За мить авто задвигтіло й рушило. Спочатку воно сунулось поволі, але чимдалі шофер наддавав ходи (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 102); За стерном сиділи шофери у військових пілотках (Петро Панч, В дорозі, 1959, 109); За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень (Юрій Яновський, I, 1954, 63).

запозичення з французької мови;
фр. chauffeur «шофер (1900); кочегар; опалювач (1680)» походить від chauffer «опалювати, гріти, розпалювати вогонь», яке продовжує нар.-лат. *calefāre «тс.», що виникло на основі лат. calefaciо «нагріваю, опалюю», складного

рос. шофёр, бр. шaфёр, пол. szofer, ч. слц. šofér, вл. нл. šofer, болг. шофьо́р, м. шофер, схв. шо̀фе̄р, слн. šofȇr;