Мінусуєте усталене українське слово й водночас плюсуєте дорогу, яка не є повним відповідником слову шлях, адже слово "шлях" має дещо ширше значення ніж просто смуга землі для їзди та ходіння. Шлях це ще й напрямок, процес їзди, ходьби тому не завжди шлях можна замінити дорогою
Це штучне розділення.
-
А чому не До-рога ?
.
Надто приїлося чи що..
/
"Товариші-Пани" , ви не зовсім праві,
- Ось! -
"До-рога"
-
Щоб пройти/дійти до осідку/рога (пункту для простівшого вам розуміння) треба подолати певний спрям, напрямок й інколи криву, спрям до-рога.
Тобто, "дорога" це не такий вже й чітко визначений "шлях", як нам приїлося/усталося.
А саме - який завгодно прокладений попередній відповідно-намічений спрям, крива, путь - до пункту цілі, до - рога.
Автор витягу/пояснення М.С.Я.
В переносному значенні - напрямок, шлях розвитку, діяльності і т.
Тепер, дякуючи небесній ласці й помочі о. Василя, перед нею простяглися нові стежки. (М. Коцюбинський)
гости́нець — широка, уторована дорога
(Українські краєвиди XVI—XVIII ст. Слово — текст — словник https://archive.org/details/ukrainkrayevydy/page/n70/mode/1up?view=theater )
Звісне тепер з цим значінням у Галичині; у більшій частині України гостинець – подарунок.
Точніше - в кутку України (в Галичині) це слово - залишилося, а колись воно було по всій Україні:
"ГОСТИНЕЦЬ – (від старослов'янського гость – подорожній купець) – велика дорога, широкий битий шлях із впорядкованою проїзною частиною. Г. споруджувалися для руху гужового транспорту і проходили осн. торг. шляхами; були гол. магістралями й сполучали великі міста та сусідні землі. Г. зазвичай був обсаджений з обох боків деревами, інколи вздовж дороги будували водовідвідні споруди. Особливою прикметою Г. було розміщення уздовж нього заїздів, постоялих дворів з приміщеннями для купців, кузень, корчем, митниць та ін. госп. будівель, призначених для обслуговування подорожніх. Г. будувалися за рахунок держ. скарбниці та за активної участі місц. населення. Литов. статут 1588"
Пришляк В.В. ГОСТИНЕЦЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д
http://www.history.org.ua/?termin=Gostynec
гостинець:
Ґалда́, -ди́, ж. *2) Лакомство, гостинец.
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) r2u.org.ua: гостинец
Гости́нецъ (панови, уряднику, найбільше вимушений) — базари́нка, рале́ць,
базари́нка - чумак понавозив жінцї і дїтям усяких басаринків,
(на спомин) — па́мятка.
Ярмарко́вий гости́нецъ = ярмарко́ве.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
r2u.org.ua: гостинец
СУМ-20:
ГОСТИ́НЕЦЬ2, нця, ч., діал. Великий битий шлях. Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Н. Кобринська); Шляхи несли в своєму річищі друзів, побратимів, гостей. Тому й називалися вони гостинцями (О. Бердник).
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=19683&page=667
"гостинець:
Ґалда́, -ди́..."
Ваші "доводи" неповажні. Ви повисмикували із словниць те, що начебто потверджує вашу думку, а доречного не подали. Чиста маніпуляція.
Ви дали приклад українського перекладу московського (!) слова "гостинец" з одної (!) словниці, та ще й такої, де подано не всі слова, а тілько ті, що їх не було в першому виданні Грінченкового "Словаря...". А повинні були подать переклад українського (!) слова "гостинець" у всіх (!) словницях.
У другому прикладі ви знову ж таки подали переклад московського (!) слова "гостинец", та ще й навмисно вилучили (!) з його українських перекладів слово "гостинець".
То ськайте дурнів деинде.
"СУМ-20:
ГОСТИ́НЕЦЬ2, нця, ч., діал."
Послались на ганебний СУМ, та дарма. Там стоїть примітка "діал". Чи ви часом недобачаєте?
"Точніше - в кутку України (в Галичині) це слово - залишилося, а колись воно було по всій Україні".
Самі ж кажете, що колись було. Було, та не стало.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50192-put.html#show_point
На одміну од слова "путь" тут чоловічого роду.
Від праслов'янського *cěsta, давньоруського "цѣста", у чехів і словаків – "cesta".
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěsta
http://oldrusdict.ru/dict.html
Слово "шлях" вживається не лише у вузькому значенні "дорога", це слово має ширше значення і будемо відверті, в українській мові на дорогу більше кажуть дорога, а не шлях. Тоді як "шлях" то більше напрямок, а не конкретна смуга якою їздять чи ходять sum.in.ua: shljakh. Скажімо є галактика Чумацький шлях, названа так, бо орієнтуючись її напрямком уночі до Криму їздили чумаки, ніякої конкретної асфальтової чи то хоча-б ґрунтової дороги не було
"Товаришу" кОзак, ви не зовсім праві,
- Ось! -
"До-рога"
-
Щоб пройти/дійти до осідку/рога (пункту для простівшого вам розуміння) треба подолати певний спрям, напрямок й інколи криву, спрям до-рога.
Тобто, "дорога" це не такий вже й чітко визначений "шлях", як нам приїлося/усталося.
А саме - який завгодно прокладений попередній відповідно-намічений спрям, крива, путь - до пункту цілі, до - рога.
Автор витягу/пояснення М.С.Я.
Шлях раніше означав «бита дорога», то може слід ще до цього значення відповідник знайти чи зробити?
про́топки «слід ніг» — може «протопанка» зробити на позначення протоптаної дороги?
Або від «бити» — бита (жіночий рід прикметника) — приклад вживання: «та йшли по тій битій, а там все заросло»
sum.in.ua: putj
Це слово й так є в українській мові, й чесно кажучи особисто мною сприймається як русизм, не бачу сенсу замінювати ним слово шлях, більше ніж є на сьогодні
може слово "рука" теж русизм?) Досить уже нести маячню, тут пропонуються питомі слов'янські запозичення іноземним словам. Не подобається - не лізьте
Дорогий, до чого тут рука? Слово шлях не іноземне, воно є українське, а путь є іноземне, грецького походження. ПУТЬ – от древнего корня*pent- «ступать, ход», того же корня, что и древнегреческое Πόντος «морской путь», латинское pons (pontis) «мост, гать», английское find «найти, то есть «идя, наступить на что-либо»
По-перше. Путь є у старослов’янській мові, і такі слова характерні для всіх індоєвропейських мов
По-друге, раджу перестати не помічати очевидного і подивитися на походження слова, яке додав автор. Шлях – німецьке слово. І якщо ви його назвете «українським», то воно таким не стане. З таким самим успіхом я його можу назвати «японським»
Дорогенький, не у старослов'янській, а у староболгарській, тобто у церковнослов'янській, по друге воно це слово там з'явилося від запозичення з грецької. Тобто слово "путь" є таким самим запозиченим
Індоєвропейське, дивіться походження
https://shorturl.at/lnuvY
Ого як глибоко ви копнули, а ви в курсі, що німецька мова теж відноситься до індоєвропейських мов? ru.wikipedia.org: Индоевропейские языки#Подробный список индоевропейских языков
Ну і що? Індоєвропейська мова розпалася, залишилися спільні слова у всіх мовах. І це є нормально. Такі слова не є запозиченнями. Потім такі слова розвиваються у своїх мовах. І мови розвиваються кожна окремо: праслов’янська, германська, романська. Далі розпадається праслов’янська. Станом на 15 століття з’являється русинська мова. У ній є слово «путь». Потім під впливом мовної мешовартості або імперії з’являється німецьке слово «шлях». Із тієї мови, яка вже сильно віддалилася у розвитку від слов’янської української мови. Те саме і зараз. Наші «вищі уми» виштовхують слово «захід», «подія» на догоду слову із індоєвропейської мови – «івент». Це є такою самою мовною меншовартістю, як зі шляхом. І через 100 років знайдуться такі самі диваки як ви, і будуть доводити людям, які хочуть віднайти відповідники «івенту», що це питомо українське слово, а вони нищать українську мову
Ну так от, ти сам сказав, що залишилися спільні слова, і одне з цих слів слово "шлях", тобто це не запозичення. Не зрозуміло, до чого тут німецька імперія, на українських землях була Російська імперія, а не німецька. Тепер ти під впливом відчуття меншовартости вирішив замінити питомо українське слово на московське
Не верзіть бздуру.
Ви до кого?)
З якого дива?
Для вас будь-яке слово яке є і в солов'їній, і в моксельській мові - русизм?
Словотвір захопили москвофіли, от до кого
Хіба «путь» це москвизм?
Не задавайте дурних питань, ви самі розумієте, що слова шлях у московській мові немає. а слово путь в ній є. Як я вам вже вказав обидва слова для української є запозиченими. Власне це питання, що різнить українську від московської, відповідно мосвофіли-українофоби будуть проти того, що відрізняє мову від язика, і ви один з них.
Що значить Ваше "як я Вам уже казав"? Що слово <путь> є "запозичення", є Ваша вигадка.
Це слово не є типовим для української мови, отже це запозичення, і вже друге питання з якої саме мови його в українську запозичили, але цілком очевидно, що то слово грецьке. Не розумію, нащо замінювати німецьке слово грецьким, тільки тому, що у московській так само?
+
+
Ніякий не русизм. Уподоба.
Мова від язика... майже у всіх мовах, мова - це язик.
+