О. Скалозуб. Словник чужомовних слів. Коломия, 1933: шляґбавм=рогатка
На Івано-Франківщині (Городенкіський район) давно у вжитку "Рогатка". На всіх заборонених в'їздах до лісу ставили рогатку або, щоб віднадити, перекопували дорогу.
Саме так!
https://photo-lviv.in.ua/lvivski-rohatky-scho-my-pro-nyh-znajemo-ta-choho-ne-znajemo/
Прочитав, що можливо слово походить від польської. Дуже сумнівне твердження.
Підтримую, бо й вигадувати нічого не треба. Ось, що каже СУМ:
1. Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках. Дорогу їм перегородили міцні сталеві рогатки, замасковані кущами (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 119); Міщани й чернь.. закрили колючими рогатками всі виїзди з містечка (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 291); На заставах вартові прибирали нічні рогатки, борюкалися, щоб зігрітися (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 212)
«Йому приснився ліс Могильницький, приснилось любиме узлісся, рогачка, що закриває в’їзд до лісу (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 312)»
Шлагбаум (рос.) — розло́ги, -гів.(укр.) / - Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
r2u.org.ua: розлоги
Зъупина, 1) препона. 2) Препятствіе. = Зъупипять —
ти, Зъупинить — ти, останавливать, остановить. 3) Удерживать, удержать. = Зъупинятись — ся или Зъупинятьця, останавливаться.
// Словарь малорусскаго нарѣчія. А. Афанасьев-Чужбинский. Тетрадь первая. - СПб. 1855. - с. 175.
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Заворітниця, як частина "розлогів" зі словника Грінченка: http://grinchenko.org.ua/grinchenko/hrinchenko_slovnik_tom_4_storinka-0048.jpg
Таке слово вже є в українській мові ("на всі заставки"), та призабуте. 
sum.in.ua: zastavka
Як у виразі " стати на заваді", тільки тут вже сама завада зупиняє путь
Ouge za indo-europiyscoyui dauneci *ghordh- : *gherdh- bé za »enclose; ocleuciti, zacleuciti, zamcnõti«, ne prosto »hinder, put a barrier; piniti, clasti pin« pered cemy, a colo cœho, po célwm crõgé. I pri usemy rozmayé tẽm wd *ghordh- po slofẽnscuix mulfax i u rousscwy, ta i u inuix indo-europiyscuix mulfax edinity yix odin spwlnuy tulc »o-, zacleuciti, zamcnõti, fereti, foriti«.
Коротший варіант ніж Рогатка, дозволяє не плутати два значення Рогатки.
Pозвоpа , f. Sperrbaum (am Wagen),
m. Langwagen, m.
Малоруско-нїмецкий словар: У 2 т. / Уложили: Євгений Желеховский та Софрон Недїльский. — Львів, 1886. — VIII + 1118 + 10 с.
Ruthenisch-Deutsches Wörterbuch / verfasst von Eugen Żelechowski und Sophron Niedzielski. Lemberg, 1886. Band I-II.
Т. 2: П — Я / Уложили: Євгений Желеховский та Софрон Недїльский. — 1886. — на сторінці 814.
Вір, вору – Огорожка из жердей.
Ворина – Жердь, употребляемая для огорожи.
Від прасл. *vor-/ver «запирати, замикати», давньоруського вωръ «огорожа, огороджене місце».
Споріднене з верея, лит. varas «лата частоколу», apìvaras «загорода для худоби», гот. warjan «захищатися, оборонятися», дісл. verja «тс.», дангл. werian «зводити греблю», дфриз. wera «перечити; забороняти», днн. werian, двн. werren, weren, нвн. wehren «тс.», дісл. vǫr «загорожа», англ, weir «гребля, дамба», оск. veru «ворота»; iє. *uer- «замикати, боронити, закривати».
Перило — Перегородка.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/38262-perylo.html#show_point
Не хочу, щоб слово зникло, але й московського значіння йому не бажаю.
Вір, вору – Огорожка из жердей.
Ворина – Жердь, употребляемая для огорожи.
Від прасл. *vor-/ver «запирати, замикати», давньоруського вωръ «огорожа, огороджене місце».
Споріднене з верея, лит. varas «лата частоколу», apìvaras «загорода для худоби», гот. warjan «захищатися, оборонятися», дісл. verja «тс.», дангл. werian «зводити греблю», дфриз. wera «перечити; забороняти», днн. werian, двн. werren, weren, нвн. wehren «тс.», дісл. vǫr «загорожа», англ, weir «гребля, дамба», оск. veru «ворота»; iє. *uer- «замикати, боронити, закривати».
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Шлагба́умъ = рога́тка, коло́ворот (д. Заста́ва).
r2u.org.ua: Шлагбаум
шлях
goroh.pp.ua: пинити
nadzwyczajno wdało!
На який склад наголос ?
пере́пи́н за А. Кримським.
Дмитро Дебелий, pewno, taky na Y: perepYn — bo PERE- ce pryrostok. Podibno jak «perepOna»
згоден з Юрком
Також згоден із тезком - вдале слівце!
Тисну на »―«, чому не стає голосом менше? Нащо пак и »+«, и »―«, коли дiє лиш »+«??
мінус для відміни лише вашого плюса, якщо ви захотіли переголосувати.
Хочете вірте, а хочете ні - і сам собі це слово придумав, ось думав сюди кинути, а воно вже тут є :))) Дійсно найкраще з усіх!
Шлагбаум (рос.) — розло́ги, -гів.(укр.) / - Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
r2u.org.ua: розлоги
S. Velichko, nuuu, buḋmo serjozni: ne treba ż stavytysia do naṡyh Klasyċnyh slovnykiv tak, naċe do ikony! Slovo PEREPÝN — vidrazu pokazuje, dlia ċogo cej «ṡlaġbaum», a pro ṡo każuṫ ROZLOGY?? Vony vyklykajuṫ nu zooovsim inṡi ujavlennia, aż nijak ne povjazani z PEREPYNOM ruhu, vjizdu, toṡċo...
Tak... Otže ja z Vamy zhoden.
Мені більше подобається наголос на другому складі — пере́пин. Здається більш властивим українській мові.
Vitalik Asmix, nu, dlȧ Galyćkoï Ġvary — pevno, tak i je: perépyn ;)
Було ще таке слово - ЗУПИНА, яке має теж саме значення що й ПЕРЕПИН.
Ja osobysto dumaju ščo krašče same perEpyn a niž perepYn
Dauide Teplicscuy (Davyd Teplytskyy), po 1., de bacite /t/ tam? A po 2., »pre-« (претин??) e neoucrayinscuy cepeny ― oucrayinscoyõ e »pere-«: перетин/peretin.
Зауважте наголоси в словах схожої будови: пере́тин, пере́біг, пере́рва, пере́пустка, пере́січ, пере́ліжка, пере́міжка.
То ж, поза всяким сумнівом, має бути пере́пин (а не російський наголос перепи́н). І це не галицький наголос, а питомо український.
Якщо моя думка і ці приклади не важать, то почитайте Святослава Караванського.
Na vaṡu dumku, Galíćke — automatyċno NEukrajinśke, tak?
Ok, diakujemo. Davno do togo vże vse jde...
Jurko Zelenyj, to Ui mené cazyete ci comu?
Згоден з Jurko Zełenyj! Слова з Галичини = українські!
+
Поки це найкращий переклад