"Відьма скочила з горища, схопила ножа і хоче відрубати Іванові голову. Але Іван каже:
- Гоп, бабко, заспокойтеся - кобили у стайні". (Казки "Дванадцять браті" стор. 168).
" Він на мене: – Зась! – Як то, – питаю, – зась? – Зась! Зась! – репетує. – Не дам у кашу собі дмухать! (Марко Вовчок)"
1. Уживається при вираженні заперечення чого-небудь, відмови від чогось.
"Вона страшенно мріяла .. вийти за мене заміж. Я на це сказав своє “зась”. (Ю. Андрухович)"
2. як іменник
Етимологічний Словник Української Мови:
Степ — непрохідне місце на горі,
Сте́па — гора або стрімка скеля; безодня, провалля.
Очевидно, якось пов’язане зі степ «безліса рівнина», разом з яким може бути зведена до псл. *stьpь «спина, хребет; гора, височина», тоді давньоруське написання - стьпь.
Слово взяв через схожість до слова стоп. Якщо писати англійською STEP, то майже не відрізнити від STOP.
Для дорожніх знаків.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/18403-zastava.html#show_point
Етимологічний Словник Української Мови:
Степ — непрохідне місце на горі,
Сте́па — гора або стрімка скеля; безодня, провалля.
Очевидно, якось пов’язане зі степ «безліса рівнина», разом з яким може бути зведена до псл. *stьpь «спина, хребет; гора, височина», тоді давньоруське написання - стьпа.
Слово взяв через схожість до слова стоп. Якщо писати англійською STEPA, то майже не відрізнити від STOP.
габо́в (вигук гуцульських дроворубів, який означає вимогу припинити спускання зрубаних дерев)
гва (вигук, яким зупиняють волів Mo; -- очевидно, результат видозміни вигуку вва «тс.» під впливом гов «тс.» або злиття двох вигуків гов і вва.-- Див. ще вва, гов.
чому ми користуємось калькою коли маємо власне слово?!
+ А вже.
++ І наше ж так само коротке й "категоричне" :).
+++