduét.

ремесляр
1

Добрі люди тут професія (фах) пропонувати це слово.
Тобто від ремесло — професія.

Anton Bliznyuk 22 серпня 2021
24 вересня 2021

Підтримую свою думку далі.
"Він професіонал своєї справи" — "він ремесляр своєї справи".

24 вересня 2021

Дуже багато в нашій мові схожих слів, і лише Господь його знає, чи треба нам стільки їх і яка в них різниця.
- Професіонал.
- Спеціаліст.
- Експерт.
- Фахівець.
- Майстер.
- Ґуру.
- Ас.

25 вересня 2021

Натякаєте, що Ваше гасло є "не знаю, яка й чи є різниця, то й нема різниці"?

25 вересня 2021

Ні, не натякаю.

ремісник
1

Вона — ремісниця.
sum.in.ua: remisnyk
sum.in.ua: remisnycja

Anton Bliznyuk 22 серпня 2021
24 вересня 2021

Також це підтримую.
Ремісник — 1) особа, яка володіє певним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовлення вироби ручним кустарним способом, користуючись власними засобами.
sum.in.ua: remisnyk

фаховець
1
Viktor Tesmann 10 грудня 2021
5 січня

запозичення

дотепа
0
Роній Ніхтенко 13 серпня 2021
13 серпня 2021

Може, все-таке, слово буде асоціюватися з жартами, а не з клепками. Не вневненний, якщо чесно. Най народ вирішує.

умілець
0
Євген Шульга 23 грудня 2021
прохисни́к
0

"За ви́хистом", "ви́хист" = за фахом, фах. "Про́хист(-ь, -ток)" = професія.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
12 серпня 2021

Взагагі, чесно не впевненний чи варто це слово додавати, коли вже є спеціаліст та експерт. Проте, може й вартує.

Поділитись з друзями