Який володіє умінням, має добрі навички до чогось; вправний.
Знавецька спілка літераторів.
Необхідно знаючим літераторам не забувати про сьогоднішній день нашої армії (Андрій Малишко).
Він знайшов цілу поличку з предметною літературою.
Наприклад, про кораблебудування. Книги про ядерний синтез — любительські.
Ви не вмієте логічно мислити і правильно користатися мовою. Те, що ви написали — не суттєво. Перекажу вашу думку: "Як це називати професійною літературою, коли про різні професії можуть писати любителі?". Ніхто не може зватись професіоналом, якщо його справу може зробити любитель! Це ви так мислите.
"На різни предмети можуть писати й любителі", — то й що? Ви навіть не розумієте, що "предмет" і "предметний / предметність" — це два різних слова з різними визначеннями.
Дякую, що ваше зауваження, цього разу, словесне, а не якийсь емотикон, на який невідомо, як відповісти.
Мені саме слово "предмет" ріже вухо. Це польське/московське слово "przedmiot", списане з лат. objectum. Українською воно би було як "передміт" (родовий: передмету).
Маємо вже сторінку для переклуду "предмету": 
предмет
Дякую за відомості. Я не знав про походження слова "предмет".
<Мені саме слово "предмет" ріже вухо.>
Yé ne xotéx pisati inxe slovo œun ne ròzoumél bui.
<"передміт">
Ne conecyno. Coli za "cuyevo-polésscoiõ" smougoiõ to *e stava /ʲʉ/ ino pri *ú (*neslós → neslú → /nʲʉs/), a za "galicyscoiõ" mogeity bouti i bez toho. Puitanïe e ci nagòlôs u pratuaré e *perd-metú abo *perd-métu. Scoréixe tacui NE na cœunçé, pristaucui bo u rousscé pitimo/cẽsto tẽgnõty nagòlôs na sebe. Na pr. prasl. médus → "cuyevo-polés." <mêd> /mɛd/, "galic." <mieud> /mʲʉd [mɲʉd̥]/.
Який досконало опанував якусь професію, набув певного вміння тощо.
Напр. вправний воїн, вправний кухар, вправний лікар.
Вправність - професійність.
Напр. "зшивання сухожилків – це насамперед вправність лікаря".
Це слово підхоже для професій пов'язаних з фізичним трудом, вмінням робити руками.
Управний не конче є професійним. Те саме щодо "досвідчений" і "обізнаний".
Вправлятися - розвивати в собі певні якості, навички систематичною працею. Це й означає набувати професійности.
Професійність є доконана якість, можна вправлятися, але не стати від того професіоналом, а також управлятися може вже сам професіонал.
У простій мові яко синонім слово "вправний" може використовуватися до тями "професійний", та яко сталий термін - навдаку.
Згоден з автором